1. Прикметник як частина мови. Особливості творення й відмінювання прикметників

Прикметник — це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета за кольором, розміром, матеріалом, належністю комусь тощо і відповідає на питання який? чий?

Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні (Б.-І. Антонич). Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко). Ви щасливі , пречистії зорі! (Леся Українка)

Іноді прикметники втрачають власні ознаки й виконують у реченні функції іменників , тобто виступають у ролі підметів і додатків . Таке явище називається субстантивацією.

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко). Поет звертається у вірші до молодих і старих , до щасливих і нещасних , до бідних і багатих .

Прикметник змінюється за родами , числами й відмінками . Ці форми залежать від іменника , з яким він узгоджується.

• якісні (ознака предмета виявляється більшою чи меншою мірою): тонкий, білий, порожній ;

Прикметники можуть переходити з розряду в розряд .

Якісні переходять у відносні , якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну властивість предмета: легка атлетика, важка промисловість.

Відносні переходять у якісні , якщо вживаються в переносному значенні або ознака сприймається безпосередньо: золоте правило, сталеві нерви, буряковий шарф.

Присвійні переходять у якісні й відносні у фразеологізмах: звірячий погляд, вовчий апетит, левова частка.

• від іменників-назв людей на –а (-я) (І відміна) за допомогою суфікса – ин (- їн ): баба — бабин, Хома — Хомин, Соломія — Соломіїн, сестричка — сестриччин, дочка — доччин (АЛЕ: суддя — суддів, Ілля — Іллів );
• від іменників чоловічого роду на приголосний та –о за допомогою суфікса – ів (- їв ): дід — дідів, дідова; Андрій — Андріїв, Андрієва; батько — батьків, батькова;
  
• від назви тварини ( птаха ) за допомогою суфіксів –ів, -ин (-їн), -ач (-яч): лев — левів, левова; орел — орлиний, орлина, соловей — солов’їний, солов’їна, шпак — шпаків, шпакова, зозуля — зозулин, зозулина.

Деякі присвійні прикметники утворюються від назв тварин за допомогою прикметникового закінчення: ведмежий, вовчий, гадючий, овечий, лелечий .

Прикметники з основою на твердий приголосний належать до твердої групи ( кислий, чистий, Олегів ), а на м’який приголосний — до м’якої ( синій, безкраїй, учорашній, літній, короткошиїй ).

До окремої групи належать прикметники на – лиций . У формі чоловічого й середнього роду однини в окремих непрямих відмінках, а також у формі однини жіночого роду в усіх відмінках вони мають м’який кінцевий приголосний основи: круглолицього, круглолицьому, круглолиця, круглолицьої .

Прикметники середнього роду мають ті самі закінчення, як і в чоловічому, крім називного й знахідного відмінків: чисте, чистого, чистому, чисте, чистим, на чистому .

У науковому й діловому стилях надають перевагу закінченню – ому у формі місцевого відмінка однини чоловічого та середнього роду: у службовому листі (не у службовім листі ), у шийному відділі хребта (не у шийнім відділі хребта ).

В інших стилях ці закінчення вживають паралельно: У чистім (чистому) полі козакові воля . Люблю працювати в маминім (маминому) саду.

1. Способи творення прикметників

Префіксальним способом прикметники утворюються з допомогою префіксів не-, без-, пра-, над-, за-, про-, по-, від-, між-:
від прикметників: сильний — пре-сильний; високий — не-високий;
від іменників (із прийменником без): без меж — без-межний; без крил — без-крилий.

• ав-, -еньк-, -есеньк-, -езн-, енн-, -ющ- , що утворюють нові слова з відтінком у значенні (зменшеності, здрібнілості, пестливості, згрубілості): чорнявий, здоровенний, біленький, складнющий;
• -ат-, -іст-,-ка-, -н-, -ив-, -л-, -ач-, що утворюють слова з новим значенням: близький, стиглий.
• -ськ-, -ан-, -н-, -ов-: зимовий, батьківський, ранній.
• -ин-, -їн- ( якщо твірна основа закінчується на [й]): Лідія — Ліді-їн, Євдокія —
• –ів (-їв):Андрій — Андріїв, лікар — лікар-ів;
• -ач-, -яч-, -ч-, -ин-:орлине гніздо, вовчий хвіст.

від прикметників: білий — біленький, білесенький, білісінький, білуватий; тісний — тіснуватий;

Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменників: без талану — безталанний; при школі — пришкільний.

Основоскладанням утворюються прикметники:
від двох прикметників: кислий і солодкий — кисло-солодкий; світлий і синій — світло-синій;
від сполучення іменника і прикметника або числівника: довгі ноги — довгоногий;сільське господарство — сільськогосподарський.

Складносуфіксальним способом (складанням основ з додаванням суфікса) утворюються прикметники від словосполучень: п’ятнадцять років — п’ятнадцятирічний, десять поверхів — десятиповерховий, лівий бік — лівобічний.

Такий прикметник набуває ознак іменника і в реченні виступає в ролі підмета, додатка, відповідає на питання Хто? Що?:
Військовий оркестр грав марш. Оркестр (Який?) військовий — прикметник.
Військовий йшов по вулиці мовчки. Йшов (Хто?) військовий — іменник.

Чому прикметники юний та румяний пишуться з одним н

ІІІ. Актуалізація опорних знань з теми

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати. Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Довести, що текст належить до художнього стилю.

Височе..ий місяць блищав, наче золотий диск. Зорі блідли од місячного сяйва. Унизу, як величезне біле покривало, простяглася північ..а пустиня — нескінче..а тундра.

Б’ючи перед..ім копитом об землю, олень розгрібав сніг. Потім товстими, наче гумовими, губами тулився до землі. Так олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч.

Стадо північ..их оленів повільно йшло тундрою. Тут були старі олені, що мали великі гіллясті роги, були самиці з красивими телятами, хутро яких виблискувало в місяч..ому сяйві, наче оксамит; були рухливі молоді олені — уже не телята, але ще й не дорослі.

Попереду йшов старий олень. Молодий олень випередив його. Щоб зігрітися, він то біг підтюпцем, то бив ногами об сніг, добуваючи мох. Тишу ра..ьої тундри порушував лише рух оленів. Стадо було спокій..е. Тільки старий олень-водій час од часу обережно оглядався. Та нічого, крім синіх іскор місяч..ого сяйва на снігу, він не бачив (За М.Трублаїні).

На матеріалі прикметників із пропущеними літерами (-н- або -нн-) скласти словниковий диктант. Пояснити вживання -н- і -нн- у прикметниках. Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.

Написання -н- і -нн- у прикметниках

1) У прикметниках, утворених від іменників з основою на н: стіна ^ стінний;

2) у наголошених суфіксах прикметників, що позначають збільшену міру якості: страшенний, здоровенний;

3) у прикметниках священний, огненний, благословенний, блаженний

У прикметниках із суфіксами -ин-, -ін-, -ан- (-ян-), -ен-: буквений, дерев’яний

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Творче конструювання

Від поданих слів утворити прикметники. Виділити суфікси. Пояснити правопис.

Сезон, камінь, глина, пружина, вина, малина, картина, дерево, буква, вогонь, ранок, зміна, письмо, страх, лимон, вікно.

Три-чотири прикметники ввести у словосполучення. Виділити головне і залежне слова.

Від іменниково-прийменникових форм утворити за зразком прикметники. Пояснити їх правопис.

Зразок. Без закону — беззаконний.

Без імені, без сну, без жалю, без кінця, без сліду, без упину.

Розібрати за будовою утворені прикметники.

Дослідження-зіставлення

До прикметників дібрати синоніми з довідки. Пояснити вживання подвоєних приголосних (або його відсутність).

Справедливий, невинуватий, великий, потухлий, безмежний, цілий, надзвичайний, яровий, невимовний, молодий, наспівний, інтенсивний, легковажний.

Довідка: зако(н, нн)ий, безви(н, нн)ий, здорове(н, нн)ий, нескін-че(н, нн)ий, незрівня(н, нн)ий, несказа(н, нн)ий, пісе(н, нн)ий, нап-руже(н, нн)ий, тьмя(н, нн)ий, неподіль(н, нн)ий, весня(н, нн)ий, віт-ря(н, нн)ий, ю(н, нн)ий.

З’ясувати, в якому значенні (прямому чи переносному) ужито прикметники у словосполученнях вітряний день і вітряний характер.

Словниковий розподільний диктант

Записати прикметники під диктовку у дві колонки:

1) ті, в яких подвоєння не відбувається;

2) ті, в яких подвоєння відбувається. Полотняний, розумний, глиняний, непримиренний, лляний, голубиний, здоровений, невблаганний, священний, денний, лебединий, шалений, телефонний, старовинний, блаженний, окаянний, вогняний, огненний, рахманний, недоторканний.

Ігрове завдання «Сонячні промінчики»

Розгадати сонячні промені: знайти прикметники з -н- або -нн-, що починаються буквами о, д, т, ч, п, н, с, в і складаються лише із 6 літер.

Ключ. Осиний, денний, тісний, чинний, пінний, шинний, сонний, ванний.

V. Визначення рівня сформованості орфографічних умінь і навичок з теми

Навчальний диктант

Записати текст під диктовку. Виділити слова з орфограмою «Правопис -н- і -нн- у прикметниках», пояснити їх правопис.

Уже давно люди на острові відчували голод. Довгої полярної ночі їм не вистачало харчів.

З великою радістю ждали вони сонця. Хто тільки міг, вийшов на високий горб над берегом моря зустрічати вогняну кулю.

Уже зовсім розвиднілось. Навколо туманного острова лежало скуте кригою море. Далеко на південному обрії чорніла смужка великого суходолу.

Ніхто з тих ескімосів ніколи не був на великому суходолі. Серединою протоки між островом і великим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швидкістю проносила кригу. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (За М. Трублаїні, 86 сл.).

Пояснити лексичне значення слів ескімос, суходіл. (Ескімоси — народність, що живе в Гренландії, на полярному узбережжі Північної Америки і в північно-східній частині Азії. Суходіл — материк, суша, земля).

Зробити синтаксичний розбір першого речення.

VII. Домашнє завдання

1. Скласти словниковий диктант із 15—20 прикметників на вивчену орфограму.

2. Підготувати усне висловлювання на тему «Використання прикметників для опису предметів, явищ і подій», використовуючи прикметники з -н- і -нн-.

НАПИСАННЯ -Н- І -НН- У ПРИКМЕТНИКАХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова