Аґрус: хвороби і шкідники, чим обробити

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 23 лютого 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 29 червня 2015 🕒 12 хвилин 👀 67406 разів 💬 13 коментарів

• Прослухати статтю
• Кущ аґрусу – опис
• Хвороби аґрусу та їхнє лікування
  • Білий наліт на аґрусі
  • Наліт на аґрусі
  • Борошниста роса на аґрусі
  • Сферотека аґрусу
  • Плями на аґрусі
  • Антракноз аґрусу
  • Іржа аґрусу
  • Хвороба ягід аґрусу
  • Парша на аґрусі
  • Аґрус жовтіє
  • Цвіль на аґрусі
  • Опадає аґрус
  • Попелиця на аґрусі
  • Гусінь на аґрусі
  • Смородинна скляниця на аґрусі
  • Смородинні галиці на аґрусі
  • Смородиновий бруньковий кліщ на аґрусі
  • Обробка аґрусу навесні
  • Обробка аґрусу від хвороб
  • Обробка аґрусу від шкідників
  • Обробка аґрусу восени
  • Чим підживити аґрус
  • Коментарі

  Аґрус звичайний (лат. Ribes uva-crispa), або відхилений, або європейський – вид рослин родини Аґрусові, вперше описаний Жаном Рюелем 1536 року. Батьківщина аґрусу – Північна Африка і Західна Європа, але нині він набув поширення по всьому світу. У дикій природі аґрус звичайний росте на схилах гір і в лісах, ставши родоначальником багатьох культурних сортів, вирощуваних у садах. Аґрус поряд із такими ягідними культурами, як смородина і малина, є одним із найпоширеніших у наших садах ягідних кущів.

  Сьогодні налічується близько півтори тисячі сортів аґрусу. Його плоди містять корисні для людського організму кислоти, цукри і вітаміни, тому його як вживають у сирому вигляді, так і використовують для приготування киселів, варення, мармеладу і вина. Затребуваний аґрус і в медицині.

  Прослухати статтю

  Кущ аґрусу – опис

  Аґрус є невисоким чагарником – до ста двадцяти сантиметрів заввишки, з корою коричневого або сірого кольору, що відшаровується. На циліндричних пагонах розташовані тонкі голчасті колючки. Листя аґрусу черешкове, серцеподібно-яйцеподібне або округле, три-п’ятилопатеве, тьмяне, опушене короткими ворсинками, краї листової пластини тупозубчасті. Зеленуваті або червонуваті квітки, одиночні або по кілька штук, ростуть із пазух листя. Аґрус – найбільш ранній з ягідних чагарників медонос. Ягоди аґрусу, овальні або кулясті з явним жилкуванням, завдовжки від 10 до 40 мм, голі або вкриті грубими щетинками, дозрівають із червня по серпень. Якщо у вихідного виду плоди зеленого кольору, то завдяки праці селекціонерів сьогодні в садівництві вирощується червоний аґрус (сорти Червонослов’янський, Раволт), жовтий аґрус (сорти Жовтий Російський, Джерело), білий аґрус (сорти Тріумф, Білоруський Цукровий) і навіть чорний аґрус (сорти Негус, Захисник). Хоча, як і раніше, залишаються затребуваними сорти звичного для цієї ягоди кольору – зелений аґрус сортів Малахіт, Ювілейний, Уральський Смарагд і багато інших.

  Ця стаття присвячена шкідникам і хворобам аґрусу і боротьбі з ними, але якщо дотримуватися правил посадки та догляду за аґрусом, то всіх цих неприємностей можна уникнути.

  Хвороби аґрусу та їхнє лікування

  На жаль, в аґрусу багато ворогів серед комах, та й хворіє аґрус різними хворобами. Однак якщо ви дотримуєтеся всіх правил вирощування та догляду за цією культурою, хвороби і шкідники аґрусу не отримають шансу облаштуватися у вашому саду. Але навіть якщо станеться неприємність і аґрус захворіє, нічого непоправного не станеться, якщо ви розпізнаєте біду на самому початку і вживете необхідних заходів із порятунку вашого саду, а щоб розпізнати проблему, треба володіти інформацією про неї, і ми готові вам її надати. У цьому розділі ми відповімо на більшу частину ваших запитань про те, які бувають хвороби аґрусу і як врятувати аґрус від тих чи тих захворювань.

  Білий наліт на аґрусі

  Як правило, це симптом так званої борошнистої роси. Розрізняються два різновиди цього захворювання – американська і європейська, і про кожну з них ми розповімо окремо.

  Наліт на аґрусі

  Білий наліт на аґрусі – це початкова стадія захворювання борошнистою росою, коричневий наліт – це пізніша стадія того ж захворювання.

  Борошниста роса на аґрусі

  Найчастіше це грибне захворювання розвивається на аґрусі або смородині. Виглядає борошниста роса, як білий наліт на ягодах аґрусу у вигляді павутини. Розрізняються європейська борошниста роса і її американський різновид (сферотека), про яку ми поговоримо пізніше. Білі ягоди на аґрусі – це початок хвороби, який важливо не проґавити. Поступово білий пухкий наліт стає щільною коричневою кіркою, хворі пагони викривляються і гинуть, листя жовкне, згортається, ламається, ягоди розтріскуються й осипаються ще зеленими. Може загинути весь урожай аґрусу, а протягом кількох років, якщо знехтувати лікуванням, можна втратити і всі рослини. Боротьба з борошнистою росою на аґрусі повинна починатися відразу після виявлення перших симптомів появи хвороби: якщо аґрус вкрився нальотом під час цвітіння або плодоношення, обприскайте його два-три рази з інтервалом у тиждень або десять днів розчином кальцинованої соди з милом з розрахунку 5 г соди і 50 г натертого мила на 10 л води. Уражені ягоди і пагони знищують. Якщо ви виявили борошнисту росу ще до розкриття бруньок, дійте напевно: найкращий засіб проти борошнистої роси – обприскування фунгіцидами. Обробіть кущі аґрусу і ґрунт під ними розчином нітрофену, трипроцентним розчином залізного купоросу або однопроцентним розчином мідного купоросу. Непогано зарекомендували себе в боротьбі з цим головним ворогом аґрусу такі препарати, як фундазол, хорус і топаз. Як превентивний захід рекомендується перекопування ґрунту на ділянці навесні і восени. Уникнути боротьби із захворюванням можна, вирощуючи сорти аґрусу, стійкі до борошнистої роси – Орлятко, Консул, Англійський Жовтий, Північний Капітан, Чорномор та інші.

  Сферотека аґрусу

  Сферотека – це американська борошниста роса, яка в наших садах зустрічається навіть частіше, ніж європейська. Цей різновид борошнистої роси мало чим відрізняється від європейської в симптоматиці, та й засоби боротьби з нею приблизно ті самі. Отже, що робити, якщо аґрус вкрився нальотом сферотеки? Необхідно якнайшвидше почати обробку фунгіцидами та не зупинятися на половинчастому результаті, інакше все доведеться починати спочатку. Проведіть лікування аґрусу від сферотеки й обов’язково визначте причину захворювання, тобто з’ясуйте, які агротехнічні помилки спричинили сприйнятливість аґрусу до американської борошнистої роси, й усуньте їх. Не нехтуйте і профілактичними заходами, що зміцнюють імунітет аґрусу до хвороб.

  Плями на аґрусі

  Причин появи плям може бути декілька. Якщо наприкінці травня або на початку червня сіро-коричневі чи руді плями із жовтим обідком стали вкривати листя і ягоди аґрусу, а потім плями побіліли, і бурим залишився тільки обідок навколо них, ви зіткнулися з білою плямистістю, або септоріозом аґрусу. До серпня листя може масово опасти, приріст пагонів помітно зменшиться, і врожай майбутнього року опиниться під загрозою. Потрібно сказати, що септоріоз вражає в першу чергу ослаблені екземпляри, тому будьте уважні до здоров’я ваших рослин. Боротися з білою плямистістю можна обробкою аґрусу і ґрунту навколо куща фунгіцидами. Обов’язково видаліть з кущів все уражене листя і обріжте пагони до здорової тканини.

  Антракноз аґрусу

  Дрібні бурі цятки з темними блискучими горбочками на листі аґрусу, що поступово зливаються одна з одною – це захворювання аґрусу антракноз. У результаті хвороби листя на аґрусі засихає й опадає, причому починається падолист із нижніх гілок куща. Інтенсивніше розвиток хвороби проходить у дощовий період у середині літа. Ранньою весною, до розпускання бруньок проведіть обприскування аґрусу і ґрунту навколо кущів нітрофеном або однопроцентним мідним купоросом. Годиться для боротьби з антракнозом бордоська рідина (100 г на 10 л води), хоміцин, купрозан, колоїдна сірка. Ці самі препарати застосовують і після першого прояву септоріозу на аґрусі.

  Іржа аґрусу

  Можуть на листках, квітках і зав’язях аґрусу утворюватися подушечки помаранчевого кольору – це бокальчаста іржа, що нерідко вражає рослину, якщо поблизу росте осока. Дрібні жовтуваті плями на верхній стороні листової пластини і жовто-помаранчеві нарости на нижній стороні листа – симптоми стовпчастої іржі, але вона може вразити аґрус тільки якщо десь недалеко росте кедр або сосна. У таких випадках ефективним засобом є потрійна обробка аґрусу однопроцентним розчином бордоської рідини або будь-яким іншим фунгіцидом. Перший сеанс потрібно провести, коли розпускається листя, другий – при появі бутонів, третій – після цвітіння. Якщо ураження іржею було дуже сильним, проведіть четверте обприскування через десять днів після третього.

  Хвороба ягід аґрусу

  Плід аґрусу вражається при захворюванні рослини борошнистою росою – він вкривається білим нальотом, який потім стає коричневою кіркою, розтріскується й опадає з куща, не встигнувши дозріти.

  Парша на аґрусі

  Власне, ніколи не чула, щоб аґрус хворів на паршу (парх, шолудь). Зазвичай це проблема виникає у плодових дерев і картоплі. Не хворіють на паршу й інші ягоди – полуниця, суниця, малина, ожина, смородина і лохина. Правда, іноді «паршею» садівники-любителі називають наліт борошнистої роси на аґрусі. Але якщо ви підозрюєте, що ваш аґрус міг заразитися паршею від яблуні або від якоїсь іншої рослини, обробіть аґрус бордоською рідиною, фітоспорином або мідним купоросом.

  Аґрус жовтіє

  Чому жовтіє аґрус? Пожовтіння листя – перша ознака ураження сферотекою – борошнистою росою. Жовті розводи на листі виникають і при зараженні аґрусу мозаїкою – вірусним захворюванням, яке, на жаль, не підлягає лікуванню. Кущі, уражені мозаїкою, повинні бути викорчувані і спалені. Щоб ця хвороба не з’явилася у вашому саду, уважно оглядайте саджанці аґрусу перед купівлею і в жодному разі не купуйте підозрілі або слабкі екземпляри.

  Цвіль на аґрусі

  Це все та ж борошниста роса, про яку ми вже писали.

  Опадає аґрус

  Чому опадає аґрус? Плоди аґрусу можуть опадати через гусінь метелика-вогнівки, про якого ми розповімо трохи пізніше. Обсипається аґрус і від борошнистої роси.

  Шкідники аґрусу і боротьба з ними

  Шкідників в аґрусу теж більш ніж достатньо, і кожного потрібно знати «в обличчя». Ми розповімо вам про тих із них, які є найчастішою причиною проблем.

  Попелиця на аґрусі

  Аґрусова пагонова попелиця вражає листя і молоді пагони аґрусу, харчуючись їхнім соком. В результаті життєдіяльності попелиці, що дає за літо кілька поколінь, листя скручується, а пагони сповільнюють і врешті-решт припиняють ріст. Виявити тлю відразу нелегко – вона зелена і дуже дрібних розмірів, і помітити її можна, коли її вже забагато. Зріжте і знищіть пошкоджені верхівки пагонів та обробіть кущі аґрусу актеліком або карбофосом. Якщо ви встигли виявити появу попелиці на самому початку, досить буде обприскати аґрус розчином трьохсот грамів мила в десяти літрах води. І уважно вивчіть ділянку: якщо ви виявите на ній мурашник, знайте, що попелиця буде з’являтися на аґрусі весь час, і боротися потрібно насамперед не з попелицею, а з мурахами.

  Гусінь на аґрусі

  Ранньою весною на листя аґруса, що тільки-но розкривається, нападають гусені, які з’являються з яєць, відкладених уздовж жилок нижньої сторони листа метеликами жовтого або блідоногого аґрусового трача. Один метелик здатен відкласти до 150 яєць, а за один сезон розвивається два або три покоління трачів. Обробку аґрусу інсектицидами (актеліком, карбофосом та ін.) проти першого покоління гусені проводять із моменту розкриття бруньок до моменту утворення бутонів, наступного разу потрібно обприскати аґрус відразу після цвітіння, і якщо після збору ягід ви знову побачите гусінь на аґрусі, проведіть третю обробку кущів інсектицидами. Намагайтеся щороку міняти препарати, що знищують комах.

  Приблизно так само поводяться гусені аґрусового п’ядуна, що досягають у довжину чотирьох сантиметрів. Їх знищують тими самими засобами і в ті самі терміни, що і гусінь жовтого або тонконогого трача.

  Світло-зелена гусінь із чорною головою, що з’являється з яєць аґрусової вогнівки, відкладених у квітках аґрусу, виїдає зав’язь плодів, огортаючи її при цьому павутиною. Одна гусінь здатна знищити 6 ягід. Знімайте з куща і ліквідуйте знайдені вами павутинні гнізда, а після того, як аґрус відцвіте, обприскайте аґрус інсектицидами (актелік, карбофос, етафос). Наступного року проведіть профілактичне обприскування аґрусу цими препаратами перед цвітінням.

  Смородинна скляниця на аґрусі

  Цей метелик відкладає до 60 яєць у тріщинах кори пагонів аґрусу, і гусені, що з’явилися, харчуються серцевиною пагонів, вигризаючи їх згори донизу, роблячи тунель від вершини до основи пагона. Від цього пошкоджені гілки в’януть і засихають. У боротьбі зі смородинною скляницею використовують ті самі препарати, що і в боротьбі з вогнівкою, трачем і п’ядуном. Крім того, необхідно, виявивши пошкоджені гусінню гілки, негайно їх видаляти, не залишаючи пеньків, а зрізи обробити садовим варом.

  Смородинні галиці на аґрусі

  Завдають шкоди аґрусу і смородинні галиці – пагонові, квіткові і листові, що вражають рослини в занадто загущених посадках. Вони відкладають у пагонах, квітках і листі аґрусу личинки, які харчуються цими частинами рослини і руйнують їх. Знищувати галиць потрібно після збору врожаю тими ж інсектицидами, що й комах, про яких ми вам уже розповіли. В якості профілактики навесні наступного року проведіть обробку аґрусу інсектицидами ще раз.

  Смородиновий бруньковий кліщ на аґрусі

  Ця комаха пошкоджує бруньки аґрусу, проникаючи в них і харчуючись соком молодого листя. Через це бруньки виглядають завеликими і потворними порівняно зі здоровими. Крім того, цей кліщ переносить вірус махровості, небезпечний для смородини. Із заражених кліщем кущів восени або ранньою весною потрібно видалити всі неприродно великі бруньки і двічі обробити рослину розчином колоїдної сірки з розрахунку 100 г на 10 л води або препаратом ІСО відповідно до інструкції. Першу обробка проводять у період розкриття бутонів, а другу – відразу після цвітіння аґрусу.

  Чим обробити аґрус – профілактика

  Обробка аґрусу навесні

  Сьогодні існує величезний вибір засобів боротьби з комахами-шкідниками і всілякими захворюваннями рослин, і старі, зазвичай трудомісткі прийоми профілактики рослин незаслужено забуті. А даремно. Нагадаємо вам один засіб, що пробуджує аґрус навесні після зимового відпочинку і зміцнює його несприйнятливість до хвороб і шкідників. Ранньою весною, в кінці березня або на початку квітня, відро води, доведеної до температури 80 ºC, вилийте в лійку з розсікачем і швидко полийте цим майже окропом кущі аґрусу. Одного відра води повинно вистачити на п’ять, мінімум на три кущі. Потім зберіть торішнє листя з ділянки і спаліть його разом з усіма хвороботворними грибами і вірусами, а також їхніми переносниками. Накрийте землю під кущами шматками толю або руберойду, щоб не дати метеликам, котрі відкладають яйця на наземних частинах аґрусу, вилетіти з-під землі, а після цвітіння, коли ця небезпека мине, покривний матеріал можна прибрати.

  Обробка аґрусу від хвороб

  Ранньою весною в аґрусу видаляють поламані і слабкі гілки, обрізають потемнілі кінці пагонів, обморожені або вражені борошнистою росою, видаляють завеликі порівняно з іншими бруньки, оскільки вони можуть бути уражені смородинним бруньковим кліщем. На початку розпускання бруньок проводять профілактичну обробку кущів аґрусу і ґрунту на ділянці нітрофеном або трипроцентною бордоською рідиною. Після цвітіння з метою профілактики два рази обприскують аґрус одновідсотковою бордоською рідиною з інтервалом у два тижні. Влітку необхідно двічі з перервою в 10 днів обробити аґрус від борошнистої роси розчином кальцинованої соди з милом. Після збору врожаю проводиться профілактика або лікування антракнозу однопроцентним розчином бордоською рідини або іншим фунгіцидом.

  Обробка аґрусу від шкідників

  На початку утворення бутонів на аґрусі його обприскують від галиць, попелиць і трачів карбофосом (75 г на 10 л води) або ровікуртом (10 г на 10 л води). Проти брунькового кліща застосовують обприскування розчином колоїдної сірки з розрахунку 30-40 г препарату на 10 л води. Після цвітіння аґрус обприскують від комах шкідників карбофосом або актеліком.

  Обробка аґрусу восени

  Восени необхідно провести обрізування аґрусу, видалити з ділянки опале листя та інші рослинні залишки, аґрус і ґрунт навколо нього обробити нітрофеном, розпушити міжряддя, рясно полити і підживити аґрус та замульчувати ділянку на зиму. Коли випаде сніг, припорошити ним кущі аґрусу – і можете забути про нього до кінця березня.

  Підживлення аґрусу

  Чим підживити аґрус

  Загальновідомо, що всі рослини мають потребу в живленні, яким їх забезпечують органічні і мінеральні добрива. Чим підживити аґрус навесні, щоб зміцнити його стійкість до хвороб і шкідників та забезпечити рясне плодоношення? У цю пору року аґрус найбільше потребує азотних добрив – до розпускання бруньок внесіть на кожен квадратний метр ділянки по 25 г аміачної селітри або по 30 г сечовини. Калійно-фосфорні добрива потрібно починати вносити тільки через рік після посадки аґрусу, а то і через кілька років – усе залежить від складу ґрунту на ділянці. Вносять їх восени: на один квадратний метр по піввідра перепрілого гною, по 15 г хлористого калію або по 100 г золи і по 45 г суперфосфату. Добрива розсипають навколо куща на відстані до двох метрів від центру по колу – на таку відстань розростається коріння куща, а потім закладають сапкою на глибину приблизно 10 см.

  Аґрус: вирощування в саду, обрізка, обробка

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 червня 2015 🕒 12 хвилин 👀 59590 разів 💬 13 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за аґрусом
  • Кущі аґрусу – опис
  • Посадка аґрусу
    • Коли саджати аґрус
    • Посадка аґрусу восени
    • Посадка аґрусу навесні
    • Догляд за аґрусом навесні
    • Догляд за аґрусом восени
    • Чим підгодувати аґрус
    • Обрізування аґрусу навесні
    • Обрізування аґрусу восени
    • Борошниста роса на аґрусі
    • Інші хвороби аґрусу

    Аґрус звичайний (лат. Ribes uva-crispa), або відхилений, або європейський – вид, що належить до роду Смородина родини Аґрусові. Родом ягода аґрус із Північної Африки та Західної Європи, в дикому вигляді також зростає в Середній і Південній Європі, на Кавказі, в Середній Азії і Північній Америці. Уперше аґрус описав Жан Рюель 1536 року у книзі «De natura stirpium». В Європі про аґрус стало відомо у XVI столітті, а вже в XVII він став в Англії настільки популярною ягідною культурою, що почалася активна селекційна робота, результатом якої стала поява кількох сортів аґрусу, а до XIX століття їх налічувалися вже сотні.

    Водночас за роботу взялися й американські селекціонери, яким вдалося вивести гібриди аґрусу, стійкі до захворювання на борошнисту росу – головного ворога рослини. Зараз аґрус вирощують майже в усіх садах світу. У нас цю ягоду називають північним виноградом.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за аґрусом

    • Посадка: можна навесні, але краще з кінця вересня до середини жовтня.
    • Освітлення: яскраве сонце.
    • Ґрунт: піщаний, супіщаний, суглинний і навіть глинистий, нейтральної або слабкоскислої реакції.
    • Мульчування: у травні після поливання та розпушування ґрунту навколо кущів.
    • Полив: крапельний або внутрішньоґрунтовий, від 3 до 5 поливань за сезон. Спосіб дощування категорично не підходить.
    • Підв’язування: звисаючі гілки піднімають від землі сіткою або розтяжками.
    • Обрізування: до набубнявіння бруньок – у санітарних цілях, основне обрізування – восени, у період падолисту.
    • Підживлення: перше – на початку сезону вегетації, друге – відразу після цвітіння, третє – через 2-3 тижні після другого.
    • Розмноження: поділом куща, багаторічними гілками, живцями, відсадками та щепленням. Насіннєве розмноження використовується переважно в селекційних експериментах.
    • Шкідники: пагонова попелиця, листові вогнівки, трачі, п’ядуни, златки, склівки, смородинові галиці й павутинні кліщі.
    • Хвороби: антракноз, борошниста роса, септоріоз, бокальчаста іржа, вірусна мозаїка.

    Кущі аґрусу – опис

    Аґрус – невеличкий чагарник заввишки до 120 см із сіро-коричневою корою, що відшаровується, і з колючками листового походження. На молодих циліндричних пагонах тонкі голки – колючки аґрусу. Округле або серцеподібно-яйцеподібне листя аґрусу до 6 см завдовжки – тьмяне, короткоопушене, на ніжках. Листова пластина з трьома-п’ятьма лопатями і тупими зубцями по краю. Квітки, червонуваті або зеленуваті, пазушні, зацвітають у травні. Плоди аґрусу – овальні або кулясті ягоди завдовжки до 12 мм (хоча є сорти з плодами завдовжки до 40 мм), голі або вкриті грубими щетинками, з явним жилкуванням, жовтого, білого, червоного або зеленого кольору дозрівають у червні-серпні. Ягоди аґрусу не тільки смачні, а й корисні, оскільки вони багаті на органічні кислоти, солі металів, дубильні речовини і вітаміни. Аґрус – ранній медонос, який приваблює в сад безліч комах-запилювачів. Крім того, це самоплідна культура, тобто навіть якщо у вас у саду буде один-єдиний кущ, він усе одно плодоноситиме.

    Посадка аґрусу

    Коли саджати аґрус

    Посадка аґрусу здійснюється як навесні, так і восени – з кінця вересня до середини жовтня, причому досвідчені городники віддають перевагу саме осінній посадці, стверджуючи, що перед настанням зими кущики встигають прийнятися й утворити міцні корінці. Перед тим, як посадити аґрус, виберіть для нього місце відповідно до вимог агротехніки: коренева система у рослини досить довга, тому не саджайте аґрус у низині, щоб не наражати на ризик виникнення грибних хвороб. Виділіть аґрусові сонячне місце на пагорбі або на рівнинній ділянці, захищеній від холодних північних і східних вітрів, з нейтральним або слабкокислим ґрунтом, показник рН якого близький до 6. Аґрус добре росте на суглинних, піщаних, супіщаних і глинистих ґрунтах, але останні потребують при вирощуванні аґрусу частого розпушування.

    Посадка аґрусу восени

    Ґрунт навколо аґрусу незручно полоти через його колючки, тому ранньою осінню слід очистити ділянку, на якій ви плануєте вирощувати аґрус, від коренепаросткових бур’янів – наприклад, від пирію. Перед тим, як садити аґрус, ділянку перекопують, ретельно вибираючи з землі кореневища бур’янів, потім вирівнюють поверхню ґрунту граблями, розбиваючи грудки. За 2-3 тижні до посадки, щоб земля встигла осісти, викопують ями завглибшки, завдовжки і завширшки по 50 см: верхній, родючий шар ґрунту знімають і відкладають убік, потім відкладають в інший бік нижній, неродючий шар. У родючий шар додають близько 10 кг перепрілого гною або перегною і по 50 г сірчанокислого калію і суперфосфату та перемішують добрива з ґрунтом – цього запасу мікроелементів рослинам вистачить на кілька років. Якщо на ділянці ґрунт глинистий, додайте в яму відро річкового піску. Відстань між двома кущами має бути від метра до півтора, а між рядами – близько трьох метрів.

    Для посадки потрібно брати однорічні або дворічні саджанці аґрусу з добре розвиненою кореневою системою – коріння 25-30 см завдовжки, а наземна частина має складатися з декількох сильних пагонів. Перед посадкою замочіть коріння саджанців на добу в розчині органічних добрив із розрахунку 3-4 столових ложки гумату натрію на п’ять літрів води. Саджанці розташовують у ямі прямо або злегка під нахилом таким чином, щоб коренева шийка опинилася на кілька сантиметрів нижче рівня ґрунту, коріння має бути добре розправлене. Землю засипають у яму частинами, кожну порцію землі ущільнюють. Посаджені кущики поливають відром води, а коли вона вбереться, ділянку мульчують дво-трисантиметровим шаром торфу або перегною – цей захід скоротить випаровування вологи і перешкодить утворенню кірки на поверхні ґрунту. Після посадки і мульчування ділянки обріжте пагони, залишивши від кожного лише відрізок приблизно п’яти сантиметрів завдовжки з п’ятьма-шістьма бруньками.

    Посадка аґрусу навесні

    Не будемо забирати у вас час, описуючи, як посадити аґрус навесні, оскільки ця процедура нічим не відрізняється від осінньої посадки. Єдине, що хочеться додати до вищесказаного: якщо у вас є вибір, саджайте аґрус восени, оскільки у рослин, що висаджуються навесні, і приживлюваність, і ріст пагонів дещо гірші, ніж у кущів, посаджених у жовтні. І ще: активно аґрус починає плодоносити лише на третій-четвертий рік, і ця активність за правильного догляду триває 10-15 років.

    Догляд за аґрусом

    Догляд за аґрусом навесні

    Посадка аґрусу і догляд за ним особливої складності не становлять, особливо для тих, хто вже має досвід вирощування цієї рослини, але і для новачків вирощування аґрусу за умови дотримання всіх правил агротехніки не стане карою. На самому початку весни, ще по снігу, проводиться обробка кущів аґрусу окропом через розпилювач. Ця «гаряча» обробка аґрусу навесні здійснюється як превентивний засіб проти зараження рослин шкідниками та хворобами. У травні навколо кущів розпушують ґрунт на глибину 8-10 сантиметрів і мульчують її, щоб уникнути частого розпушування надалі, водночас за необхідності проводиться підживлення аґрусу гнойовим настоєм або розчином калійних і азотних добрив.

    Рослина дуже чутлива до нестачі вологи у ґрунті, особливо навесні, в період цвітіння, і влітку, коли достигають плоди аґрусу. Найефективніші внутрішньоґрунтовий і крапельний способи поливу, оскільки вони дозволяють доставляти вологу безпосередньо до коренів рослини – на глибину від п’яти до сорока сантиметрів. За вегетаційний період необхідно здійснити від трьох до п’яти таких поливань. Не можна поливати аґрус методом дощування, особливо холодною водою. Якщо ви замульчували ділянку у травні, вам не доведеться часто воювати з бур’янами та розпушувати ґрунт із перспективою подряпатися об гострі колючки аґрусу, але за необхідності будьте готові здійснити цей подвиг.

    Якщо аґрус висаджений рядами, звисаючі гілки піднімають сітками або розтяжками, натягнутими між рядами на висоті 25-30 сантиметрів обабіч ряду.

    Догляд за аґрусом восени

    Восени здійснюють підготовку аґрусу до зими – удобрюють, щоб у рослини було харчування для закладання плодових бруньок на наступний рік, та обрізують, щоб не робити цього навесні з ризиком для здоров’я рослини.

    Чим підгодувати аґрус

    Аґрус плодоносить довгі роки, вибираючи з ґрунту значну кількість поживних речовин, тому стає необхідним щорічне внесення і мінеральних, і органічних добрив. Навесні під кожен кущ вноситься по піввідра компосту, 50 г суперфосфату та по 25 г сульфату амонію і сірчанокислого калію. Якщо кущ дуже великий і рясно плодоносить, збільшіть норму вдвічі. Добрива вносяться у ґрунт по периметру крони – саме в цьому діаметрі залягає коріння аґрусу – і закладаються за допомогою розпушування ґрунту. Відразу після цвітіння, а потім ще за 2-3 тижні проводиться підживлення розчином коров’яку в пропорції 1:5 з розрахунку по 5-10 л на кожен кущ аґрусу.

    Обрізування аґрусу

    Обрізування аґрусу навесні

    Ранньою весною, до набрякання бруньок, роблять обрізування аґрусу – видаляють малопродуктивні, слабкі, сухі, хворі або поламані, а також підмерзлі за зиму пагони; крім того, потрібно видалити прикореневі пагони і злегка підрізати ослаблені кінчики гілок до здорової тканини. Але перед тим, як обрізати аґрус, переконайтеся, що сокорух у ньому ще не почався: аґрус пробуджується дуже рано, і ви можете не встигнути до того моменту, коли пошкодження гілок стане небезпечним для рослини – запізнілим обрізуванням ви тільки заподієте рослині шкоду, послабивши кущ. Саме тому відповідальні люди воліють проводити основне обрізування аґрусу восени.

    Обрізування аґрусу восени

    Обрізування необхідно проводити щорічно, інакше вже до третього року життя кущі загущуються, і в гущі формуються плоди низької якості. Та й проводити лікування аґрусу від хвороб і шкідників набагато легше, якщо кущ не зарослий. Найцінніші гілки на кущі аґрусу – п’яти-семирічні, а розгалуження – перших трьох порядків, інші гілки і розгалуження малопродуктивні. Виходячи з цього, обрізуванню до основи підлягають гілки, старші 8-10 років – вони майже чорного кольору. Цей захід дозволить кущеві утворити нульові пагони, які з часом замінять старіючі. Верхівки пагонів обрізають лише тоді, коли на них починають формуватися дрібні неякісні ягоди, але дуже низько або дуже далеко зростаючі пагони теж краще обрізати. Чим обробити аґрус після обрізування, особливо зрізи на товстих пагонах, діаметром понад 8 мм, щоб через ці рани не витік сік рослини? Найкраще це зробити садовим варом.

    Хвороби аґрусу та їх лікування

    Борошниста роса на аґрусі

    Борошниста роса, або сферотека – одна з найнебезпечніших хвороб аґрусу, яке може знищити весь урожай ягід, а якщо із хворобою не боротися, то протягом декількох років загине і сама рослина. Найактивніша борошниста роса в теплу і вологу погоду. Виглядає борошниста роса як пухкий білий наліт на аґрусі, що з’являється в кінці весни або на початку літа на листі, пагонах і плодах, котрі вже зав’язалися. З часом білий наліт перетворюється на коричневу скоринку, а вкриті нею пагони викривляються і сохнуть, листя скручується, ламається, припиняється його ріст, ягоди не визрівають, розтріскуються й опадають з куща. Для боротьби з борошнистою росою застосовується обробка куща до початку цвітіння розчином мідьвмісного препарату «ХОМ» з розрахунку 40 г на 10 л води або обробкою препаратом «Топаз» до і після цвітіння згідно з інструкцією. Більше за інші схильні до зараження борошнистою росою такі сорти: Фінік, Золотий вогник, Чорносливовий, Російський, Тріумфальний. Але є сорти, що майже ніколи не вражає ця закордонна хвороба (борошниста роса родом з Америки): Грушенька, Сенатор, Африканець, Хаутон, Фінський та інші, серед них багато було виведено якраз американськими селекціонерами.

    Інші хвороби аґрусу

    Іноді аґрус вражають такі захворювання, як біла плямистість, антракноз, бокальчаста іржа і мозаїка. Мозаїка – вірусне захворювання, що не піддається лікуванню, тому вражені мозаїкою рослини потрібно викопати і спалити. А антракноз, плямистість та іржу знищують шляхом обприскування нітрафеном, мідним купоросом або бордоською рідиною, яке проводять у два сеанси: перший – ранньою весною, до розпускання бруньок, а другий – за десять днів після збору врожаю. Як превентивний захід прибирайте ранньою весною з-під кущів аґрусу торішнє листя, в якому можуть бути збудники хвороб, і не допускайте появи на ділянці бур’янів.

    Шкідники аґрусу і боротьба з ними

    Іноді дістається аґрусу і від шкідників. Найчастіше проблеми виникають із пагоновою попелицею та аґрусовою вогнівкою. Метелик-вогнівка з’являється з ґрунту перед початком цвітіння аґрусу і відкладає в його квітках яйця, з яких до кінця цвітіння вилуплюється яскраво-зелена гусінь, які прогризають плоди і поїдають насіння. У результаті життєдіяльності пагонової попелиці листя аґрусу скручується, пагони викривляються і стоншуються, перестають рости, а ягоди дрібнішають і обпадають, не встигнувши дозріти. Проти цих шкідників застосовують інсектициди, такі як актелік і фуфанон. Але легше попередити проблему, ніж боротися з нею, тому постарайтеся ввести у звичку такі заходи:

    • як тільки зійде сніг, укрийте ґрунт під кущами щільним матеріалом на кшталт руберойду, присипавши його краї землею, щоб метелики-вогнівки не з’явилися з-під землі. Приберете руберойд після цвітіння;
    • восени проведіть підгортання кущів на висоту 10 см;
    • регулярно збирайте і знищуйте опалі ягоди із гусінню всередині;
    • після цвітіння обприскайте кущі аґрусу біколом або лепідоцидом.

    Сорти аґрусу

    Сорти аґрусу поділяються на європейські та американо-європейські, або гібридні. Європейські сорти порівняно з гібридними мають довший термін продуктивності і відрізняються великими плодами, проте значно частіше зазнають ураження комахами і хворобами. Розрізняються сорти також за розміром, кольором і формою ягід, за наявністю-відсутністю колючок, за термінами дозрівання і за рівнем урожайності. Пропонуємо вам знайомство з декількома з багатьох сотень сортів аґрусу:

    • Африканець – аґрус із невеликою кількістю колючок, що відрізняється гарною зимостійкістю. Плоди кисло-солодкі зі смородиновим присмаком, середнього розміру, темно-фіолетові з восковим нальотом – ідеальні для приготування желе;
    • Чорний негус – справді чорний аґрус із блискучою шкіркою. Цей дуже шпичкуватий сорт вивів ще Мічурін, але він незмінно популярний у нашому кліматі: сорт середньостиглий, зимостійкий, ягоди невеликого розміру насиченого кисло-солодкого смаку, не розтріскуються – чудово підходять для варення, джему, компотів і вин;
    • Вогні Краснодара – аґрус червоний, безколючковий, ягоди великі, сорт придатний для вирощування в будь-яких кліматичних умовах;
    • Російський жовтий – як уже зрозуміло з назви, це аґрус жовтий, сорт, стійкий до грибкових захворювань, з негустими колючками, розташованими в основному в нижній частині пагонів. Ягоди великі, овальні, довго не обсипаються з куща;
    • аґрус Білий тріумф – швидкозростаючий врожайний сорт із колючками, ягоди світлого зеленого кольору з легким жовтим відтінком при дозріванні, солодкуваті, довго не опадають з куща;
    • Фінік – попри те, що цей сорт схильний до захворювання на борошнисту росу, він залишається одним із найпопулярніших завдяки своїй високій урожайності, сильним пахощам і прекрасному смаку. Ягоди зеленого кольору з фіолетово-червоним рум’янцем.

    Сорти з кисло-солодким смаком ягід: Малахіт, Сливовий, Російський, Донецький великоплідний.

    Сорти із солодким смаком: Орлятко, Хінномакі Гелб, Північний капітан, Джерело, Африканець, Колобок.

    Запашні сорти аґрусу: Білий тріумф, Захисник, Фламінго, Хінномакі страйн, Африканець.

    Ранні сорти: Орлятко, Яровий, Салют, Джерело. Середньоранні: Фламінго, Сливовий, Ласкавий. Середні: Колобок, Пакс, Червонослов’янський, Чорносливовий. Середньопізні та пізні сорти: Малахіт, Садко, Зміна, Серенада, Чорномор.

    Дуже шпичакуваті сорти аґрусу: Захисник, Ювілейний, Малахіт, Донецький великоплідний.

    Сорти, в яких колючки розташовані на нижній частині пагонів: Фінік, Російський, Зміна.

    Сорти з рідкісними колючками: Чорномор, Колобок, Каптіватор.

    Безколючкові сорти: Орлятко, Ніжний, Серенада, Пакс.

    Затребуваний у культурі також гібрид аґрусу та чорної смородини під назвою йошта.

    Чому наліт на аґрусі

    На жаль, в аґрусу багато ворогів серед комах, та й хворіє аґрус різними хворобами. Однак, якщо дотримуєтеся всіх правил вирощування та догляду за цією культурою, хвороби і шкідники аґрусу не отримають шансу облаштуватися у вашому саду.

    Навіть якщо станеться неприємність і аґрус захворіє постарайтесь розпізнати біду на самому початку і вжити необхідних заходів для порятунку. Щоб розпізнати проблему, треба володіти інформацією про неї.

    Борошниста роса на аґрусі

    Виглядає борошниста роса, як білий наліт на ягодах аґрусу у вигляді павутини. Розрізняються європейська борошниста роса і її американський різновид (сферотека). Білі ягоди на аґрусі – це початок хвороби, який важливо не проґавити. Поступово білий пухкий наліт стає щільною коричневою кіркою, хворі пагони викривляються і гинуть, листя жовкне, згортається, ламається, ягоди розтріскуються й осипаються ще зеленими. Не нехтуйте і профілактичними заходами, що зміцнюють імунітет аґрусу до хвороб.

    Чому жовтіє аґрус? Пожовтіння листя – перша ознака ураження сферотекою – борошнистою росою. Жовті розводи на листі виникають і при зараженні аґрусу мозаїкою – вірусним захворюванням, яке, на жаль, не підлягає лікуванню. Кущі, уражені мозаїкою, повинні бути викорчувані і спалені. Щоб ця хвороба не з’явилася у вашому саду, уважно оглядайте саджанці аґрусу перед купівлею і в жодному разі не купуйте підозрілі або слабкі екземпляри.

    Плями на аґрусі

    Причин появи плям може бути декілька. Якщо наприкінці травня або на початку червня сіро-коричневі чи руді плями із жовтим обідком стали вкривати листя і ягоди аґрусу, а потім плями побіліли, і бурим залишився тільки обідок навколо них, ви зіткнулися з білою плямистістю, або септоріозом аґрусу. До серпня листя може масово опасти, приріст пагонів помітно зменшиться, і врожай майбутнього року опиниться під загрозою. Боротися з білою плямистістю можна обробкою аґрусу і ґрунту навколо куща фунгіцидами. Обов’язково видалити з кущів все уражене листя та пагони до здорової тканини.

    Дрібні бурі цятки з темними блискучими горбочками на листі аґрусу, що поступово зливаються одна з одною – це захворювання аґрусу антракноз. У результаті хвороби листя на аґрусі засихає й опадає, причому починається падолист із нижніх гілок куща. Інтенсивніше розвиток хвороби проходить у дощовий період у середині літа.

    Щоб не допустити спалаху хвороб, ще до розкриття бруньок провести обприскування фунгіцидами. Обробіть кущі аґрусу і ґрунт під ними 3 % розчином залізного купоросу або мідними препаратами. Непогано зарекомендували себе в боротьбі з цим головним ворогом аґрусу такі препарати, як Хорус 75WG, Топаз 100 EC, Кумулюс ДФ. Боротьба з борошнистою росою та іншими хворобами на аґрусі повинна починатися відразу після виявлення перших симптомів появи хвороби. Уражені ягоди і пагони знищують. Уникнути боротьби із захворюванням можна, вирощуючи сорти аґрусу, стійкі до борошнистої роси.