Любить не дивиться в очі. Чому люди відводять погляд під час розмови

Очі не здатні брехати, оскільки вони пов’язують душу людини з навколишнім світом. Прийнято вважати, що якщо людина не дивиться в очі при розмові, то він обов’язково обманює.

Як би не було поширене це думка, це є хибним. Психологи визначили причини і ситуації, в силу яких опонент не дивиться в очі при спілкуванні.

Це один з тих чинників, який базується на наукових твердженнях. Сором’язливі люди найчастіше ховають свої почуття, тому й не можуть дивитися прямо в очі, адже погляд може розповісти все. У ньому будуть прочитані найглибші почуття і відчуття, будь то закоханість або ж ненависть. Сором’язливі люди в своїй більшості закриті, а тому їм не хочеться бути розкритими.

Нерідко один погляд може надати величезну кількість інформації про співрозмовника. Пара хвилин спілкування при зоровому контакті дасть набагато більше, ніж годинник простих розмов. З огляду на надлишок інформації людям просто доводиться на якийсь час відводити погляд.

Надмірний контакт поглядів змушує людину хвилюватися і сприяє появі роздратування. Адже так здається, ніби співрозмовник прагнути дізнатися все, що всередині. А це майже нікому не сподобається.

Внутрішній дискомфорт неважко помітити. Ознаками цього може бути дотик вух, носа під час бесіди, перебирання волосся. Саме з цієї причини співрозмовник не дивитиметься в очі.

Підтримувати зоровий контакт з людиною, який буквально пронизує наскрізь свого співрозмовника, щонайменше, доставляє психологічний дискомфорт.

Не завжди відсутність інтересу проявляється в позирком на годинник і позіхання. Незацікавленість співрозмовника може виражатися і в відсутності зорового контакту.

Багатьом людям простіше сформулювати думку і представити певну ситуацію лише трохи занурившись в себе. Таким людям просто необхідно створити в голові картинку для кращого сприйняття, а робити це, підтримуючи контакт з опонентом, просто неможливо.

Для більш продуктивного спілкування слід навчитися тримати погляд якомога довше. Уміння підтримувати зоровий контакт допоможе не тільки в неформальних, але і в ділових взаєминах.

Якщо людина не дивиться в очі при розмові: думка психолога

В ході проведених рефлексій психологи відзначили, що абсолютна більшість людина не вдаються до зорового контакту під час розмови. Погляд «очі в очі» найчастіше поширений серед закоханих пар. У звичайному спілкуванні люди дуже рідко дивляться один одному в очі.

Також в процесі спостережень було встановлено, що лідери, що відрізняються ефективністю керівництва над людьми, при розмові зі своїми працівниками дивляться їм в очі.

Всім відома необхідність дивитися в очі співрозмовнику, але не всім комфортно це робити. Навіть якщо людина і намагається підтримувати зоровий контакт, йому стає незатишно і він починає відчувати якесь збентеження, оскільки не звик до цього.

У багатьох країнах погляд «очі в очі» відносять до вираження неповаги, саме тому жінки в таких державах, переважно мусульманських, не піднімають очей на чоловіка при розмові з ним.

Поширена думка, що для створення ефекту зорового контакту необхідно дивитися на перенісся носа свого співрозмовника. Але це є хибним, так як посилена увага може викликати невроз опонента.

Зрозуміти причину того, чому людина не дивиться в очі при розмові, допоможе і мову тіла. Розповісти про те, що людині стало нудно і він більше не хоче вести розмову, допоможе його погляд, спрямований вгорі праворуч. А про зацікавленість опонента в розмові скажуть його розширені зіниці.

Кілька порад, які допоможуть навчитися тримати зоровий контакт

• Постарайтеся дивитися на опонента м’яким і невимушеним поглядом, зачіпаючи велику площу, Що потрапляє в поле зору. Головне не втрачати цього контакту і зберігати спокій.
• Пильний погляд може викликати жорстке вираз обличчя, тому стежте за мімікою. Вона не повинна бути зосередженою, навпаки, доброзичливість і м’якість не тільки послаблять вас, але і розташують до вас опонента. Для досягнення цього ефекту можна подумки уявити, що ви тримаєте даної людиниза плече. Так в погляді з’явиться більше теплоти і м’якості.
• Основна проблема, що стоїть на шляху до вміння дивитися в очі, – невпевненість в собі. Ця невпевненість породжує нервозність. Потрібно подолати цю межу і зрозуміти, що погляд в очі лише налагоджує контакт з людиною.
• Спробуйте вивчити міміку і положення співрозмовника. Можна спробувати «отзеркалить» його. Це допоможе перебороти міжособистісний бар’єр і розташувати опонента до себе.

Якщо людина не дивиться в очі при розмові, не поспішайте робити хибних висновків. Можливо, вам варто придивитися до співрозмовника і зрозуміти причину відсутності зорового контакту з його боку.

Коли при спілкуванні людина не дивиться в очі, нерідко виникає відчуття недомовленості, як ніби він щось приховує. І зазвичай це інтуїтивне відчуття не обманює.

Коли підліток не дивиться в очі

Якщо це стосується дітей, особливо підліткового віку- така ситуація виникає нерідко. Батьки починають помічати, що дочка або син уникають прямого погляду при розмові, ведучи очі в бік або опускаючи їх «в підлогу». При прямому питанні діти відповідають, що їм некомфортно дивитися в очі. Чому так відбувається?

Зазвичай такої поведінки передує якусь подію, особливо якщо раніше дитина спокійно дивився в очі, а потім раптом різко почав відчувати незручність при візуальному контакті. Подумайте, що б це могло бути.

Саме в такому явищу може бути безліч окремих причин або цілий їх комплекс.

В цей період часу у підлітків виникають перші закоханості, змінюється тіло, «грають гормони» – ніби навколо змінюється цілий світ, і вони не знають, як це приховати і як самим пристосується до численних змін. Тут важливо дати час прийти в себе – до 16-17 років дитина адаптується до свого нового стану і навчитися адекватно спілкуватися.

Коли дорослий не дивиться в очі

Коли доросла людина уникає дивитися в очі – любо він не хоче чогось бачити в вас, або не хоче показувати чогось в собі, йому дискомфортно, оскільки через очі йде величезний потік інформації.

Може бути, в цей момент він відчуває емоції, якими не бажає ділитися з вами з яких-небудь причин. Наприклад, він може злитися на вас або заздрити вам.

Не дарма кажуть, що очі – дзеркало душі, іноді вони можуть розповісти спостерігачеві більше, ніж хотів би їх володар.

При розмові з другом або подругою, відводячи очі вбік, людина може намагатися зберегти свої особисті кордону, йому некомфортно розкриватися повністю. В деякі моменти він може відчувати емоції, які хотілося б стримати і, уникаючи прямого погляду, він намагається це зробити.

Спроби ставити акценти на обличчі (окуляри, борода, довга чубчик, низько насунута кепка) – це також спосіб відвернути увагу від прямого візуального контакту, перевагу залишатися більш автономним, відокремленим, захищеним.

Що робити, якщо людина не дивиться в очі?

Чи не підтримуйте його в цій грі, не відводьте погляду у відповідь, ведіть себе як завжди. Не тисніть на нього, йому некомфортно. Швидше за все, щось у вашій поведінці викликає спробу відгородитися – можливо, ви задаєте небажані питання, які можуть бути неприємними, занадто формальними і нав’язливими для співрозмовника. Перемкніть увагу на себе, навчитеся говорити про свої думки і відчуття.

Інші причини, за якими людина уникає дивитися в очі

Інші причини той чи інший спосіб перетинаються з вищевказаними:

– Відчуття невпевненості в собі

Людина при спілкуванні поводиться нервово – щось перебирає, постійно стосується волосся, відчуває хвилювання. Зазвичай він не дивиться вам в очі через те, що не знає чи правильно поводиться в даній ситуації.

– Сором’язливість

Спроба приховувати свої почуття властива сором’язливим людям, тому людина не дивиться в очі.

– Роздратування

Тривалий візуальний контакт нерідко викликає роздратування – співрозмовнику починає здаватися, що ви намагаєтеся розгадати всі його секрети,

– Пронизливий погляд

Власникові важкого погляду неприємно дивитися в очі, оскільки це викликає дискомфорт

– Не цікаво

Іноді уникнення візуального контакту означає, що співрозмовнику просто не цікаво. Це може підтвердити позіхання, часті позирком на годинник, винахід прийменників для припинення спілкування.

– Відразу багато інформації

Погляд передає масу інформації про іншу людину, щоб її засвоїти потрібно на час відводити очі убік.

Жінки часто задають собі питання з приводу небажання чоловіків дивитися їм в очі. Така поведінка засмучує і вселяє невпевненість у своїй жіночій привабливості. Особливо спантеличує ховає очі хлопець, якщо дівчина відчуває, що вона йому не байдужа. Але також вона розуміє, що може видавати бажане за дійсне і помилятися з приводу закоханості чоловіки. Щоб зрозуміти його почуття, їй потрібні додаткові вказівки і конкретні підтвердження.

Психологія чоловічого погляду

Більшість людей не люблять зоровий контакт під час розмови, і сильна половина населення не є винятком. При звичайному спілкуванні люди не дивляться пильно в очі, обходячись швидкоплинними поглядами. До довгого і тривалого контакту схильні закохані пари і люди, які не приховують сексуальний інтерес.

Всі розуміють важливість зорового контакту, але багато хто відчуває себе некомфортно і відводять очі вбік, відчуваючи почуття, схоже на сором. До того ж прямий погляд легко сплутати з агресивністю, а люди не хочуть, щоб про них думали як про безпардонних і занадто наполегливих особистостях.

Часто людина не хоче дивитися в очі співрозмовнику, так як не бажає, щоб його читали як розкриту книгу.

Психологія чоловічого поглядумало чим відрізняється від загальної. Але крім загальновідомих фактів, сильна стать не хоче показувати деяким жінкам свої почуття. Подивившись хлопцеві в очі, дівчина побачить в них інтерес і бажання, а чоловік не готовий до того, щоб вона дізналася про його симпатії, так як поки йому нічого їй запропонувати.

Закоханий чоловік відводить погляд з таких причин:

1. 1. Не хоче, щоб дівчина думала, що вона цікавить його тільки в сексуальному плані.
2. 2. Боїться побачити байдужість в очах коханої.
3. 3. Хоче зізнатися в любові, але поки не наважується цього зробити.

Багато дівчат помилково вважають, що якщо хлопець відводить очі, то він нещирий або хоче обдурити. Психологи не згодні з цією думкою, і вважають небажання зорового контакту цілком природним і радять себе не накручувати.

Причини небажання зорового контакту

Очі не здатні брехати – це знає кожен. Вони пов’язують людини з навколишнім світом і відображають його душевний стан. Багато хто не бажають розкривати свою душу навіть близьким людям, що вже говорити про малознайомих. Не люблять дивитися в очі і ті, кому є що приховувати, наприклад:

• зраду;
• неправда,
• бажання розлучитися назавжди;
• свій поганий настрій;
• душевний біль.

Якщо на побаченні чоловік відводить погляд убік, а ініціатором зустрічі був саме він, хлопець просто соромиться і боїться в присутності дівчини. Він побоюється, що вона завчасно побачить блиск і бажання в його очах і вважатиме їх за хіть, тому і ховає їх від співрозмовниці.

Якщо відносини не вийшли на більш інтимний рівень, чоловік відводить погляд з таких причин:

Кліпаючи очима при розмові з жінкою, він відчуває себе в замішанні, і у нього немає подальшого плану дій. Коли він дивиться вліво, а потім вправо (або навпаки), він розгублений і намагається підібрати хоч якісь слова. Чоловік при зустрічі очима ніяковіє, якщо жінка для нього всього лише один.

додаткові жести

Зрозуміти почуття і бажання чоловіка допоможуть супроводжують спілкування жести і пози. Як він стоїть і де знаходяться в цей момент його руки, є додатковими невербальними сигналами, які допомагають зрозуміти почуття чоловіка, що сподобався. Наприклад, він не дивиться співбесідниці в очі і робить додаткові дії:

• смикає якийсь предмет в руках;
• чіпає мочку вуха;
• торкається до носа;
• проводить рукою по волоссю.

Якщо в цей момент взяти його за руку, ситуація проясниться. Хлопець заспокоїться і стане зрозуміло, що це крайня ступінь збентеження у закоханого чоловіка. Розслаблена поза і руки, схрещені на грудях, говорять про незацікавленість і небажанні йти на контакт. Руки в кишенях і погляд кудись у далечінь повідомляють про нудьгу або турботу про своїх справах, якими йому треба терміново зайнятися.

Чому людина не дивиться в очі? Існує поширена думка, що він говорить неправду і навмисне приховує погляд, щоб не видати свої справжні наміри. Це цілком може бути правдою, але є ще ряд причин, через які співрозмовник спеціально уникає зорового контакту. Людина може не дивитися в очі через особливості свого характеру, темпераменту, нестачі сміливості, або невпевненості в собі. Якості, що формують особистість в кожному з нас виражені по-різному, це і впливає на те, настільки людина комунікабельний і як себе веде при розмові.

Людина при розмові не дивиться в очі – ось основні причини:

Даний факт підтверджений науковими дослідженнями. Людина знає, що погляд може видати почуття, тому навмисно відводить його. Багато закохані намагаються приховати свій підвищений інтерес, тому що бояться, відкрито заявити про свої почуття або чекають слушного моменту. Якщо при цьому ваш співрозмовник на додаток червоніє і починає говорити яку-небудь нісенітницю, то закоханість тут у наявності!

Таким людям складно спілкуватися з іншими, тому що вони постійно переживають про те, що про них подумають. Невпевнена людина рідко дивиться в очі, і часто робить це нишком, бо він сильно стурбований своїми душевними переживаннями і думає, як найкраще буде вести себе при розмові.

Важкий погляд співрозмовника

Таких людей часто називають енергетичними вампірами, які ніби навмисне «свердлить» своїм поглядом, бажаючи придушити і показати свою перевагу. Важкий, пильний погляд опонента немов пронизує співрозмовника, заподіює дискомфорт і викликає неприємні емоції. В даних випадках зоровий контакт дається дуже складно, тому багато хто намагається його уникнути, наприклад, опустивши очі в підлогу.

Деяких персон можуть стомлювати спроби тісного зорового контакту з боку співрозмовників, вони думають, що їх намагаються викрити в чомусь поганому і відчувають неприємні емоції і роздратування з цього приводу.

Те, що говорить співрозмовник, абсолютно не викликає інтересу

Якщо відведений байдужий погляд комбінується з позевиваніем, а той з ким ви розмовляєте, часто поглядає на годинник, значить, варто скоріше припинити цей діалог, так як він є нерезультативним. В даному випадку сенс вербального і невербального обміну інформацією відсутня.

Інтенсивний інформаційний потік

За кілька секунд тісного візуального контакту можна отримати дуже великий обсяг інформації, який прирівнюється до багатогодинного відвертого спілкування. Тому навіть при довірчій бесіді друзі іноді відводять погляд, щоб відволіктися і переварити отриману інформацію.

Чому людина закриває очі при розмові?

Прищулений погляд означає точну концентрацію уваги на певному об’єкті. Звужений напружений погляд може говорити про підвищену схильність до критики і недоброзичливості, а також видавати черствість даної людини. Прикриті наполовину повіки співрозмовника при розмові вказують на його завищену самооцінку, зарозумілість, чванливість, і повну інертність до подій.

Якщо співрозмовник без особливої ​​напруги закриває очі, не зажмурівая їх, значить, він намагається абстрагуватися від зовнішніх подій. Така самоізоляція допомагає добре зосередиться на обдумувань якогось завдання, поміркувати про майбутні події і насолодитися чуттєвими візуальними образами.

Розглядаючи ситуацію в комплексі, цілком можна зрозуміти, чому людина ховає очі при розмові.

Чи завжди потрібно дивитися в очі? типи поглядів

Ваш співрозмовник дивиться вниз і кудись убік, це завжди справляє неприємне враження: чи то нами незадоволені, то чи не слухають, а лише роблять вигляд, чи то підсміюються нишком.

Дивиться не прямо в очі співрозмовнику, а завжди скоса, повернувши обличчя впівоберта. Здається, що вам не довіряють, підозрюють у чомусь.

Дивляться спідлоба. З’являється відчуття протистояння, немов вас ненавидять і на все готові відповісти «ні».

Блукаючий погляд викликає почуття, немов перед вами стоїть вічно провинився, до крайності невпевнений у собі людина.

Невідривно свердлить, спопеляючий погляд. Про нього говорять: «важкий». Вас зневажають? Хочуть підпорядкувати? У особливо чутливих – мороз по шкірі від такого погляду. Його спеціально виробляли у себе деякі диктатори. Щоб полегшити собі завдання, вони дивилися на уявну точку між брів співрозмовника, через що цей погляд іноді називають центральним.

Багато виступаючі говорять ніби для самих себе, хоча і тримаються при цьому досить вільно, дивляться при цьому «на хмари». Їм немов байдуже – є у вас інтерес чи ні. Договорити – і піти, аби сильно не заважали.

Є люди, які, дивлячись на вас, постійно щурятся, нерідко губи їх висловлюють легку посмішку. Вам здається, вони підсміюються над вами або не згодні з тим, що ви говорите. Ні, вони не збираються заперечувати, просто мовчки насолоджуються почуттям власної переваги.

Як дивитися в очі співрозмовнику: кілька правил

Той, хто в даний моментслухає, дивиться в очі істотно довше (це логічно: він менше зайнятий). Хто говорить частіше відводить погляд, думаючи над наступною фразою, і це цілком нормально. Нерідко буває і так, що ви говорите, а ваш співрозмовник дивиться вам в очі тільки до тих пір, поки ви не робите того ж, а от чи варто вам спробувати зловити його погляд, він його тут же відводить.

Запам’ятайте цю неприємну особливість: безвідривно дивитися в очі, ні на мить не зводячи погляд, – також погана манера. Співрозмовнику здається, ніби його «зондують», він буде нервувати під таким пильним поглядом. Дивіться спокійно, доброзичливо, прямо повернувши обличчя до співрозмовника. Тримайте оптимальну дистанцію, на якій вам обом комфортно. Якщо вам властиво дивитися з-під лоба або скоса, то намагайтеся контролювати себе вольовим зусиллям, поки належна манера дивитися не стане для вас звичною.

Якщо перед вами кілька учасників розмови (навіть якщо вони тільки виконують роль слухачів), то потрібно періодично дивитися в очі кожному. Інша справа, що більше поглядів дістається тим, хто лідирує в розмові, але якщо ви будете дивитися в очі тільки лідерові, то інші відчують себе зайвими. Звичайно, коли перед вами тисячна аудиторія, то кожному в очі не подивишся, але зоровий контакт як і раніше необхідний.

Існує своєрідний етикет погляду: для комфортного спілкування співрозмовники повинні дивитися в очі один одному приблизно 2/3 всього часу розмови. Але це не означає, що треба дивитися в упор, не відриваючись: оптимальна тривалість погляду близько 10 секунд.

Також етикет вимагає, щоб тіла співрозмовників були розгорнуті один до одного: говорити «через плече», «впівоберта» або взагалі повернувшись спиною – неважливо. У всякому разі, особа повинна бути звернена до співрозмовника: погляд скоса – не для ділового спілкування.

Однаково неприємно, коли співрозмовник дивиться на вас в упор, ні на секунду не відводячи очей ( «свердлить поглядом»), а також коли він майже весь час дивиться в бік, показуючи, що розмова йому нецікавий. Правда, буває, що весь час відводить очі людина невпевнений у собі, сором’язливий і боязкий. Але така невпевненість і боязкість не прикрашає ділової людини. До того ж варто пам’ятати, що вперте небажання дивитися в очі більшість слухачів вважає ознакою брехні. Насправді це далеко не завжди так – але необхідно зважати на цю «народної прикметою».

Буває і так, що співрозмовник дивиться на вас, але як тільки ви спробуєте піймати його погляд – відразу ж відводить очі. Також дуже неприємно, коли співрозмовник дивиться з-під лоба. Все це погані манери, але контролювати свою міміку і напрям погляду важче, ніж слова – тому навіть самі виховані люди іноді мимоволі порушують етикет погляду.

Які є ще правила містить етикет погляду? Не варто розглядати людини занадто пильно: ні знайомого, ні незнайомого. Особливо це важливо, якщо у нього є фізичні недоліки. Крім того, непристойно розглядати людину, яка їсть.

«Точка додатки погляду» залежить від ситуації. при діловому спілкуванніприйнято дивитися в очі співрозмовнику або в точку між його бровами. При дружніх відносинах погляд ковзає по обличчю співрозмовника, між очима і ротом. Погляд, блукаючий між очима і грудьми співрозмовника або спускається ще нижче, годиться тільки для інтимного спілкування: в діловій ситуації це порушення етикету.

Коли ви розмовляєте з декількома людьми (навіть якщо вони просто слухають вас), потрібен час від часу зустрічатися поглядом з кожним. Звичайно, частіше дивляться на найактивнішого співрозмовника, але якщо дивитися в очі тільки лідерові, інші відчують себе зайвими.

І останнє: для комфортного спілкування необхідно бачити очі співрозмовника – тому при розмові треба знімати темні окуляри. Навіть окуляри зі злегка затемненими стеклами створюють незручність, порушують атмосферу спілкування.

джерела:
https://glaz-almaz05.ru/blog/interesnye/chelovek-ne-smotrit-v-glaza.html
http://proeticet.ru/1_glaza.html

Це копія статті, що знаходиться за адресою

Вже давно не секрет, що всі люди брешуть. Вони можуть обманювати в дрібницях або в більш важливі речі. Тим, хто не хоче стати їх жертвою, потрібно бути готовим до такого повороту подій і навчитися розпізнавати брехню. Для цього необхідно мати великий досвід спілкування з людьми і постійно тренувати власну спостережливість. Навчитися розбиратися в людях досить складно, але все-таки можливо. Найчастіше відбувається визначення брехні по очах, міміці і жестам.

Очі – це дзеркало .

Коли людина бреше, його часто видають саме очі. Маючи бажання, можна навчитися контролювати жести або міміку, або продумати розповідь до найменших деталей, але керувати рухами очей навряд чи вийде. Під час брехні людина відчуває себе дуже невпевнено і дискомфортно, тому намагається відвести погляд. Якщо співрозмовник не дивиться прямо в очі – це можна розглядати, як перша ознака обману.

Але не все так просто. Практично всі знають, як виявити брехню по очах, тому використовують метод «від противного». Якщо людина дивиться прямо уважним поглядом, можливо, він хоче виправдати себе. Надто чесний погляд часто свідчить про неправдивість слів співрозмовника. Створюється таке враження, що він хоче проникнути в думки опонента і зрозуміти, чи вірить він йому. А якщо брехуна застати зненацька, швидше за все, він постарається переключити увагу або піде в іншу кімнату.

Контролювати практично неможливо, тому у брехуна людини погляд змінюється. Зіниця стає набагато менше, ніж завжди.

Кров на-віч .

Визначення брехні по очах – це не єдиний спосіб, що дозволяє розпізнати брехню. Коли людина говорить неправду, навколо його очей з’являються маленькі зморшки. Іноді побачити їх можна навіть неозброєним поглядом. Якщо виникають сумніви в щирості слів опонента, варто пильно спостерігати за його шкірою навколо очей.

Чотири сторони світу

Замислюючись про те, по очах, можна поспостерігати за тим, в який бік дивиться співрозмовник. Якщо його погляд спрямований вправо, значить, він обманює. Коли люди дивляться вгору і прямо, значить, вони в цей момент придумують собі картинку або образ. Щоб уявити звуки або фразу, людина буде дивитися вправо і прямо. Коли сценарій готовий, обманщик переведе погляд вправо і вниз. Але ці правила діють тільки в тому випадку, коли людина правша. У лівші положення очей при брехні протилежне.

Якщо погляд швидко переміщається від одного предмета до іншого, то це також привід задуматися про те, як визначити брехню по очах.

Почуття провини

Знаючи основні секрети, можна без зусиль визначити, обманює людина чи ні. Багато людей під час брехливого розповіді відчувають В цей час очі опускаються вниз, а іноді і в сторону. Щоб визначити брехню, необхідно зіставляти руху очних яблук зі словами, які вимовляє опонент.

«Нерухомі» очі

Психологи впевнені, що застиглий погляд – це ознака того, що людина говорить неправду. Щоб перевірити це, достатньо попросити співрозмовника згадати якусь деталь. Якщо він продовжує дивитися прямо і не моргає, швидше за все, вірити йому не можна. У тому випадку, коли опонент відповідає на поставлене запитання, не замислюючись і не змінюючи положення очей, можна запідозрити його в нещирості. Коли кількість моргань збільшується, це свідчить про те, що людина відчуває себе некомфортно і хоче відсторонитися від зовнішнього світу.

Але визначення брехні по очах таким способом не справедливо в тому випадку, коли події відбувалися десять-п’ятнадцять хвилин тому. Також не варто зациклюватися на нерухомому погляді тоді, коли людина повідомляє дуже важливу для нього інформацію, наприклад, адресу або телефон.

Різкий відведення погляду

Спілкуючись з людиною, іноді можна помітити, як він швидко відводить очі вбік під час розповіді, а потім знову дивиться на співрозмовника. Дуже велика ймовірність, що такі його дії свідчать про те, що він намагається щось приховати.

Якщо всю бесіду співрозмовник дивився прямо і відкрито, а при порушенні певної теми почав відводити погляд або уникати прямого контакту, то це одна з ознак того, як дізнатися брехню по очах. Але іноді так поводяться невпевнені і закомплексовані люди, якщо тема розмови змушує їх відчувати себе ніяково. В цьому випадку говорити про обман на підставі тільки цієї ознаки не має сенсу.

Перелякана вираз обличчя

Людина, який обманює, завжди боїться того, що його викриють. Тому під час бесіди у нього може бути трохи перелякане Але тільки досвідчений психолог зможе відрізнити його від звичайного сорому перед малознайомою людиною або незвичайної ситуацією.

Очі – це не єдиний показник, який вказує на брехню. Аналізуючи поведінку співрозмовника, варто оцінювати повну картину: звертати увагу на жести, позу і міміку. Стане в нагоді будь-яка інформація про людину, щоб правильно зіставити слова і «картинку». Тому робити не варто.

Міміка під час брехні

Знати положення очей при брехні важливо, але цього недостатньо. Необхідно спостерігати за промовою людини, його рухами і поведінкою. Під час брехливого розповіді обов’язково будуть помітні зміни. Оцінювати міміку і жести необхідно тільки в комплексі з мовними і голосовими параметрами.

Інтонація і посмішка

Коли співрозмовник обманює, його мова і інтонації будуть змінюватися. Голос може тремтіти, а слова вимовляються повільніше або, навпаки, швидше. У деяких людей з’являється захриплість або прослизають високі нотки. Якщо співрозмовник сором’язливий, то він може почати заїкатися.

За усмішці також можна розпізнати нещирість. Багато людей, коли повідомляють неправду, трохи посміхаються. Співрозмовника має насторожити, якщо посмішка зовсім недоречна. Такий вираз обличчя дозволяє трохи приховати ніяковість і хвилювання. Але це не стосується життєрадісних людей, які намагаються завжди посміхатися.

Напруга лицьових м’язів

Якщо дуже уважно дивитися на опонента, можна розібратися, обманює він чи ні. Його видасть мікронапруги лицьових м’язів, яке триває кілька секунд. З яким би «кам’яним» обличчям не говорив співрозмовник, миттєве напруга все одно неминуче.

Ошуканця видає не тільки положення очей при брехні, а й неконтрольовані шкіри та інших частин обличчя. До найбільш поширених можна віднести: тремтіння губ, прискорене моргання або зміна кольору шкіри.

жести брехні

Відомі фахівці зійшлися на думці, що коли людина обманює, він робить типові дії:

• торкається руками обличчя;
• прикриває рот;
• чеше ніс, тре очі або доторкається до вуха;
• відтягує комірець на одязі.

Але всі ці жести можуть говорити про брехню тільки в тому випадку, коли присутні і інші ознаки обману. Тому найбільш достовірне – це визначення брехні по очах, міміці, рухам і поведінці. Навчившись діагностувати неправду, можна уникнути долі жертви і завжди відчувати себе впевнено.

Як показує практика, безпомилково розпізнавати брехню здатний той чоловік, який часто спілкується з іншими людьми. Він також повинен вміти тверезо сприймати ситуацію і події, бути уважним і намагатися помічати всі нюанси і тонкощі їх поведінки. Багатий комунікативний досвід і здатність до аналізу допоможуть правильно сприймати всю отриману інформацію і оцінювати її достовірність.

З’ясували, чому люди відводять очі під час розмови

Японські вчені з Кіотського університету дослідили, чому деяким людям не вдається підтримувати зоровий контакт під час розмови.

Близько 60% людей відводять очі під час бесіди. Так вони сильніше концентруються на питанні.

Науковці протестували 26 добровольців. Їх просили називати словесні асоціації і водночас не відводити погляд.

Що довше тривав зоровий контакт, то складніше учасникам було підбирати потрібні зв’язки між словами. Учасники дослідження починали губитися і відповідати на поставлені питання не чесно або не правильно, згодом доповнювали свої слова.

Виявилось, у цей час активізуються ділянки мозку, які відповідають за швидкодію. А коли людина відводить погляд – мозок не встигає одночасно концентруватись на обличчі співрозмовника і видавати правильні слова, тому людям важко поєднувати вербальне спілкування словами і невербальне – поглядами.

Дослідники пояснюють, що мозок обробляє занадто багато інформації одразу. Наголошують, якщо хтось дивиться в бік, цю людину не варто вважати грубою чи невихованою. Просто її когнітивна система перевантажена, інформує mir24.tv.

Зараз дослідники з Кіотського університету продовжують вивчати зв’язок між вербальною і невербальною комунікацією.

Психологи стверджують, що зоровий контакт – основа всіх відносин між людьми, починаючи з дитячого віку. Він не лише надає інформацію про людину, а й сприяє зближенню.