Як називається сталінград?

Сталінградська битва стала переломним моментом Великої Вітчизняної війни. Після неї перевага перейшла на бік Радянської армії. Тому Сталінград став одним з головних символів Великої Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною. Але чому це місто-герой незабаром перейменували? І як зараз називається Сталінград?

Царицин, Сталінград, Волгоград

У 1961 році за Указом Верховної Ради РРФСР місто перейменували, і тепер Сталінград називається Волгоград. До 1925 року це місто називалося Царицин. Коли до влади в СРСР фактично прийшов Йосип Сталін, почався культ особистості нового вождя, і деякі міста стали носити його ім`я. Так Царицин став Сталінградом. Але після смерті Сталіна в 1953 році новим керівником країни став Микита Хрущов і в 1956 році на ХХ з`їзді компартії розвінчав культ особи Сталіна, вказавши на всі його негативні наслідки. Через 5 років почався масовий демонтаж пам`ятників Сталіну, а містам, що носив його ім`я, стали повертати їх колишні назви. Але походження назви Царицин кілька не вписувалося в радянську ідеологію, місту стали вибирати інше ім`я і зупинилися на Волгограді, оскільки він стоїть на великій російській річці Волзі.

Волгоград – в будні, Сталінград – в свята

Правда, в 2013 році депутати міської думи Волгограда частково повернули місту стару назву і вирішили використовувати поєднання місто-герой Сталінград як символ Волгограда в дні свят, таких, як 9 травня, 23 лютого, 22 червня і інші знаменні дати, пов`язані з історією міста. Зроблено це було як данину поваги ветеранам Великої Вітчизняної.

LovesTheTeam.com

Прагнучи увіковічнити пам’ять товаришів по партії,керівники Радянської держави ще в двадцятих роках минулого століття почали перейменовувати міста і селища. І в назвах населених пунктів з’явилися численні ім’ярек Леніна, Сталіна, Свердлова, Кірова. Пізніше Іжевськ перетворився в Устинов, Рибінськ – в Андропов, а Набережні Челни – в Брежнєв. Не минула ця доля і старовинне місто Царицин, який змінив назву навіть двічі – на Сталінград і Волгоград. А не так давно з’явився проект і третього перейменування.

«Рішення ХХІІ з’їзду – в життя!»

Формально рішення про перейменування занововідбудованого Сталінграда в Волгоград було прийнято ЦК КПРС «на прохання трудящих» 10 листопада 1961 року – лише через півтора тижні після завершення в Москві ХХII з’їзду комуністичної партії. Але насправді, воно виявилося цілком логічним для тих часів продовженням розгорнулася на головному партійному форумі антисталінській кампанії. Апофеозом якої став таємний від народу і навіть здебільшого партії винос з Мавзолею тіла Сталіна. І поспішне перепоховання тепер уже колишнього і зовсім не страшного генсека біля Кремлівської стіни – пізно вночі, без обов’язкових у таких випадках промов, квітів, почесної варти і салюту. Цікаво, що приймаючи подібне державне рішення, заявити про його необхідність і важливість особисто, з трибуни того ж з’їзду, не наважився ніхто з радянських лідерів. Включаючи главу держави і партії Микиту Хрущова. «Озвучити» керівне думку доручили скромному партійному чиновнику, секретарю Ленінградського обкому партії Івану Спиридонову, незабаром благополучно відправленому в отставку.Однім з численних рішень ЦК, покликаним остаточно усунути наслідки так званого культу особистості, стало і перейменування всіх населених пунктів, раніше названих в честь Сталіна – українського Сталіно (нині – Донецьк), таджикистанського Душанбе (Душанбе), грузино-осетинського Сталінірі (Цхінвалі), німецького Сталінштадта (Айзенхюттенш Тадтен), російських Сталінська (Новокузнецьк) та міста-героя Сталінграда. Причому останній отримав не історичну назву Царицин, а, не мудруючи лукаво, був названий на честь протікає в ньому річки – Волгоградом. Можливо, це було пов’язано з тим, що Царицин міг нагадувати людям про не настільки давні часи монархіі.На рішення партійних діячів не вплинув навіть той історичний факт, що з минулого в даний перейшло і збереглося донині назву ключовий у Великій Вітчизняній війні Сталінградської битви . І що весь світ називає місто, де вона сталася на рубежі 1942 і 1943 років, саме Сталінградом. Роблячи при цьому акцент не на прізвища покійного генералісимуса і головнокомандувача, а на по-справжньому сталевому мужність і героїзм захищали місто і перемогли фашистів радянських солдатів.

Чи не в честь царів

Найперша історична згадка про місто наВолзі датовано 2 липня 1589 року. А першим його назвою став Царицин. Думки істориків з цього приводу, до речі, різняться. Одні з них вважають, що воно походить від тюркського словосполучення Сари-чин (в перекладі – Жовтий острів). Інші вказують на те, що неподалік від прикордонного стрілецького поселення ХVI століття протікала річка Цариця. Але і ті, й інші сходилися в одному: до цариці, та й взагалі до монархії, назва особливого відношення не має. Отже, Сталінграда в 1961 році цілком могли повернути і колишнє ім’я.

Сталін гнівався?

Історичні документи ранніх радянських часівсвідчать, що ініціатором перейменування Царицина в Сталінград, що трапився 10 квітня 1925 року, став не сам Йосип Сталін і не хтось із комуністів меншого керівного рівня, а прості жителі міста, безособова громадськість. Мовляв, таким чином робітники і інтелігенти захотіли віддячити «дорогого Йосипа Віссаріоновича» за участь в обороні Царицина в роки Громадянської війни. Кажуть, що Сталін, дізнавшись про ініціативу городян постфактум, нібито висловив з цього приводу навіть невдоволення. Рішення міськради він, однак, не відмінив. І незабаром в СРСР з’явилися тисячі населених пунктів, вулиць, футбольних команд і підприємств імені «вождя народів».

Царицин або Сталінград

Через кілька десятків років після того, як ім’яСталіна з радянських карт зникло, здавалося, назавжди, в російському суспільстві і в самому Волгограді спалахнула дискусія про те, чи варто повертати місту історичну назву? І якщо так, то яка саме з двох попередніх? Внесли свою лепту в який розгорнувся процес обговорень і суперечок навіть російські президенти Борис Єльцин з Володимиром Путіним, в різний час запропонували городянам висловити свою думку з цього приводу на референдумі і обіцяли його обов’язково врахувати. Причому перший це зробив на Мамаєвому кургані в Волгограді, другий – на зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної під Франціі.А напередодні 70-річчя Сталінградської битви країну здивували депутати місцевої думи. Врахувавши, за їхніми словами, численні прохання ветеранів, вони постановили шість днів в році вважати Волгоград саме Сталінградом. Такими пам’ятними датами на місцевому законодавчому рівні стали: 2 лютого – день остаточної перемоги в Сталінградській битві; 9 травня День Перемоги; 22 червня – День початку Великої Вітчизняної війни; 23 серпня – День пам’яті жертв найбільш кривавою бомбардування міста, 2 вересня – День завершення Другої світової війни; 19 листопада – День початку розгрому фашистів під Сталінградом.