Загальний клінічний аналіз калу (копрограма)
Загальний клінічний аналіз калу (копрограма) – важливе дослідження в діагностиці захворювань органів травлення та оцінці результатів їх лікування. Копрограма включає вивчення наступних фізико-хімічних властивостей калу, кожне з яких описано в окремій статті:
- Кількість калу
- Консистенція калу
- Колір калу
- Запах калу
- Реакція калу
- Стеркобілін калу
- Білірубін калу
- Прихована кров у калі,
В цілому, аналіз калу дозволяє визначити стан печінки, підшлункової залози та, власне, кишечнику – тонкого і товстого. Це дослідження надає загальну картину і нечасто вказує на конкретне захворювання, проте його важливість при діагностиці цілого ряду хвороб не викликає сумнівів.
Зверніть увагу, що норми копрограми для немовлят суттєво відміні від дорослих. Крім того, у самих немовлят характер калу залежить від того, як їх вигодовують: грудьми чи штучно. Докладну інформацію щодо норм для цієї категорії пацієнтів наведено в окремій таблиці.
Здача калу на аналіз потребує особливої підготовки. Від неї залежить достовірність одержаних результатів.
Слід знати, що не можна направляти кал на аналіз після клізми, рентгенологічного дослідження шлунка, вживання медикаментів, які впливають на перистальтику (наприклад пілокарпін, беладона, проносні та деякі інші) або колір калу – ферментні препарати, ліки на основі заліза, активоване вугілля. Порадьтеся перед дослідженням з лікарем, повідомите його, які препарати приймаєте.
Для більшості досліджень досить зібрати 10-15 г калу. Зазвичай кал збирають ранком. Невелику кількість калу дерев’яною лопаткою або шпателем кладуть у чисту суху баночку і направляють на загальне дослідження не пізніше, чим через 8-12 годин після дефекації. Зберігати кал до здачі потрібно в холодильнику при температурі 3-5 °С.
Для дослідження калу на яйця глистів або на наявність найпростіших необхідний свіжий кал, який повинен бути доставлений у лабораторію ще теплим.
Для бактеріологічного дослідження кал збирають у спеціальну стерильну пробірку, з ватяним тампоном, накрученим на дротяний тримач. Пробірку видають у бактеріологічній лабораторії. Хворого укладають на правий бік, розсовують сідниці й обертовими рухами вводять тампон у задній прохід, потім його обережно виводять і вставляють у пробірку, не торкаючись її країв.
Для дослідження калу на домішки крові (схована кровотеча) пацієнта готовлять на протязі 3 діб. В цей час з раціону виключаються м’ясні та рибні продукти, усі види зелених овочів, помідори і яйця. Одночасно відміняються медикаменти, що містять залізо, йод і бром.
Правильніше за все перед здачею калу (за 3-4 дня) перевести дотримувати спеціальної дієти: Шмідта або Певзнера.
Дієта Шмідта – денний раціон (розподіляється на 5 прийомів їжі) — 1—1,5 л молока, 2—3 яйця (легко зварених), білий хліб з маслом, 125 г м’яса, 200 г картопляного пюре, вівсяна каша. Загальна калорійність — 2250 калорій.
Дієта Певзнера – денний раціон: 200 г білого й 200 г чорного хліба, 250 г смаженого м’яса, 100 г масла, 40 г цукри, смажена картопля, морква, салати, квашена капуста, гречана й рисова каші, компот, свіжі фрукти. Загальна калорійність — 3250 калорій.
У наступній таблиці наводяться нормальні показники загального клінічного аналізу калу для дорослої людини та дітей старшого віку:
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість | 100–200 г за одну дефекацію |
| Консистенція | Щільний, оформлений |
| Колір | Коричневий |
| Запах | Каловий, нерізкий |
| Реакція | Нейтральна (pH = 7,0 – 7,5) |
| Білірубін | Відсутній |
| Стеркобілін | Присутній |
| Розчинний білок | Відсутній |
| Мікроскопічна характеристика | |
| М’язові волокна | Невелика кількість або відсутній |
| Нейтральний жир | Відсутній |
| Жирні кислоти | Відсутній |
| Мила | Присутні у невеликій кількості |
| Перетравна клітковина | Відсутній |
| Крохмаль | Відсутній |
| Лейкоцити | Відсутні або одиничні |
| Еритроцити | Відсутній |
| Йодофільна флора | Відсутній |
| Entamoeba сoli (кишкова амеба) | Може бути присутнім |
| Endolimax nana (карликова амеба) | Може бути присутнім |
| Chilomastix mesnill (живе в товстій кишці) | Може бути присутнім |
| Jodamoeba butschlii (йодамеба Бючли) | Може бути присутнім |
| Blastocystis hominis (непатогенний споровик) | Може бути присутнім |
Нормальні показники загального клінічного аналізу калу для немовлят:
| Показник | Годування грудьми | Штучне вигодовування | |
|---|---|---|---|
| Кількість за добу, г | 40-50 | 30-40 | |
| Консистенція | Липкий, в’язкий | Схожий на замазку | |
| Колір | Жовтий, жовто-зелений | Жовто-коричневий | |
| Запах | Кислий | Гнильний | |
| Реакція | Кислий (pH = 4,8 – 5,8) | Нейтральний (pH = 6,8 – 7,5) | |
| Білірубін | Присутній | Присутній | |
| Стеркобілін | Присутній | Присутній | |
| Розчинний білок | Відсутній | Відсутній | |
| Мікроскопічна характеристика | |||
| М’язові волокна | Невелика кількість або відсутній | Невелика кількість або відсутній | |
| Нейтральний жир | Окремі краплі | Невелика кількість | |
| Жирні кислоти | Невелика кількість | Невелика кількість | |
| Мила | Невелика кількість | Невелика кількість | |
| Перетравна клітковина | Відсутній | Відсутній | |
| Крохмаль | Відсутній | Відсутній | |
| Лейкоцити | Одиничні | Одиничні | |
| Еритроцити | Відсутній | Відсутній | |
| Йодофільна флора | Відсутня або мінімальна кількість | Відсутня або мінімальна кількість | |
| Entamoeba сoli (кишкова амеба) | Може бути присутнім | Може бути присутнім | |
| Endolimax nana (карликова амеба) | Може бути присутнім | Може бути присутнім | |
| Chilomastix mesnill (живе в товстій кишці) | Може бути присутнім | Може бути присутнім | |
| Jodamoeba butschlii (йодамеба Бючли) | Може бути присутнім | Може бути присутнім | |
| Blastocystis hominis (непатогенний споровик) | Може бути присутнім | Може бути присутнім | |
Мікроскопічне дослідження калу
Мікроскопічне дослідження калу спрямоване на пошук клітинних елементів крові (лейкоцити, еритроцити), кліток слизової оболонки кишечнику (у т.ч. пухлинних), слизу, яєць гельмінтів. Також за характером залишків їжі можна судити про якість її перетравлювання.
У нормі при мікроскопічному дослідженні калу виявляють:
- дедрит – залишки їжі, клітин, мікроорганізмів;
- м’язові волокна (у невеликих кількостях);
- залишки неперетравлюваних тканин – костей, хрящів, сухожиль, сполучних тканин, рослинної клітковини.
При різних захворюваннях або патологічних станах, при мікроскопічнім дослідженні калу можна виявити:
- М’язові волокна внадлишковій кількості. Виявляють при недостатності шлункового перетравлювання, порушенні секреції підшлункової залози й порушенні процесів всмоктування в кишечнику. Наявність м’язових волокон у калі супроводжується проявами гнильної диспепсії.
- Сполучна тканинавнадлишковій кількості. Присутня при недостатності шлункового травлення та при розладах діяльності підшлункової залози.
- Нейтральний жир. Виявляють при недостатньому виділення ферментів підшлунковою залозою.
- Жирні кислоти. Виявляють при відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному русі калу в тонкій кишці, бродильній диспепсії, при недостатньому виділенні ферментів підшлунковою залозою й прискореному виведенні калу з товстої кишки.
- Мила. Присутні в калі в надлишковій кількості при всіх станах, перерахованих для жирних кислот, частіше виявляються при запорах (закрепах).
- Крохмаль. Визначають при порушенні функцій підшлункової залози, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, бродильній диспепсії, прискореному виведенні калу з товстої кишки, недостатності шлункового травлення.
- Йодофільна флора. Виявляють при недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному виведенні калу з товстої кишки, бродильної диспепсії, порушенні функцій підшлункової залози.
- Клітковина, що перетравлюється. Виявляється при недостатності шлункового травлення, гнильній диспепсії, відсутності надходження жовчі, недостатності перетравлювання в тонкій кишці, прискореному виведенні калу з товстої кишки, бродильної диспепсії, при недостатній секреції підшлункової залози, коліті із виразками.
- Слиз. Визначають при коліті із запорами, з появою виразок, бродильній й гнильній диспепсії, підвищеній секреторній функції товстої кишки, при запорах.
- Еритроцити. Виявляються при коліті з виразками, дизентерії, геморої, поліпах, тріщині прямої кишки. Прихована кров виявляється при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, при злоякісних захворюваннях шлунка й кишечнику.
- Лейкоцити. Виявляють при коліті з виразками. Поява в калі лейкоцитів при наявності пухлини вказує на її розпад.
- Кристали оксалату кальцію. Фіксуються при недостатності шлункового травлення.
- КристалиШарко-Лейдена. Виявляють при амебній дизентерії, алергії, гельмінтних захворюваннях.
- Кристалигемосідерину. Виявляють після кишкових кровотеч.
- Яйця гельмінтів. Виявляють при різних гельмінтозах.
