✅Чим відрізняються морські риби від річкових?

Риби – численний надклас (за традиційною класифікацією) водних тварин, що відіграє величезну роль у житті людини. Він включає три класи:

Причому близько 95 відсотків (більш як 20000) відомих на сьогодні видів належить до променеперих. Поширені риби практично у всіх водоймах планети (крім самих екстремальних – зразок гарячих джерел), і прісних, і солоних.

Чим відрізняються морські риби від річкових або озерних? Зрозуміло, що при такому достатку видів для того, щоб описати всі нюанси, знадобиться наукова монографія, але все ж спробуємо розібратися в питанні хоча б у загальних рисах.

Прісна або солона?

Риби живуть у водоймах незалежно від їх солоності. Представники одного виду здатні постійно мешкати або у солоній, або в морській воді. І тільки більш високі таксономічні одиниці – рід або загін (вид є підрозділом роду) – можуть похвалитися, що його представники є як серед мешканців моря, так і серед прісноводних риб.

Відмінність морських риб від річкових часто буває досить умовним. Наприклад, деякі види морських риб метати ікру відправляються в річки, а річкові мешканці – в море. Такі риби називаються прохідними: ті, хто йде на нерест з річок у море, – катадромних, а ті, хто навпаки, – анадромні.

Ці риби (найвідоміші їхні представники – осетрові та лососеві) мають здатність добре переносити великі коливання солоності води. Подібна особливість пов’язана з тим, що еволюція, наприклад, лососевих, раніше протікала в прісній воді, і лише пізніше вони перебралися в океан.

Часом трапляється, що суто прісноводні риби спокійно виходять у море; це відбувається там, де морська вода сильно розбавлена ​​стоком впадає річки. Така, наприклад, «Маркізова калюжа», як петербуржці іронічно називають Невську губу – ту частину Фінської затоки, куди впадає головна річка нашої Північної столиці.

Балтійське море, і так не дуже солоне, в цьому місці розбавлене настільки, що перш рибалки під час зимової риболовлі навіть брали звідси воду для заварки чаю.

Якщо розглядати загальні відмінності морських риб від річкових, попри таксономію, то перше, що впадає в очі, – різниця в розмірах. Середньостатистична морська риба набагато більший за свого прісноводного родича.

До речі, найбільшою рибою є морський мешканець – китова акула, що досягає в довжину двадцяти метрів, а найменша риба, як неважко здогадатися, – прісноводна. На латині її звуть Paedocypris progenetica (вона мешкає в торф’яних болотах), а українського імені у неї немає, адже водиться ця риба в Індонезії. Дорослі самки даного виду досягають у довжину всього 7,9 мм.

Втім, однозначної перемоги в суперечці «найменших» все ж не буде, оскільки панамська фотокоріна, інший претендент на це звання, має майже такі ж розміри, і Книга рекордів Гіннесса вказує на обидва види як на конкурентів, не віддаючи нікому першості.

Що ще можна сказати про відмінності? М’ясо морських риб значно багатший йодом, а отже, може бути рекомендовано жителям регіонів, де даний елемент в дефіциті. Вони зазвичай менш кістлява, ніж річкові побратими, тому їх легше обробляти для приготування в їжу.

І найголовніше: морські риби найчастіше живуть більш чистою в екологічному відношенні середовищі, адже наші річки, як великі, так і дрібні, в результаті господарської діяльності людини нерідко бувають сильно забруднені. А моря і тим більше океанські простори – куди чистіше.

Загалом же, в чому різниця між морськими та річковими рибами – не все одно? І з тих, і з інших можна приготувати дуже смачні страви. Тут вже кому що сподобається: кому карасі в сметані, кому – риба фугу або суп з плавників акули.

Якщо ж вам так цікаві всі нюанси відмінності морських і прісноводних риб, вивчайте біологію, а точніше, її розділ – іхтіологію. Ця наука спеціалізується саме на рибах.

Опис риби форель. Відмінності морської і річкової форелі

Форель – це збірне прізвисько декількох видів риб сімейства лососевих «кумжа». Цю красиву і неймовірно смачну рибку можна зустріти в будь-якому водоймі нашої країни. Правда, зловити її не так просто. Знадобиться всю майстерність завзятого рибалки для споглядання цієї рибки в своїх руках. Форель можна смажити, коптити, солити і навіть їсти в сирому вигляді. Ікра вважається делікатесом російської кухні.

зовнішні характеристики

Кольорові характеристики залежать від місця проживання. Існує морська форель і річкова. Форель ділиться на два великих підвиду по окрасу: біла і рожева. Наприклад, морська і річкова форель абсолютно різні за кольором, т. К. Морське середовище відрізняється від річкової за наявністю хижаків, солоності води і кліматичних умов тієї чи іншої місцевості.

Самці лосося трохи менше самок. Самки ж можуть досягати в довжину 1 метр і важити 20-25 кг. Стандартний вага тіла цієї риби варіюється від 400 до 700 грамів, а довжина тіла 30-40 см.

Озерна

Озерна форель відноситься до сімейства лососевих, тип прісноводний, полухіщнік. Озерній представниці цього виду притаманне темні забарвлення і світлі, в залежності від місця проживання. Якщо вода в озері темна і мулисте дно, то і лосось має темний окрас з великими чорними точками на спині. Якщо ж вода чиста зі світлим піщаним ґрунтом, то і забарвлення риби буде відповідний.

Форель має форму торпеди, що дозволяє їй пересуватися з великою швидкістю на далекі відстані. Голова невелика, пропорційна тулубу. Морда має притуплену форму. У пащі є два ряди постійних зубів. Черево рудого відтінку.

Озерна форель мешкає в гірських озерах Європи з прісноводної водою. У водоймах, де водиться форель, температура води дуже низька. Саме тому цей тип пеструшки називають «холоднокровною». Ця форель може жити в умови, не придатних для інших особин, де температура води 20 ° C і нижче.

У Росії озерну форель можна зустріти в Ладозькому або Онежском озерах. У великих озерах мешкає так звана донна форель, тіло цієї красуні може досягати 15, 20, а то і 30 кг.

Статевої зрілості озерна форель досягає з масою тіла в 2 кг. Для нересту самки пеструшки піднімаються з озер в річки і в перекатах з гальковим дном або на рудниках викидають ікру. Молодняк лосося в більшій частині залишається і виростає в річці, стаючи річковий звичайної фореллю. Деяка ж частина ікринок знову опускається в озеро і вони ведуть озерний спосіб життя.

Озерна форель харчується комахами або ікринками інших особин. Втім, вони будуть їсти його і свою ікру, якщо вона недостатньо накрита. У раціон можуть потрапити навіть маленькі звірятка, перепливають водойма. Найбільш активний період форелі в сильні вітри або в дощову погоду, з дерев падає велика кількість різноманітних комах. У цей період можна побачити стрибаючих форелі за літаючої «їжею». У сильно жарку погоду ця риба тримається поблизу потічків або «впадають в сплячку» в своїх норах.

Райдужна

Райдужна форель користується великим успіхом у власників приватних ставків. Тут її розводять для риболовлі або любителів поласувати рибкою. Лосось має золотий окрас, з боків яскраво виражена червона лінія, що переходить на зябра, що виявляється в період нересту. Верхні плавники і хвіст мають чорні точки по всьому периметру. Рот середній, очі маленькі. У чистих водах вона має світлий відтінок і називається білим лососем.

Родина райдужного лосося – Північна Америка. Райдужна форель мешкає в прісноводних річках. Цей вид більшою мірою потребує кисню, тому тримається на поверхні води. Така риба не зможе жити в водоймах, де вода замерзає. Але ця форель цілком здатна жити в більш теплих водах на відміну від струмкової форелі.

Статеве дозрівання самки настає лише на четвертий рік життя, самець розвивається на рік швидше. Виношування ікри становить 1,5-2 місяці. Ікра має великий діаметр 5-6 мм. Після вимету ікра ще харчується за рахунок жовткового мішечка, а після другого тижня життя починає годуватися самостійно.

Дорослі особини форелі є хижаками, тому харчуються рачками, дрібною рибою, комахами. Форель відмінно ловить метеликів і жаб. Після нересту риба стає більш активною і дуже швидко набирає вагу. Чим більше вік лосося, тим більше риби потрапляє в раціон хижака.

струмкова

На відміну від райдужної і озерної форелі, струмкова форель має трохи приплющену форму тіла. Черево має біле забарвлення. Верхня частина тіла сіруватого відтінку з чорними і червоними цятками по периметру. Нижні плавники оранжевого кольору. Уздовж хребта проходить срібляста доріжка. Хвіст темно-сірого кольору. Морда середня, того ж забарвлення. очі невеликі.

Мешкає лосось в США, Норвегії, в Західній Європі. У Росії водиться в басейні Каспійського, Білого, Азовського морів. Цю красиву форель сімейства лососевих можна побачити в гірських річках і лісових річечка. Для струмкової форелі комфортними умовами вважається температурний режим до 20 ° C, концентрація кисню від 2 мг / л.

Слушна нагода для розмноження вважається весна. Нереститься струмкової лосось з вечора до півночі, потім йде на відпочинок і продовжує нерест тільки вранці. Для нересту форель самки йдуть вгору по річці до галістому дну. Тут і починається активне викидання.

У малому віці форель харчується виключно комахами. З віком в їжу годиться будь-яка середня рибка і навіть представники свого роду. Форель харчується жабами, дрібними тваринами. Всі представники лососевих мають божественне м`ясо з солодким смаком. Високо цінується професійними кухарями і домогосподарками.

1. Загальна характеристика риб

Риби — найчисленніша група хребетних тварин (близько \(30\) тис. видів). Риби — постійні мешканці водного середовища. Вони населяють майже усі водойми Землі: від струмків до океанів. З життям у воді пов’язані особливості їх будови.

• У більшості риб обтічна форма тіла (голова, тулуб і хвіст плавно переходять один в одного).
• Шкіра риб покрита лускою і має залози, які виділяють слиз.
• Основний тип руху риб — бічні вигини усього тіла.
• Плавці риб виконують рульову функцію і підтримують тіло у рівновазі. Це є видозмінені кінцівки тварин.
• Органи дихання — зябра.
• У багатьох риб є плавальний міхур.
• Риб поділяють на класи: Круглороті (міноги, міксини), Хрящові риби (акули, скати, химери) і Кісткові риби(осетри, лососі, оселедці, карасі, окуні, щуки). Основний критерій такого поділу — речовина, з якої складається внутрішній скелет риб (хрящі або кістки).

Різноманіття умов життя у воді вплинуло на вигляд риб і призвело до виникнення великої різноманітності форм: появи безлічі пристосувань до умов проживання. У різноманітному підводному ландшафті кожен вид риб мешкає у тих місцях, до яких він найкраще пристосований, де може знайти їжу, укриття і місця для розмноження.

Більшість риб мешкає у морях. Одні з них (акули, тунці, тріска) живуть у товщі води, інші (скати, камбали) — у придонних шарах, або на дні водойм.

Прісноводні риби, населяючи річки, озера і ставки, постійно мешкають у прісній воді. Одні з них пристосувалися до життя у водоймах зі стоячою водою (карасі, лини), інші можуть жити тільки у воді зі швидкою течією (форель, харіус), треті населяють як стоячі, так і проточні водойми (щука, судак, окунь).

Деякі види риб більшу частину життя живуть у морях, а розмножуються у річках (осетер, лосось, кета, горбуша), або навпаки (річковий вугор). Таких риб називають прохідними.