Чим небезпечні кажани

Кажани – це цікаві та загадкові створіння, які живуть поруч з нами. Але чи знаємо ми всі ризики, які вони можуть нести? У цьому тексті ми розглянемо різні аспекти того, чим можуть бути небезпечні кажани.

Розповсюдження

Кажани – це видатні майстри адаптації, і вони розповсюджені практично по всьому світу, за винятком деяких віддалених островів та антарктичного регіону. Вони зустрічаються на всіх континентах і в різних кліматичних умовах, від тропічних до арктичних.

Види кажанів

Серед видів кажанів найбільш відомими є великі кажани і малі кажани. Великі кажани, такі як літучі лисиці, серед них, можуть досягати вражаючого розмаху крил, який становить до 1,5 метра. Малі кажани, такі як бузькові кажани, менші за великих кажанів і зазвичай мають розмах крил близько 25-30 сантиметрів.

Життєвий цикл

Розмноження

Життєвий цикл кажанів починається зі стадії розмноження. Сезон розмноження може відрізнятися в залежності від виду та кліматичних умов, але зазвичай він відбувається восени або весною. Самці та самки розпочинають активний пошук партнера.

Після успішного схрещення самки заводять від 1 до 3 дітей. Вагітність триває близько 2-3 місяці. Молоді кажани народжуються в осінньому або весняному періоді.

Розвиток

Молоді кажани народжуються слабкими та беззахисними, з закритими очима та відкритими вушами. Протягом перших тижнів вони повністю залежні від матері для годування та догляду.

З часом молоді кажани ростуть і стають все більш незалежними. Вони починають вивчати навколишнє середовище та навички полювання. Зазвичай досягають статевої зрілості приблизно в один рік життя.

Тривалість життя

Тривалість життя кажанів зазвичай варіюється від 2 до 20 років, залежно від виду та умов середовища. В дикій природі багато кажанів стикаються з різними загрозами, що може впливати на їхню тривалість життя.

Небезпека для людини

Кажани, незважаючи на свою цікаву природу, можуть представляти певну небезпеку для людини через різні аспекти. Давайте розглянемо ці небезпеки більш докладно:

Передача захворювань

Однією з основних небезпек, пов’язаних з кажанами, є їхня здатність передавати захворювання. Найбільш небезпечним з цих захворювань є рабієс. Рабієс – це вірусне захворювання, яке може передаватися через укус або подразнення шкіри від зараженого кажана. Ця хвороба надзвичайно смертельна, якщо не лікується негайно після інфікування. Тому будь-який контакт з кажаном повинен розглядатися як потенційно небезпечний.

Крім рабієсу, кажани можуть бути векторами інших захворювань, таких як лептоспіроз та гістоплазмоз. Ці захворювання також можуть бути серйозними для людини.

Можлива агресивність

Хоча кажани в цілому не є агресивними тваринами, в деяких ситуаціях вони можуть виходити на агресію. Найчастіше це стається, коли кажан відчуває загрозу або болю. Їхні зуби гострі, і вони можуть залишити болючі поранення, якщо їм доведеться захищатися. Також слід пам’ятати, що кажани – це дикий вид, і намагання підходити до них без обачливості може бути небезпечним.

Заходи безпеки

Щоб уникнути небезпеки, пов’язаної з кажанами, слід дотримуватися ряду заходів безпеки:

1. Уникайте контакту з дикими кажанами: Намагайтеся не наближатися до диких кажанів та не намагайтеся їх приручити. Це особливо важливо, якщо вони знаходяться у стані стресу або неспокою.
2. Вакцинація домашніх кажанів: Якщо у вас є домашні кажани, вони повинні бути вакциновані від рабієсу. Це допоможе зменшити ризик зараження в разі контакту з іншими тваринами.
3. Вживайте заходи безпеки під час роботи з кажанами: Якщо вам доводиться працювати з кажанами (наприклад, у ветеринарній медицині або наукових дослідженнях), завжди вживайте необхідні заходи безпеки, включаючи захисний одяг та вакцинацію.

Заходи безпеки є ключовими для зменшення ризику взаємодії з кажанами та захисту від можливих небезпек. Якщо дотримуватися цих заходів, ризик стикається з ними значно зменшується.

Висновок

Кажани – це цікаві і корисні створіння в нашій природі, але, як і багато інших видів, вони можуть бути небезпечними для людини. Важливо дотримуватися заходів безпеки та розуміти ризики, пов’язані з контактом з ними.

Питання-Відповіді

Питання 1: Які види кажанів є найбільш поширеними?

Відповідь: Найбільш поширеними видами кажанів є великі кажани та малі кажани. Вони мають світовий розподіл і можуть адаптуватися до різних умов середовища.

Питання 2: Які види захворювань можуть передавати кажани?

Відповідь: Кажани можуть передавати різні захворювання, включаючи рабієс. Цей вірус надзвичайно небезпечний для людини. Кажани також можуть бути векторами для інших захворювань, таких як лептоспіроз.

Питання 3: Якими заходами безпеки слід дотримуватися при контакті з кажанами?

Відповідь: При контакті з кажанами слід дотримуватися наступних заходів безпеки:

• Уникайте наближення до диких кажанів.
• Вакцинуйте домашніх кажанів від рабієсу.
• Вживайте необхідні заходи безпеки під час роботи з кажанами, включаючи захисний одяг та вакцинацію.

Ці заходи допоможуть уникнути ризику передачі захворювань та небезпеки від агресивної поведінки кажанів.

Питання 4: Як кажани впливають на екосистему?

Відповідь: Кажани відіграють важливу роль в екосистемі. Вони полюють на шкідливих комах і допомагають в контролі популяцій шкідливих видів. Крім того, кажани є важливими опилювачами багатьох рослин, сприяючи поширенню рослин. Таким чином, вони сприяють рівновазі в природі.

Чим небезпечна кажан

Нічні рукокрилі тварини часто обирають для життя території біля садів та городів. Вони харчуються комахами, що вражають плодово-ягідні культури. Чи небезпечні кажани для людини? Про це й поговоримо.

Види крилатих тварин

Деякі різновиди нічних ссавців переносять захворювання, що становлять небезпеку для людини. Однією з найпоширеніших хвороб, якою можна заразитися під час контакту з твариною, є сказ. Ризик зараження людини від кажанів нижче, ніж від контакту з дикими звірами інших видів. Наприклад, лисицями чи вовками.

У російському кліматі небезпечні кажани трьох видів:

• ставкова нічниця;
• водяна нічниця;
• пізній шкіряний.

Докладніше про різновиди кажанів читайте у цій статті.

Нічниці вибирають як притулок печери, ущелини в скелястій місцевості та підземні шахти. Пізній шкірян може селитися у будинках чи квартирах. З усієї колонії звірят становлять небезпеку лише деякі особини. Заражені клітини знаходяться в мозку та слинних залозах тварини. Також вірус накопичується на шкірі у районі шиї.

Це цікаво! Нічні тварини, заражені на сказ, швидко гинуть. Захворювання вражає їхню нервову систему.

Які хвороби переносять кажани

Основне захворювання, яке поширює нічна тварина – це сказ. Але ссавець може заразити людину та інші типи вірусів. Особи переносять смертельно небезпечні хвороби:

• лихоманку Ебола;
• вірус атипової пневмонії (коронавірус SARS);
• вірус Марбург;
• лихоманку Хендрою;
• геморагічна лихоманка.

Захворювання не можуть передатися від тварини повітрям, тому знаходиться біля звірка безпечно. Але варто уникати контактів зі слиною ссавця. Ризик зараження вірусом з’являється, коли кажан вкусить людину. Щоб цього не сталося, бажано не торкатися дикої тварини. У тих випадках, коли потрібно прибрати звіра з дворової території, потрібно використовувати щільні гумові рукавички.

Де можна зустріти кажан

Нічні звірята, що мешкають у середніх широтах, люблять селитися біля садів та городів. Це з тим, що вони знищують багатьох комах-шкідників. Особи часто вибирають для проживання місця біля водойм, де водиться багато комарів.

Особи рідко живуть поодинці. Вони формують колонії з кількох десятків нічних ссавців.

Взимку тварини впадають у довгий сон – анабіоз. Як притулок крилаті звірята вибирають печери, ущелини в скелях, дупла дерев.

У житлових зонах вони розміщуються у підземних шахтах та глибоких колодязях. Для сну кажани вибирають і житлові будови. Вони живуть у підвалах, балконах, на горищах будинків. Температура повітря в притулку нічних тварин повинна бути не нижче 0°С.

10 найкращих способів вивести кажанів з-під даху

Чим небезпечний укус кажана

Маленькі крилаті тварини можуть поранити. Це не агресивні тварини, але під час переляку кажани можуть напасти на людину, захищаючись. Не тільки гострі зуби становлять загрозу. Заражені особи можуть передати смертельно небезпечний вірус людині.

Порада! Якщо кажан не може злетіти, виглядає млявим і малорухливим, не торкайтеся до нього без щільних гумових рукавичок. Велика ймовірність, що вона заражена.

Якщо поряд із будинком оселилася колонія нічних ссавців, не варто зайве переживати. Вірус сказу не переноситься від одного звірка до іншого, тому скупчення нічних тварин у житловій зоні не становить небезпеки для людей. Навіть, навпаки, у великих колоніях у кажанів виробляється імунітет до захворювання. Ризик зараження невеликий. Але все ж таки він є.

Після укусу кажана рекомендується відразу ж звернутися до медпункту.

Консультація лікаря обов’язкова, якщо є один із наступних симптомів:

• почервоніння та свербіж на місці рани;
• безсоння;
• тривале підвищення;
• сильний головний біль;
• надмірна дратівливість;
• швидка стомлюваність;
• нудота;
• відсутність ковтального рефлексу;
• хвороблива реакція світ;
• галюцинації.

Всі ці ознаки можуть говорити про зараження на сказ. Впоратися з хворобою можна лише за допомогою медикаментів.

Перші симптоми можуть виникнути через 10 днів після укусу. У деяких випадках ознаки сказу виявляються через 2 місяці після контакту із зараженими особами.

Крилаті ссавці, які живляться кров’ю, не водяться в Росії. Кусаються кажани у тому випадку, якщо відчувають небезпеку.

Перша допомога при укусі

Кажани здатні глибоко прокусити шкіру людини. Щоб у рану не потрапила інфекція, її потрібно продезінфікувати. Обробка проводиться за кілька кроків:

1. Місце укусу промивається під струменем води протягом 15 хвилин. Краї рани обробляються за допомогою миючого засобу. Підійде звичайне господарське мило.
2. Відкрита рана обробляється спеціальним засобом дезінфекції, таким як зеленка або перекис водню. Також краї рани можна обробити йодом.
3. Рану обов’язково перев’язують стерильним бинтом.

Після укусу необхідно звернутися до травмпункту, де проведуть огляд та призначать додаткові обстеження.

Порада! Якщо під рукою не виявилося засобу для дезінфекції, можна використовувати медичний спирт. Також знезаразить рану горілка або одеколон.

Після укусу тварини потрібне комбіноване лікування. Людині вводять препарат під назвою «антирабічний імуноглобулін», який виробляють із сироватки крові. Через півгодини вводять саму вакцину від вірусу сказу.

Щеплення при комбінованому лікуванні вводять 6 разів. Вперше вакцинацію повторюють через 3 дні. Потім проміжки між щепленнями збільшуються: ліки дають на 7,14 та 30 день після укусу. Остання доза препарату вводиться через 3 місяці від початку вакцинації.

Укус кажана не становить серйозної небезпеки. Дуже мало особин переносять вірус сказу. Але все ж таки ризик зараження є. Тому після контакту з нічною твариною необхідно здатися лікарю.