Чи потрібно проріджувати руколо на грядці

Рукола: вирощування на городі і на підвіконні

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 листопада 2016 🕒 10 хвилин 👀 51990 разів 💬 2 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за руколою
  • Рослина рукола – опис
  • Посадка руколи на розсаду
    • Коли садити руколу на розсаду
    • Вирощування руколи з насіння
    • Як виростити домашню руколу
    • Полив руколи
    • Підживлення руколи
    • Посадка руколи в ґрунт
    • Як виростити руколу в ґрунті
    • Полив руколи
    • Підживлення руколи
    • Що садити після руколи
    • Хвороби руколи
    • Шкідники руколи
    • Лікувальні властивості руколи
    • Рукола – протипокази
    • Коментарі

    Рослина рукола (лат. Eruca sativa), або індау, або аругула, або рокет-салат, або ерука – вид трав’янистих однорічних роду Ерука родини Капустяні. У дикому вигляді рослину можна зустріти в Південній і Центральній Європі, в Азії (від Середньої до Малої, а також в Індії) і на півночі Африки. У культурі ж вирощування руколи масово практикують в Італії, але популярна вона й у інших країнах, особливо на півночі Європи та Америки.

    Із давніх часів рукола вважалася афродизіаком, а згадки про цю культуру датуються першим століттям до нашої ери. У Стародавньому Римі її використовували як прянощі до овочевих і м’ясних страв, а в Єгипті руколою покращували смак страв із квасолі та гороху.

    Сьогодні стали відомі й унікальні цілющі властивості цієї салатної рослини, тому ми розповімо вам про те, як здійснюється посадка та догляд за руколою у відкритому ґрунті, як культивується рукола в домашніх умовах, в чому користь руколи, а також які протипокази руколи.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за руколою

    • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у квітні, посів насіння на розсаду – на початку березня, висадка розсади в ґрунт – у квітні.
    • Освітлення: зранку – розсіяне світло, а після полудня – притінок.
    • Ґрунт: родючий, не надто сухий, слабколужний або нейтральної реакції.
    • Полив: регулярний, щоби ґрунт на ділянці весь час був злегка вологим. У посуху та спеку полив щоденний.
    • Підживлення: не здійснюються, але на ділянку кілька разів підсипають перегній і старий торф.
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: хрестоцвіті блішки та капустяні молі.
    • Хвороби: пероноспороз, фузаріоз.
    • Властивості: є дієтичною рослиною, багатою на вітаміни та біологічно активні речовини.

    Рослина рукола – опис

    У висоту рукола сягає від 30 до 60 см. Стебло у неї пряме, слабо опушене, гіллясте. Листя руколи соковите, рідше голе, але зазвичай розсіяно-волосисте, зі своєрідним горіховим ароматом. Нижнє листя має ліроподібно-перистороздільну або розітнуту з зубчастими частками форму. Суцвіття руколи, що з’являються в травні, є довгими поодинокими гронами з яскраво- або блідо-жовтих квіток із фіолетовими прожилками. Плід руколи – стручок зі світло-бурим або коричневим насінням, розташованим у два ряди.

    Посадка руколи на розсаду

    Коли садити руколу на розсаду

    Вирощують руколу насіннєвим розсадним і безрозсадним способом. Рукола в Підмосков’ї і в районах із теплішим кліматом вирощується посівом у ґрунт у квітні. У регіонах із затяжними холодними веснами краще висаджувати руколу на грядку розсадою, насіння на яку сіють у перших числах березня. Як субстрат можна використовувати той ґрунт, в якому рукола зростатиме згодом, однак перед посівом для дезінфекції ґрунт необхідно прожарити в духовці або пролити окропом. А можна скористатися для вирощування сіянців купованим ґрунтом для овочевої розсади. За 2-3 години до посіву замочіть насіння руколи в блідо-рожевому розчині марганцівки.

    Наповніть контейнер або ящик завглибшки не менше 10 см стерильним і добре зволоженим субстратом, розкладіть по його розрівняній поверхні насіння руколи на відстані 1,5-2 см між насінинами, засипте їх шаром піску завтовшки 1 см і поставте посіви в світле місце, нічим не накриваючи.

    Вирощування руколи з насіння

    Дружні сходи можуть з’явитися вже через 3-5 днів. Догляд за руколою в розсадний період полягає в регулярному й рясному поливі та розпушуванні субстрату. Тільки-но на сіянцях розвинеться по парі справжніх листочків, їх пікірують по два в торф’яні горщики або пересаджують у просторішу посудину на відстані 10-15 см одна від одної, дотримуючись дистанції між рядами 25-30 см – як стверджують овочівники, саме така простора посадка дає змогу отримати листя руколи з притаманними їй яскраво вираженими смаком і ароматом.

    Вирощування руколи в домашніх умовах

    Як виростити домашню руколу

    Якщо ви хочете мати свіжу зелень на своєму столі всю зиму, ви можете вирощувати руколу на підвіконні. Посів насіння здійснюють у слабколужний або нейтральний ґрунт, який готують за таким рецептом: дві частини дернової землі змішують із двома частинами перегною й однією частиною піску. Не забудьте перед посівом насіння продезінфікувати ґрунтову суміш у духовці або пролити її киплячою водою.

    Ви можете здійснювати посів у ящик або контейнер, однак рукола в горщику не тільки забезпечить вам до столу вітаміни посеред зими, а й прикрасить ваш будинок. Заповніть посудину з дренажними отворами на 2-3 см керамзитом, галькою або битою цеглою, після чого наповніть її вологим субстратом, розрівняйте і злегка утрамбуйте його поверхню, а потім розкладіть насіння по поверхні субстрату, як при посіві на розсаду.

    Полив руколи

    Вирощування руколи в квартирі зажадає від вас постійної підтримки субстрату в злегка вологому стані, для чого слід здійснювати полив сіянців один раз на два дні. Зволожують руколу з дрібнодисперсного розпилювача. Якщо рослинам бракує вологи, їхнє листя набуває гіркоти. Не забувайте злегка розпушувати поверхню субстрату навколо сіянців. Через тиждень-півтора після появи сходів потрібно їх прорідити, видаливши слабші й менш рослі екземпляри, які можна використовувати для салату. Найкраще домашня рукола зростає при 18 ºC.

    Підживлення руколи

    При вирощуванні в багатому ґрунті рукола може обійтись і без добрив, але досвідчені городники наполягають на тому, що азотне підживлення рослині все ж необхідне. Вносять добрива під час поливу: 10 г розведеного в 10-15 разів водою коров’ячий або курячий послід, що перебродив, додають у відро води й ретельно перемішують. Оскільки період дозрівання у руколи нетривалий, удобрювати її гноєм або вводити мінеральні підживлення небажано, тому що листя рослини може накопичувати токсини.

    Вирощування руколи у відкритому ґрунті

    Посадка руколи в ґрунт

    Посадка руколи на грядку здійснюється в квітні, коли температура повітря в саду підніметься до 9-10 ºC. Рукола не любить занадто яскравого сонця, проте і в затінку її садити небажано. Вибирати для неї ділянку слід у такому місці, де до обіду сонце, а в полуденний час притінок. Оптимальні умови вирощування руколи передбачають використання ґрунту зі слабколужною або нейтральною реакцією, а найкращими попередниками для рослини є бобові, гарбузові культури, томати, морква і картопля. Небажано робити грядку для руколи там, де росли її капустяні родичі – хрін, редька, ріпа, редис, дайкон, бруква й усі види капусти – як мінімум три роки.

    Якщо ви вирощуєте розсаду в торф’яних горщиках, то і висаджувати сіянці в ґрунт можна просто в них, а якщо розсада росте в ящику, в контейнері або в пластикових скляночках, сіянці витягують із них разом із грудкою землі. Схема посадки сіянців 10х30 см. Садіть розсаду у вологі ямки й після закладення обов’язково полийте грядку. Рукола витримує заморозки до -7 ºC, але якщо ви побоюєтеся сильнішого похолодання, накривайте сіянці на ніч плівкою або пластиковими пляшками, однак уранці укриття слід знімати.

    Як виростити руколу в ґрунті

    Вирощування руколи у відкритому ґрунті здійснюється приблизно так само, як і вирощування салату: її потрібно регулярно поливати, прополювати, а ґрунт між рослинами та рядами розпушувати. Якщо рукола зростає занадто густо, її необхідно проріджувати, інакше вона може втратити свій особливий смак і аромат. Також слід знати, що спекотним сухим літом рукола може викинути цвіт, що негативно позначиться на її смакових якостях.

    Полив руколи

    Ґрунт на грядці з руколою потрібно весь час підтримувати в пухкому й злегка вологому стані, тому поливання слід проводити часто, а після зволоження ґрунту необхідно розпушувати міжряддя. Що спекотніша й сухіша погода, то частіше має бути полив ділянки з руколою – в ідеалі щодня. Здійснюють зволоження способом дощування або тривалого поливу міжрядь із прокладеного по землі шланга. Не забувайте також видаляти з грядки бур’ян.

    Підживлення руколи

    Листя руколи обривають, коли воно виростає до 10 см – переросле листя стає несмачним і грубим. Від появи сходів до першого зрізання листя минає від 20 до 35 днів. Підживлень рукола не потребує, але для підвищення родючості ґрунту ви можете кілька разів за сезон підсипати на ділянку трохи старого торфу або перегною.

    Що садити після руколи

    Дотримання сівозміни – найперша заповідь садівника й городника, тому чергуйте вирощування руколи з культивуванням бобових або гарбузових культур. Також добре вирощувати після руколи моркву або картоплю, однак ще три роки ні в якому разі не можна садити на цій ділянці хрестоцвіті культури, оскільки у них із руколою спільні шкідники та хвороби.

    Шкідники і хвороби руколи

    Хвороби руколи

    Коли на листках руколи з’являються бурі плями, можна говорити про ураження рослини пероноспорозом, у той час як захворювання фузаріоз призводить до того, що листя руколи жовтіє, а судинна система набуває чорного або коричневого забарвлення. Лікувати ці захворювання на вже вирослих рослинах марно, краще змінити ділянку для руколи, ретельно підготувавши на ній ґрунт. Методи боротьби з пероноспорозом і фузаріозом агротехнічні – дотримання сівозміни та боротьба з бур’янами.

    Шкідники руколи

    Рукола у відкритому ґрунті може зазнати нападу хрестоцвітих блішок – найнебезпечніших шкідників капустяних культур, а також капустяної молі. І той, і інший шкідник харчуються листям салату, залишаючи на ньому дірки. Щоби блішки не вражали руколу, відразу ж після висадки в ґрунт розсади накрийте її нетканим матеріалом, наприклад, агроспаном. Можна посипати сіянці тютюновим пилом, червоним меленим перцем або золою. А від капустяної молі ефективні обробки руколи настоями полину, а також картопляної або томатної гички. Із агротехнічних прийомів дієвим є перекопування ґрунту при підготовці ділянки.

    Види і сорти руколи

    Види руколи, точніше, її різновиди, бувають однорічні та дворічні. Корінь руколи дворічної добре зносить зиму, даючи навесні соковиту зелень. Найвідомішим дворічником є рукола Пасьянс – середньостиглий сорт заввишки до 20 см із ліроподібним розсіченим листям середнього розміру з надрізами по краях. Термін дозрівання цього сорту 35-45 днів, смак горіхово-гірчичний.

    Із однорічних сортів популярністю користуються такі:

    • Дивина – середньостиглий сорт заввишки до 20 см із ліроподібним листям. Дозріває ця рукола протягом 22-25 днів;
    • Стріли Купідона – теж середньостигла рукола заввишки від 20 до 30 см із довгим вузьким листям і світло-жовтими квітками, яка дозріває за 35-38 днів;
    • Оліветта – рання рукола заввишки 15-20 см із соковитим листям гірчично-горіхового смаку, багатим на каротин, вітаміни й ефірні олії. Термін дозрівання 20-25 днів;
    • Рокет – ранньостиглий сорт заввшики 15-20 см із перисто-розсіченим листям темно-зеленого кольору горіхово-гірчичного смаку, дозріває за 20-25 днів;
    • Покер – ранній сорт заввишки до 20 см із великими листками з солодкуватим гірчичним присмаком і блідими кремовими квітками. Термін дозрівання – 22-28 днів;
    • Вікторія – сорт із невисокою рясною зеленню дієтичного смаку, багатою на вітаміни, що дозріває за 20-25 діб;
    • Спартак – теж ранній дієтичний сорт заввишки до 22 см із пряною зеленню, багатою на вітаміни й ефірні олії, яку можна зрізати вже через 20-25 днів.

    Популярністю також користуються сорти руколи Сицилія, Корсика, Ейфорія, Таганська Семко й Рококо.

    Властивості руколи – шкода і користь

    Лікувальні властивості руколи

    Із давніх часів знахарі використовували олію аругули для лікування забитих місць, фурункулів, ран, розтягнень і головних болів. Сьогодні корисні властивості руколи застосовують при дерматитах, для догляду за проблемною шкірою, усунення пігментних плям і відбілювання веснянок.

    До складу гірчичної трави входить вітамін A (бета-каротин), вітаміни групи B, вітаміни C, K і E, а також цинк, селен, магній, марганець, мідь, фосфор, натрій і залізо. Маючи біологічну активність, рукола благотворно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту й процеси травлення. Рукола знищує віруси й бактерії, збільшує кількість гемоглобіну, зміцнює імунну систему людини, знижує рівень цукру в крові, регулює водно-сольовий обмін. Оскільки вітамін K, що входить до складу руколи, сприяє підвищенню згортання крові та загоєнню ран, вона рекомендована до вживання людям, що страждають від підвищеного артеріального тиску й венозної хвороби.

    Рукола має лактогінний, сечогінний і відхаркувальний ефект. Американські науковці з успіхом застосовують її для лікування виразки шлунка й гастриту, оскільки рукола зміцнює і захищає стінки шлунка.

    Ерука незамінна і як дієтичний продукт, до складу якого входить велика кількість клітковини – людям, що дотримуються суворої дієти, вживання в їжу руколи дає змогу зберігати енергію й працездатність увесь день. При цьому гірчична трава низькокалорійна – в 100 г руколи міститься всього 25 ккал.

    Гірчичне масло руколи зміцнює волосся, покращуючи його структуру й запобігаючи випаданню.

    Рукола – протипокази

    Багата на фітонциди рукола може викликати сильну алергічну реакцію, і якщо ви важко зносите ріпу або редьку, від включення в своє меню руколи вам краще утриматися.

    Хворим на гастрит із підвищеною кислотністю, колітом, що страждають хворобами нирок або дискінезією жовчовивідних шляхів, вагітним і жінкам-годувальницям слід проявляти помірність у вживанні салатів із руколою.

    Не корисна рукола і тим, хто страждає на подагру або аутоімунні хвороби. Але навіть якщо ви абсолютно здорові, постарайтеся переконатися, що рукола, яку ви збираєтеся з’їсти, не росла в екологічно неблагополучному районі або там, де в ґрунті високий уміст солей важких металів.

    Догляд за грядками навесні: що робити й коли починати

    Із приходом весни у саду та на городі починається маса роботи. Про майбутні грядки варто починати дбати вже у березні.

    Кілька порад щодо боротьби з бур’янами, розпушування, мульчування ґрунту та його підживлення зібрала Gazeta.ua.

    Прополювання

    Від вправного знищення бур’янів залежить майбутня врожайність. Бур’яни стійкі до кліматичних змін, швидко ростуть й відбирають у корисних рослин живлення, вологу та все необхідне для урожаю. Окрім того, у заростях краще розмножуються шкідники, поширюються хвороби. Вони не завдають шкоди бур’янам, сильніше страждають лише городні рослини.

    Навіть відсутність бур’янів на ділянці не гарантує, що довгі кореневища не “приповзуть” від сусідів або насіння не прилетять з усієї округи.

    Прополювання необхідне для того, щоб майбутні плоди були більш насичені корисними речовинами, а урожай швидше наливався.

    Розпочинати прополювання варто із початком весни. Тоді ослаблені зимою багаторічні бур’яни не такі агресивні. Їм складніше відновитися із пошкодженої ділянки кореневища. А бур’яни, які зійшли з насіння, найлегше виполювати до досягнення ними висоти в 5 см.

    Прополювати грядку потрібно кожні 10-14 днів: чим частіше це робити, тим менше бур’янів з часом буде з’являтися на грядках.

    Є певні поради щодо правильного прополювання. Так, не можна допускати цвітіння бур’янів. Їх насіння швидко дозріває і розлітається. Бур’яни потрібно видаляти разом з корінням. Не залишайте ні шматка кореневища у багаторічних різновидів. Пам’ятайте, що найлегше полоти у зволоженому ґрунті.

    Якщо грядка вже сильно заросла, потрібно видаляти бур’яни ввечері. Так культурні рослини за ніч пристосуються до нових умов: вологості й освітлення. Видаляти бур’яни слід протягом усього сезону, щоб вони не послаблювали культурні рослини.

    Розпушування

    Разом з прополюванням грядок роблять їх розпушування. Вперше ґрунт можна розпушувати після перекопування або замість нього. Це дозволяє поліпшити структуру ґрунту, зробити її більш легкою. До того ж, пухка земля більш насичена киснем, коріння рослин не загниває і не страждає від недостатнього газообміну. Підвищується також активність ґрунтових мікроорганізмів, що призводить до поліпшення самого ґрунту.

    Якщо на грядці тільки зійшли сіянці, то розпушувати землю потрібно обережно і неглибоко ‒ досить глибини в 3-5 см. Для старших рослин глибину обробки можна збільшити до 10 см. Для розпушування ґрунту використовують сапу, плоскоріз або мотику.

    Мульчування

    Якщо ґрунт замульчувати, потім рідше доведеться прополювати бур’яни й розпушувати. Однак, мульчу потрібно буде оновлювати кілька разів на сезон. Шар органічних матеріалів при цьому має становити 7-10 см.

    Замульчований з ранньої весни ґрунт також довше зберігає вологу. Раніше почнуться процеси гумусоутворювання, а розсада та сіянці будуть рости активніше.

    Мульчування захищає ґрунт від вивітрювання, береже поверхневу кореневу систему від осушення. А також заглушає бур’яни, не дозволяє землі перегріватися і промерзати. Мульчування зменшує випаровування, тому грядки доведеться менше поливати. Окрім того, це перешкоджає появі на поверхні ґрунтової кірки. А поступово розкладаючись, мульча насичує ґрунт поживними речовинами.

    При подальшому мульчуванню сходів і розсади на грядках найкраще використовувати органічні матеріали. Це може бути вирваний бур’ян, але без насіння та суцвіть, сіно, солома, скошена газонна трава. Можна використати перепрілу тирсу, опале листя, перегній, компост, торф і навіть газети та картон.

    Підживлення

    Щоб культури добре росли та дали гарний урожай, ґрунт потрібно підживлювати. Вносити добрива варто ранньою весною, ще до посадки чи сівби.

    Одночасно з перекопуванням ґрунту вносять компост, залежаний опил, прілий гній або мінеральні комплексні склади. Для підживлення добре підійде деревна зола, подрібнена яєчна шкаралупа, перегній, цибулиння, торф, залишки чайної заварки і кавова гуща.

    Різні види підживлення варто комбінувати, щоб не було дисбалансу речовин в ґрунті. Наприклад, при великій кількості азоту, що становить основу органічного підживлення, рослини бурхливо ростуть. Це важливо навесні. А от до кінця весни слід приділити увагу калійним і фосфорним складам, важливим для рясного цвітіння й зав’язування плодів.

    Важливо також пам’ятати, що доглядати за грядками навесні потрібно постійно. Інакше вони заростуть бур’янами, припиниться ріс культур через брак живлення і кисню.

    Весняні роботи на городі можна розпочинати, як тільки розмерзнеться земля і не буде загрози сильних морозів.

    Щойно просохне верхній шар ґрунту, насамперед слід навести лад на ділянці ‒згребти залишки листя, бур’янів тощо. Gazeta.ua також нагадує про інші першочергові роботи на городі на початку весни.

    Як вирощувати смачну руколу в домашніх умовах

    Рукола — одна з найбільш корисних рослин, які ми охоче використовуємо в салати як зелень. Купувати часто дорого, а от виростити вдома у відкритому ґрунті легко, якщо знати основи.

    Подробиці

    Процес вирощування руколи у відкритому ґрунті схоже на вирощування салату: її потрібно регулярно поливати, прополювати, а ґрунт між рослинами та рядами розпушувати.

    Якщо рукола росте дуже густо, її треба проріджувати, інакше вона втратить свій особливий смак та запах. Також варто знати, що спекотним сухим літом рукола може викинути цвіт, а це негативно позначиться на її смакових властивостях.

    Ґрунт на грядці з руколою варто весь час підтримувати в пухкому й злегка вологому стані, тому полив необхідно робити часто, а після зволоження ґрунту треба розпушувати міжряддя.

    Листя руколи обривають, коли воно виростає до 10 см – листя, що переросло, стає несмачним і грубим. Від появи сходів до першого зрізання листя минає від 20 до 35 днів. Підживлень рукола не потребує, але для підвищення родючості ґрунту ви можете декілька разів за сезон підсипати на ділянку трохи старого торфу або перегною.