За статистикою, у 90% людей старше 40 років в організмі живе вірус Епштейна-Барр. У більшості розвивається імунітет до вірусу, але в ряді випадків слід проводити спеціальне лікування (зокрема підтримувальне).
Якщо ж вірус циркулює в крові довше 6 місяців, іноді може виникати хронічний перебіг інфекції. У цьому разі вірус Епштейна-Барр може осідати в інших органах і викликати їхнє запалення. Тому після проходження лікування бажано шляхом аналізу ПЛР переконатися, що вірус у крові відсутній.
Вони з'являються протягом 1-го або 2-го тижня і поступово зникають через 6 міс і більше від початку захворювання.
Лікування інфекції вірусу Епштейна-Барра Використовується симптоматичне лікування, яке призначає лікар-інфекціоніст, в окремих випадках може знадобитися спостереження у онколога, якщо у пацієнта є новоутворення. Щоб уникнути розвитку ускладнень, більшість хворих цим вірусом підлягають госпіталізації.
Інкубаційний період та період заразливості: інкубаційний період 30–50 днів; низька заразливість (необхідний безпосередній контакт зі слиною хворого) зберігається 6 міс., у деяких випадках до 1,5 року.
Симптоми мононуклеозу При типовому перебігу мононуклеозу у більшості хворих присутні класичні симптоми: висока температура до 39,5-40,5 С (зазвичай вона максимальна вдень або рано ввечері); поява в крові моноцитів (до кінця першого тижня хвороби); збільшення та болісність лімфовузлів на шиї (особливо задньої групи);
Повністю позбутися вірусу неможливо – він належить до родини герпесвірусів. Лікування вірусу Епштейна-Барр у дітей та дорослих полягає у проведенні специфічної терапії противірусними препаратами. Схеми терапії підбирається чітко індивідуально і залежить від ступеня важкості …
