Чи можна приймати метформін при жировому гепатозі печінки

Лікування жирового гепатозу печінки (неалкогольного)

Захворювання самого великого внутрішнього органу людського тіла протікає майже непомітно для хворого, але тягне за собою важкі наслідки. Неалкогольний жировий гепатоз розвивається проходячи три стадії розвитку до моменту сумного фіналу.

  • Стадія 1. Дистрофія печінкових клітин або жировий гепатоз.
  • Стадія 2. Стеатогепатит неалкогольною форми – це розвиток запального процесу тканин печінки.
  • Стадія 3. Цироз клітин печінки (заміна їх сполучною тканиною).

Точного й однозначного методу лікування гепатозу поки не вироблено. У більшості випадків лікарі ґрунтуються для складання схем на індивідуальні особливості організму хворого і прояві симптомів. Вибір ефективної методики ускладнюється приєднанням до захворювання печінкових клітин поганого всмоктування поживних речовин у кишечнику.

Методики, які застосовуються для лікування жирового гепатозу печінки, дають досить обнадійливі результати при умові раннього виявлення патології і дотримання всіх призначень. У деяких випадках вдається практично повністю відновити функції печінкових клітин.

Найбільшому ризику розвитку гепатозу печінки піддаються люди, які страждають ожирінням. Більш ніж у 60 % випадків у них виявляють жирову дистрофію, у 30% стеатогепатит, а у решти діагностують відразу цироз печінкової тканини.

Причини виникнення жирового гепатозу

Наша печінка володіє неймовірними здібностями до відновлення і регенерації загиблих клітин. Величезний потенціал печінки дає їй можливість виконувати свої функції навіть при наявності тільки 1/7 працездатних клітин. Тривалий час печінка здатна витримувати підвищені навантаження за рахунок постійного відновлення своїх тканин.

Межа її здібностям настає тоді, коли людина з самого раннього дитинства споживає велику кількість вуглеводів, жирів, зловживає продуктами, насиченими консервантами, штучними підсилювачами смаку і різними гострими добавками. У результаті клітини печінки не встигають відновлюватися, і на цьому тлі розвиваються важкі хвороби, яскравим представником яких є жировий гепатоз печінки, лікування якого необхідно проводити негайно.

  • Перша і найпоширеніша причина жирового гепатозу печінки – це надмірне споживання алкогольних напоїв. Більш ніж у 70% чоловіків, що зловживають алкоголем, до 40 років діагностується алкогольна жирова дистрофія печінкових клітин або алкогольний гепатоз.
  • Пристрасть до енергетичних напоїв і наркотичних препаратів також сприяє загибелі гепатоцитів і розвитку жирового гепатозу.
  • Наступною причиною утворення жирових клітин печінки є недолік тваринних білків у раціоні харчування. Строгі вегетаріанці, а також люди, що захоплюються різними дієтами або виснажують себе голодом, часто виявляють в аналізах підвищений вміст внутрішніх відкладень жиру.
  • Жировий гепатоз може також розвиватися на фоні таких захворювань як:
    • підвищений вміст поганого холестерину (див. норма холестерину в крові);
    • цукровий діабет;
    • порушення жирового обміну;
    • вірусні гепатити C і D;
    • хронічний панкреатит.

    Механізм розвитку жирового гепатозу

    Регулярне надходження в тканини печінки великої кількості ліпідів, залишають на печінкових клітинах молекули жиру. При помірному попаданні ліпідів, гепатоцити легко справляються з їх переробкою і виведенням. Але при великих обсягах, починається їх поступове накопичення, і клітинами печінки не вдається від них позбутися.

    Жирові молекули розтягують печінкові клітини, порушуючи їх внутрішню структуру, що і є причиною затримки токсинів і неможливості їх своєчасного виведення. Все це веде до недостатнього кровопостачання тканин печінки, і відповідно до кисневого голодування.

    Подальше прогресування патології викликає перехід хвороби на наступну стадію розвитку – запального процесу тканин або гепатиту. Подальша загибель клітин печінки і заміщення їх сполучною тканиною дає розвиток останньої самої небезпечної стадії хвороби – цирозу печінки.

    Розвиток симптомів жирового гепатозу печінки викликає приєднання супутніх захворювань, це:

    • Порушення травлення,
    • Дискінезія жовчовивідних шляхів,
    • Жовчокам’яна хвороба,
    • Ендокринні порушення,
    • Гіпертонія,
    • Серцеві захворювання (ішемія, стенокардія).

    Люди, які страждають жировим гепатозом, важко переносять будь-які інфекційні захворювання. Вони можуть не витримати оперативного втручання і навіть наркозу.

    Лікування жирової дистрофії печінки

    Методика лікування жирової дистрофії клітин печінки ґрунтується на п’яти основних етапах:

    1. Усунення причин, що негативно впливають на клітини печінки.
    2. Дотримання суворої дієти в харчуванні.
    3. Розумні фізичні навантаження.
    4. Лікування натуральними засобами рослинного походження.
    5. Лікарська терапія.

    Категорично забороняється займатися самолікуванням, будь то трав’яні настої або Бади. А також ні в якому разі не можна самостійно чистити печінку модними, постійно рекламуються сьогодні препаратами.

    Дієтичне харчування і фізичні навантаження

    Найважливішою складовою ефективної боротьби з гепатозом є коригування режиму харчування та дотримання суворої дієти. Продукти підбираються з урахуванням відомих факторів і причин, що викликають хворобу і її прогресування (див. що можна їсти при панкреатиті, дієта при холециститі).

    У щоденний раціон обов’язково повинні входити продукти, що містять білки, не менш 100-120 грам. Необхідно максимальне обмеження тваринних жирів не більше 30% від загальної кількості калорій.

    Дослідження вчених деяких країн показали, що існуюча думка про розвиток гепатозу з-за підвищеного споживання простих цукрів є в корені неправильним. Дослідження проводили на двох групах людей, харчування яких регулювалося різними дієтами. Першій групі давалися висококалорійні продукти, що підвищують масу тіла, а у другої групи калорійність була помірною. При цьому кількість простих цукрів було однаковим.

    За результатами аналізів негативні зміни в клітинах печінки були виявлені у людей, що набрали зайві кілограми за час проведення дослідження. В той час, як пацієнти з нормальною масою ніяких негативних наслідків не помітили.

    Висновок був зроблений однозначний – підвищене споживання вуглеводів (глюкози або фруктози) не чинить негативної дії на стан клепок печінки. Провокують жировий гепатоз висококалорійні страви в щоденному меню. Або ж різка зміна раціону харчування з низькокалорійної їжі на висококалорійну, сприяє швидкого набирання ваги. Були зроблені наступні висновки:

    • З метою профілактики або лікування неалкогольного гепатозу печінки призначення дієти з низьким вмістом цукрів абсолютно не виправдано.
    • Зниження кількості вуглеводів показано особам, які мають схильність до ендокринним порушенням, конкретно розташованих до розвитку цукрового діабету.

    Стадії жирової дистрофії печінки, що вимагають обов’язкового лікування медикаментозними препаратами, найбільш поширеними в розвинутих країнах Європи і Америки. Для успішного лікування там широко застосовують методи щодо зниження надмірної маси тіла.

    Співвідношення калорійності дієти і обсягу фізичного навантаження

    Надходження їжі повинно бути організовано невеликими порціями не менше 5-8 разів за день. Калорійність продуктів підбирається строго індивідуально. Розрахунок її ведеться за певною формулою відповідно з таблицями, які враховують стать, вік, початкову маси тіла і щоденну фізичну активність.

    Середньостатистична формула для людей з нормальною вагою виглядає так:

    1 х М) + К2 х240 х КФА = добова норма калорій.

    • 1 – є першим коефіцієнтом;
    • 2 – є другим коефіцієнтом;
    • М – загальна маса тіла;
    • КФА – це коефіцієнт фізичного навантаження.

    Значення КФА більше 1,5 говорить про те, що людина веде активний спосіб життя або зайнятий важкою фізичною працею. Зниження цифр до 1,3 говорить про помірному фізичному навантаженні. А показник 1,1 свідчить про недостатню фізичному навантаженні.

    Коефіцієнт фізичної активності у відповідності зі статтю і віком
    Стать пацієнтаВікова категорія12
    ЧоловікиВід 18 до 30 років

    Гепатопротектори – огляд ліків для печінки, кращі таблетки

    Ліки для печінки – це гепатопротектори, які призначаються лікарем при різних порушеннях функції печінки, гепатитах (вірусні, токсичні, алкогольні гепатити), при ураженні печінки при прийомі препаратів, які чинять негативний вплив на її клітини (протипухлинні, знеболюючі засоби, протитуберкульозні препарати, антибіотики широкого спектру дії, оральні контрацептиви тощо).

    Які ліки для печінки вважаються кращими, гарними, ефективними та не дорогими? Які ліки відновлюють печінку, використовуються для профілактики, для підтримки печінки? На сьогоднішній день фармацевтична промисловість пропонує безліч таблеток, нібито для відновлення печінки:

    • похідні амінокислот
    • фосфоліпіди
    • рослинні засоби
    • БАДи
    • гомеопатичні препарати

    але до сих пір не створено ідеальних ліків для лікування печінки, швидко і ефективно відновлюючих її тканини. За призначенням лікаря прийом гепатопротекторів здійснюється протягом всього несприятливого впливу провокуючих факторів, а також після закінчення їх впливу. Слід зазначити, що одноразовий прийом ліків для печінки після алкоголю, застілля, переїдання, приймання токсичних препаратів – не дає ніякого ефекту.

    Не займайтеся самолікуванням, якщо болить печінка, ліки-гепатопротектори є лише допоміжним засобом у комплексному лікуванні основного захворювання та вибір кращого препарату в конкретному клінічному випадку, тривалість терапії та оцінка ефективності лікування проводиться тільки лікарем.

    Коли потрібні гепатопротектори?

    В аптеках представлений величезний вибір гепатопротекторів і ці препарати використовуються дуже часто. Причому вартість курсу лікування обходиться пацієнтам в великі суми, а результату багато хто не відчуває. Суперечки про необхідність і доцільність такої терапії ведуться вже давно, в нашій країні лікар може призначити гепапропротектори в наступних випадках:

    • Вірусний гепатит (див. симптоми хронічного гепатиту) – їх призначають у тому випадку, якщо не допомагають противірусні препарати або з якихось причин противірусне лікування не можливо. Гепатопротектори в цьому випадку можуть використовуватися для профілактики цирозу печінки у комплексному лікуванні.
    • Алкогольний гепатит, загрозливий цирозом печінки – у цьому випадку слід відмовитися від алкоголю, ці препарати не чинять значного ефекту. Якщо триває прийом алкоголю, застосовує гепатопротектори пацієнт чи ні – не важливо. Ніякі, навіть найкращі ліки для печінки не допоможуть, якщо людина продовжує пити алкоголь.
    • Жирова хвороба печінки (не алкогольна) – у пацієнтів з ожирінням або у хворих на цукровий діабет 2 типу жирові клітини утворюються і в печінці, що призводить до її руйнування. У цьому випадку гепатопротектори потрібні для прискорення ефекту тільки при комплексному підході до терапії – дієта, що сприяє зниженню ваги, підвищення фізичної активності, протидіабетичні препарати, зниження холестерину.
    • Лікарський гепатит (токсичний), первинний біліарний цироз – призначаються певні гепатопротектори в комплексній терапії.

    Слід розуміти, що відновити печінку тільки ліками неможливо, слід дотримуватися дієти, і обмежити прийом алкоголю, кинути палити, а також лікувати супутні захворювання, оскільки часто у пацієнта порушені функції інших органів, що беруть участь у травленні – жовчний міхур, підшлункова залоза.

    Клас лікарських засобів «гепатопротектори» існує тільки в Україні і країнах СНД, ні в Європі, ні в Північній Америці, ні в Австралії більшість з них не зареєстровані. Вони не включені в списки таблеток для лікування захворювань печінки з огляду на те, що їх терапевтична ефективність не доведена і не підтверджена клінічна значущість. Дуже рідко деякі з них застосовуються в США і Європі вузьким показаннями, використовуються в якості БАДів (тобто їх застосування не гарантує ефекту). Французька компанія Санофі – один з виробників Есенціале 99% свого виробництва направляє у Україні і країни СНД, оскільки нікому в світі не потрібен цей препарат.

    Есенціальні фосфоліпіди

    Реклама та інструкція до цих засобів переконує пацієнтів і лікарів в необхідності використання їх у терапії:

    • жирової дегенерації печінки
    • цирозу печінки
    • хронічних гепатитів
    • токсичних гепатитів
    • алкогольних гепатитів
    • радіаційному синдромі

    Чи насправді це так? Нижче ми наведемо дві точки зору, одну – дані інструкції до есенціальних фосфоліпідів, іншу – яка суперечить рекламної компанії цієї групи препаратів.

    Позитивна думка – Що свідчить інструкція по застосуванню цих капсул? Есенціальні фосфоліпіди (одержувані з сої) – це компоненти клітинної стінки гепатоцитів. Дія фосфоліпідів полягає в тому, що вони проникають в ліпідний шар стінок пошкоджених клітин, покращуючи їх функції. Багато хто вважає, що есенціальні фосфоліпіди здатні відновлювати клітини печінки, це не зовсім так, оскільки їх дія покращує стан тільки клітинних стінок. А також до складу деяких препаратів входять вітаміни, які поліпшують роботу клітин печінки. При прийомі фосфоліпідів знижуються енергетичні витрати печінки, збільшується ферментна активність, поліпшуються фізико-хімічні властивості жовчі. Для отримання відчутного результату ці таблетки слід приймати дуже тривалий час (до півроку).

    Негативна думка – Спочатку передбачалося, що есенціальні фосфоліпіди є ефективними в якості «лікарського прикриття» при прийомі гепатотоксичних лікарських засобів, при алкогольному, вірусному гепатиті і стеатозі печінки різного походження. Було проведено 5 клінічних випробувань з 1989 року, які показали їх позитивний вплив.

    Однак, проведене в США в 2003 році дослідження ветеранських мед. центрів, не виявило ніяких позитивних дії цих препаратів на функцію печінки, оскільки таблетки для печінки, подібні Есенціале, майже не потрапляють в печінку, а розподіляються і метаболізуються по всьому організму. Навіть було встановлено, що на фоні вірусних гепатитів як гострих, так і хронічних, прийом есенціальних фосфоліпідів сприяв активізації запалення, оскільки провокував застій жовчі. На підставі цих досліджень їх використання в терапії вірусних гепатитів протипоказано. Вартість лікування дуже висока.

    Більш того, відомо, що різні вітаміни групи В (які присутні в деяких засобах) одночасно приймати не рекомендується, що ставить під сумнів необхідність їх використання.

    Есенціале Н, Есенціале форте Н

    Склад: есенціальні фосфоліпіди

    Есслівер Форте

    Склад: есенціальні фосфоліпіди, вітаміни (В1, В2, В6, Е, РР, В12)