Бузульник: посадка й догляд, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 травня 2015 🕒 10 хвилин 👀 18530 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за бузульником
• Квітка бузульник – опис
• Посадка бузульника
  • Посів насіння бузульника
  • Пересадка і поділ куща бузульника
  • Форс-мажорна посадка бузульника
  • Як виростити бузульник
  • Шкідники і хвороби бузульника
  • Як і коли збирати насіння бузульника
  • Бузульник узимку
  • Бузульник Пржевальського (Ligularia przewalskii)
  • Бузульник зубчастий (Ligularia dentata)
  • Бузульник Кемпфера (Ligularia kaempferi)
  • Бузульник крупнолистий (Ligularia macrophylla)
  • Бузульник Вільсона (Ligularia wilsoniana)
  • Бузульник сибірський (Ligularia sibirica)
  • Бузульник вузьколистий (Ligularia stenocephala)
  • Бузульник Фішера (Ligularia fischeri)
  • Бузульник Хессей (Ligularia x hessei)
  • Бузульник тангутський (Ligularia tangutica)
  • Бузульник Віча (Ligularia veitchiana)
  • Бузульник пальчастолопатевий, або долонеподібний (Ligularia x palmatiloba)
  • Бузульник Воробйова (Ligularia vorobievii)
  • Коментарі

  Якщо у вашому саду є водойма, рекомендуємо вам посадити навколо неї бузульник. Цей високий орнаментальний багаторічник може прикрасити як вологі, так і тінисті ділянки.

  Висока декоративність бузульника дозволяє створювати в саду прекрасні композиції не тільки в поєднанні з іншими садовими культурами, а й з різних сортів одного лише бузульника.

  Крім того, такий вид, як бузульник сизий, має цілющі властивості, і це ще одна причина посіяти його в саду.

  З нашої статті ви дізнаєтеся:

  • які існують види рослини;
  • як виростити бузульник з насіння;
  • як доглядати за ним;
  • як розмножувати;
  • як укрити бузульник на зиму.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за бузульником

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – навесні або в листопаді-грудні. Посів насіння на розсаду – з січня по березень (конкретні терміни залежать від виду й сорту), висадка сіянців у ґрунт– із середини травня до початку червня.
  • Цвітіння: з середини літа до початку осені.
  • Освітлення: затінок, притінок, хоча можна садити й на яскравому сонці.
  • Ґрунт: вологий, родючий, склад значення не має.
  • Полив: регулярний, у посушливий час частіший, при вирощуванні на сонці – частий і рясний.
  • Підживлення: з кінця весни до початку цвітіння настоєм коров’яку (1 частина коров’яку на 10 частин води). Восени в ґрунт пристовбурного кола вносять по піввідра перегною.
  • Обрізування: перед заморозками наземну частину зрізають під корінь.
  • Розмноження: насінням і поділом куща.
  • Шкідники: слимаки.
  • Хвороби: борошниста роса.

  Квітка бузульник, або лігулярія (лат. Ligularia) належить до роду трав’янистих багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, який налічує понад 150 видів. Латинська назва лігуларія (лігулярія), що в перекладі означає «язичок», вказує на форму крайових квіток бузульника. У природі квіти бузульник зустрічаються в Азії і Європі. Популярності у садовій культурі вони набули буквально в останній час, витісняючи фаворитів, що давно оселилися в наших садах – флокси і півонії, бо, по-перше, вони чудово ростуть у тіні, по-друге, їхнє цвітіння триває не менше двох місяців, по-третє, на одному місці вони можуть рости багато років.

  Квітка бузульник – опис

  Рослина бузульник виростає до 120 см, на його прямих стеблах – велике, до 60 см у поперечнику серцеподібне або трикутне листя зеленого, зеленувато-фіолетового або червоно-коричневого кольору на довгих ніжках. У деяких видів верхня сторона листової пластини фіолетово-зелена, а нижня – пурпурна. Іноді червонуватий або фіолетовий відтінок мають тільки прожилки і ніжки листя, а самі листові пластини однотонно зелені. Суцвіття-кошики мають діаметр близько 10 см, їхні численні трубчасті квітки непоказні, зате крайові – яскравих жовтих, помаранчевих і червонуватих відтінків. Кошики у свою чергу утворюють китицеподібні, колосоподібні, щитковидні волотисті суцвіття. Квітконоси іноді досягають 2 м висоти. Квітки в суцвіттях розпускаються від нижніх до верхніх із середини червня і цвітуть до середини серпня і довше. Плід бузульника – чубата сім’янка.

  Посадка бузульника

  Посів насіння бузульника

  Розмножується бузульник насінням та поділом куща. Посадка насіння бузульника здійснюється навесні просто у ґрунт на глибину 1 см. Ґрунт до появи сходів мусить бути весь час вологим, а молоді сходи з полудня до вечора потрібно притіняти від прямих сонячних променів. Але краще сіяти свіжозібране насіння бузульника в листопаді-грудні, тоді воно протягом зими проходить природну стратифікацію. Якщо вас цікавить розсадний спосіб насіннєвого розмноження, то сіяти бузульник на розсаду потрібно з січня по березень (залежно від початку цвітіння виду або сорту), а у відкритий ґрунт висаджувати у травні, коли минуть останні заморозки. Але на місці тих, хто ще не вирощував цю рослину, я б не ставила собі питання, як виростити бузульник з насіння, бо бузульник чудово розмножується і самосівом, якщо насіння встигає дозріти і просипатися на землю. Однак варто знати, що зацвітає бузульник з насіння тільки на четвертий, а то й на п’ятий рік.

  Пересадка і поділ куща бузульника

  Бузульник росте на одному місці до двох десятиліть, але не рідше, ніж раз на п’ять років необхідно ділити і пересаджувати рослину, коріння якої починає випирати з-під землі. Найкраще це робити навесні, на самому початку активного росту, коли у бузульника тільки з’являється молоде листя – в цей час процес приживлення відбувається легше. Не викопуйте весь кущ, просто відсічіть лопатою частину рослини і викопайте її. Яму, що залишилася після викопування, засипте родючим ґрунтом і полийте материнську рослину. Відсічену частину промийте у воді і гострим ножем розріжте на частинки таким чином, щоб на кожній залишилася хоча б одна готова для зростання брунька. Зрізи обробіть марганцівкою або товченим вугіллям. Посадка частинок бузульника здійснюється у підготовлені ями розміром 40х40 см, розташовані не менш ніж за метр-півтора одна від одної, куди заздалегідь потрібно внести по півтора відра перегною, трохи золи і суперфосфату. Якщо ви все зробите правильно, розсаджені частини куща бузульника вже на наступний рік набудуть декоративності.

  Форс-мажорна посадка бузульника

  Якщо ж сталося так, що саджанець бузульника вам дістався влітку, у квітучому стані, обов’язково зріжте квітконос, видаліть третину листя, починаючи з нижньої частини саджанця, посадіть його, як описано вище, обов’язково притініть від сонячних променів і весь час підтримуйте ґрунт у злегка вологому стані. Несвоєчасна пересадка вимагатиме від рослини багато сил, тому наберіться терпіння – приживатися бузульник буде близько місяця.

  Догляд за бузульником

  Як виростити бузульник

  Висаджують бузульник на тінистій ділянці з родючим вологим ґрунтом, багатим на гумус, найкраще – на березі водойми, нехай навіть штучної. Навесні, коли починається активний ріст бузульника, бажано розпушити ґрунт на ділянці і замульчувати його. Улітку вирощування бузульника передбачає регулярний полив у посушливу пору і підв’язування суцвіть, якщо у цьому виникає необхідність. Що більше сонячних променів потрапляє на рослину, то частіше її доведеться поливати. Удобрюють бузульник настоєм коров’яку з розрахунку 1:10 з кінця весни по липень. Гарні результати дає внесення по осені перегною у ґрунт – по піввідра під кущ, тільки слід уникати потрапляння добрива безпосередньо на корені.

  Шкідники і хвороби бузульника

  Бузульник – рослина не сприйнятлива до хвороб, та й комахи її цураються. Щоправда, навесні молоде листя рослини можуть об’їсти слимаки, але якщо ви розсиплете під кущами гранульований суперфосфат, цього не станеться. Іноді бузульник може захворіти на борошнисту росу – грибкове захворювання, якого позбуваються шляхом обприскування рослини однопроцентним розчином колоїдної сірки або розчином марганцівки (2,5 г на 10 л).

  Бузульник після цвітіння

  Як і коли збирати насіння бузульника

  Якщо ви хочете зібрати насіння бузульника, обв’яжіть під кінець цвітіння кілька суцвіть марлею, щоб насіння після дозрівання не висипалося на землю, а решту квітконосів обріжте. Цей захід стимулює ріст листя і збільшення його розмірів, а також запобігає стихійному самосіву. Восени, коли листя починає змінювати забарвлення, бузульник стає справжньою окрасою саду – до середини жовтня. Коли суцвіття у марлевих мішечках висохнуть остаточно, зріжте їх, внесіть у будинок, витрусіть із них насіння, очистіть від залишків квіток і провійте. Якщо ви хочете сіяти бузульник під зиму, просто розкладіть насіння на папір і чекайте, коли настане час для посіву. Якщо сіятимете насіння навесні, досушіть його на папері і зсипте в коробочку або в паперовий пакетик.

  Бузульник узимку

  З настанням перших заморозків зріжте під корінь наземну частину кущів і про всяк випадок замульчуйте ділянку: хоча бузульник – рослина зимостійка, але сильні неждані морози в умовах безсніжної зими можуть завдати шкоди навіть такій холодостійкій рослині.

  Види і сорти бузульника

  Найчастіше в культурі вирощують:

  Бузульник Пржевальського (Ligularia przewalskii)

  – абсолютно невибаглива рослина, часто використовується в якості мальовничої ширми, що маскує непоказні ділянки саду. Висота – до 1,5 м, суцвіття у цього виду колосоподібні, листя порізане, нагадує кленове – рослина хоч і монументальна, але витончена. Зацвітає в кінці липня. Сорти:

  • Ракета – спрямовані вгору квітконоси двометрової висоти обліплені жовтими кошиками, стебла червоно-коричневі, міцні і не потребують підпорки, листя майже кругле, серцеподібне з гостропильчастим краєм, влітку зелене, а восени бордово-малинове;
  • Кленолистий – листя кленової форми, більше, ніж у Ракети – до 25 см у діаметрі, росте у висоту до 170 см.

  Бузульник зубчастий (Ligularia dentata)

  – багаторічник приблизно метрової висоти з великими брунькоподібним листям, зібраним у прикореневу розетку. Кошики діаметром 7-8 см зібрані у волоті. Трубчасті квітки світло-коричневі, язичкові – світло-жовті. Цвіте з серпня, помірно зимостійкий – в сувору зиму його краще вкривати. Сорти:

  • Дездемона – сорт із яскраво-жовтими квітками і лілово-коричневим листям із зазубреними краями. Цвіте з серпня;
  • Отелло – зелені блискучі листки до півметра в діаметрі інтенсивно бордового кольору з нижнього боку пластини, мандариново-помаранчеві квітки зібрані у суцвіття до 13 см у діаметрі;
  • Осіріс Фентезі – карликовий сорт не вище 50 см із темно-зеленим листям по верхній стороні пластини і бордовою нижньою стороною. Зацвітає в липні.

  Викликають інтерес у квітникарів також:

  Бузульник Кемпфера (Ligularia kaempferi)

  – японський вид із прямими, злегка розгалуженими стеблами, прикореневим великим брунькоподібним листям на довгих опушених ніжках, майже круглим, зеленим, нерівномірно-зубчастим, діаметром до 25 см. Численні світло-жовті кошики квіток, що досягають у діаметрі 5 см, зібрані в прямостоячі щитковидні суцвіття на розгалужених квітконосах. Зацвітає в липні. На зиму вимагає мульчування. Є ранньоквітучий різновид із золотистими квітками і яскраво-зеленими округло-незграбним листям із золотистим крапом.

  Бузульник крупнолистий (Ligularia macrophylla)

  у дикій природі росте на Далекому Сході і в Середній Азії. Нижнє прикореневе еліптичне листя сизуватого відтінку на довгих ніжках досягає у довжину 30-45 см. Численні кошики квіток жовтого кольору зібрані в гроновидну мітлу. Квітконоси до півтора метрів заввишки. Взимку обходиться без укриття.

  Бузульник Вільсона (Ligularia wilsoniana)

  – півтораметрова рослина з прямими, злегка розгалуженими стеблами, великим брунькоподібним прикореневим листям на довгих ніжках, жовтими численними кошиками до 2,5 см у діаметрі, що складають прямостоячі суцвіття. Зацвітає в липні, зимостійкий, але бажане укриття.

  Бузульник сибірський (Ligularia sibirica)

  – кореневищний багаторічник заввишки від 30 до 130 см, стебла борознисті, розеткове листя подовжено-серцеподібної форми, іноді трикутно-серцеподібне або брунькоподібне, суцвіття гроноподібне, що складається з кошиків жовтого кольору.

  Бузульник вузьколистий (Ligularia stenocephala)

  – вид, схожий на бузульник Пржевальського, тільки з більшими квітками і гостро зазубленим серцеподібним листям.

  Бузульник Фішера (Ligularia fischeri)

  – багаторічник заввишки від 30 до 150 см із укороченим кореневищем, прямими борознистими стеблами, розетковим серцеподібним, іноді списоподібним листям завдовжки від 12 до 23 см і завширшки від 10 до 25 см, закругленим або загостреним на верхівці, на довгих тонких ніжках. Яскраво-жовті квіти у гроноподібному суцвітті з 2-4 кошиків 2,5-4 см у діаметрі. Зацвітає наприкінці червня.

  Бузульник Хессей (Ligularia x hessei)

  – гібрид бузульників Вільсона і зубчастого, більше схожий на бузульник зубчастий – кошики у великому щитку, тільки суцвіття пухкіше. Кошики квіток схожі на ромашки до 5 см у діаметрі, листя серцеподібно-трикутне, кущ досягає у висоту двох метрів і одного метра у поперечнику. Цвіте наприкінці літа.

  Бузульник тангутський (Ligularia tangutica)

  він же жовтозілля тангутське – ефектний бузульник із бульбоподібним коренем, утворюючим столони, які дозволяють з легкістю скористатися вегетативним способом розмноження, оскільки самосіву цей вид майже не дає. Малогіллясті стебла висотою 70-90 см, мереживне глибоко-розсічене перисте листки, витягнуті суцвіття з дрібних жовтих квіток. Цвіте у липні-серпні.

  Бузульник Віча (Ligularia veitchiana)

  – багаторічник до двох метрів заввишки із серцеподібним листям до 40 см у довжину. Жовті кошики у великій кількості зібрані у колосоподібні суцвіття. Зацвітає у серпні. Зимостійкий, але на зиму укриття бажане.

  Бузульник пальчастолопатевий, або долонеподібний (Ligularia x palmatiloba)

  виростає до 1 м 80 см у висоту і до метра у діаметрі. Нижнє листя велике, округлої форми з глибокими частками. Жовті кошики квіток зібрані в пухкі китиці. Цвітіння починається у липні-серпні.

  Бузульник Воробйова (Ligularia vorobievii)

  – потужні кущі до 120 см у діаметрі і до 2 м у висоту з округлим шкірястим щільним листям темно-зеленого кольору і великими кошиками у гроноподібних суцвіттях. Цвітіння починається у серпні.

  Всі ці види чудово і довго ростуть у культурі.

  Бузульник

  Бузульник (Ligularia) еще именуют лигулярией. Он имеет прямое отношение к роду травянистых многолетних растений семейства сложноцветные либо астровые. Этот род объединяет больше 150 видов различных растений. Лигулярия (лигулария) с латинского переводится как «язычок», это относится к форме краевых цветочков растения. В природных условиях такие растения можно повстречать в Европе и в Азии. В последние годы бузульник приобретает все большую популярность у садоводов, при этом данное растение вытесняет таких завсегдатаев садов, как пионы и флоксы. Они являются тенелюбивыми, цветут более восьми недель и могут обходиться без пересадки в течение многих лет.

  Особенности бузульника

  Высота бузульника может достигать 1,2 метров. Стебли прямые, а на них находятся большие (до 60 сантиметров в поперечнике) длинночерешковые листовые пластины треугольной либо сердцевидной формы. Они могут быть окрашены в фиолетово-зеленый, зеленый либо зеленовато-фиолетовый цвет. Есть виды, у которых лицевая сторона листочков зеленовато-фиолетовая, а изнаночная — фиолетовая. Бывает, что сам листок окрашен в зеленый, а его жилки и черешки — в фиолетовый либо светло-красный цвет. Соцветия-корзинки в диаметре могут достигать 10 сантиметров, они состоят из множества трубчатых малопривлекательных цветочков, однако краевые цветки довольно эффектны и могут быть окрашены в оранжевый, насыщенно-желтый либо светло-красный цвет. Такие корзинки входят в состав соцветий, имеющих колосовидную, метельчатую, кистевидную либо щитковидную форму. Высота цветоноса может доходить до 200 сантиметров. Цветочки в соцветиях раскрываются от нижних к верхним. Цветение начинается во второй половине июня и заканчивается в середине августа либо позже. Плод представляет собой хохлатую семянку.

  Посадка бузульника

  Посев семян

  Размножить бузульник можно делением кустика и семенами. Высев семян производят в весеннее время в открытый грунт, при этом их заглубляют всего на 1 сантиметр. До того как появятся сеянцы, необходимо следить за тем, чтобы грунт всегда был влажный. Показавшиеся сеянцы необходимо притенять от прямых лучей солнца с обеда и до вечера. Однако высев рекомендуется производить в ноябре либо декабре под зиму, и используют для этого недавно собранные семена, на протяжении зимы они смогут пройти естественную стратификацию. На рассаду семена высеваются в январе либо марте (зависит от времени цветения сорта либо вида), в открытую почву их пересаживают в мае, когда не будет угрозы заморозков. В том случае, если семена успевают вызреть непосредственно на кусте и попадают на поверхность почвы, то происходит размножение самосевом. Выращенное из семени растение начинает цвести лишь в возрасте 4 либо 5 лет.

  Пересадка и деление куста бузульника

  На одном и том же месте данное растение способно расти около 20 лет. Однако 1 раз в 5 лет кустик необходимо выкапывать, разделять и пересаживать, так как корневая система сильно разрастается и выпирает из под почвы. Лучшее время для пересадки — весна, в начале вегетационного периода, в то время когда молоденькие листовые пластины лишь начинают расти, так как именно в это время деленки приживутся быстрее и лучше всего. Весь кустик выкапывать из земли не следует, нужно отрезать при помощи лопаты необходимую часть и вырыть только ее. Получившуюся ямку необходимо заполнить грунтом, насыщенным питательными веществами, затем полейте оставшийся кустик. Выкопанную часть растения необходимо хорошенько промыть, а затем при помощи очень острого ножа разделить ее на деленки. При этом на каждой деленке должна присутствовать хотя бы одна жизнеспособная почка. Места срезов необходимо подвергнуть обработке толченным древесным углем либо раствором марганцевого калия. Посадочная ямка должна иметь размер 40х40 сантиметров, при этом расстояние меж растениями должно быть от 100 до 150 сантиметров. В ямку нужно до посадки всыпать 1,5 ведра перегноя, а также небольшое количество суперфосфата и древесной золы. Правильно посаженные деленки на следующий год уже становятся очень красивыми.

  Экстренная посадка

  В том случае, если вы собрались высаживать цветущее растение в течение летнего периода, то кустик необходимо подготовить. Для этого нужно удалить цветонос и срезать 1/3 часть листочков, при этом начать нужно с нижних листовых пластин. Высаживать его надо точно так же, как деленки (смотрите выше). Кустик следует защищать от прямых лучей солнца, а также следить за тем, чтобы грунт все время был влажноватым. Так как пересаживать бузульник вы будете летом, от него потребуется большое количество сил, пока он не приживется. Примерно через 4 недели он должен полностью прижиться.

  Особенности ухода

  Для высадки следует выбирать затененное место, при этом грунт должен быть влажным, богатый гумусом и питательными веществами. Лучше всего подойдет участок около природного либо искусственного водоема. После того как в весеннее время начнется вегетационный период бузульника, надо будет разрыхлить грунт и присыпать его слоем мульчи. В летнее время нужно систематически поливать растение в период засухи, а также если возникнет необходимость, то подвязать соцветия. Чем дольше цветок находится под палящими лучами солнца, тем более частый полив ему понадобится. Подкормку нужно производить с конца весеннего периода и по июль, для этого используют настой коровяка в пропорции 1:10. В осеннее время в грунт рекомендуется внести перегной по ½ части ведра под кустик, однако постарайтесь, чтобы удобрение не попало на корневую систему.

  Заболевания и вредители

  Бузульник обладает высокой устойчивостью к заболеваниям и вредным насекомым. Однако в весеннее время кустики могут подвергнуться нашествию слизней, чтобы этого избежать, надо поверхность почвы около растения засыпать гранулированным суперфосфатом. В редких случаях такой цветок заболевает мучнистой росой. Такую грибковую болезнь можно устранить, опрыскав кустик раствором коллоидной серы (1%) либо марганцевого калия (на ведро воды 2,5 г вещества).

  Бузульник после цветения

  Сбор семян

  Для того чтобы собрать семена после того, как цветение закончится, нужно выбрать несколько соцветий и привязать на них мешочек из марли, для того чтобы не допустить самосева. Оставшиеся цветоносы нужно удалить. Это способствует стимуляции роста листовых пластин, а также вы сможете предотвратить нежелательный самосев. В осеннее время листочки растения окрашиваются в другой эффектный цвет, и они украшают сад до второй половины октября. После того как соцветия созреют, их нужно осторожно срезать, и уже в помещении вытряхнуть семена, которые следует провеять, чтобы очистить от мусора. В том случае, если вы желаете произвести высев в осеннее время, то семена следует высыпать на поверхность бумажного листка и дождаться подходящего для посева дня. Прежде чем поместить семена в пакетик из бумаги на хранение, их необходимо досушить.

  Зимовка

  После того как начнутся первые сильные заморозки, нужно будет полностью обрезать часть кустиков, располагающуюся над поверхностью почвы. После этого участок надо присыпать слоем мульчи. Несмотря на то, что данное растение обладает морозоустойчивостью, сильный мороз при тонком снежном покрове способен навредить бузульнику.

  Основные виды и сорта с фото и названиями

  Ниже будут описаны виды и сорта, пользующиеся наибольшей популярностью у садоводов.

  Бузульник Пржевальского (Ligularia przewalskii)

  Такое растение отличается нетребовательностью и неприхотливостью. Его зачастую применяют для украшения тех участков сада, которые выглядят не очень красиво. В высоту кустик достигает 150 сантиметров, у него имеются колосовидные соцветия и изрезанные листовые пластины (схожие с кленовыми). Такой цветок, несмотря на свою монументальность, выглядит очень изящным. Цветение начинается в последние дни июля.

  1. Ракета. Высота цветоносов, которые устремлены вверх, достигает 200 сантиметров. На них имеется огромное количество корзинок-соцветий желтого окраса. Коричневато-красные побеги очень крепкие и им не нужна опора. Листовые пластины практически круглые, сердцевидной формы, имеющие остропильчатую кромку. В летнее время листочки зеленые, а в осеннее — малиново-бордовые.
  2. Кленолистный. Листовые пластины имеют кленовую форму. Они очень большие (крупнее чем у Ракеты), их диаметр около 25 сантиметров. В высоту кустик может достигать 1,7 м.

  Бузульник зубчатый (Ligularia dentata)

  Такое многолетнее растение в высоту достигает примерно 100 сантиметров. Большие почковидные листовые пластины входят в состав прикорневой розетки. Диаметр корзинок около 7–8 сантиметров, и они входят в состав метелковидных соцветий. Язычковые цветочки бледно-желтые, а трубчатые — бледно-коричневые. Цветение начинается в августе. Растение обладает умеренной морозоустойчивостью, если зима суровая, то ему понадобится укрытие.

  1. Дездемона. Цветочки насыщенно-желтые, а листовые пластины — коричневато-лиловые и имеют зазубренную кромку. Начинается цветение в августе.
  2. Отелло. Глянцевые зеленые листовые пластины в поперечнике могут достигать 50 сантиметров. С изнаночной стороны они окрашены в насыщено-бордовый цвет. Цветочки оранжево-мандаринового окраса входят в состав соцветий, диаметр которых достигает 13 сантиметров.
  3. Осирис Фэнтези. Карликовый сорт, который в высоту не превышает полуметра. Лицевая сторона листочков темно-зеленая, а изнаночная — бордовая. Цветение начинается в июле.

  Еще садоводы украшают свои сады видами, описанными ниже.

  Бузульник Кемпфера (Ligularia kaempferi)

  Это японский вид. Прямые побеги немного разветвлены. Почковидные большие прикорневые листовые пластины практически круглые, неравномерно зубчатые, зеленого окраса. Их диаметр может достигать 25 сантиметров. На поверхности черешков есть опушение. Есть большое количество бледно-желтых корзинок, в диаметре достигающих 5 сантиметров. Они входят в состав щитковидных прямостоячих соцветий, которые располагаются на разветвленных цветоносах. Цветение начинается в июле. В осеннее время участок с данным растением надо засыпать слоем мульчи. Существует раннецветущая разновидность. Ее цветочки окрашены в золотистый цвет, а угловато-округлые листовые пластины — в насыщенно-зеленый. На листочках имеется крап золотистого окраса.

  Бузульник крупнолистный (Ligularia macrophylla)

  В природных условиях можно повстречать в Средней Азии и на Дальнем Востоке. Длина прикорневых нижних длинночерешковых листовых пластин от 30 до 45 сантиметров. Они имеют эллиптическую форму и сизоватый окрас. Большое количество желтых корзинок-соцветий входит в состав кистевидной метелки. Высота цветоносов до 150 сантиметров. В зимнее время не нуждается в укрытии.

  Бузульник Вильсона (Ligularia wilsoniana)

  Немного разветвленные прямые побеги в высоту могут достигать 150 сантиметров. Большие почковидные длинночерешковые листовые пластины являются прикорневыми. Прямостоячие соцветия состоят из большого количества небольших (диаметр около 25 мм) желтых корзинок. Цветение начинается в июле. Растение зимоустойчиво, однако ему необходимо укрытие в зимнее время.

  Бузульник сибирский (Ligularia sibirica)

  Высота такого корневищного многолетнего растения может варьироваться от 0,3 до 1,3 м. Побеги бороздчатые. Розеточные листовые пластины могут иметь сердцевидно-удлиненную, почковидную либо сердцевидно-треугольную форму. В состав кистевидного соцветия входят желтые корзинки.

  Бузульник узколистный (Ligularia stenocephala)

  Вид очень схож с бузульником Пржевальского. Однако его цветки больше, а сердцевидные листовые пластины являются острозазубренными.

  Бузульник Фишера (Ligularia fischeri)

  Высота многолетнего растения может варьироваться от 0,3 до 1,5 м. Корневище укороченное, прямые побеги являются бороздчатыми. Розеточные листовые пластины могут быть сердцевидными либо копьевидными. Их длина 12–23 сантиметра, а ширина — 10–25 сантиметров. Верхушка листьев может быть закруглена либо заострена, и у них есть длинные тоненькие черешки. Цветочки насыщенно-желтого окраса. Кистевидные соцветия состоят из 2–4 корзинок, диаметр которых варьируется от 25 до 40 мм. Цветение начинается в последние дни июня.

  Бузульник Хессей (Ligularia x hessei)

  Это гибридное растение, созданное путем скрещивания бузульника зубчатого и Вильсона. Оно имеет много сходств с бузульником зубчатым, так, корзинки собраны в большой щиток, однако соцветия не такие плотные. Диаметр корзинок равен 5 сантиметрам, внешне они схожи с ромашкой. Листовые пластины имеют треугольно-сердцевидную форму. Высота кустика примерно 200 сантиметров, а в поперечнике — 100 сантиметров. Цветение наблюдается в конце летнего периода.

  Бузульник тангутский (Ligularia tangutica), либо крестовник тангутский

  Это красивое растение имеет клубневидный корень, который образует столоны. Его можно очень просто размножить делением корневища, самосев данного вида маловероятен. Высота маловетвистых побегов варьируется от 0,7 до 0,9 м. Кружевные листовые пластины являются глубоко-рассечено-перистыми. Вытянутые соцветия состоят из маленьких цветочков желтого окраса. Цветение наблюдается в июле и августе.

  Бузульник Вича (Ligularia veitchiana)

  Высота такого многолетнего растения около 200 сантиметров. Длина листовых пластин сердцевидной формы до 40 сантиметров. Колосовидные соцветия состоят из множества корзинок желтого окраса. Цветение начинается в августе. Зимоустойчив, однако на зиму нуждается в укрытии.

  Бузульник пальчатолопастный, или дланевидный (Ligularia x palmatiloba)

  Высота кустика около 180 сантиметров, а диаметр — 100 сантиметров. Большие нижние листовые пластины округлой формы и имеют глубокие доли. Желтые корзинки входят в состав неплотных кистевидных соцветий. Цвести начинает в июле либо августе.

  Бузульник Воробьева (Ligularia vorobievii)

  Высота крупных кустов около 200 сантиметров, а их диаметр — 120 сантиметров. Плотные кожистые листовые пластины округлой формы окрашены в темно-зеленый цвет. Большие корзинки входят в состав кистей. Начало цветения в августе.