Борна кислота в вухо – інструкція із застосування для дорослих і дітей

Борна кислота в вухо призначається при лікуванні отитів у дорослих і дітей. Вона швидко приносить полегшення, зігріває і має протизапальну дію. Але при деяких обставинах може завдати значної шкоди. Тому її не варто використовувати без консультації з отоларингологом.

Форма випуску, склад і показання до застосування борної кислоти

Препарат випускається у вигляді порошку і спиртового розчину. Кристалічна біла речовина містить 100% діючої компонента.

У спиртовий розчин додається від 0,5 до 3% кислоти. Інший обсяг заповнює 70% медичний спирт.

Рідке ліки застосовується в тому вигляді, в якому воно відпускається аптеками. Порошок використовується для приготування водних розчинів безпосередньо перед процедурою обробки.

Борна кислота знищує патогенні мікроорганізми, гнітюче діє на грибки і вошей.

Спиртовий розчин призначається при отиті. Їм припікають мокнучі екземи та обробляють плями дерматиту.

З порошку готують засоби для лікування шкірних захворювання і промивання очей під час кон’юнктивіту.

Застосування борної кислоти пов’язане з певним ризиком.Проникаючи в організм через слизові оболонки і ранки, вона має властивість накопичуватися після тривалого застосування в органах і тканинах і надавати токсичну дію.

При великій обробці відкритих ран може наступити отруєння з летальним результатом.

Потрапивши в кровотік, з’єднання поводиться відносно стабільно. Через 12 годин воно починає виводитися нирками. Чим краще збережена функція парного органу, тим швидше кислота покине організм і зробить менше негативного впливу.

Через неушкоджені шкірні покриви вона не всмоктується.

Борна кислота в вухо: інструкція із застосування

У вигляді порошку засіб вводиться в слуховий прохід шляхом инсуффляции (вдування). Процедура проводиться в післяопераційний період для запобігання інфікування пошкоджених тканин.

Кристалічний порошок вдувається спеціальним апаратом інсуфлятор, який розносить засіб по всій внутрішній поверхні. Процедуру може виконувати тільки досвідчений лікар в умовах стаціонару.

для дорослих

Перед введенням лікарського засобу потрібно прочистити вуха від скупчень сірки. Роблять це за допомогою ватної турунди або бинта, складеного тампоном, змоченим в перекису водню.

Для полегшення процедури краплі перекису можна безпосередньо закапати в слуховий прохід. Потримати 10 секунд. Видалити залишки сухою ватою.

Спиртовий розчин борної кислоти підігріти під гарячою водою або на водяній бані до температури тіла. Перевірити, чи не занадто він обпалює, капнув трохи засобу на зап’ясті.

Після цього дорослого необхідно укласти на бік, хворим вухом до верху. За допомогою піпетки ввести в слуховий прохід 3-5 крапель лікарського засобу. Щоб розчин розподілився найбільш рівномірно потрібно полежати в тому ж положенні 10 хвилин.

Після того як хворий підніметься, з вуха може витекти частина кошти. Її необхідно зібрати, а слуховий прохід прикрити ватною турундой на одну годину.

При необхідності в тій же послідовності закопують друге вухо.

Для дітей

Дітям подібну процедуру можна провести двома способами. Ввести в вушної прохід за описаним сценарієм 2 краплі кошти. Або не закопуючи ліки всередину, намочити їм ватяну турунду і закласти нею вушний прохід на годину.

Дітям і дорослим обробка проводиться від 3 до 5 разів на добу. Не варто перевищувати зазначені дозування.Лікування триває не більше тижня. Термін може бути скорочений за рекомендацією лікаря.

Чи можна капати у вухо дитині борну кислоту?

Без обстеження у отоларинголога цього робити не варто. Бо якщо тканини всередині пошкоджені, ліки зможе вбратися і проникнути в кров.

Борна кислота для дітей представляє певну небезпеку. Зважаючи на вік маленьких пацієнтів їх ниркова функція практично завжди недорозвинена. Утилізація токсичної речовини протікає повільніше і складніше. Під час необережного лікування існує найбільша вірогідність отримати отруєння.

Як правильно капати у вухо дорослим і дітям?

Розчин борної кислоти 3 відсотковий для вух призначається при лікуванні отиту і дорослим, і дітям. Він надає найбільший терапевтичний ефект.

Існує негласна заборона не займатися самолікуванням без призначення лікаря. Якщо не довелося обстежитися, краще ввести в вухо змочену ватяну турунду. Закапувати ліки в слуховий прохід можна при наявності впевненості у відсутності гнійних процесів.

Введене засіб обов’язково має бути підігрітим. Холодний розчин викликає спазми і роздратування.

Щоб кислота максимально глибоко проникла в вухо:

• укладіть хворого на бік;
• відтягніть злегка вільною рукою мочку вуха;
• іншою рукою за допомогою піпетки закапати в отвір призначене лікарем кількість ліки.

Для продовження ефекту на ніч можна закладати в вухо турунду, змочену в спиртовому розчині.

Якщо поряд з борною кислотою прописано введення інших антибактеріальних препаратів, їх варто застосовувати через годину після проведення основного обробітку.

Побічні ефекти і передозування

При короткочасному призначенні препарату як зовнішній засіб побічні ефекти зустрічаються рідко. Іноді в місці введення відзначається підвищення температури.

Проникнення кислоти в кровотік може супроводжуватися нудотою, діареєю, головним болем, сплутаністю свідомості, лущенням на шкірі, блідістю покривів.

При передозуванні з’являються все симптоми інтоксикації: стан, супутнє отруєння, нудота, пригнічення свідомість, розвиток шоку чи коми.

Гостре стан відзначається тільки при випадковому вживанні кислоти всередину. Так як засіб високотоксичних, його слід тримати подалі від дітей.

Протипоказання до застосування

Перед тим як лікувати вухо спиртовим розчином борної кислоти потрібно впевнитись у відсутності протікають в ньому гнійних процесів. Не допускається введення кислоти при отиті, що супроводжується виділеннями.

Протипоказанням служить індивідуальна непереносимість і стан вагітності. Дітям препарат призначається з другого року життя.

Аналоги борної кислоти

Сучасним аналогом борної кислоти є препарат “Отіпакс”, який має два діючих компонента: феназон і лідокаїн. Вони не є лечащими речовинами, а лише знімають симптоми.

Лідокаїн знижує чутливість, порушуючи проведення больового сигналу. Феназон блокує синтез простагландинів, що викликають запалення, і має місцеву знеболюючу дію.

Препарат не застосовується у разі порушення цілісності барабанної перетинки і індивідуальної нестерпності.

Дорослим призначається по 3-5 крапель до 5 разів на добу протягом 10 днів. Для дітей це препарат вважається найменш небезпечним. Він може призначатися в індивідуальній дозуванні в залежності від віку, в тому числі при деяких формах гнійного отиту, а також в постравматичний період, після операцій або вилучення стороннього тіла.

Компоненти лікарського засобу не роблять системної дії, так як при місцевому введенні не всмоктуються і не проникають в кров.

Схожим дією володіє препарат “Полідекса”. Комбінований засіб має в своєму складі антибіотик широкого дії неоміцин і протизапальні препарати. Одночасно знімає біль і бореться з інфекцією.

Він не всмоктується в кровотік і при місцевому застосуванні не є небезпечним. Може викликати індивідуальну непереносимість. Чи не призначається при порушенні цілісності барабанної перетинки. Побічні дії відзначаються лише в одиничних випадках.

Призначається дорослим і дітям з 2,5 років в однаковій дозуванні. Перед проведенням обробки флакон слід погріти в руках. У кожен слуховий хід вводять по 1-2 краплі 2-3 рази на добу. Іноді дорослим лікар може підвищити дозування до 5 крапель. Лікування триває від 5 до 10 днів.

Борна кислота – недороге випробуваний засіб, що застосовується в отоларингологічній практиці не один десяток років. Вона добре зарекомендувала себе завдяки швидкому й ефективному дії. Але при поводженні з нею потрібно пам’ятати про запобіжні заходи, уникати потрапляння всередину, і не перевищувати терміни лікування. Пам’ятайте, що жоден лікарський препарат не варто призначати собі самостійно.

Борна кислота в вухо: спосіб застосування

Найбільш часто спиртовий розчин борної кислоти використовують при захворюваннях вуха у маленьких дітей при призначенні його лікарем, рідше він використовується в дорослому практиці.

Борна кислота широко використовується в отоларингології як знезаражувальне і антисептичний засіб у вигляді різних форм:

• 3% -ного спиртового розчину в етиловому спирті для закапування у вухо при гострому і хронічному отиті;
• у вигляді 2-4% -ного водного розчину для промивання ран і накладення примочок;
• у вигляді розчину борної кислоти в гліцерині;
• у вигляді борної мазі (борного вазеліну) і т.д.

Але в будь-якому випадку активним діючою речовиною є з’єднання бору: H₃BO₃.

Перед закапуванням у вухо попередньо підігрітого до температури людського тіла розчину борної кислоти необхідно ватним тампоном (можна змочити його в 3% -ому розчині перекису водню) очистити вушну раковину і зовнішній слуховий прохід від забруднень і вушної сірки.

У деяких випадках рекомендується просто закапати 4-5 крапель перекису водню, потерти вушну раковину біля основи козелка і повернути голову в протилежну сторону, видаляючи всі виділення з вушної раковини.

Потім голову кладуть на бік (хворим вухом вгору), закопують в зовнішній слуховий прохід 3-4 краплі борної кислоти і дають хворому полежати в такому положенні близько 10 хвилин, потім повертають голову на інший бік (це потрібно для того, щоб розчин рівномірно потрапив на всі стінки зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки).

Залишки рідини видаляють з вушної раковини сухим тампоном. При необхідності процедуру повторюють з іншим вухом.

В цілому ж в день рекомендується закапувати у вухо борну кислоту 3-5 разів (за призначенням лікаря). Лікування зазвичай не проводиться більше тижня, але за свідченнями може поєднуватися з місцевою антибактеріальною терапією, коли через годину після закапування у вухо борної кислоти проводять закапування антибактеріальних препаратів.

У деяких випадках лікарі рекомендують для продовження ефекту впливу борної кислоти на ніч закладати в зовнішній слуховий прохід змочені в ній турунди (маленькі марлеві джгутики), а вранці виймати їх.

Побічних ефектів і ускладнень при правильному використанні борної кислоти, як правило, не спостерігається, але в деяких випадках може бути місцева алергічна реакція у вигляді висипу і невеликого сверблячки. У такому випадку слід негайно припинити використання цього препарату і повідомити про це лікаря, щоб він замінив його на інший.