Склеротиніоз соняшнику. Шкодочинність та методи боротьби

Склеротиніоз, або біла гниль – одна з найпоширеніших грибкових хвороб у світі. Її збудником є сумчастий гриб Sclerotinia sclerotiorum. Свою латинську назву гриб отримав через те, що утворює на уражених тканинах рослини склероції – тіла продовгуватої чи округлої форми, які складаються з тісно сплетених ниток міцелію (рис. 1).

Рис. 1. Склероції соняшнику

Розміри склероцій варіюють від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. Найбільші склероції можуть утворюватися в кошиках соняшника. А потім вони потрапляють до насіння як стороння домішка.

Життєздатність склероцій залежить від різних чинників: їхнього розміру, властивостей ґрунту, погодних умов, активності мікроорганізмів у ґрунті. Відповідно, середній термін життєздатності – 4-5 років. Але за відповідних умов може зберігати свою життєздатність і до 8-12 років.

Шкодочинність білої гнилі соняшнику

Біла гниль соняшнику викликає загибель рослин, через що посіви зріджуються, а врожайність знижується у середньому на 5-25%. При виробництві олії із зараженого насіння її кислотне число може збільшуватися в 100 разів, через що вона стає непридатною до вживання в їжу. Економічний поріг шкодочинності захворювання у кошиковій фазі складає 5% уражених рослин. Зустрічається також прихована форма хвороби, що не має зовнішніх ознак, крім зменшення висоти рослини та діаметру кошика, через які показники врожайності знижуються на чверть.

Типи зараження склеротиніозом та їхні симптоми

Існує 2 типи зараження склеротиніозом – підземний і наземний.

• Підземний тип спричинює склеротинієвий вілт або в’янення (рис. 2).
• Надземний тип спричинює білу гниль. Для соняшника – це стеблова (рис. 3) та кошикова гнилі (рис. 4).

Рис. 2. Склеротинієвий вілт (в’янення); Рис. 3. Біла гниль стеблова; Рис. 4. Склеротиніоз кошика

Хвороба може проявлятися на рослині в усіх стадіях вегетації – від моменту появи перших сходів до настання повної стиглості. У більшості випадків за умови сприятливих погодних умов рослини хворіють у період цвітіння та достигання.

Умови поширення хвороби

Склероції, які успішно перезимували на ґрунті або рослинних рештках, весною формують плодові тіла зі спорами, розповсюджуючись вітром, комахами та птахами на великі відстані, що викликає первинне зараження культури у різних стадіях розвитку. Глибокозалягаючі в ґрунті склероції проростають на поверхню у вигляді міцелію та вражають рослини за сприятливих погодних умов: високої вологості та теплої погоди із середньодобовою температурою +18-26 °С. Інкубаційний період триває 7-10 днів.

Заходи попередження склеротиніозу

Ефективними профілактичними заходами проти зараження білою гниллю є:

• ретельне дотримання правил сівозміни
• ізоляція нових посівів культури щонайменше на 1 км від ділянок, де вирощувався соняшник попереднього року
• знищення падалиці та ліквідація з поля рослинних решток, у яких може зимувати патоген
• зяблева оранка
• вибір стійких до збудника хвороби гібридів або протруювання насіннєвого матеріалу фунгіцидними препаратами

Науковці зауважують, що дієвими для контролю склеротиніозу можуть бути будь-які заходи, котрі знижують кількість і життєздатність склероцій. Серед них, зокрема, й підвищення мікробіологічної активності ґрунтів (сидерати, пари, деструктори стерні, органічні добрива, біопрепарати тощо).

Біла гниль соняшнику: динаміка розвитку, пік і діючі речовини в сезоні 2022

З відомих причин сівба культури у північних областях цьогоріч розпочалася пізніше. Станом на 19 травня в Україні соняшником засіяли 3,9 млн га, а до кінця місяця обсяг посівних площ під культурою склав 4,6 млн га, що на 29% нижче минулорічного показника.

Довгоносики, дротяники і сисні комахи, як геліхризова попелиця наприкінці другої декади травня вже заселили до 12% обстежених площ. Така динаміка тривала до червня місяця. А вже на початку червня фахівці у чотирьох областях України зафіксували ознаки пероноспорозу.

Поширення хвороби відмічали на Півдні та в Центрі, зокрема, уКіровоградській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях, ступінь ураження — до 3% рослин, наприкінці першої декади червня ступінь ураження подекуди зріс до 7%. А вже в другій декаді червня компанію пероноспорозу в посівах соняшнику склали фомоз і кореневі гнилі, які були відмічені на 5-20% обстежених площ. Ступінь ураження соняшнику фомозом і гнилями коливався на невисокому рівні — 1-2%, та все ж спонукав до проведення превентивних заходів.

Початок розвитку білої гнилі в посівах соняшнику

В другій декаді червня аграрії Тернопільщини знайшли у своїх посівах перші ознаки альтернаріозу. У той же час посіви соняшнику на Одещині почав атакувати збудник білої гнилі, хворобою було уражено близько 1-2% рослин.

Як відомо, біла гниль спричиняє випадання уражених молодих рослин і зрідження посівів та, зокрема, передчасне дозрівання хворих рослин і, як наслідок, формування щуплого насіння. Розвитку хвороби у ранніх фазах сприяють підвищена вологість і знижена температура повітря в період проростання насіння.

Наприкінці червня білу гниль вже відмічали у Чернівецькій області, осередково нею було уражено до 3% рослин на 5-15% обстежених площ. Зазначимо, що поширення білої гнилі не заходило далі Одещини та Чернівеччини до кінця другої декади липня.

Щодо шкідників, то в Степу, крім сисних комах, активізувалися гусениці акацієвої вогнівки, совок, лучного метелика і саранові, які пошкодили до 1-5% рослин. Та в цей же час карма у вигляді ентомофагів наздогнала геліхризову попелицю і сталася битва за виживання у співвідношенні шкідник : ентомофаг 10:1 – 15:1.

Часті дощі та помірні температури повітря в другій декаді липня сприяли розвитку і поширенню білої гнилі на соняшнику. Ступінь ураження культури хворобою зріс до 7% станом на 21 липня, а поширення відмічали вже за межами Одеської і Чернівецької областей, зокрема, у західних областях та подекуди на Київщині.

Водночас, осередково на Тернопільщині відмічалося вертицильозне в’янення, яким було уражено до 1% рослин. Разом із цвітінням, яке у більшості посівів соняшнику розпочалося пізніше, подекуди в господарствах України аграрії відмічали філодії.

Піки розвитку білої гнилі соняшнику

Активний розвиток білої гнилі розпочався з третьої декади серпня. Зокрема, вже станом на 25 серпня, хвороба подекуди охоплювала 30% обстежених площ та уражувала до 5% кошиків.

Плямистостями листя та іржею було уражено 2-22% рослин. Осередково в Рівненській області 10-15% рослин було уражено фомопсисом. До вересня ураженість кошиків білою гниллю подекуди зросла до 15%. Сприяли погодні умови.

«Сприятливими умовами для розвитку білої гнилі на соняшнику є висока вологість та середньодобова температура повітря в діапазоні 18-26°С, — каже менеджер з розвитку агротехнологій у північно-східному регіоні LNZ Group Сергій Уваров. — Саме такі погодні умови склалися в більшості областей України цієї осені, що обумовило масштабність поширення та ураження соняшника білою гниллю»

Зокрема, в першій декаді вересня під час дозрівання соняшнику хвороба охоплювала до 9% кошиків, на пізніх посівах соняшнику показник не перевищував 4% при поширенні на 4-25% обстежених площ. В окремих господарствах, щоб розпочати збирання і стримати розвиток хвороби, аграрії проводили десикацію посівів.

Перший пік розвитку білої гнилі в сезоні 2022 прийшовся на третю декаду вересня, яка відзначилася різким коливанням температури повітря в нічні та денні години, опадами і густими туманами. У пізніх посівах соняшнику ступінь ураження по областях знаходився в межах 3-12%, найвищий в окремих господарствах Вінницької області — від 20 до 50% кошиків.

До того ж, у центральних та північних областях погодні умови відтермінували жнива. Це призвело до зростання ураження кошиків подекуди до 15-20% (Вінницька і Черкаська області).

Другий пік прояву білої гнилі прийшовся на початок жовтня. Сприяли дощі й висока вологість повітря. Станом на 6 жовтня, білою гниллю за розвитку хвороби 3-10% було уражено 3-9% кошиків. На цей найбільше кошиків (до 24%) постраждало у Вінницькій, Кіровоградській, Рівненській і Черкаській областях. В окремих господарствах ураженість кошиків хворобою сягала 50%, вони відламувалися і падали на землю.

Ситуація з поширенням білої гнилі у зв’язку з відтермінуванням жнив внаслідок опадів продовжилася, що негативно вплинуло на врожайність соняшнику, яка склала 2,1 т/га. Холодна весна, подекуди опади під час цвітіння та опади під час жнив зробили свою справу. Декому вдалося врятувати врожай шляхом здійснення третьої позапланової обробки фунгіцидом, комусь завдяки десикації.

Слово про заходи захисту від білої гнилі

Найдієвішим методом захистити посіви від білої гнилі залишається сівозміна. Але в сучасних реаліях утриматися від вирощування соняшнику 9 років неможливо. Максимум для більшості аграріїв — 3 роки, але для порятунку від склероціїв цього мало. Вся надія на обробіток ґрунту та побудову дієвої системи захисту.

Які препарати від білої гнилі стали трендом сезону 2022?

Для боротьби зі збудником білої гнилі застосовують діючі речовини як тебуконазол (як протруйник), карбендазим, тіофанат-метил, поєднання азоксистробіну і флутріафолу, пікоксістробін, склероцид (біологічний препарат для передпосівної обробки та обробки посівів).

За результатами опитування виробників і дистриб’юторів ЗЗР, цього року для профілактичного застосування та за появи перших ознак хвороби аграрії обирали препарати з діючими речовинами карбендазим та тіофанат-метил.

Прикладами таких фунгіцидів, які рекомендують в LNZ Group для боротьби з білою гниллю на соняшнику, є локально-системний препарат пролонгованої захисної та лікувальної дії Абсолют (карбендазим, 500 г/л) від бренду DEFENDA. Його Сергій Уваров радить застосовувати на ранніх етапах прояву патогенів. З діючою речовиною тіофанат-метил, 500 г/л він рекомендує фунгіцид Сальто системної дії, який теж цього року застосовували для профілактики білої гнилі в посівах соняшнику.