Як новітні технології рятують бджіл і допомагають їм працювати

Ной Вілсон-Річ, головний науковий співробітник американської компанії Best Bees Company, каже, що не може не засмучувати кількість медоносних бджолиних сімей або вуликів, як їх називають, які щороку помирають.

Дослідження виявило, що внаслідок впливу смертельного паразитичного кліща, пестицидів та зміни клімату з квітня 2019 і до кінця 2020 року у США втрачено 43,7% вуликів. Це була друга за величиною річна цифра відтоді, як це конкретне дослідження почали проводити у 2010 році.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

“Це просто свідчить про те, наскільки несприятлива ситуація зараз склалася”, – каже пан Вілсон-Річ.

Для бджіл наразі існує багато ризиків

Його бостонська компанія встановлює вулики на комерційних і житлових об’єктах – скрізь, від дахів до садів поряд з будинками. Потім її співробітники використовують передову систему програмного забезпечення для моніторингу та дослідження стану всіх бджолиних сімей.

Ці дані передають дослідникам з Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, щоб допомогти їм краще зрозуміти становище комах.

Компанія Best Bees, якій платять домовласники і підприємства, також збирає і зберігає мед в пляшках.

“Ми з’ясовуємо, як живуть успішні вулики, – розповідає пан Вілсон-Річ. – Нам потрібно зрозуміти, чому у них справи йдуть краще. З цими даними досліджень ми можемо отримати чудові переваги. вони кажуть нам, як насправді живуть бджоли”.

З урахуванням того, що в 2020 році світову медову галузь оцінювали у 9,2 мільярда доларів, розширення технологій для спостереження за бджолами і догляду за ними також є комерційною необхідністю. Особливо в той час, коли через пандемію зусилля світової спільноти зосередилися на ширшій проблемі забезпечення продовольством.

Світову медову галузь оцінюють у 9,2 млрд доларів

Чому бджоли настільки важливі?

1,4 млрд робочих місць у сільському господарстві та три чверті світового продовольчого забезпечення – це приблизно 577 млрд доларів на рік – залежать від запилення сільськогосподарських культур.

А зі 100 видів сільськогосподарських культур, які годують 90% населення, 70 запилюються одомашненими та дикими бджолами.

Одна з провідних компаній в сфері моніторингу стану медоносних бджіл – це ірландська ApisProtect, яка виробляє бездротові датчики для вуликів, які збирають і передають дані на “інформаційну панель” вебсайту.

“Ми збираємо дані про температуру, вологість, звуки і прискорення [бджіл, що вилітають з вулика]”, – розповідає виконавча директорка Фіона Едвардс Мерфі.

“Отримуємо ці вихідні дані, а потім використовуємо машинне навчання, щоб перетворити їх в корисну інформацію. Ми повідомляємо пасічнику, наприклад, які вулики ростуть, а які скорочуються, або які вулики живі, а які мертві. “

Ця технологія, додає вона, – відхід від традиційних методів бджільництва, коли бджолярі мають вручну перевіряти вулики. У США, де у деяких з найбільших бджільницьких компаній є понад 90 000 вуликів, це грандіозна робота.

“За комерційної експлуатації тільки близько 20% вуликів вимагають втручання”, – додає пані Едвардс Мерфі. “Проблема в тому, що бджолярі не знають, які саме 20%. Вони буквально виходять і колупають вулик, щоб подивитися, чи варто дивитися на нього”.

“Ми дозволяємо їм отримати уявлення про те, що відбувається у всіх їхніх вуликах на великій території ще до того, як вони покинуть свій офіс вранці. Для комерційних бджолярів ми бачимо скорочення витрат на робочу силу на 50%. Це має величезний вплив на бізнес пасічників”, – зазначає пані Едвардс Мерфі.

Пасічники тримає пристрій з моніторингу вулику від ApisProtect

Ізраїльська фірма Beewise прагне ще більше знизити потребу в людському втручанні.

Вона створила Beehome, велику конструкцію на сонячних батареях у формі скрині, в якій можуть розміститися 24 окремих вуликів.

Кожен Beehome може працювати автономно або через додаток на телефоні бджоляра. Ця конструкція постачається з набором камер, датчиків і роботизованих маніпуляторів, які разом виконують дії, які в іншому випадку зажадали б втручання людини. Йдеться про боротьбу зі шкідниками, запобігання утворення рою і збір меду.

Єдині дії, що вимагають втручання людини, – це забезпечення бджолам доступу до джерел їжі та води, а також отримання меду, зібраного машинами.

Автор фото, Jonathan Fleury

Фіона Едвардс Мерфі каже, що наразі багато великих бджільницьких компаній перевіряють вулики навмання

“У звичайному вулику у дерев’яному ящику – від 10 000 до 50 000, а може бути, навіть 100 000 бджіл”, – каже виконавчий директор Beewise Саар Сафра.

“Це багато даних для аналізу, і штучний інтелект робить це за частку секунди. Він може визначити, що відбувається, і застосувати правильні заходи”.

Він додає, що “бджоли відчувають великий тиск середовища сьогодні”, але “комерційні бджолярі дійсно можуть допомогти у вирішенні цих проблем”.

“Ідея полягає в тому, що допомога цим живим істотам важлива в реальному часі або незабаром після (виникнення проблеми. – Ред.). Якщо ви будете чекати занадто довго, невелика проблема може перерости у велику, а потім – в зруйновану колонію”.

Ще більш футуристичний проєкт в галузі бджільництва – це схема Hiveopolis, яка вивчає можливість розміщення крихітних роботів всередині вуликів, щоб впливати на поведінку бджіл.

У скриньках Beehome від ізраїльської компанії Beewise можуть бути 24 вулика

Хоча їхніх фото немає і технологія, як повідомляють, все ще перебуває на ранній стадії, ідея полягає в тому, що роботи будуть намагатися імітувати, як бджоли спілкуються за допомогою руху. І тому є надія, що роботи зможуть направляти бджіл до кращих джерел нектару.

“Важливо, щоб ми могли сказати бджолам, куди вони мають літати і де збирати (мед. – Ред.), а також, щоб ми могли сказати, звідки зібрали нектар”, – каже Томас Шмікл, дослідник Hiveopolis з Австрії.

“На банці меду з такої колонії могла б бути наклейка із зображенням з Google Maps, що вказує місце збору врожаю. Люди знали б, звідки береться мед – це цікаво для споживачів”, – додає він.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Бджільництво в мфу

Мы используем файлы cookie и данные, чтобы:

• Предоставлять сервисы Google и обеспечивать их работу.
• Отслеживать сбои и обеспечивать защиту от спама, мошенничества и злоупотреблений.
• Анализировать вовлеченность аудитории и статистику сайтов, чтобы узнавать, как пользуются нашими сервисами, и улучшать их.

Если вы выберете “Принять все”, мы также будем использовать файлы cookie и данные, чтобы:

• Разрабатывать и улучшать новые сервисы.
• Показывать рекламу и оценивать ее эффективность.
• Показывать персонализированный контент (в зависимости от выбранных вами настроек).
• Показывать персонализированную рекламу (в зависимости от выбранных вами настроек).

Если вы выберете “Отклонить все”, мы не будем использовать файлы cookie для этих дополнительных целей.

Неперсонализированные материалы и реклама подбираются с учетом таких факторов, как контент, который вы просматриваете в текущий момент, и ваше местоположение (для показа рекламы используются данные только о приблизительном местоположении). Персонализированные материалы и реклама также могут включать рекомендованные видео (в том числе на главной странице YouTube) и объявления, подобранные с учетом ваших действий, например истории просмотра и поиска на YouTube. Если это необходимо, мы также используем файлы cookie и данные, чтобы показывать материалы в соответствии с возрастом пользователей.

Выберите “Другие варианты”, чтобы получить дополнительную информацию, в том числе об управлении настройками конфиденциальности. Вы также можете в любое время перейти на страницу g.co/privacytools.

Бджільництво України: стан, проблеми, шляхи розв’язання

Бджільництво України: стан, проблеми, шляхи розв’язання

Україну в світі визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого нашим співвітчизником П.І. Прокоповичем, який створив першу школу пасічників і розробив основи ведення галузі майже 200 років тому. Виробничий фонд галузі налічує близько 400 тис. бджолярів та близько 3 млн бджолосімей. Районовані породи бджіл: карпатська, українська степова, поліська. Виробництво меду в середньому 70 – 80 тис. т. Суб’єкти племінної справи: бджоло -розплідники – 8; племпасіки – 19. Законодавча база : Закон України «Про бджільництво» (№ 1492-ІІІ від 22 лютого 2000 року), підзаконні акти до нього та інші нормативні документи.

Споживання меду : в середньому, один українець за рік споживає близько 0,8-1,2 кг меду (США – 0,76 кг, країни ЄС – 0,65 кг, Китай – 0,25 кг). Відповідно до Постанови КМУ від 22 листопада 2004 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» норма споживання меду має становити близько 2,5 кг.

Галузь бджільництва України є важливою складовою економіки держави, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни. Бджільництво є базою та джерелом сталого розвитку для низки галузей, зокрема, галузі рослинництва, основою функціонування якої є розведення, утримання і використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення та підвищення їх урожайності, фармацевтичної, харчової та інших . На основі вимог Законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про бджільництво» розроблено Програму розвитку галузі бджільництва України на період 2016-2020 рр.. метою якої є досягнення кількості бджолиних сімей у всіх категоріях господарств у 2020 р. до 6,0 млн. та виробництва натурального меду до 120 тис. т., воску до 2,8 тис. т.;

На сьогодні бджільництво має переважно запилювально-медовий напрям. Крім меду в галузі виробляються також додаткові продукти бджільництва – прополіс, квітковий пилок, перга, маточне бджолине молочко, бджолина отрута, які є сировиною для харчової та фармацевтичної галузей.

Зимівля 2018-2019 рр. у більшості областей України пройшла без значних втрат, що дає надію на продуктивний сезон цього року. Разом з цим пасічники занепокоєні проблемами, що пов’язані з отруєннями бджіл саме засобами захисту рослин.

Зокрема, до недавнього часу Україна входила в трійку найбільших експортерів меду (після Китаю, Аргентини). Головний ринок збуту для українського меду – країни Європейського Союзу. Серед основних експортерів Німеччина, Польща, Бельгія. Разом з тим за даними Мінагрополітики у 2018 році експорт меду з України знизився на понад 25% і як наслідок, Україна втратила статус третьої країни – експортера меду в світі – 2017 року експортувала близько 68 тис. т. меду, 2018 року цей показник знизився до 49,4 тис. тонн. Головною причиною цього стало отруєння бджіл засобами захисту рослин, що є однією з основних проблем галузі на даний час. Це стосується, зокрема, порушення технологічних вимог щодо проведення обробок засобами захисту рослин та неповідомлення пасічників про проведення таких обробок відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво». Важливою проблемою є також недостатній рівень використання бджіл в якості запилювачів ентомофільних сільсько-господарських рослин і як наслідок зниження кількісних та якісних показників продукції галузі рослинництва й рівня рентабельності галузі бджільництва.

Необхідно зазначити, що на виконання Постанови Президії НААН ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» розроблено пропозиції про внесення доповнень до Закону України «Про бджільництво» щодо використання з апилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських рослин як обов’язкового технологічного елементу їх вирощування та до «Кодексу України про адміністративні правопорушення» з питань удосконалення адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі бджільництва в частині отруєння бджіл засобами захисту рослин та надано до Мінагрополітики в установленому порядку.

Основні проблеми галузі бджільництва України, які потребують негайного розв ’ язання :

– відсутність ефективної державної фінансової підтримки галузі;

–низька технологічна культура виробництва продукції, її переробки, та фасування відсутність промислових технологій;

–зменшення масштабів посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин та недостатнє використання бджолозапилення;

– погіршення екологічного стану оточуючого природного середовища та порушення технологічних вимог щодо обробітку ентомофільних сільськогосподарських рослин пестицидами та отрутохімікатами і як наслідок – масові отруєння бджіл;

–недостатнє ветеринарне забезпечення, що призводить до неконтрольованого поширення хвороб бджіл;

– відсутність гармонізованого масиву законодавства щодо виробництва та якості продукції галузі і як наслідок складнощі в реалізації експортного потенціалу галузі .