Амарант: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 30 червня 2015 🕒 12 хвилин 👀 37344 рази 💬 9 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за амарантом
• Рослина амарант – опис
• Вирощування амаранту з насіння
  • Посів амаранту
  • Розсада амаранту
  • Коли саджати амарант
  • Як саджати амарант
  • Як вирощувати амарант
  • Шкідники і хвороби
  • Як і коли збирати насіння амаранту
  • Амарант узимку
  • Амарант волотистий, або багряний (Amaranthus paniculatus = Amaranthus cruentus)
  • Амарант темний (Amaranthus hypochondriacus)
  • Амарант триколірний (Amaranthus tricolor)
  • Амарант хвостатий (Amaranthus caudatus)

  Рослина амарант (лат. Amaranthus), або щириця належить до роду родини Амарантові, у дикій природі дуже поширеного в Америці, Індії та Китаї. Родом амарант із Південної Америки, там досі в дикій природі зростає велика частина його видів, яких сьогодні налічується близько сотні. Вісім тисяч років тому амарант став, поряд із кукурудзою та бобами, однією з основних зернових культур народів, що населяли територію сучасної Мексики і Південної Америки – інків та ацтеків.

  Деякі види амаранту, наприклад, амарант хвостатий і амарант волотистий, вирощуються як зернові культури й донині, але є види, які вважаються бур’янами – наприклад, трава амарант блакитний або амарант загнутий. У країнах Східної Азії амарант триколірний вирощують як овочеву культуру, хоча цей же вид, як і амаранти хвостатий і печальний, часто використовують як декоративні рослини.

  До Європи квітка амарант потрапила завдяки іспанським морякам як прикраса для клумб, а з XVIII сторіччя вона стала вирощуватися як кормова або круп’яна культура. У перекладі з грецької слово «амарант» означає «нев’януча квітка».

  У нас амарант найчастіше називають щирицею, а ще оксамитником, красою або лисичими хвостами.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за амарантом

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у кінці квітня або в травні; посів насіння на розсаду – в кінці березня, пересадка сіянців у ґрунт – із середини до кінця травня.
  • Цвітіння: з червня до заморозків.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкі, поживні, з умістом вапна, не дуже вологі й не кислі ґрунти.
  • Полив: у період вкорінення сіянців у ґрунті – постійний, потім полив буде потрібен тільки в затяжну посуху.
  • Підживлення: розчином коров’яку 3-4 рази за сезон, бажано у вечірній час.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, личинки довгоносика.
  • Хвороби: коренева та сіра гнилі, борошниста роса, іржа.
  • Властивості: усі частини амаранту їстівні й корисні.

  Рослина амарант – опис

  Стебла в амаранту можуть бути прості або гіллясті, листя – чергове, цілісне, ланцетоподібне, яйцеподібне або ромбовидне, основа листової пластини витягнута в черешок, верхівка листа має виїмку і невелике загострення. Пазушні квітки золотистого, червоного, зеленого або фіолетового кольору зібрані в пучки, верхівкові – в колосоподібні волоті. Плід амаранту – коробочка з дрібним насінням. Колір рослини зелений, пурпуровий, фіолетовий, а іноді в одній рослині поєднуються всі ці кольори. Висота амаранту залежно від виду може становити лише 30 см, а може досягати і трьох метрів. У нашому кліматі амарант вирощується як однорічник.

  Вирощування амаранту з насіння

  Посів амаранту

  Вирощування амаранту – справа нескладна. У районах, де до кінця квітня ґрунт на глибині 4-5 см уже прогрітий сонцем до 10 ºC, можна сіяти насіння амаранту просто в ґрунт, але перед цим слід підготувати ділянку – внести на кожен квадратний метр під перекопування по 30 г мінеральної суміші або комплексні добрива відповідно до інструкції. Однак, закладаючи добрива в ґрунт, дотримуйтеся міри: амарант має властивість перетворювати азотні добрива на небезпечні для здоров’я нітрати, тому не захоплюйтеся азотною складовою. Якщо ви посієте амарант вчасно, він швидко піде в ріст, і вам не доведеться боротися з бур’янами. Отже, наприкінці квітня насіння висаджують по одній насінині в борозенки у вологому ґрунті і закладають на глибину 1,5 см. Для зручності можна змішати дрібне насіння з піском або тирсою в пропорції 1:20 – так легше сіяти. Між рядами дотримується відстань 45 см, між екземплярами має бути приблизно 7-10 см, тому досвідчені квітникарі вважають за краще помучитися з посівом, але не змішують насіння з піском, а розкладають його по насінинці. За 8-10 днів ви побачите сходи, які за необхідності потрібно прорідити, а ґрунт між ними розпушити. Якщо ви посадили амарант пізніше, в травні, доведеться ще й із бур’янами боротися. Коли амарант досягне у висоту 20 см, проведіть підживлення азотним добривом, але концентрація азоту повинна бути вдвічі меншою, ніж рекомендує виробник. Вирощуєте ви овочевий амарант чи декоративний, не має значення – повністю він дозріє за три або три з половиною місяці з моменту посіву.

  Розсада амаранту

  Умови вирощування амаранту розсадним способом вас не обтяжать. На розсаду насіння амаранту висівають у кінці березня. В якості посудини для розсади підійдуть пластикові контейнери або звичайні горщики заввишки до 10 см. Закладають насіння у вологий ґрунт на 1,5-2 см, потім горщики поміщають у тепле світле місце. Поливання посівів здійснюють розпилювачем, оптимальна температура для появи сходів – близько 22 ºC. При дотриманні всіх цих умов сходи з’являться менш ніж за тиждень. Коли амаранти зійдуть, прорідіть їх, позбуваючись слабких паростків, а коли на сходах з’явиться по три листки, розсадіть їх по персональних горщиках діаметром 12 см.

  Посадка амаранту

  Коли саджати амарант

  Коли ґрунт у саду добре прогріється і мине загроза поворотних заморозків, розсаду можна висаджувати у відкритий ґрунт. Зазвичай це робиться в середині або наприкінці травня. Ділянка для амаранту має бути добре освітленою і дренованою, ґрунт – легким та поживним, з достатньою кількістю вапна. За великим рахунком, амарант абсолютно невибагливий, але чого він не зносить, то це низьких температур і завеликої кількості вологи в ґрунті. Перед тим, як посадити амарант у відкритий ґрунт, ґрунт на ділянці слід перекопати з нітроамофоскою з розрахунку 20 г на 1 м².

  Як саджати амарант

  Посадка амаранту залежно від виду і сорту здійснюється на відстані від 10 до 30 см між екземплярами, а між рядами витримують проміжок від 45 до 70 см. Доки розсада не приживеться і не рушить у ріст, їй необхідний регулярний полив. І будьте готові укрити ділянку з амарантуми, якщо раптом повернуться холоди.

  Догляд за амарантом

  Як вирощувати амарант

  Власне, догляд за амарантом потрібен лише доти, доки рослина не піде в ріст, але перший місяць саджанці амаранту розвиваються дуже повільно, тому потребують поливання, прополювання та розпушування ґрунту. Але потім амарант прискорює свій розвиток, і для бур’янів місця на ділянці вже не залишається. Іноді екземпляр амаранту може вирости за добу на сім сантиметрів! Регулярний полив важливий для амаранту теж лише в перший місяць у відкритому ґрунті, потім же корінь рослини проникає глибоко в ґрунт, і необхідність у поливі відпадає, хіба що настане посушливий період літа без дощів – тоді й амарант потрібно буде поливати, як будь-яку іншу рослину.

  Підживлювати амарант бажано 3-4 рази за сезон, найкращі добрива для нього – розчин коров’яку у співвідношенні 1:5 і зола (200 г на 10 л води). Проводити підживлення найкраще рано-вранці після поливання ділянки.

  Шкідники і хвороби

  Посадка амаранту і догляд за ним не завдадуть вам клопоту. Крім того, амарант дуже стійкий до шкідників і хвороб. Однак іноді і він потерпає від попелиці або довгоносика. Личинки довгоносика розвиваються в стеблах рослини, затримуючи їхнє зростання. Попелиця здатна нашкодити амаранту лише на початку його життя, і зазвичай трапляється це у вологе дощове літо. Винищують попелицю обробкою амаранту актеліком або фуфаноном (карбофосом). Ці ж препарати дають гарний результат і в боротьбі з довгоносиком.

  Якщо в ґрунті накопичується забагато вологи, амарант може захворіти на грибні хвороби, які лікують обприскуванням рослин фунгіцидами – колоїдною сіркою, мідним купоросом, хлорокисом міді та іншими подібними препаратами.

  Амарант після цвітіння

  Як і коли збирати насіння амаранту

  Якщо ви хочете зібрати насіння амаранту, відберіть кілька найміцніших рослин, і не зрізайте з них листя. Як тільки нижні листки на амаранті почервоніють, усохнуть і обпадуть, а стебло рослини стане білястим, виберіть сухий погожий день, зріжте суцвіття з відібраних екземплярів, починаючи з нижньої частини стебла, і помістіть їх досихати в добре провітрюване сухе приміщення. За кілька тижнів при розтиранні висохлих волотей руками зріле насіння легко висипається з коробочок, потім його залишиться тільки просіяти через дрібне сито і покласти на зберігання в коробку або паперовий пакет. Насіння амаранту не втрачає прорісності близько п’яти років.

  Амарант узимку

  Амарант у наших широтах не зносить навіть теплих зим, тому і вирощується як однорічна рослина. Наприкінці вегетативного сезону рослинні залишки амаранту збирають і утилізують. Якщо ви впевнені, що ваші амаранти не заражені шкідниками або хворобами, помістіть їхнє бадилля в компостну яму – з неї вийде гарне добриво. Використовують наземну частину амаранту і як корм для тварин, наприклад, свиней та свійської птиці, оскільки, крім якісного білка, в ньому міститься протеїн, багато каротину і вітаміну C.

  Види і сорти амаранту

  Амарант волотистий, або багряний (Amaranthus paniculatus = Amaranthus cruentus)

  найчастіше використовується для оформлення квітників, складання букетів, зокрема зимових. Це однорічна рослина заввишки від 75 до 150 см із подовжено-яйцевидним червоно-бурим листям із гострою витягнутою верхівкою. Дрібні квітки червоного кольору зібрані в прямостоячі суцвіття. Зацвітає цей вид у червні і цвіте до холодів. У культурі з 1798 року, має кілька форм: nana – низькоросла форма заввишки до 50 см, cruentus – зі спадаючими суцвіттями з червоних квіток, sanguineus – вертикальні суцвіття зі звисаючими кінцями. Переважно у квітникарстві використовують низькорослі сорти, заввишки 25-40 см:

  • Ротер Дам і Ротер Паріс – сорти заввишки 50-60 см із темно-червоним та темно-бордовим листям;
  • Цвергфакел і Грюнефакел – сорти заввишки до 35 см із пурпуровими і темно-зеленими суцвіттями відповідно;
  • Хот Бісквіт – найвищий сорт, що досягає метрової висоти, із зеленим листям і червоно-помаранчевими суцвіттями.

  Амарант темний (Amaranthus hypochondriacus)

  – малогіллястий вид заввишки до півтора метрів із довгасто-ланцетним загостреним листям пурпурного або пурпурно-зеленого кольору і вертикальними колосоподібними волотями суцвіть різних забарвлень, але найчастіше – темно-червоною. У культурі з 1548 року. Є криваво-червона форма – sanguineus, зі звисаючими суцвіттями. Сорти:

  • Пігмі Торч – амарант 60 см у висоту, темно-пурпурні суцвіття якого стають восени каштановими, а листя – різнобарвним;
  • Грін Тамбо – сорт заввишки до 40 см, забарвлений у різні тони смарагдового відтінку, часто використовується фітодизайнерами при складанні сухих букетів.

  Амарант триколірний (Amaranthus tricolor)

  – декоративно-листяна рослина заввишки від 70 см до півтора метра з прямостоячими стеблами, що утворюють пірамідальний кущ. Листя амаранту триколірного подовжене, яйцеподібне або вузьке, іноді хвилясте, забарвлене в поєднання жовтого, зеленого і червоного кольорів – молоді листки надзвичайно яскраві і красиві. Цвіте з червня до морозів, має кілька різновидів: верболистий (salicifolius) з вузьким, бронзово-зеленим хвилястим листям до 20 см завдовжки і 0,5 см завширшки; червоно-зелений (rubriviridis) зі листям рубіново-фіолетового відтінку в зелених плямах; червоний (ruber) із криваво-червоним листям і яскравий (splendens), в якого листя темно-зеленого кольору в коричневих плямах. Сорти:

  • амарант Ілюмінація – потужна рослина заввишки до 70 см з ефектним великим листям. Молоде листя – червоно-жовте, а те, що старшого віку – червоно-помаранчеве, нижнє листя – бронзового відтінку;
  • Аврора – у цього сорту хвилясте верхівкове листя золотисто-жовтого відтінку;
  • Ерлі Сплендер – верхівкове листя яскравого малинового відтінку, нижнє – майже чорне з пурпурно-зеленим відливом.

  Амарант хвостатий (Amaranthus caudatus)

  – у природі зростає в тропічній Африці, Азії і Південній Америці. Стебла потужні, прямостоячі, заввишки до півтора метрів. Листя велике, подовжено-яйцеподібної форми, зеленого або пурпурно-зеленого забарвлення. Дрібні темно-червоні, жовтувато-зелені або малинові квітки зібрані в кулясті клубочки, які в свою чергу складені у звисаючі довгі волотисті суцвіття. Цвіте цей вид із червня до жовтня, в культурі з 1568 року. Має кілька форм: білоквітну – з зеленувато-білими квітками; зелену – ця форма з блідо-зеленими суцвіттями користується великим попитом у флористів; намистоподібну – квітки цієї форми зібрані в колотівку і схожі на довге намисто, нанизане на стебло. Сорти:

  • Ротшванц – із червоними суцвіттями;
  • Грюншванц – зі світло-зеленими суцвіттями.

  Обидва сорти досягають у висоту 75 см і є потужними кущами, що займають великий простір.

  Амарант – шкода і користь

  Вчені вважають амарант рослиною XXI століття, здатною нагодувати і вилікувати все людство. Може, це і перебільшення, але частка істини в цьому твердженні безумовно є. Всі частини амаранту їстівні, поживні і корисні, проте найціннішим продуктом є насіння амаранту. Користь амаранту в тому, що він має у своєму складі цілий комплекс необхідних людині жирних кислот – стеаринову, олеїнову, лінолеву і пальмітинову, і ця властивість амаранту дозволяє використовувати його при виробництві дієтичних продуктів. Крім цього, амарант містить сквален, вітаміни B, С, D, P і E, рутин, каротин, стероїди, жовчну і пантотенову кислоту та багато інших необхідних для людського здоров’я речовин.

  Листя амаранту за кількістю вмісту в ньому поживних речовин не поступається шпинатові, проте значно перевершує його за кількістю білка. Білок амаранту містить найважливішу для людини амінокислоту лізин практично в тій же кількості, що і соя, але засвоюється білок з амаранту набагато легше, ніж білок із сої, пшениці або кукурудзи. Японці порівнюють зелень амаранту з м’ясом кальмара і вважають, що щоденне вживання амаранту в їжу відновлює життєву енергію й омолоджує організм людини.

  Вживати в їжу можна листя не тільки овочевого амаранту – так само багаті на вітаміни, білок і мікроелементи декоративні види й сорти рослини. Проте насіння декоративних рослин краще не їсти. До речі, відрізнити амарант лікарський від декоративного легко за насінням – у цілющих і овочевих видів насіння світліше, ніж насіння декоративних сортів.

  Амарантова олія – найцінніша з рослинних олій, що вдвічі перевершує за лікувальними показниками обліпихову. Креми і маски на основі амарантової олії омолоджують шкіру, підвищують її тонус і забезпечують антибактеріальний захист.

  Проросле насіння амаранту за своїм складом має ту саму цінність, що і материнське молоко. Воно часто використовуються не тільки у медицині, а й у кулінарії.

  Корисні властивості амаранту використовують у медицині. Чаєм з його листя лікують ожиріння, атеросклероз, неврози, дисбактеріоз. Зелень і зерна амаранту ефективно оздоровлюють печінку і нирки, лікують аденому, серцево-судинні хвороби, а також запальні процеси сечової системи. Властивості амаранту при постійному його вживанні в їжу допомагають упоратися навіть зі злоякісними пухлинами, а також зміцнюють імунітет людини.

  Додаючи листя амаранту у літні салати, ви продовжуєте термін свого життя і зміцнюєте здоров’я. Борошно з насіння амаранту, додане до пшеничного, покращує смак випічки й уповільнює процес черствіння здоби. Підсмажене насіння амаранту дуже смачне і нагадує горіхи, ними добре посипати булочки і панірувати м’ясо. Доданий у трилітрову банку один-єдиний листок амаранту збереже ваші огірочки хрумкими і пружними до весни. Пропонуємо вам кілька рецептів з амаранту і сподіваємося, що вони вам сподобаються.

  Десерт з амарантом і горіхами. Мед і масло розігріти на невеликому вогні, помішуючи, додати будь-які горіхи та насіння амаранту, перемішати, залити у форму, а після охолодження розрізати на шматочки.

  Салат. 200 г листя амаранту, 50 г листя черемші або молодого озимого часнику, 200 г листя кропиви ошпарити окропом, нарізати, посолити і заправити олією або сметаною.

  Соус. Доведіть до кипіння 300 г вершків, покладіть у них 200 г подрібненого листя амаранту, 100 г тертого м’якого сиру, трохи поперчіть і прогрівайте, помішуючи, на вогні до повного розплавлення сиру.

  Кіпрський суп. Замочіть на ніч склянку нуту. Зваріть його до готовності. Спасеруйте нашатковані цибулину і морквину, додайте їх у бульйон із нутом та збийте все блендером. Окремо відварені протягом 25 хвилин півсклянки насіння амаранту змішати з нутово-овочевим пюре, додати консервовану або заморожену солодку кукурудзу, поперчити, влити 2 столові ложки лимонного соку і довести до кипіння.

  Деякі читачі запитують, чи знаємо ми щось про шкоду амаранту. Відповідаю: не знаємо.

  Технологія вирощування амаранту

  Амарант перевершує більшість традиційних культур, що вирощуються в Україні, по виходу білка, вітамінів, біологічно активних речовин з одиниці посівної площі. Продукти його переробки знаходять застосування в самих різних сферах життя людини (харчовій, фармацевтичній, косметичній промисловості, а також у кормовиробництві). Зелена маса амаранту успішно згодовується сільськогосподарським тваринам та птахам в зеленому конвеєрі та сілосується з кукурудзою. З сушеного листя та суцвіть виготовляють дуже корисні фіточаї. Навіть суха маса амаранту, що залишається після обмолоту, багата на білок і може використовуватися для годівлі великої та дрібної рогатої худоби. Амарантова макуха — найцінніший інгредієнт комбікормів, має високу енергетичну й поживну цінність, але основна перевага полягає в тому, що їй притаманний цілий комплекс корисних властивостей: підвищує імунітет тварин, птахів та риби, прискорює обмінні процеси в організмі, нормалізує ліпідний, вуглеводний обмін, має протипаразитарні, протигрибкові та противірусні властивості, знімає запалення внутрішніх органів, покращує стан шкіри та волосяного покриву.

  Завдяки широкому спектру використання, високій потенційній врожайності насіння амаранту (до 50 ц/га) та зеленої маси (до 2500 ц/га) та високій рентабельності виробництва амарантом цікавиться все більше сільгоспвиробників.

  Як показав досвід, виростити амарант можна в любому за розміром господарстві, при наявності сучасної техніки та її відсутності.

  1. Вирощувати амарант можна в усіх регіонах України. В південних, центральних та східних він відмінно протистоїть посусі та завдяки високим температурам та достатньому сонячному опромінюванню дає найкраще за якістю насіння, у більш вологих регіонах – кращі врожаї зеленої маси та насіння.
  2. Амарант не любить кислі (pH < 5,5) та бідні на поживні речовини ґрунти. На родючих ґрунтах його можна вирощувати без внесення добрив, тому що завдяки розгалуженій та глибокій кореневій системі в достатній кількості забезпечує себе макро- та мікроелементами, крім того синтезує та накопичує азот, збагачує ним ґрунт. Але, як кожна культура, відмінно реагує на внесення добрив (норми для кожного поля індивідуальні та залежать від даних аналізу ґрунту). Співвідношення споживання макроелементів з грунту N : P : K = 1 : 0,8 : 3. Корисною особливістю амаранту також є його властивість відновлювати засолені ґрунти. Дослідами доведено, що за 2-3 роки вирощування амарант здатен значно покращити родючість таких ґрунтів.
  3. Найбільш поширені сорти: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Ацтек, Геліос, Студентський. Вони мають різний вегетаційний період та напрями застосування, тому є можливість підібрати сорт для будь-якого регіону, для потреб.
  4. Найкращими попередниками є однорічні трави, зернові та зернобобові культури, картопля. Але дуже часто вірощують амарант після соняшника. Слід бути уважними, амарант чутливий до післядії гербіцидів з д.р. імазамокс, імазетапір, імазапір, амідосульфурон, просульфурон, метсульфурон, сульфосульфурон, тріасульфурон, мезотріон).
  5. Підготовка ґрунту різноманітна — від класичного лущенні стерні та глибокої оранки до no-till. За класичної схемою весняна обробка ґрунту полягає в утриманні вологи боронуванням, боротьбі з бур’янами та вирівнювання ґрунту культиваціями. Передпосівна культивація проводиться на глибину 4-5 см з подальшим коткуванням для вирівнювання поверхні ґрунту та отримання дрібнозернистої його структури.
  6. Насіння амаранту дуже дрібне (вага 1000 насінин – 0,9 г, діаметр – 0,6-0,8 мм), тому у багатьох сільгоспвиробників викликає занепокоєння посів амаранту. Але не все так страшно. В Україні амарант сіють як вузькорядним (або суцільним під лапу), так і широкорядним способом. Важливе значення має рівномірний розподіл по площі живлення, тому кращі результати отримують при суцільних або вузькорядних посівах. Оптимальна техніка — пневматичні посівні комплекси, що єфективно забезпечують невеликі норми висіву (1-2 кг/га) — https://www.facebook.com/olexandr.duda.amaranth/posts/5701439489898687. Норма висіву — 1,5 — 2 кг/га
  7. При широкорядному способі посіву (45-70 см) найкращі результати досягаються при використанні сівалок точного висіву (з дисками 0,6 мм), овочевих та Клена. Норма висіву — 1-1,5 кг/га
  8. Амарант висівається зі значно більшою нормою, ніж потрібно рослин на момент збирання. Для отримання гарного врожаю насіння оптимально мати 100 000 – 200 000 продуктивних рослин на га в залежності від сорту).
  9. Вирощують амарант на зелений корм, силос та з метою отримання трав’яної гранули виключно вузькорядним або суцільним способом. Останнім часом широко практикуються також післяукісні та пожнивні посіви не тільки для отримання якісного сидерату, але й товарного насіння. Сорт Ультра, що має вегетаційний період 85-90 днів, висівають до 15 липня. Період збирання — жовтень.
  10. Оптимальні строки посіву різні для регіонів України. В першу чергу слід зважувати, що сходи амаранту бояться приморозків і тривалого зниження середньодобової температури (при цьому ростуть повільно і заростають бур’янами). Тому наші рекомендації такі – до 10 травня в південних регіонах України (до 15 травня – в центральних, та до 20 травня – в північних) необхідно підготувати поле до посіву амаранту. Якщо ґрунт прогрівся до 12 С і є достатня кількість вологи у верхньому шарі, можна сіяти на глибину до 2 см. Якщо температура ґрунту ще недостатня для швидкого проростання насіння амаранту та отримання сходів (12-15 С), або бракує вологи для отримання повноцінних сходів амаранту, боремося з бур’янами, чекаємо опадів, слідкуємо за прогнозом погоди. Кожен аграрій має знайти той оптимальний момент для посіву амаранту, який дозволить отримати гарні сходи. Строки посіву амаранту без втрати майбутнього врожаю можна переносити до 1 червня, а з частковою втратою майбутньої врожайності – до 15 червня.
  11. Якщо в досходовий період випали опади і на поверхні грунту утворилася кірка, яка може ускладнити появу сходів, необхідно ії зруйнувати за допомогою кільчастих котків.
  12. У випадку сильно завищеної норми висіву та значній засміченості необхідно боронувати поперек посіву.
  13. За умов дотримання сівозміни можливість ураження сходів шкідниками (буряковим довгоносиком, попелицею, хрестоцвітою блішкою) є мінімальною, але не виключена і зростає в південних регіонах. Тому необхідно передбачити можливість обробки посіву біо-інсектицидом (бітоксибаціліном, гаупсином, вертициліном). Рекомендуємо обробки проводити з профілактичною метою з додаванням стимуляторів росту в баковій суміші.
  14. Як тільки чітко позначилися рядки (через 7-10 днів після посіву в залежності від температури ґрунту та повітря), проводимо на малому ходу міжрядну прополку глибиною до 5 см. Наступні — через певний період, коли однорічні бур’яни в міжряддях ще знаходяться у фазі ниточки, враховуючи те, що на початковій стадії амарант росте повільно і його треба захистити від негативного сусідства бур’янів.
  15. У фазі 3-4 листочки можна боронувати поперек посіву пружинними боронами. Якщо площа посіву невелика і є можливість провести ручне формування густоти рослин, та видалення бур’янів у рядку, слід розглянути цей ігротехнічний захід. Він окупається.
  16. До змикання рядків необхідно провести підгортання.
  17. Далі амарант відпочиває від людської турботи: піднявся, викинув волоть, почав формувати та наливати насіння. В період інтенсивного росту йому не завдадуть суттєвої шкоди ні бур’яни, ні хвороби, ні шкідники.
  18. Збирання врожаю амаранту доцільно проводити, коли насіння повністю достигає та має вологість 13-18%. Збирається амарант прямим комбайнуванням жниваркою, обладнаною ріпаковим столом.
  19. Зібраний врожай очищується, досушується до вмісту 10% вологи та зберігається у мішках по 30-50 кг. В 2019 році ми зробимо мобільні установки, які проводимуть первинну очистку амаранту та сушіння прямо на полі, де він вирощувався.

  Як бачите, технологія вирощування амаранту не є надто складною. Протягом декількох років сільгоспвиробник може визначитися з оптимальними строками посіву, попередниками, сортами, густотою рослин і отримувати врожаї товарного насіння 20-30 ц/га без внесення мінеральних добрив, та 30-40 ц/га за умови збалансованого підживлення посівів амаранту мінеральними добривами. На поливних землях півдня України — 50 ц/га. Враховуючи вартість тони амаранту 25 000 грн/т (35 000 — органічного), амарант є дуже економічно привабливою культурою, попит на продукцію з якої в світі щорічно зростає в середньому на 10 відсотків.

  Пропонуємо, запрошуємо, агітуємо вирощувати амарант і обіцяємо всіляку підтримку в питаннях консультацій щодо технології вирощування амаранту, придбання якісного посівного матеріалу, збирання та очистки вирощеного врожаю, а також його реалізації.

  Звертайтеся за телефоном: 096 3444438 (Олександр Дуда)

  Амарант стає все цікавішим для українських аграріїв: чи варто вирощувати культуру

  Зміна клімату в Україні змушує аграріїв шукати альтернативи традиційному веденню сільського господарства. Це і корективи в технологіях, і пошук посухостійких гібридів, і вибір нових культур для вирощування. Амарант є однією з таких культур, що стрімко набирають популярність.

  «В останні три роки ми впритул наблизилися до позначки 4 тис. га за обсягами вирощування амаранту. Перетнути цю позначку плануємо цьогоріч. Найбільш придатними для вирощування культури є південні та центральні області України, враховуючи високу посухостійкість культури», — розповідає Олександр Дуда, голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції».

  Зокрема, за останні два роки найвищі показники урожайності амаранту на господарстві (2,6 та 2,2 т/га) були отримані на Кіровоградщині. Є позитивний досвід вирощування амаранту і на пісках Херсонщини, де ведення рослинницької діяльності аграрії вважали недоцільним.

  «Загалом же вирощувати амарант можна в усіх регіонах України. Як в південних і центральних областях, так і східних, де кліматичні умови дають змогу забезпечити якісне насіння. В більш вологих регіонах, крім насіння, можна отримати кращі врожаї зеленої маси», — зазначає пан Олександр.

  Читати по темі: Кліматичні зміни стимулюють українців змінювати традиційно-вирощувані культури на екзотичні

  Аграрій також розповів, що амарант потребує у 2-3 рази менше води для формування одиниці органічної речовини, ніж озима пшениця та кукурудза, що робить культуру адаптованою для різних кліматичних умов України.

  «Здатність формувати високий урожай та відносна невибагливість культури зацікавила навіть поліських фермерів. До того ж, вирощування амаранту перспективне на слабо засолених ґрунтах, адже він є природним меліорантом», — наголосив фахівець.

  За його словами, сьогодні в Україні районовано 19 сортів амаранту. Ентузіасти вирощують близько 5-6, а в промисловому виробництві домінують три — Харківський-1, Лєра, Ультра.

  «До того ж, амарант відомий як сидерат для відновлення родючості ґрунтів. Ефект ми спостерігаємо самі, а також маємо відгуки сільгоспвиробників, які підтверджують, що культура є гарним попередником не тільки для ярих, а й для озимини пізньої сівби», — Олександр Дуда.

  Детальніше про вирощування амаранту в Україні читайте у матеріалі на SuperAgronom.com.

  Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook