Ці 6 міфів про органічне землеробство повністю перевернуть ваше уявлення про нього

Навколо такого типу землеробства є багато міфів, які варто розвіяти.

Органічне землеробство часто рекламують як агротехніку, яка дозволяє отримати більш смачний, корисний урожай і не завдає шкоди навколишньому середовищу. Але чи дійсно це так?

Останнім часом органічні продукти та екоземлеробство стало справжнім трендом. Вирощені “органічним” фермером яблука та огірки зазвичай коштують дорожче за “традиційні”, а навколо самого методу скупчилося багато міфів і стереотипів. З’ясуємо, чому, інформує Ukr.Media.

В органічному землеробстві не використовується “хімія”

Протиставлення органіки та “хімії” насправді набагато більш абстрактне та умовне, ніж ми звикли про це думати.

По-перше, самі поняття “органічний” і “хімічний” вводять в оману. З одного боку, все на нашій планеті складається з хімічних елементів, тому заявляти про відсутність “хімії” у якому-небудь препараті наївно. З іншого, органікою називають все, що містить вуглець. Таким чином, до цієї категорії потрапляють не лише народні засоби для підживлення городу (гній та компост), але і комплексні біодобрива.

Крім того, у тому ж гної або курячому посліді містяться аміак та інша “хімія”, тому застосовувати їх слід обережно. А багато мінеральних добрив мають природне походження! Саме тому поділ на 100 % натуральну органіку і 100 % синтезовану “хімію” досить умовний.

По-друге, у багатьох країнах законодавство дозволяє органічним фермерським господарствам при вирощуванні продукції застосовувати невелику кількість синтетичних препаратів.

В органічному землеробстві не застосовуються пестициди

Те, що прихильники “натурального” рослинництва намагаються утримуватися від застосування будь-яких препаратів на своїй ділянці, не означає, що вони не борються з бур’янами та комахами-шкідниками!

Навіть народні засоби боротьби з небажаними “гостями” (наприклад, ефірні олії, сіль, спирт і т. д.) є пестицидами, нехай і природного походження. Тобто, будь-який засіб, яким обробляють ґрунт, щоб приглушити зростання бур’янів або знищити шкідників, також негативно впливає на культурні рослини.

Природна отрута — все одно отрута, тому говорити про безпеку натуральних пестицидів не доводиться. Адже ви ж не станете стверджувати, що поганки або миш’як абсолютно нешкідливі, хоча у їх “органічності” ніхто не сумнівається.

Враховуйте, що навіть найбільш “безпечні” пестициди можуть забруднювати ґрунт і негативно впливати на людей та тварин. Найекологічніший спосіб перемогти бур’яни — це прополювання, мульчування і безвідвальна обробка ґрунту. У випадку зі шкідниками, діє правило: краще запобігти, ніж лікувати”.

Органічне землеробство береже навколишнє середовище

Звичайно ж, у більшості випадків дотримання принципів рослинництва без “хімії” дійсно береже ваш город від забруднення небезпечними речовинами. Здавалося б, варто усім фермерам стати “органічними”, та проблема забруднення навколишнього середовища буде практично повністю вирішена!

Але не все так просто. Тільки уявіть, наскільки знизяться темпи виробництва продуктів, якщо усі підприємства миттєво відмовляться від традиційного землеробства на користь більш “натурального”. Говорячи простою мовою, таке захоплення органічним землеробством може загострити проблему недоїдання у багатьох країнах.

Якщо не вдаватися у “високі матерії” і розцінювати плюси та мінуси цього підходу до фермерства тільки у рамках своєї ділянки, то варто враховувати, що активне підживлення грядок будь-якими добривами може забруднювати ґрунт і воду. Позбавитися цієї проблеми, замінивши “хімію” на органіку, складно.

“Органічний” урожай смачніший за “хімічний”

Багато адептів органічного землеробства стверджують, що вирощені без “хімії” овочі та фрукти набагато смачніші, соковитіші та більш м’які. Насправді, якщо на ваш стіл потрапили несмачні овочі, це ще не означає, що у всьому винні мінеральні добрива.

Річ у тім, що за останні кілька десятків років селекціонери так “добре” попрацювали над виведенням сортів і гібридів популярних харчових культур, що кардинально змінили їх традиційний смак та інші властивості.

Враховуючи те, що сучасна селекційна робота спрямована на максимальне зниження витрат, доводиться жертвувати соковитістю та ароматом на користь стійкості до захворювань і гарної транспортабельності.

Саме тому навіть “органічний” урожай може бути “пластиковим” на смак, адже справа насамперед у сорті, а лише потім в агротехніці.

Модифікація рослин селекціонерами корисна не лише фермерам, але й усім, хто вживає у їжу овочі, ще й тому, що вчені навчилися насичувати їх великою кількістю незамінних для організму амінокислот. Таким чином, урожай, вирощений з сучасних сортів і гібридів, позитивно впливає на здоров’я.

Органічні овочі та фрукти безпечні для організму

Звичайні люди, які глибоко не занурювалися у вивчення “натурального” землеробства, слово “органічний” фактично беззастережно прирівнюють до “безпечний”. Багато людей вважають, що вирощені без застосування синтетичних пестицидів і мінеральних добрив овочі містять більшу кількість корисних речовин.

Але численні наукові дослідження не виявили жодної переваги органічного врожаю над “хімічним” стосовно вмісту вітамінів та інших поживних речовин.

Єдиним винятком виявився фосфор — цього елементу у “натуральних” овочах дійсно більше. Однак, дефіцит фосфору в організмі — малопоширена проблема, щоб вважати цей факт значною перевагою.

Органічне землеробство дешевше за традиційне

Здавалося б, відмова від всіляких синтетичних препаратів повинна означати суттєву економію. Однак це не завжди так.

Річ у тім, що органічне землеробство більш трудомістке і, відповідно, обходиться дорожче щонайменше відносно витраченого на обробку грядок часу.

Крім того, як ми вже згадували вище, органічне землеробство не передбачає повної відмови від “допоміжних” препаратів. Справа лише в тому, що, замість дешевих синтетичних препаратів, використовуються більш дорогі біологічні.

Якщо взяти до уваги усі ці факти, стає зрозумілим те, що органічне землеробство — задоволення не з дешевих.

Землеробство без «хімії» набуває популярності

21 квітня Верховна Рада прийняла Закон України «Про органічне виробництво».

21 квітня Верховна Рада прийняла Закон України «Про органічне виробництво». Нагадаємо, що попередня редакція цього закону була прийнята ще у 2007 році. Тобто питання необхідності врегулювання правових, економічних, соціальних та організаційних основ ведення органічного сільського господарства піднімалося вже давно. Відповідно до документа, в органічному виробництві має бути заборонено використання ГМО, хімічних добрив і препаратів захисту рослин, іонізуючої радіації для обробки органічних харчових продуктів. Які перспективи розвитку такого виробництва на Волині, дізнавалися «Відомості».

— Тридцять-сорок років тому в Європі серйозно зайнялися цією проблематикою, — розповідає виконувач обов’язків завідувача лабораторії біологічного захисту рослин Державної інспекції захисту рослин Волинської області Василь Єфремов. — Непоганий досвід мають і канадці, японці, американці. Проте Європа найбільше стурбована цим питанням. Останні десятиліття там у сільському господарстві на один гектар вносили до тонни різноманітних хімічних речовин. У результаті було виявлено пряму залежність між станом здоров’я нації та хімізацією землеробства. Через це Європа у напрямку органічного виробництва пішла далеко вперед. Однак і в Україні не дрімали. Серед фахівців сільського господарства вистачає допитливих людей та експериментаторів, і вже є напрацювання.

Василь Павлович навів приклад почесного академіка Національної академії аграрних наук Семена Антонця з Полтавщини, який ще тридцять років тому був упевнений, що в основі одержання якісних продуктів харчування є здорове середовище вирощування рослин і тварин.

— Маючи збалансоване співвідношення між галузями тваринництва та рослинництва, не застосовуючи мінеральних добрив, а вносячи гній на близьких до ферм полях і використовуючи як сидерати експарцет і гречку на віддалених угіддях, його господарство ПП «Агроекологія» має стабільну високу врожайність, — розповідає Василь Єфремов. — Приклад Антонця розвінчує той міф, ніби органічне землеробство знижує врожайність. Адже без хімії він вирощує до 60 центнерів пшениці з гектара. Вважаю, що саме такі господарники є справжніми патріотами своєї країни, бо не на словах, а на ділі роблять усе можливе для збереження нації. Не секрет, що сьогодні здоров’я, особливо молоді, слабке, про це вам скажуть і у військкоматах, і в школах. Понад те, щороку українців помирає більше, ніж народжується. Однією з основних причин цього є неякісна продукція, перенасичена пестицидами, гербіцидами, важкими металами, генно-модифікованими організмами. Тому добре, що є у нас такі господарники, як Антонець, які просувають і популяризують органічне землеробство.

На жаль, поки що, як повідомили в інспекції захисту рослин, таким воробництвом в основному цікавляться селяни-одноосібники. Великі ж товаровиробники та фермерські господарства за звичкою ще користуються хімією при вирощуванні продукції. Одначе не всі.

— Органіку в області впроваджують поступово, бо перехідний період триває чотири-п’ять років, — продовжує головний спеціаліст лабораторії біологічного захисту Віра Бойчук, — у таких фермерських господарствах, як «Волиньагроком», «Угринів», «Городище» і «Прогрес».

Віра Прокопівна також повідомила, що на сьогодні вже розроблено та є у продажі всі необхідні біологічні засоби захисту рослин. Деякі з них навіть коштують дешевше, ніж хімічні, хоча діють так само ефективно.

Генеральний директор ТзОВ «Біозахист» Валентин Коломєєць і собі додав кілька слів, прорекламувавши біопрепарат «Агат-25К», який виготовлено на основі бактерій. Він працює як протруйник і захищає від хвороб. Скажімо, обробка ним тонни насіння обійдеться у 44 гривні, а гектара посівів — у 33 гривні. А це дешевше, ніж хімічні фунгіциди та пестициди, запевняє пан Коломєєць.

Органічне виробництво є економічно вигідним

Що думають із цього приводу самі виробники сільськогосподарської продукції, «Відомості» поцікавились у керівника Клубу органічного землеробства на Волині Василя Форманюка. Як виявилося, незважаючи на те, що в Україні не було відповідного закону, органічне землеробство існувало й зараз активно розвивається. Допомагає в цьому Всеукраїнська громадська організація «Клуб органічного землеробства», що об’єднує садоводів і городників, які воліють вирощувати продукцію без хімії. Вони випускають свою газету, де діляться з читачами досвідом і порадами. Осередок цієї організації є й на Волині.

— Щороку наші лави поповнюються, — каже Василь Петрович. — Лише на Волині зареєстровано 295 членів. Є серед них і фермери, проте вони ще бояться перейти на органіку, бо хімію вже вивчили, а працює вона добре та моментально. Це щось схоже на те, як пігулки діють на людський організм. Випив — і вже не болить, симптоми знято. Та насправді хвороби таким чином не виліковуємо. Хімічні препарати захисту рослин діють так само. Скажімо, покропив ними жуків — і за дві години вони вже попадали. Проте ця хімія лишається в рослині, а ми потім її споживаємо. Ефект же від застосування біопрепарату настає через два-три дні. Ми не можемо заборонити хімії, та людина сама вибирає, чим їй користуватися. На перший погляд здається, що вигоди у фінансовому плані від такого виробництва нема, та через рік-два воно дає свій результат. Ми починаємо менше хворіти, а отже, й лікуватися, тож, зрештою, економимо. Люди не розуміють того, що коли ти зараз вкладаєш щось у хорошу справу, то потім воно вертається тобі сторицею.

Василь Форманюк показує у їхньому магазині полиці з біопрепаратами захисту рослин і запевняє, що вони повністю можуть замінити хімічні.

— Коли вирощуватимемо рослину на натуральних компостах і підживках, — розповідає, — вона стане здоровою, сильною, і шкідники на таку не сідатимуть. Як результат — не потрібно буде купувати засоби захисту. Коли ж підживлюємо селітрою та міндобривами, то рослина, звичайно, буяє, набирає насиченого зеленого кольору, але вона є слабкою.

Також прихильники органічного землеробства доводять, що не варто копати ґрунт лопатою, адже це спричиняє вітрову ерозію, сприяє ще більшій забур’яненості. На їхню думку, щоб зберегти верхній родючий шар, варто проводити обробіток плоскорізом, використовувати мульчування, засівати сидератом. А ще рекомендують активовані препарати для компостування.

Керівник фермерського господарства «Волиньагроком», що у Горохівському районі, Валентин Слуцький запевнив, що сьогодні стовідсотково економічно вигідно займатись органічним виробництвом. Зокрема він впроваджує його вже чотири роки, вирощуючи на 460 га зернові та бобові.

— Зменшуються затрати, — пояснює фермер, — адже економиш на пестицидах, гербіцидах і засобах захисту. Селітра, скажімо, вбиває у ґрунті бактерії, які відповідають за перегній. Тому, не вносячи хімічних речовин, ми збільшуємо родючість землі. Через те, що в Україні поля перенасичують добривами та хімією, родючий шар ґрунту, якого колись було максимально 2-2,5 метра, тепер зменшився до одного метра.

— Чим же ви удобрюєте землю? — запитую.

— Сівозміною, а фосфорні та калійні добрива замінюю сидератами, — відповідає Валентин Слуцький. — Правильна сівозміна покращує структуру ґрунту, тобто лікує землю, робить її непривабливою для шкідників. Також застосовуємо безперевальний обробіток ґрунту, який вберігає від ерозії та дозволяє збільшити шар чорнозему, бо ж органічні рештки знаходяться зверху.
На запитання, де сьогодні споживач може купити органічну продукцію сільського господарства, фермер відповів, що, на жаль, в Україні нема такого ринку. Він особисто реалізовує свою продукцію за такими ж цінами, як й інші виробники. І закон, який нещодавно прийняли в Україні, на його думку, тільки для окозамилювання і навряд чи щось змінить. З його думкою важко не погодитися, бо реального механізму впровадження цього закону нема.

Фермер не просить у держави ні дотацій на ведення органічного виробництва, ні підвищення цін на таку продукцію. Єдине, чого на сьогодні не вистачає, за словами Валентина Слуцького, це продуманого та впорядкованого механізму сертифікації. Бо логічним було б, аби споживач, купуючи органічну продукцію, вимагав сертифікат її якості та походження, та й саме господарство мусить мати документ, що засвідчував би право займатися згаданим виробництвом.

На підтримку в цьому напрямку сподіваються й у Державній інспекції захисту рослин. Адже саме на базі цієї структури вже давно планувалося відкрити потужну лабораторію та центр сертифікації, який би обслуговував увесь Західний регіон. Багато в цьому напрямку зробили самі спеціалісти згаданої установи. Одначе, за словами Василя Єфремова, без державного фінансування не обійтися.

— Є угода між урядом і Волинською областю про спільні дії з вирішення глобальних проблем, — каже Василь Павлович. — Відповідно до неї, у першій половині 2012 року ми маємо ввести в експлуатацію 1-й і 2-й комплекси центру. Та для цього необхідно сім мільйонів гривень.

Володимир Іванюк. Система «Древлянська»: землеробство, яке відновлює родючість ґрунту

Цікаву та в своєму роді унікальну система ведення землеробства «Древлянська» було розроблено ще наприкінці минулого століття, коли ні про яке органічне вирощування в Україні ще не йшлося. Автор системи, нині завідувач відділом органічного виробництва агропромислової групи компаній «Арніка» Володимир Олексійович Іванюк, розповів SuperAgronom.com про особливості «Древлянської» системи, її переваги, а також про нові експерименти у сфері землеробства й вирощування польових культур.

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про систему землеробства «Древлянська», що ж надихнуло вас на її створення?

Володимир Іванюк: Її було розроблено в кінці 90-х років минулого століття у виробництві на Житомирщині, на дуже бідних ґрунтах. Коли не стало в деяких господарствах коштів на придбання добрив і хімікатів, урожаїв вони практично не отримували. Я був науковим співробітником, а в тих господарствах працювали мої друзі. Вирішив допомогти, знайти спосіб збільшити родючість. І шляхом експериментів, підбору культур, сівозміни, обробітків було розроблено цю систему.

Суть її полягає в тому, що вона є біологічною, тобто без добрив, без хімії, урожайність досягається передусім шляхом підбору різноманітних культур, часто нетрадиційних. Деякі культури, які я почав вводити у сівозміни, дуже мало використовували – або й зовсім їх сільськогосподарські виробники не знали, є такі, котрі були й заборонені. Я дійшов висновку, що для отримання сталих хороших врожаїв потрібно насичувати сівозміну бобовими, прагнути до того, щоб їх у сівозміні було 50%. Тому що бобові — це єдині рослини, які фіксують азот із повітря.

Мінеральні добрива навіть в органічному виробництві не заборонені, заборонені хімічно збагачені. А мінерали каїніт, сильвініт, фосфоритне борошно дозволені. Азотних природних добрив уже на землі немає, чилійська селітра вже давно закінчилась, і фактично азот ми можемо поповнювати тільки з повітря. Саме це роблять бобові культури.

SuperAgronom.com: А чим відрізняється «Древлянська» система від усіх інших, які вона має особливості?

Володимир Іванюк: Кожна наступна не бобова культура повинна сіятися після бобових, причому, важливо урізноманітнювати спектр бобових культур.

Тоді, як я тільки починав працювати за своєю системою, культура пелюшка в Україні належала до заборонених, хоча в Росії та Білорусі її успішно сіяли. Ми добилися, щоб її визнали. На Поліссі ані горох, ані соя не ростуть зовсім або ростуть погано, тому я використовував зернобобові — вику яру чи пелюшку.

SuperAgronom.com: Які культури окрім вики ярої та пелюшки можна застососувати у сівозміні?

Взагалі, коли 10 років тому в Україні розпочалося органічне виробництво, систему «Древлянська» використовували на Поліссі: сіяли вику яру, пелюшку, люпин. Ці культури дають змогу боротися з бур’янами, вони гарні попередники для всіх культур. Усі вважали, що «Древлянська» система призначена для регіонів із достатнім зволоженням, я й сам так думав. Але потім, проаналізувавши розвиток органічного та неорганічного виробництва, я зрозумів, що система придатна для будь-яких регіонів, зокрема й із посушливими умовами. Принцип залишається сталим: в системі повинні вирощуватися до 50% бобових, але для кожної зони вони будуть іншими, пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов. Якщо на Поліссі може вирощуватися вика, пелюшка, люпин, то на Полтавщині це буде горох, соя, сочевиця, а Херсон отримає маш, нут, камут (мало відомі у нас культури, які успішно вирощують на півдні).

SuperAgronom.com: Скажіть, будь ласка, чому саме бобові культури ви рекомендуєте у сівозміну?

Володимир Іванюк: Я віддаю перевагу саме бобовим культурам та рекомендую насичувати ними сівозміни з декількох причин:

1. Маркетингова складова: бобові дають можливість заробляти стабільно високі кошти, вони завжди цінувалися і будуть цінуватися.
2. Це культури надзвичайно делікатні, тому за їхнього вирощування ніхто навіть не мріє про врожаї 100 ц/га і більше. Тобто перенасичення ринку можна не боятися, ціни залишаться стабільно високими.
3. Бобові дають можливість підтримувати високу родючість ґрунту, особливо в органічному виробництві, враховуючи, що в першу чергу на будь-яких ґрунтах не вистачає азоту. Вони являються азотфіксаторами, забезпечують себе і дають азот наступній культурі.
4. Вирощування бобових створює оптимальні умови для корисних бактерій, забезпечує для них середовище живлення. Бобові дозволяють створити бактеріям сприятливі умови для харчування, сприяють високій мікробіологічній активності ґрунту, а це один із найважливіших показників родючості ґрунту.

SuperAgronom.com: Які позитивні зміни можна побачити під час використання системи?

Наведу невеликий приклад зі свого досвіду: у 1997 році я вирощував пелюшку та вівсяну суміш, приїхав на поле на Житомирщині подивитися на хід робіт. А мені механізатори кажуть: «Плуг тоне, не можна його відрегулювати на потрібну глибину». Тобто ґрунт зробився настільки пухкий та гарний, що плуг в ньому грузне. Для тієї місцевості характерні оглеєння, і от вони, завдяки бобовим та активності ґрунтових мікроорганізмів, зробилися легкі та пухкі, можна руку встромити з легкістю. Корисні бактерії виділяють продукти своєї життєдіяльності, які вбивають шкідливі мікроорганізми. Коли ми будемо мати високу біологічну активність ґрунту, у нас не будуть там заводитися шкідливі організми. Але бобова культура не повинна бути в сівозміні одна. Їх потрібно змінювати, щоб уникнути захворюваності.

Інакше кажучи, система землеробства «Древлянська» має дві основи: насичення бобовими (50% в структурі посівних площ) та їхня різноманітність, бажано 3-4 види, що більше — то краще. Вони дають технологічні розриви, сіються і збираються в різні строки, ціна коливається і ризики зменшуються.

SuperAgronom.com: Як зараз використовується «Древлянська» система, у яких господарствах?

Володимир Іванюк: Працює вона в органічних господарствах зони Полісся і не тільки, а саме Волинської, Житомирської, Чернігівської областей. Я консультую багатьох виробників, але конкретно зараз роблю систему під умови господарювання «Арніки». В інших регіонах — наприклад, Одеській, Херсонській областях – вона вже буде зовсім інакшою, залежно від кліматичних умов, ґрунтів, коштів та маркетингу. Ця система — як дизайнерські речі, коли береться якась конкретна розробка і пристосовується до конкретних умов — ґрунтово-кліматичних, фінансових, в залежності від спеціалізації.

SuperAgronom.com: Чи є у вас ще якісь розробки, над чим ви працюєте на даний час?

Володимир Іванюк: Ми зараз працюємо над досить масштабним та цікавим експериментом, всіваємо в озиму пшеницю вику яру. Техніка така ще не досліджена, тому очікуємо певних складнощів. Ми заклали дослід із вивчення бінарних посівів, або міксів бобових і злакових. У нас є 30 сортів пшениці, і частину підсіяли бобовими культурами: вику, пелюшку, два різновиди сочевиці, червону й зелену. Ми на різних сортах знайдемо ті, які будуть краще тримати сочевицю чи вику. Сподіваємося, що знайдемо оптимальний варіант бобово-пшеничної суміші. Молотьба труднощів не складає, збирання ведеться одним зернозбиральним комбайном. Стоїть питання подальшого розділу продукції, але сучасні системи машин це роблять без проблем. Інша проблема – можливо, ми стикнемося з різночасним дозріванням культур. Таких досліджень ніхто у світі не робив, тому ще не знаємо, буде така проблема чи ні. Це великий науково-виробничий експеримент.

SuperAgronom.com: Яка мета цього експерименту?

Чого ми хочемо досягти завдяки цьому експерименту? По-перше, кожна бобова культура фіксує азот, і пшениця біля неї буде підживлюватися тим азотом. По-друге, в суміші ці культури менше вражаються хворобами і шкідниками. По-третє, загущення посівів буде більш ефективним для контролю бур’янів. Труднощів із підсівом не виникає, сучасні сівалки дозволяють легко це робити. Труднощі будуть під час збирання, бо ще не вивчено технологію.

Надзвичайно інтенсивна сівозміна, культури інтенсивні (кукурудза, соя) не поліпшують стану ґрунту. Ми уже готуємо маленькі експерименти, будемо їх розширювати, готуємо насіння, щоб сіяти пожнивні сидерати. Наприклад, зібрали пшеницю – моментально сіємо бобові культури. У нас є позитивний випадковий експеримент, вика осипалась, ми їй нічого не робимо, – і вже весною можемо сіяти там будь-яку культуру.

Можливо, якщо вика буде осипатися, ми її залишимо і посіємо якусь культуру. Лущення, якісне дискування, і відразу сіємо вику чи пелюшку, тримаємо до весни, оскільки стандарти біологічного вирощування вимагають використання покривних культур. А далі всіваємо культуру (кукурудзу, сою чи коноплі) туди, де рештки попередника тримають бур’ян, тримають вологу. Далі бактерії ці рослини розкладають і дають живлення наступній культурі.

Тому одразу кілька цілей досягається:

• живлення для наступної культури;
• мульча, яка затримує вологу;
• мульча, яка контролює бур’ян.

І в нас немає можливості за такого стану тваринництва насичувати ґрунти органікою, тому насичуємо бобовими. Якщо в когось є високе насичення бобовими, він додатково «розбавляє» сівозміну не бобовими, а, наприклад, гречкою, щоб не почався розвиток хвороботворних бактерій. Щоб не було бобового втомлення ґрунту.

Зараз і клімат, і умови господарювання змінюються. Нині ми йдемо в Європу і боремося, щоб вирушати у світ з органічними продуктами: кукурудза та соя вже пішли в Нову Зеландію, США, у Швейцарію, ми поступово можемо заповнити світові ринки. А потреби на кожному ринку різні й ми повинні їх задовольняти, якщо хочемо заробити. Органічне вирощування та використання нішевих культур — найперспективніші напрями роботи у такому контексті.

Дякуємо за цікаву розмову!

©Олена Басанець, Катерина Нікончук, SuperAgronom.com, 2017 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.