Тема ”Зайцеподібні”

Зайцеподібні – це загін ссавців, типу хордових. Поділяються на: зайців, кроликів, пищух. Всі вони наземні тварини, не вміють добре плавати або лазити по деревах. Живуть на всіх континентах, окрім Антарктиди. Раніше їх не було в Австралії, але люди завезли їх туди. І тепер колони кроликів стали справжнім лихом фермерів. Налічується близько 65 видів зайцеподібних. Житло облаштовують собі у вигляді нори. Зайцеподібні дуже плідні, за рік може народитися до чотирьох виводків.

Зайці мають видовжені задні кінцівки та вушні раковини. Не риють нір, а відпочивають прямо на ґрунтіВедуть переважно нічний спосіб життя. Звичайним видом для нашої країни є заєць сірий, або русак Утікаючи від хижаків, заєць-русак здатний розвивати швидкість до 50 км на годину

Кролі відрізняються від зайців коротшими та ширшими вухами,їхні задні лапи та хвіст також коротшіКріль дикий живе в норах, оселяється переважно колоніями. Людина приручила дикого кроля й вивела багато його порід Особливо цінується сріблясто-сіре хутро кролів породи шиншила. Ангорського кроля, довжина шерсті якого сягає 12 см, розводять заради цінного пуху (підшерстя). Породу білий велетень розводять заради м’яса. Заєць. Кріль

Від гризунів зайцеподібні відрізняються наявністю двох пар різців на верхній щелепі (замість однієї пари у гризунів)

У раціон харчування представників загону зайцеподібні входить кора дерев, листя, трава. Також можуть включатися ягоди, папороті і лишайники. Іноді вони поїдають власні екскременти (копрофаги), щоб поповнити запас білків, що розщеплюють клітковину, в сліпій кишці.

Захист від небезпеки. Загін зайцеподібні являє вразливим і має достатню кількість ворогів, тому вони повинні захищатися. У цьому їм допомагають вуха – відмінний локатор, що дозволяє вловлювати підозрілі звуки на далеких відстанях. Почувши шум, зайці біжать в укриття, де і перечікують деякий час. Будова очей також відіграє важливу роль. Вони розташовані таким чином, що його власник може бачити збоку і навіть ззаду, не повертаючи голови. До того ж задні лапи зайцев пристосовані до швидкого бігу і дозволяють їм розвивати швидкість до 80 км/год, таким чином рятуючись від хижаків.

Зовнішнім виглядом нагадують хом’яків. У них маленький розмір тіла, короткі лапи і практично непомітних хвіст. Вуха округлої форми і також невеликі. Мають пищухи дуже довгі вуса. Влітку в них буре забарвлення хутра, взимку – сіра. У їх раціон харчування входять трави і листя чагарників. Активні в денний і сутінковий час доби. В сплячку не впадають, заздалегідь заготовляють їжу. Їх активність знижується при поганій погоді, дощах. Також пищухи люблять висушувати траву, перш ніж заносити її в нірку. Іноді крадуть запаси один у одного. Воліють холодний клімат. Розмножуються раз на рік і є моногамними. Головним чином поширилися по всій Азії. Деякі види можна помітити в Північній Америці і Європі. Мешкають як в відкритих гірських місцевостях, так і кам’янистих просторах. Пищухи

Ряд зайцеподібні: цікаві факти. У зайців зуби ростуть все життя. Щоб їх сточити вони гризуть кору або гілки дерев. Кожне око зайцеподібних може обертатися на 360 градусів. Це дозволяє їм дивитися навколо себе, не повертаючи голови. За хвилину зуби зайцеподібних здатні пережувати їжу 120 разів.Їхні вуха можуть вирости до 10 см. Ця довжина дозволяє їм краще чути хижаків і забезпечує кращу терморегуляцію в жаркому кліматі. Додаткове тепло звільняється через кровоносні судини в вусі. Кролики не отримують багато їжі зі свого раціону. Вони часто їдять свої власні екскременти, щоб отримати доступ до залишків їжі, які їх травна система, не переварила в перший раз.

28. Різноманітність плацентарних ссавців: рукокрилі, гризуни, зайцеподібні

До плацентарних ссавців належить багато груп ссавців, які відрізняються за будовою та способом життя, що пов’язано з умовами їхнього життя, характером живлення та пристосуванням до них. Найчисленнішими групами є рукокрилі та гризуни.

Мал. 28.1. Кажан-риболов живе в Північній і Південній Америці, живиться рибою

Представники рукокрилих — єдині ссавці, які здатні літати (мал. 28.1). їхні крила утворені шкірястими перетинками, що розташовані між пальцями передніх кінцівок, тулубом, задніми кінцівками й хвостом. Політ у рукокрилих швидкий і маневрений.

Багато видів рукокрилих здатні до ехолокації. Вони видають ультразвуки, які, відбиваючись від перешкоди, повертаються до тварини. За часом повернення звукового сигналу рукокрилі визначають відстань до перешкоди, її розміри, форму. Завдяки цьому рукокрилі можуть літати в абсолютній темряві, не наштовхуючись на перепони, хоча зір у них досить слабкий.

Одні рукокрилі живляться плодами (летючі собаки та летючі лисиці) (мал. 28.2), другі — кров’ю ссавців (південноамериканські вампіри), треті — комахами (вухань, руда вечірниця — занесені до Червоної книги України).

Мал. 28.2. Летючі собаки живляться плодами і можуть завдавати шкоди врожаю плодових культур

Мал. 28.3. Білки сприяють поширенню рослин

Мал. 28.4. Бабак степовий в Україні є промисловою твариною

Це найчисленніша група плацентарних ссавців, які поширені в усіх частинах світу. Гризуни мають своєрідний зубний апарат. Ікл немає, а різці (два зверху, два знизу) розвинені дуже добре. У деяких видів різці не мають коренів, ростуть і сточуються все життя. Гризуни відзначаються високою плодючістю. Вони також мають величезне значення в природі: є їжею для багатьох тварин, харчуючись рослинами, поширюють насіння, відіграють важливу роль у житті людини.

Білки та бабаки

Білки — деревні гризуни, об’єкт хутрового промислу (мал. 28.3). Живуть вони в дуплах і гніздах, у сплячку не впадають, живляться насінням сосен і ялин, горіхами. Білки роблять запаси на зиму, закопуючи плоди в землю. Навесні з них можуть проростати нові рослини.

Бабаки (мал. 28.4), ховрахи — мешканці відкритих просторів. Живуть у норах, часто утворюють колонії, на зиму впадають у сплячку. Живляться ці тварини рослинами, насінням злаків і бобових, можуть завдавати при цьому значних збитків сільському господарству.

Водяні гризуни

Багато водяних гризунів мають цінне хутро, якому не страшні ні мороз, ні волога. Це — бобри (мал. 28.5), ондатри, нутрії (мал. 28.6, с. 112). На початку XX ст. бобри були під загрозою винищення через цінне хутро. Зараз їхню чисельність відновлено. Це унікальні водяні гризуни, що живуть колоніями вздовж берегів невеликих річок та озер. Бобри — майстерні будівельники: зводять дамби, піднімаючи рівень води, риють нори й роблять хатинки із входом під водою. Живляться вони травою, гілками, корою, роблять запаси на зиму.

Мал. 28.5. Бобри будують загату, регулюючи плин води в лісовому струмку. Вхід у їхні хатки міститься під водою

Мал. 28.6. Нутрій утримують як свійських тварин

Мал. 28.7. Щури стали причиною смерті мільйонів людей під час епідемій чуми

Батьківщина ондатри — Північна Америка, у нас ондатра була акліматизована, нині вона — цінна промислова тварина. Нутрії також були акліматизовані. Крім того, ондатр і нутрій розводять на звірівницьких фермах.

Морські свинки, щури і миші

Добре відомі морські свинки, що є лабораторними тваринами, на яких випробовують дію лікарських препаратів, вивчають біологічні процеси. Морських свинок розводять також як декоративних тварин.

Окремо треба сказати про таких гризунів, як щури (мал. 28.7) та миші. Вони здебільшого завдають величезної шкоди, знищуючи й псуючи продукти харчування. Миші й щури слідують за людиною скрізь: поселяються в будинках, сховищах, на кораблях. Вони не лише знищують третину врожаю зерна, але й переносять небезпечні захворювання: чуму, туляремію, тиф. Від чуми на Землі загинуло людей більше, ніж від усіх воєн, разом узятих. Серед цих гризунів пальму першості за плідністю й шкідливістю посідають сірі пацюки та хатні миші.

Зайцеподібні

За будовою зубної системи зайці дуже подібні до гризунів: ікл немає, а різці добре розвинені. Щоправда, їх не чотири, а цілих шість: чотири у верхній щелепі й два — у нижній. У зайців (мал. 28.8) задні ноги значно довші за передні, з їхньою допомогою вони пересуваються величезними стрибками, використовуючи під час приземлення то одну, то другу передню кінцівку. Завдяки такій диспропорції зайці легко рухаються вгору, а вниз часто котяться сторчголов.

Мал. 28.8. В Україні поширений заєць-русак

Мал. 28.9. Свійських кролів розводять для отримання м’яса й хутра

Зайченята народжуються зрячі, вкриті пухом. Зайчиха годує їх один раз і тікає, щоб не викрити. А дитинчата чекають на будь-яку самку, бо зайчихи годують не тільки своїх зайченят, а й тих, яких знайшли. За 18-20 днів зайченята живляться самостійно. Зайці з давніх-давен були об’єктом полювання лисиць, вовків, ворон, сов і людини. Завдяки линянню (літня шерсть сіра, а зимова — біла), умінню заплутувати сліди й тонкій шкурці, яка легко рветься, залишаючись у зубах хижака й рятуючи зайця від неминучої загибелі, вони виживають.

Найближчі родичі зайців — кролі. На півдні України живе дикий кролик. Його потомство з’являється на світ у земляних нірках голе, сліпе й безпорадне. Дикі кролі живуть колоніями. Свійських кролів (мал. 28.9) люди розводять для отримання м’яса та хутра.

Запам’ятайте найважливіше

Представники рукокрилих можуть літати, їхня будова подібна до птахів, багато з них здатні до ехолокації. Гризуни — найчисленніша група, у представників якої немає ікл, а різці добре розвинені. Зайцеподібні схожі на гризунів, також не мають ікл, проте різців у них шість.

Перевірте свої знання

1. Чим живляться рукокрилі?

З*. Хто для білки ближчий «родич» — заєць чи бобер? Чому?

4*. Порівняйте крила птахів і рукокрилих ссавців. У чому полягають причини їхньої подібності?

5*. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку роль у природі відіграють гризуни і зайцеподібні.