Ящірка – стародавня рептилія

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Зазвичай ящірками вважають всіх плазунів з ногами, але також до них належить і кілька таких без ніг. Видів ящірок дуже багато, за підрахунками зоологів на нашій планеті мешкає понад 6000 різних видів ящірок, і всі вони, зрозуміло, розрізняються своїми звичками, зовнішнім виглядом, забарвленням і середовищем проживання. Частина з особливо екзотичних видів ящірок на даний момент перебуває на межі зникнення і тому занесена в Червону книгу. Найбільш поширена ящірка справжня має довжину тіла в 10-40 см. Тіло ящірки довге, пружне, витягнуте і має довгий хвіст. На відміну від своїх родичів змій, ящірки мають рухливі і розділені повіки. Лапи ящірки мають середню довжину, володіють кігтями і в цілому пропорційні її покритому ороговілими лусочками тілу. Шкіра ящірки відшаровується під час линьки пару раз за сезон, в деяких мовах світу ця дивовижна особливість цих рептилій міняти свою шкіру навіть дала їм назву. Зокрема в нашій мові слово «ящірка» походить від давньоруського слова «скора», що означає «шкура», або «шкіра» якщо більш літературно. Язик ящірки в залежності від виду має різну форму і розмір, в цілому він є рухомим, і легко висовується з рота. А деякі ящірки за допомогою свого язика навіть ловлять рибу. Зуби ящірки також є і їх зброєю, з їх допомогою вони захоплюють і перемелюють їжу, а у варанів гострі зуби буквально розрізають здобич. Є серед ящірок і єдиний отруйний представник, названий, відповідно – отрутозуб, який з укусом подібно зміям впорскує своїй жертві отруту, таким чином вбиваючи її. Шкіра ящірки має в залежності від виду може мати найрізноманітніші кольори і візерунки. Також різниться і забарвлення (колір) ящірки, який багато їх видів здатні змінювати в залежності від ситуації, часом буквально зливаючись з навколишньою місцевістю – колірна мімікрія у них один з основних засобів захисту. Зазвичай ж ящірки мають поєднання сірого, коричневого і зеленого кольорів.

Відміність від змій

• Перша відмінність змій від ящірок це повіки. У змій повіки зрослися і стали прозорими, з цієї причини змії ніколи не моргають. У ящірок ж навпаки, повіки є рухливими і моргання у них в порядку речей.
• У змії немає органів слуху, а у ящірки вони є, з обох боків її голови знаходяться вушні отвори, закриті барабанними перетинками.
• Линька і змій і ящірок відбувається по-різному, змії намагаються скинути шкіру одним махом, перед цим відмокнув у воді, ящірки ж линяють поступово, скидаючи шкіру шматками.

Відміність від тритона

Також часом ящірок плутають з тритонами, і, безумовно, у них багато спільного: схожа будова лап і тіла, змієподібна голова, довгий округлий хвіст, рухливі повіки і багато іншого. Але все ж є між ним і ряд відмінностей:

• Найважливіша відмінність – це різна будова шкірного покриву, якщо у ящірок шкіра завжди луската, то у тритонів вона повністю гладка і слизова на дотик.
• Тритони не вміють відкидати свій хвіст, в той час як ящірки легко і просто позбавляються від цієї деталі свого тіла в разі небезпеки.
• У ящірок в наявності твердий і окостенілий череп, у тритонів він хрящоподібний.
• У той час як ящірки дихають виключно за допомогою легенів, тритони здатні дихати, як легенями, так і зябрами і навіть за допомогою своєї шкіри.
• Якщо ящірки розмножуються шляхом відкладання яєць, то тритони свій процес розмноження ведуть подібно рибам – у воді і через ікрометання.

Відкидання хвоста

Одна з найдивовижніших і унікальних особливостей ящірки, це, звичайно ж, її здатність відкидати свій хвіст в екстрених ситуаціях, або автотонія як називають це явище по науковому. Яким чином це відбувається? Скорочення хвостових м’язів ящірки дозволяє їй ламати хрящові утворення хребців і таким чином відкидати більшу частину хвоста. Кровоносні судини при цьому сильно звужуються, і втрати крові при цій процедурі практично немає. Відкинутий хвіст продовжує якийсь час звиватися, чим відволікає ворога, а ящірка встигає за цей час сховатися. Згодом хвіст у ящірки відростає знову, правда в дещо укороченому вигляді.

Цікавий факт: а ще буває так, що після автотонії у ящірки відростає не один, а цілих два або навіть три хвоста.

Як відрізнити самця від самки?

Самець і самка ящірки виглядають майже однаково, хоча і є ряд ознак, за якими можна визначити статеву приналежність ящірки.

• У деяких видів ящірок, наприклад василісків і зелених ігуан, самці мають яскравий гребінь на спині.
• Шпори на лапах – ще одна ознака «мужика» серед ящірок.
• Також можна визначити стать ящірки по горлових мішках, які є у окремих видів.

В цілому всі методи визначення статі у ящірки не певні і точно дізнатися це хлопчик чи дівчинка можна тільки через аналіз крові ящірки на тестостерон, зроблений в професійній ветеринарній клініці.

Тривалість життя

Скільки живуть ящірки в природі і домашніх умовах? Тривалість життя ящірок сильно залежить від їх виду, зазвичай, чим менше ящірка, тим коротше термін її життя. Так найменші представники царства ящірок живуть в середньому близько 3 років, в той час як найбільші: ігуани і варани живуть по 50-70 років, майже як люди. І в неволі вони живуть довше, ніж в схильних до небезпек природних умовах.

Місцепроживання

Де живуть ящірки? Ящірки живуть на всіх континентах, за винятком, зрозуміло, Антарктиди. В цілому вони люблять теплий клімат, їх можна зустріти в лісах, луках, степах, пустелях будь-якої частини світу. Вони відмінно пересуваються по будь-яких поверхнях, міцно чіпляються за них своїми лапами.

Цікавий факт: скельні види ящірок просто таки відмінні стрибуни, висота їх стрибків часом може досягати до 4 метрів.

Харчування

Чим харчуються ящірки в природі? Ящірки – всеїдні тварини, більше все-таки вони хижаки і раціон харчування прямо залежить від виду і розмірів тієї чи іншої ящірки. Маленькі ящірки поїдають різних комах: метеликів, коників, сарану, равликів, різних черв’яків. Більші ящірки, наприклад, варан полюють на різних дрібних тварин: жаб, змій, мишей, не проти поласувати яйцями птахів. А найбільші ящірки – варани з острова Комода нападають навіть на диких кабанів, буйволів і оленів.

До своєї жертви ящірки спершу непомітно підкрадаються, потім здійснюють стрімкий ривок і наздоганяють її своїми кігтями та гострими зубами.

Так як ящірки всеїдні істоти, то можуть харчуватися і вегетаріанською їжею – пилком рослин, стиглими фруктами, листям дерев. Є види ящірок, які повністю ведуть вегетаріанський спосіб життя, але більшість ящірок все ж любить їсти м’ясо.

Вороги в природі

Але і у самих ящірок в природних умовах є чимало ворогів, серед них є, в тому числі їх найближчі родичі, наприклад ті ж варани з задоволенням поїдають інших маленьких ящірок. Нападають на них хижі птахи (сови, орли, яструби), хижі звірі: лисиці, ведмеді, вовки, куниці, а часом навіть кішки. Велику загрозу для багатьох ящірок представляють також змії.

Види, фото і назви

Все різноманіття видів ящірок зоологи поділили на 6 інфазагонів, що складаються з 37 родин.

Інфазагін спинкоподібні

До них відносяться такі сімейства:

• справжні ящірки, що мешкають в Євразії, Африці та США,
• нічні ящірки, що населяють Кубу і Центральну Америку,
• геррозаври – «жителі» Сахари і о. Мадагаскар,
• сцинкові – мешкають скрізь, переважно в тропіках,
• теїди – живуть в Південній і Центральній Америці,
• поясохвости – мешкають на південь від Сахари і на Мадагаскарі,
• гімнофтальміди – поширені від півдня Центральної Америки до півдня Південної Америки.

Інфазагін ігуаноподібні

Сюди відноситься 14 сімейств, найцікавішим представником цього загону є хамелеон африканський, здатний змінювати свої кольори.

Інфазагін гекконоподібні

Складається з 7 сімейств. Зокрема до нього відносяться безногі ящірки лусочки, які живуть в Австралії і деяких островах Океанії.

Інфазагін червоподібні ящірки

Складається з одного сімейства червоподібних ящірок і двох родів. Ці, що иивуть в тропічних лісах Азії і Центральної Америки червоподібні ящірки за своїм зовнішнім виглядом нагадують дощових черв’яків.

Інфазагін вараноподібні

Сюди входять найбільші представники ящірок – варани, які також діляться на кілька сімейств. Мешкають варани в багатьох частинах Африки, Азії, Австралії, а також в Новій Гвінеї і багатьох островах Океанії.

Комодський варан – найбільша ящірка у світі

І найнебезпечніша. Комодський варан, найбільший серед усіх існуючих ящірок у світі заслуговує окремої згадки. Мешкають комодські варани в Індонезії на острові Комодо і вражають своїми просто таки неймовірними розмірами – комодский варан має до 3 метрів довжини, при вазі у 80-85 кг. Не дивно, що ці ящірки-гіганти часом нападають навіть на велику рогату худобу.

Чималу небезпеку комодський варан представляє і в тому числі для людини – зафіксовано кілька випадків нападів цих варанів на людей, що закінчилися для останніх з летальним результатом.

Найменша ящірка у світі

Харагуанський сферо, що мешкає в Домінікані і на Віргінських островах примітний тим, що це найменша ящірка в світі. Його розміри складуть 16-19 мм, а вага – 0,2 грама.

Розмноження

Шлюбний період у ящірок відбувається навесні або на початку літа. Великі ящірки розмножуються раз на рік, більш дрібні кілька разів за сезон. Якщо на одну самку претендує кілька самців, то вона дістається найбільшому з них. Більш маленькі самці ящери вважають за краще не вступати в сутичку з сильним противником. Однак якщо розміри претендентів рівні, то між ними таки зав’язується бійка, під час якої самці люто кусають один одного. В результаті самка дістається більш сильному переможцю.

Через деякий час після запліднення вагітна самка відкладає яйця, дрібні ящірки за раз відкладають до 4 яєць, в той час як більші можуть відкласти за раз аж до 18 яєць. Також різняться і розміри яєць, наприклад, у маленького круглопалого гекона розмір яйця не перевищує кілька міліметрів в довжину, в той час як у комодського варана довжина яйця становить 10 см.

Дбайливі ящірки-матусі свою кладку закопують під землю або ховають в різних затишних місцях, печерах, норах. Інкубаційний період у яєць ящірок триває від 3 тижнів до 1,5 місяця, після цього періоду на світ з’являються маленькі ящірки, які тут же починають самостійне життя.

Користь

Новонароджені ящірки, а також і багато дрібних видів ящірок активно поїдають комах-шкідників, чим приносять користь людству.

Чим годувати в домашніх умовах?

А ще багато екзотичних видів ящірок є вельми популярними тераріумними тваринами, серед них хамелеон єменський, агама бородата, ігуана справжня та інші. При правильному догляді ящірки відмінно розмножуються і привільно себе почувають. Але якщо ви таки вирішите завести домашню ящірку, то перед Вами стане питання про правильне годування такого екзотичного домашнього вихованця.

На щастя в плані прийому їжі ящірка не вибаглива, в теплу пору року її необхідно годувати три рази на день, а взимку, через малу активність самої ящірки її можна годувати і зовсім тільки двічі на день. Ну а в якості їжі для ящірки підійдуть борошняні черв’яки, коники, павуки, свіжі курячі яйця і шматочки сирого м’яса. Кажуть, що ящірки дуже люблять суміш з подрібненої відвареної курятини, натертої морквини і листя салату. Також дуже важливо, щоб у ящірки в тераріумі завжди була свіжа питна вода.

Цікаві факти

• Ящірки-василіски здатні пересуватися по воді. І це не біблійне чудо, а фізичний закон природи, рух по воді досягається швидким і дуже частим перебиранням задніх кінцівок ящірки.
• Ящірки подібно багатьом іншим тваринам не розрізняють кольорів, але на відміну від багатьох з них, які бачать навколишній світ в чорно-білому кольорі, ящірки дивляться на нього крізь оранжеві окуляри в самому прямому сенсі – весь світ бачиться ними як різні відтінки оранжевого кольору.
• Колумбійські гурмани вважають яйця деяких ящірок найбільшим делікатесом. Там навіть спеціально ловлять вагітних самок варанів та ігуан, надрізають у них живіт, виймають яйця, в саму рану втирають деревну золу, після чого самку відпускають, ну а яйця потрапляють на обідній стіл.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Ця стаття доступна англійською мовою – Lizard.

Ігуана – домашня ящірка

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Опис, будова, характеристика

Як виглядає ігуана? Ігуана є досить таки великою ящіркою, довжина її тіла становить в середньому 2 метри, при вазі від 5 до 9 кг. Хоча зустрічаються і більш дрібні представники, наприклад, блакитна колюча ігуана має довжину тіла всього лише 30 см. Як і інші ящірки, всі ігуани мають покриту лускою шкіру. Самі лусочки в залежності від виду ігуани можуть мати різні розміри та забарвлення. До речі про забарвлення, подібно своїм родичам хамелеонам ігуани можуть змінювати свій колір, правда роблять це не настільки легко і невимушено як хамелеони. Колірна гамма ігуани залежить від навколишньої температури, якщо вона більш холодна, то ігуана темніє. І, навпаки, при підвищенні температури ігуана стає яскравіше. Різні види ігуан мають різні кольори, зазвичай колірна гамма для них створена природою таким чином, щоб максимально зливатися з навколишнім ландшафтом, так ігуани, що живуть в джунглях зазвичай зеленого кольору, з усіма можливими відтінками зеленого. Як відрізнити ігуану від інших ящірок? Адже своїм зовнішнім виглядом вона схожа на інших представників цього великого зоологічного сімейства. Характерною рисою ігуани є наявність колючого гребеня на її хребті. Цей гребінь служить не тільки для краси, але й для захисту тварини. Ігуана володіє тонким хребтом і гнучким тілом. Тіло ігуани сплюснуто з боків, завдяки чому вона може легко пролазити навіть у досить вузькі щілини. Хвіст ігуани своїми розмірами в 2-3 рази більше решти тіла цієї ящірки, хвіст забезпечений розвиненою мускулатурою, в тому числі допомагає ігуані при русі. І також як й інші ящірки, ігуана здатна у випадку небезпеки відкидати свій хвіст. Відкинутий хвіст з часом знову відростає. Цікавий факт: очі ігуани здатні бачити навіть у закритому стані. Це відбувається тому, що її нижня повіка містить спеціальне поглиблення, що не дає оку повністю закритися. Тобто ігуана просто фізично не може повністю закрити очі. Така незвичайна будова очей, можливо, також обумовлена як засіб самозахисту. Зуби ігуани своєю будовою схожі на людські, і також мають здатність до регенерації, якщо в силу тих чи інших причин у цієї ящірки випав зуб, то через якийсь час відросте новий. Язик ігуани наділений дивовижною здатністю – він може розрізняти не тільки смакові відчуття, але і… запахи, і є повноцінним замінником носу, який теж на місці і також розрізняє запахи. Як наслідок, всі ігуани володіють відмінним нюхом, адже для орієнтації у світі запахів у них цілих два органи. Лапи ігуани мають гострі кігті, які служать для самозахисту, також з їх допомогою ігуани можуть переміщатися по різних нерівних поверхнях і навіть вилізти на дерево якщо буде така необхідність.

Тривалість життя

Місцепроживання

Де живуть ігуани? Природним ареалом проживання цих ящірок є тропічні джунглі Південної та Центральної Америки і деякі прибережні острови. Виняток становить мадагаскарська ігуана, що мешкає на остові Мадагаскар, поблизу Африки. Всі ігуани люблять тепло, тому вологий і теплий тропічний клімат є ідеальним для цих істот.

Харчування

Вороги

Хоча ігуани і є мирними травоїдними істотами, самі вони можуть стати здобиччю інших аж ніяк не мирних хижаків, що мешкають в Південній Америці: анаконд, ягуарів, деяких хижих птахів. В якості заходів захисту ігуани воліють сховатися, своїм забарвленням максимально злившись з навколишньою місцевістю. Будучи виявленими, вони рятуються втечею, часом жертвуючи своїм довгим хвостом, який будучи відкинутим, відволікає увагу хижака, даючи ящірці шанс врятувати своє життя.

Спосіб життя

Види, фото та назви

Ігуани, як і багато інших тварин, мають безліч різних видів, опишемо найцікавіших з них.

Блакитна ігуана

Морська ігуана

Зелена ігуана

Ошийникова ігуана

Розмноження ігуан

Утримання в домашніх умовах

Так як ігуани є теплолюбними ящірками, що не переносять холод, для їх утримання дуже важливо забезпечити їм умови, максимально близькі до природних. Температура в тераріумі для ігуан повинна становити 28-40 С. Опускаючи температуру нижче 28 С, Ви ризикуєте «заморозити» своїх теплолюбних вихованців. Для підтримки необхідної температури необхідно буде спорудити під тераріумом спеціальний обігрівач. Зверху над тераріумом необхідно поставити ультрафіолетову лампу, завдяки її світінню домашні ігуани будуть отримувати достатню кількість світла, необхідного їм для підтримки свого організму в нормальному стані. Так як ігуани люблять не тільки теплий клімат, але і вологий, для підтримки вологості в тераріумі має бути невеликий басейн, наповнений чистою питною водою. Крім усього іншого ігуани люблять поніжитися у воді, і маленький басейн для цієї мети буде те, що треба + завдяки йому вони зможуть в будь-який час вгамувати свою спрагу. В якості покриття для тераріуму з ігуаною відмінно підійде килимок-травичка, або навіть просто звичайний килимок. А ось пісок, каміння, грунт туди насипати не варто, так як цікаві ігуани можуть пробувати пісок на смак, який аж ніяк не є корисним для їх організму. Так як багато ігуан люблять лазити по деревах, у тераріумі також потрібно буде спорудити різні корчі і поставити дерев’яні палички, по яким ігуани будуть лазити туди-сюди. Також важливо забезпечити природну вентиляцію в тераріумі, без якісної циркуляції повітря у ігуани почнуть виникати різні хвороби, а в кінцевому підсумку це може призвести до летального результату. Простих отворів у верхній кришці буде недостатньо, кращим варіантом буде вентиляційний проріз, затягнутий міцною сіткою. І наостанок варто зауважити, що сам тераріум повинен знаходитися в тихому місці (ідеально, якщо в бібліотеці або спальні), поза зоною доступу собак і кішок, з якими ігуани навряд чи подружаться.

Чим годувати в домашніх умовах?

Як ми писали вище в домашніх умовах ігуану можна годувати фруктами і овочами, зеленню і мінеральними добавками, важливо забезпечити вихованцеві необхідну йому кількість кальцію і фосфору. Якщо всі ці труднощі і численні умови утримання не відлякали вас, то можете завести домашню ігуану.

Цікаві факти

• Яйця ігуан користуються великим попитом серед колумбійських гурманів, які вважають їх найбільшим делікатесом.
• Зовнішній вигляд морської ігуани, став прототипом для Голлівудського чудовиська “Годзіли”. Якщо справжню морську ігуану збільшити в надцять разів, то і вийде “Годзіла”, тільки вона буде доброю, а не злою, враховуючи миролюбний характер ігуан.
• Індіанці стародавньої цивілізації Майя вірили, що наш світ розташований всередині гігантської кімнати, і чотири ігуани, звані «іцами» грали роль стін і одночасно символізували чотири сторони світу.
• Індіанці племені Моче, що живуть на заході Перу шанують ігуану священною твариною.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Ця стаття доступна англійською мовою – Iguana.