Для чого потрібно проводити весняну підгодівлю бджіл, ніж та в які терміни?

Чи варто підгодовувати бджіл ранньою весною? Коли це краще робити і що брати в якості підгодівлі? Ці питання хвилюють всіх початківців бджолярів. І це зрозуміло – навіть серед досвідчених пасічників немає єдиної думки з цього питання. Тому варто докладно розібратися, чи потрібні вони взагалі, і що краще давати бджолам в цей складний для них період.

Необхідність підживлення

Весна – важкий час для бджолиної сім’ї, особливо якщо корми взимку було недостатньо. Комахи ослаблені, хабарів ще немає, але ж їм потрібно набратися сил до медозбору і почати яйцекладку. Якщо запізнитися з закладанням розплоду, то до моменту активного збору нектару в родині виявиться брак льотних (робочих) бджіл. Вченими доведено, що підгодовування бджіл в ранні весняні місяці стимулює яйцекладку і повноцінний розвиток бджолиних сімей. Цілей у весняних підгодівлі кілька:

1. Заповнити запаси корму при їх нестачі.
2. Стимуляція яйцекладки.
3. Додаючи в підгодівлю бджолам спеціальні препарати, можна захистити їх від хвороб.

Варто враховувати, що різні підгодівлі вирішують різні завдання, тому безграмотними діями можна тільки нашкодити бджолам і, в кінцевому підсумку, собі теж. Так, сироп допомагає активувати репродуктивні функції, а мед відновлює працездатність. Навіть консистенція має значення, тому питання потребує всебічного вивчення.

Поповнення запасів

Хоча на початку весни на деяких рослинах вже можна знайти нектар з пилком, але погода ще нестійка, і масовий виліт бджіл далеко від вулика може закінчитися їх загибеллю.

Увага! Рідкі підгодівлі провокують комах вилітати з вуликів на пошуки видобутку. Тому ранньою весною їх ні в якому разі не дають. Найкраща їжа – мед у стільниках, деяка кількість якого потрібно запасти з осені.

Рамки спочатку витримують пару днів в теплі для прогріву, а потім переносять до вулика, розкривають печатку, і трохи побризкати на рамку теплою водою, розміщують за діафрагмою. Всі стільники не друкується, щоб в них не потрапив віск, а з ним і воскова міль.

Якщо меду мало, підгодувати бджіл можна ситого: медом, розведеним у воді. Просте, але ефективний засіб, щоб бджоли повноцінно розвивалися далі. Така підгодівля бджіл накладні, ніж виготовлення сиропу з цукру, але медова сита набагато дієвіший підвищить імунітет і стимулює бджолиний організм на роботу.

Увага! Густий ситого (10 частин меду на 1 частину води) поповнюють запаси корму, сумішшю середньої густини (1: 1 або 1: 2) «підстьобують» спонукальну функцію, а рідку використовують для кроплення бджіл різних родин, щоб вони швидше звикли один до одного і не виявляли агресії.

В який час потрібно підгодовувати?

Починають підгодівлю бджіл вже з березня. Зазвичай приурочують ці заходи до очищувального або першого обльоту. Досвідчені пасічники радять у весняну ревізію розмістити в гніздах стільники з пергою. Цьому білкового корму не дарма присвоєно звання «бджолиного хліба». Без перги бджолина матка може і не приступити до червень, так як побоїться, що нічим буде годувати свій розплід. Першу підгодівлю бджіл з метою стимуляції краще проводити за 7 тижнів до початку збору пилку і нектару.

Потребують бджоли і в ще одній білкової підгодівлі – в пилку, якої вони годують личинок на пізніх етапах розвитку. Не отримавши її, вони припинять яйцекладку. Навесні комахи повинні з’їдати щодня 300 г суміші з рівних частин меду і пилку. Її обертають марлею і кладуть в годівницю.

Поживну речовину можна зробити з 200 г меду, 1 кг пилку і 150 мл води. Все перемішують до стану тістоподібної кашки, яку розкладають на кормових рамах вуликів.

Вуглеводні підгодівлі

Вони стимулюють матку на рясну яйцекладку. Як це відбувається? У бджіл-годувальниць, наїлися меду з сот, відбувається виділення маточного молочка, вони підгодовують їм маток, і ті починають засів. Якщо їжі в вигляді меду мало, мешканки вулика витрачають його дуже економно, і це негативно відбивається на якості яйцекладки. На невелику сім’ю потрібно не менше 5 кг меду.

Увага! Якісної заміною меду може стати канди – суміш меду, кип’яченої води і цукрової пудри. З цього «тесту» ліплять коржики, розкладають їх по пакетиках з отворами і кладуть на рамки: на сім’ю 1-1,5 кг.

Приготування сиропу

Коли меду з яких-небудь причин до весни не залишилося, його замінюють медовою ситою або варять сироп з білого цукру, консистенцію роблять в залежності від призначення підгодівлі.

Сироп, який використовується в якості їжі для бджіл, розлучається в співвідношенні 2 частини цукру на 1 частину води, а щоб спонукати бджіл до червлених пропорції зворотні: 1 ч. Цукру і 2 ч. Води. Воду в емальованій каструлі доводять до кипіння, і додавши цукор, прогрівають на невеликому вогні, помішуючи до розчинення. На кожен вулик готують по 500 мл розчину, годують 1 раз з розрахунком на 2-3 дня. Дають ввечері, щоб бджоли не вилітали, і в теплому вигляді.

Рекомендації по облаштуванню годівниць

• Для весняної підгодівлі бджіл необхідні невеликі годівниці, і наливають в них рідкі склади маленькими порціями, інакше вони будуть прокисати, якщо бджоли не з’їдять прикорм відразу.

• Нова порція ні в якому разі не доливається в стару – її слід викинути і помити годівницю, щоб не допустити бродіння і захворювання комах.
• Якщо годівниці стельові – їх вхід направляють до передньої стінки вулика, так як навесні там знаходиться основна частина особин.
• Необхідно дотримуватися чистоти і порядку в годівницях і біля них, щоб попередити бджолине злодійство: не залишати у вільному доступі рамки, не лити залишки сиропу на території пасіки, накривати ємності з кормом.

Підводимо підсумок: якщо ви хочете, щоб бджоли були працездатними, здоровими, плідними і справно постачали вас медом, слід запастися необхідною кількістю меду, перги і пилку з осені, щоб навесні не доводилося вдаватися до екстреної підгодівлі цукровим сиропом.

Підживлення бджіл: відео

Related Posts:

Весняні роботи на пасіці ― підготовка до ранніх та середніх медозборів

Роботи на пасіці починаються не з весни, не тоді, коли ми вже побачили, що бджоли перезимували чи погано перезимували. А готуватися до весняних робіт треба в кінці сезону попереднього року.

Тобто ми повинні чітко розуміти, що в нас буде наступний рік і тільки відкачуванням меду не закінчується наше пасічникування, а тільки починається підготовка до наступного сезону.

Є таке прислів’я, що весняний день рік годує. Це в аграріїв завжди є, в агрономів і також це стосується нас.

Від того, що ми зробимо, чи встигнемо вчасно підготувати наших бджіл до ранніх та наступних взятків, буде залежати успіх нашого пасічництва.

Найперше потрібно створити умови для розвитку сімей: тепло, достатню кількість корму у вулику і наявність продуктивної молодої матки.

Утеплення гнізда бджіл

Зрозуміло, що ще в лютому матки починають відкладати яйця. Але більшість сімей, які правильно підготовлені до зими, успішно перезимували, і станом на квітень ми маємо мінімум 3, а то й 4 рамки розплоду в середніх сім’ях. До 5 рамок маємо в сім’ях, які мають бути вихователями. Тобто ці сім’ї мають достатньо кормових запасів і є можливість в них відкладати яйця, а сьогодні вже є досить свіжого приносу пилку, матки активно відкладають яйця. Замінюється стара бджола на молоду.

Для того, щоб це все відбувалося, як нам би хотілося, в першу чергу необхідно глянути до сімей після обльоту. Варто подивитися, як перезимували бджоли, який у них стан, скільки бджіл перезимувало, чи є зимовий відхід. Якщо все добре, бджоли були гарно оброблені від кліща, забезпечені восени лікувально-профілактичними (за потреби) підгодівлями, якщо була нарощена хороша маса бджіл, якщо в зиму пішло не менше, як півтора кілограма бджіл, то ви проблем не будете мати.

Куркуль — фермерський канал про агробізнес

Підписуйтесь та дізнавайтесь про тонкощі вирощування сільгоспкультур, посівну та збиральну кампанії, аграрні реформи, переробку та збут продукції

Якщо з зими бджоли вийшли і в квітні займають 7-8 рамок Дадана ― це досить хороші сім’ї. Особливо якщо це сім’ї Apis Mellifera carnica з популяції карніки. Вони взагалі зимують маленькими сім’ями. В кого Бакфаст ― вони зимують більшими сім’ями. Зрозуміло, сьогодні ці сім’ї можуть мати і 8-10 рамок бджіл. До місцевих бджіл, які в нас є, це й українські, і помісні, які маємо на місцях, абсолютно такі ж вимоги.

Якщо бджоли сьогодні мають 1,5-2 кг, а це 8 обсиджених бджолами рамок, вони собі дадуть раду. Їм потрібно забезпечити в першу чергу збереження тепла в гніздах.

Ми вже не повинні думати про належну вентиляцію, а про те, що має бути збережене тепло. Адже на виробіток тепла бджоли споживають корм і витрачають енергію.

Енергетичний корм ― це білковий і вуглеводний. Для того, щоб одержати одну повну рамку розплоду, необхідно 2,7-3,2 кг корму. Вуглеводний корм ― це мед, білковий ― перга чи пилок. Наявність цих двох компонентів є обов’язковим для успішного розвитку сімей.

Наглядові групи бджіл дуже добре регулюють відкладання яєць маткою. Вона може відкладати яйця, але якщо буде недостатньо кормів, то ті яйця викинуть. І тому в кожній сім’ї мають бути достатні запаси корму. Не менше 10 кг меду в гнізді і не менше 1,5 кг перги. Тобто 1-2 повні пергові рамки.

Як ми можемо зберегти тепло? Досить ефективний метод ― використовувати металізовану лавсанову плівку, яку кладуть зверху гнізда і опускають вниз по боках. А також збоку, зразу за кормовими рамками добре поставити пінополіуретанові заставки, які також обклеєні фольгоізолом. Ви будете бачити, що розвиток відбувається на 7-10 днів швидше, ніж якби збоку у вас стояли звичайні подушки. Це один із найвідоміших і найефективніших методів утримання тепла в гнізді.

Дехто використовує також підігрів. Для великих сімей, скажу, різниці не буде, він може створити тільки додатковий клопіт. Буде падати волога в гнізді і бджолам знадобиться більше води. А в середніх і слабеньких сім’ях місцевий підігрів дає позитив.

Весняну ревізію потрібно проводити в безвітряну погоду, коли температура повітря буде +15 ℃. Для карпатських бджіл достатньо і +8-10 ℃, тоді вже бджоли літають. Але при таких низьких температурах є проблема для пасічника, щоб не застудити розплід. Температура розплоду — +35 ℃. Тому оглядати сім’ї треба дуже швидко навесні, не розбираючи повністю гніздо без потреби, і за температури не нижче +15 ℃.

Як змінюється клімат на вашому полі

Під час весняного огляду що ми робимо? Визначаємо кормові запаси, кількість підмору, сліди поносу, наявність розплоду і матки, стан вулика, наявність плісняви і пошкоджень. Зрозуміло, особливо у вуликах-лежаках, якщо подушки відвогли і є пліснява, все це потрібно забрати негайно, викинути, висушити. А на їхнє місце дати чисті запасні утеплювальні подушки.

Якщо є пліснява у вулику, треба плісняві рамки забрати, замінити на свіжі, зі сховища, але рамки з кормами слід попередньо підігріти обов’язково. Якщо ж є серйозні проблеми, разом із бджолами зимували миші, то все понищене гризунами треба забрати з вулика. Вулик бажано замінити на новий. Свіжий вулик ставимо, попередньо обпаливши паяльною лампою, пересаджуємо все швиденько у прогрітий корпус, пошкоджені рамки забираємо на перетопку, а бджолам даємо із запасу свіжі.

Проводимо скорочення, чищення й утеплення гнізда. Залишаємо ті рамки, що обсиджують бджоли. Зайві кормові рамки треба забрати з гнізда, поставити за заставною дошкою, але щоб вона до дна не діставала на сантиметр-півтора і щоб бджоли могли зайти під заставну дошку та забрати з сусідньої «комори» кормові запаси.

На основі весняного огляду формуємо групи сімей і ведемо обов’язково пасічний журнал, де записуємо всі справи, які треба зробити, щоб зайвий раз не відкривати вулик.

Щодо сили сім’ї, якщо у вас є 8-9 рамок — це дуже хороші сім’ї. Менше ніж 4 рамки — це відводки. Це або запасні сімейки маленькі, нуклеуси, які можуть потім перетворитися в сім’ї, або сім’ї-помічниці.

Годівля бджіл навесні

Раціональна годівля бджіл ― вирішальний фактор їх продуктивності. Часто у лютому-березні в нас бувають і теплі дні, і заморозки. У тих сім’ях, де в лютому вже почався засів, без приносу свіжого нектару бджоли поїдають те, що є у вулику, і тут же по ночах наступає холод. Маючи розплід, бджоли збираються на розплоді і нікуди звідси вже не підуть. На задній стінці можуть бути кормові запаси, але бджоли сидітимуть тільки на розплоді.

Якщо ж холоди продовжаться, бджоли виїдять все, що буде біля них та вгорі, і застигнуть на розплоді, гріючи його. А біля задньої стінки залишиться пів рамки невикористаних кормових запасів.

Для уникнення таких неприємних випадків ми завжди рекомендуємо нашим маткарям використовувати пастоподібні корми без білкових добавок, щоб не стимулювати яйцекладку, але й застрахуватися від відсутності кормів.

Пастоподібні корми для бджіл

Класти їх треба не 100-200 г — це смішно. Потрібно класти 0,5-1 кг у пакет зверху над гніздом, щоб бджоли мали доступ до нього, могли його взяти. Паста не має бути твердою, концентрація вологи в пасті повинна бути достатньою для того, щоб бджоли могли її освоювати.

Якщо в лютому-березні ми даємо страхові підгодівлі пастоподібних кормів, то вже в березні-квітні використовуємо стимулюючу підгодівлю. Коли бджоли облетілися або коли ми знаємо, що буде тепло, використовуємо пастоподібні корми з білковими добавками. В стимулюючій підгодівлі також використовуємо медову ситу й цукрові композиційні корми.

Ще один страховий варіант, який часто використовують пасічники, якщо є можливість, ― взяти повномедну рамку і покласти зверху над гніздом. Таким чином ви на два тижні забезпечите своїх бджіл кормовими запасами.

Але кількість білкових добавок, пилку чи перги не повинна бути понад 3% маси корму. Якщо немає ні пилку, ні перги, то використовуємо хлібопекарські дріжджі. Можна використати також сухе молоко або соєвий шрот.

Стимулюючі підгодівлі

Чому я загострив увагу на пастоподібних кормах — вони не викликають виліт бджіл із вуликів. І тому навесні, коли є похолодання, бджоли мають можливість вигодовувати розплід, беручи пастоподібні корми.

Рідкі стимулюючі підгодівлі можна давати, коли бджоли починають добре літати і немає загрози захолонення. Зрозуміло, що підгодівлю треба робити не зранку і не в обід. Треба робити теплі підгодівлі і згодовувати їх у другій половині дня, на вечір.

Годівнички мають бути невеликі. В жодному разі не можна давати рано навесні великі дози сиропу. Бджоли не можуть його вибрати і він починає закисати. Тим більше, коли в сироп додаються добавки. На одну повну вуличку бджіл не можна давати понад 100 мл. Але не варто давати менше, як 80 мл. Тому що бджоли збуджуються, а результату немає. Якщо ж дати забагато, то вони це все переношують і починають складати в кормові запаси.

Зрозуміло, що наша задача — одержати якісний мед. І тому в кормових запасах, які можуть потрапити у відкачку, нам не потрібно жодних добавок.

Годувати потрібно через день-два. Якщо великі сім’ї, вони сироп заберуть, на наступний день не годуєте. Через день можна знову підгодувати. Якщо середні сім’ї — через 2 дні. Слабенькі сімейки взагалі не будуть брати сироп і це проблемно. Через два дні годуєте також невеликими дозами по 400-600 мл.

Хочу ще звернути увагу, що стимуляція не дає ефекту, якщо ви даєте корм 2-3 рази. Стимуляція починає працювати, якщо не менше 4 разів через 2-3 дні підгодувати бджіл. А ще є таке правило, що бджіл починають годувати, готуючись до взятку за 51 день.

Якщо у вас взяток, наприклад, з акації у Каневі, де 15 травня вже акація зацвітає, то віднімаєте 50 днів і от з того моменту необхідно підгодовувати бджіл.

Добавки при підгодівлі

Є препарат Апітотус, який виготовляється в Харкові під керівництвом Євгена Руденка. І є в інституті Прокоповича розроблений також стимулятор Апітонус. Але принцип той самий — добавка цих препаратів викликає збільшення і покращення якості яйцекладки матки. Збільшується сила сім’ї.

Крім того, у підгодівлі необхідно використовувати збалансовані комплекси вітамінів, мікроелементів і також добавок, які необхідні для формування якісного харчового продукту бджолам. І ще один момент хочу зауважити, що підгодівля бджіл сама по собі забезпечує достатнє харчування бджіл, які інакше його не одержують. Тобто коли надходить корм у вулик, вони його мусять перенести і передати бджолам-годувальницям. Коли бджола набрала в зобик нектару, через особливості біології вона вже частину з нього мимохіть одержала як харчування.

Головні принципи розвитку сучасного тваринництва

І тому коли ми підгодовуємо, то всіх бджіл одночасно. Вони всі дістають необхідну підгодівлю. Помилково вважати, що достатньо цукровим сиропом підгодовувати бджіл. Сам цукровий сироп є вуглеводним кормом, який потрібно збалансувати білком. Коли ми даємо чистий цукор, бджоли його заберуть, в них варіантів немає. Особливо коли у них є перга у вулику. Але бджола, яка забрала тільки вуглеводний корм, витрачає внутрішню енергію, щоб його привести до того рівня, який потрібен личинкам для споживання.

В цукровий сироп слід додавати збалансований комплекс речовин. Для цього є розроблені і випускаються нашою промисловістю добавки, щоб збалансувати саме цукровий сироп. Ідеально було б, якби у нас в Україні вироблявся цукровий інвертований сироп. Адже цукор, який ми використовуємо, є складним, і бджоли, щоб його розкласти, теж витрачають енергію.

Лимонну кислоту додають у цукровий сироп для зниження pH. Тому що мед має нижчий pH, ніж цукровий сироп. Але лимонну кислоту потрібно додавати дуже обережно, так само, як і молочну кислоту. При введенні кислот варто мати обов’язково pH-метр і дивитися, щоб ви не зашкодили, не погіршили корм, який згодовуєте. Тобто є ризик нашкодити бджолам.

Вода на пасіці

Вода на пасіці — основне джерело мінеральних солей, які потрібні бджолам для приготування кормів і вигодовування розплоду. Особливо мають потребу у воді родини бджіл, що вийшли із зимівлі.

Рано навесні має бути хороша, чиста і бажано тепла вода на пасіках. Тепла вода одержується не дуже складно. Є акваріумні грілки, які використовуються в акваріумах. У ванночках, де ви тримаєте воду, можна розмістити таку грілку, і там вода буде мати температуру +25-28 ℃. Бджоли братимуть цю воду краще, ніж холодну. Тим більше, якщо холодно, а бджоли все одно вилітають по воду до поїлки, взявши теплу воду, вони точно вернуться у вулик. А якщо візьмуть холодну воду, то у вас на поїлках буде багато мертвих бджіл лежати.

Поїлки мають бути виставлені до початку обльоту бджіл. Бо якщо бджоли вилетіли, облетілись і вже знайшли десь воду, то у ваші поїлки полетять лише ті бджоли, які ще не знайшли воду, а тільки починають літати. Ті, які раніше вилетіли і знайшли воду деінде, будуть літати туди, де вони її знайшли.

Крім звичайної чистої води, має бути обов’язково підсолена. Часом буває так, що на звичайній воді, коли є взяток, бджіл майже немає. А от на воді із сіллю бджоли завжди є. Та не треба великої концентрації, вона їм може зашкодити. І не треба брати йодовану сіль, тільки звичайну. Я даю на 3-літрову поїлку дві ложки солі.

Зрозуміло, що поїлки мають стояти на теплому, прогрітому місці, щоб вони самі собою прогрівалися.

Матеріал створено на основі вебінару, проведеного Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

Як бджолам зимувати: основи догляду за пасікою в холодний період року

Починати поетапну підготовку бджіл до зимівлі потрібно у другій половині осені.

Бджолина сім’я поступово переходить до зимового стану у жовтні: знижується температура в гнізді, припиняється вирощування розплоду, збирання пилку та нектару. Лише зрідка в теплий час бджоли роблять обліт і звільняють кишечник. При похолоданні вони все щільніше збираються в середині гнізда. В цей час вже можна визначити, де збереться зимовий клуб.

У центрі клубу поблизу льотка опиняються стільники, у яких виводився останній розплід. Верхня межа клубу знаходиться на нижньому краї медових запасів. Однак бджоли піднімаються вгору до стелі, принаджені високою температурою у цій частині вулика.

Збираючись до клубу, бджоли ще більше віддаляються від льотка, і він залишається без захисту. Цим можуть скористатися оси, яких за теплої погоди початку жовтня буває дуже багато. Вони літають за нижчої температури, ніж бджоли і, заходячи у вулик, беруть мед із крайніх сотів.

Оси можуть завдати великої шкоди бджолиним сім’ям.

• Тому поблизу вуликів необхідно розставляти пляшки з розведеним медом, що забродив. Залучені запахом бродіння меду, оси заходять у пляшку і гинуть.
• У теплі дні пляшки ставлять рано вранці, а з початком льоту бджіл їх закривають пробками.

У незахищені льотки легко проникають миші , яких разом із вуликами часто заносять у зимівник. Вже там їм повне роздолля! Сім’я бджіл може бути знищена мишами за дуже короткий період.

• Для захисту від мишей на льоток обов’язково ставлять загороджувач або зменшують ширину льотка до 8 мм. Через льоток бджоли проходять вільно, а ось миші пролізти не можуть.

Бджолярський сезон у жовтні закінчується. Але не поспішайте заносити бджіл у зимівник. Якщо він недостатньо висох за літо, увімкніть електричні обігрівачі. Краще залишити бджіл зимувати на волі, ніж заносити в сирі підземні приміщення.

Якщо ви вирішили залишити бджіл на зиму в якійсь наземній господарській споруді, треба заздалегідь закласти в ній усі щілини, щоб вона не продувалася вітром.

У жовтні у південних регіонах бджоли можуть продовжувати активний спосіб життя, вишукуючи додаткові джерела живлення. Часто ними бувають перестиглі плоди, солодкий сік яких приваблює різних комах.

Підвищена температура викликає значну активність бджіл, у результаті за осінні місяці бджолині сім’ї сильно слабшають. Іноді сім’я, що мала після медозбору 2 кг бджіл, за теплу осінь слабшає до 0,5 кг.

Єдиний порятунок у таких випадках – молоді плодові матки, які пізніше закінчують відкладення яєць. Потрібно намагатися також не турбувати їхні сім’ї та не давати приводу до виникнення бджолиної крадіжки.

Пізня активність бджіл призводить іноді до того, що вони за осінь з’їдають значну частину корму, розташованого на рамках у центрі гнізда. Як відомо, бджолиний клуб узимку переміщається за кормом вгору.

Щоб сім’я не загинула з голоду вже на початку лютого, бджоляр має ще раз перевірити, на яких рамках зібрався клуб і чи достатньо на них корму.

Робити це треба рано вранці, поки прохолодно і бджоли не розійшлися по інших сотах. Якщо на цих рамках буде недостатньо меду, необхідно їх одразу замінити.

У жовтні у нормальній сім’ї немає запечатаного розплоду, де може бути варроатоз .

Якщо ви протягом року застосовували смужки байваролу або апістана, то для гарантії, що бджоли не загинуть від кліща, необхідно в цей час року обробити бджіл препаратом біпін .

• Вміст однієї ампули біпіну (1 мл) виливають у посудину з 2 літрами води та ретельно перемішують.
• Обробку проводять шляхом рівномірного поливання зі шприца робочим розчином біпіну в міжрамкові простори дворазово з інтервалом 7 днів.
• Доза – 10 мл на вуличку бджіл.
• Використовувати емульсію необхідно впродовж робочого дня.
• Роботу з біпіном слід проводити у халаті та рукавичках.

Не забудьте, що жовтень – час посадки медоносних дерев та кущів на пасіці та поблизу неї.

У листопаді бджоли перебувають у стані зимового клубу. Тільки в південних регіонах у теплі дні клуб може розпадатися і бджоли дозволяють собі вилетіти з вулика. Це дуже корисно, оскільки бджоли ще раз звільняють свій кишечник перед тривалою зимівлею. У центральних та північних районах за кліматичними умовами бджоли вже не можуть вилітати. Тому краще занести їх у заздалегідь підготовлене приміщення і дати спокій.

При визначенні найкращого способу зимівлі зазвичай дотримуються правила: якщо бджоли в зимові відлиги можуть облітатися, їх треба залишати на колишніх місцях пасічної точки. Ця територія має бути захищена від панівних холодних вітрів. Якщо ж бджоли не можуть вилітати, їх краще занести в зимівник і підтримувати температуру в межах 0-2 °С тепла.

При великих морозах температура в зимівнику не повинна опускатися нижче -2 °С, а під час відлиг підніматися вище +4 °С.

Це золоте правило, яке дозволить вам зберегти бджіл узимку.

Будь-яке приміщення для бджіл має бути сухим, не мати сторонніх запахів, його необхідно забезпечити припливною та витяжною вентиляцією . Вологість повітря визначають психрометром, який можна придбати у ветеринарній аптеці чи магазині бджільницва. Оптимальна вологість у зимівнику – 75-85%.

Вносять вулики в зимівник у настанням стійких заморозків. Краще це робити в суху морозну погоду, щоб не занести до зимівлі зайвої вологи. Коли бджоли заспокояться, у сильних бджолосім’ях відкривають верхні та нижні льотки, а у слабких – лише верхні. Для виходу зайвої вологи утеплювальні подушки замінюють на пористі холстики.

У цей час основне завдання бджоляра – менше навідуватися до бджіл, що зимують.

Зимівник відвідують лише при різких змінах температур: треба зменшувати просвіт витяжних труб при похолоданні і збільшувати при настанні потепління.

Сім’ї бджіл, що зимують на волі, в першу половину зими не вимагають будь-якого догляду. У сніжну зиму їх засипають снігом. У цей час у бджіл знижені обмінні процеси і їм буває достатньо повітря, що проникає через порівняно пухкий сніговий покрив. Тільки у час відлиг, коли на поверхні снігу утворюється кірка, її треба зруйнувати біля передньої стінки, перед льотком.

У листопаді бджолярі підбивають підсумки господарського року. Визначають та аналізують витрати на пасіці, недоліки та упущення в роботі. Починають готуватися до нового бджолярського сезону.

Грудень – місяць повного затишшя у бджолярському житті.

Вулики щойно поставлені в зимівник або на добре захищені ділянки просто неба. Ви впевнені, що гнізда сформовані правильно, кормів достатньо, матка молода, зимівля не завдасть їй особливих бід.

Однак можуть бути будь-які непередбачені обставини, які необхідно усувати впродовж зимового утримання.

Сім’ї, що втратили багато бджіл рано навесні, доводиться довго лікувати і годувати. Вони починають розвиватися з допомогою літніх медоносів, і у такій ситуації сподіватися на отримання товарного меду не варто. За розрахунками американських бджолярів, втрати від ослаблення значно перевищують втрати від загиблих бджіл.

Не всі бджолярі знають, що погана зимівля негативно впливає на плодючість маток. Не випадково сім’я, що не благополучно зимувала, навесні змінює матку.

А скільки псується сотів від вогкості та забруднення екскрементами ! Від цього втрата у медовиробництві найбільш відчутна.

Бджоли не бояться холоду. Навіть за сорокаградусних січневих морозів у розплідній зоні гнізда стабільно зберігається температура +35 °С.

Причина поганої зимівлі полягає не в низьких температурах повітря, а в грубих порушеннях умов зимового утримання.

Одна з вирішальних обставин – малі запаси корму . Від цього гине три чверті бджолиних сімей. Дикі бджоли зимують на рясних запасах кормів. Зимовий клуб просувається тільки вгору, поїдаючи мед у стільниках над головою. Бічні стільники їм не доступні.

На зиму бджолам потрібно залишати 20-30 кг меду. І жодна економія у цьому випадку неприпустима!

Саме така кількість меду врятує вас від непотрібних витрат при весняних підживленнях. Адже його має вистачити до початку цвітіння ранніх медоносів та навіть акації. Тільки тоді можна очікувати високих медозборів.

Друге лихо при зимівлі – вогкість у гніздах , причиною якої є недостатній повітрообмін. Сім’я, що з’їла 1 кг меду, виділяє таку ж кількість рідини, а за зиму – біля відра води. Якщо вода по мірі утворення не видаляється, у гнізді настає різке підвищення вологості.

При цьому сильно розріджується кормовий мед, який потім викликає пронос у бджіл і може призвести до їх загибелі. Навіть ті з бджіл, які залишилися в такому гнізді живі, гинуть під час весняних похолодань.

У зимівнику обидва льотки вуликів потрібно тримати відкритими. Через верхній виходить тепле повітря, що накопичилося, через нижній – входить свіже зовнішнє. Повітря в зимовому приміщенні за добу повинне обмінюватися десятикратно. Лише у такому разі сім’ї зможуть перезимувати без вогкості. Заберіть верхнє утеплення або замініть його вологовбираючим холстиком. Зимівник обов’язково повинен мати припливну та витяжну вентиляцію.

Безперечно, надійніше зимують сильні продуктивні бджолосім’ї. Маленькі сімейки на 4-5 вуличок важко створюють необхідну температуру в клубі. Тому їм краще зимувати парами через глуху перегородку чи над сильними бджолиними сім’ями.

Медоносні бджоли пристосувалися без особливих труднощів переносити довгі зими. Головне – не порушувати їх природних нахилів та звичок.

Підживлення бджіл в різні періоди сезону. Цілі і види підгодівлі, їх приготування

У будь-який період року бджолина сім’я не повинна відчувати нестачу корму в своєму гнізді. Це запорука її розвитку, продуктивності та здоров’я. Тому високоякісна підгодівля медових трудівниць є важливою складовою прибуткового ведення бджолиного господарства. Початківцю пасічнику слід знати і враховувати всі нюанси, пов’язані з питаннями:

• коли і навіщо потрібна підгодівля;
• її види;
• як приготувати ту чи іншу підгодівлю;
• та інші нюанси.

Давайте послідовно розглянемо всі ці питання.

Весняна підгодівля бджіл

Ранньою весною, до обльоту бджіл і після нього, поки в природі не з’являться рослини медоноси з великою кількістю нектару, всім бджолиним сім’ям, в гніздах яких залишилося мало меду (менше 4-6 кг) слід давати підгодівлю. Вона потрібна для того, щоб матка стала інтенсивно відкладати яйця, а перезимувавші бджілки добре дбали про розплід і набиралися сил для весняних польотів за взятком. Це особливо важливо в тих випадках, коли родина слабка, а в окрузі мало ранніх медоносів.

У кожній області та районі одні і ті ж рослини починають цвітіння не одночасно. Найбільша кількість робочих бджіл з розплоду з’являється приблизно через 85 днів після закладки яєць. Оптимально, якщо терміни масового цвітіння медоносів збігаються з терміном найбільшої сили бджолиної сім’ї і по її кількості, і по дієвості. Тому бджоляр повинен сам вирішувати / вираховувати, коли і яку підгодівлю давати бджолам, з оглядкою на тенденції погоди в своєму регіоні, особливості місцевої флори, стан сім’ї.

Терміни, види і цілі підгодівлі бджолиної сім’ї навесні

Час підгодівлі бджолиної сім’ї, її мета, а також склад корму (вид), прямо обумовлюються тими завданнями, які стоять перед бджолярем:

• підгодівля бджолиної сім’ї до очисного обльоту;
• підгодівля, що спонукає бджіл до формування гнізда, збільшення розплоду і його вигодовування;
• підгодівля, стимулююча до вильоту за взятком;
• підгодівля для профілактики хвороб, зміцнення здоров’я сім’ї.

Наприклад, першорядним завданням може бути підживлення слабких сімей, які через нечисленність не можуть підтримувати потрібну температуру в своєму гнізді, виховувати розплід і потім, в теплий день, зробити очисний обліт. Їм обов’язково слід допомогти.

Кращою підгодівлею для посиленого формування гнізда, звичайно ж, є медово-білкова. На вирощування 1 кг личинок і збереження тепла в гнізді бджіл потрібна енергія, яку вони отримують від споживання 1 кг меду й півтора кілограма перги. Рамки з медом встановлюють за діафрагмою – крім кормової бази, вони служать імітацією взятку.

Підживлення цукровим сиропом

Найбільш часто для весняного підживлення застосовують сироп з цукру. Його дають в годівницях малого обсягу, і не використовують для отримання товарного меду. Коли з’являються першоцвіти, встановлюються погожі дні з температурою вище 10 оС, рідка, тепла підгодівля з цукрового сиропу може використовуватися для стимуляції бджіл на вильоти за першим взятком.

До її складу додають ліки, якщо перший обліт показує неблагополуччя зі здоров’ям у бджіл – наприклад, нозематоз (бджолиний пронос). У цьому випадку використовують ноземат, а з профілактичною метою в 1 кг солодкого частування додають 3 г оцтової або 1 г лимонної кислоти. Добавка 8 мг кобальту – він є в бджолиних кормах «Пчелодар» і «ДКМ», на 20% збільшує кількість розплоду в гнізді. Доброю вітамінною підгодівлею є сироп, зроблений на хвойному настої.

Приготувати підгодівлю з цукрового сиропу нескладно. Потрібну порцію чистого, без домішок, цукру відміряють в емальовану ємність, заливають теплою кип’яченою водою і розмішують до повного розчинення. Від кількості цукру залежить консистенція сиропу:

• густий – 1 частина води, 2 частини цукру;
• середній – рівні частини води і цукру;
• рідкий – 2 частини води, 1 частина цукру.

Не можна готувати сироп на вогні – він може підгоріти і стати непридатним. Відмінною добавкою до нього буде невелика кількість меду. Готову підгодівлю в теплому вигляді поміщають в чисті підрамочні і надрамочні годівниці. Ранньою весною не варто давати підживлення частими, малими порціями – такий алгоритм буде стимулювати бджіл до вильоту за взятком. І якщо тепла погода ще не встановилася, вилітаючі бджоли можуть гинути від холоду.

У дні підгодівлі ділянки біля вуликів слід утримувати в чистоті – не виливати на землю залишки сиропу, а льотки відкривати на виліт тільки 2-3 бджіл. Інакше виникає ризик залучення до запасів меду бджіл-злодійок з сусідніх пасік.

Підживлення бджіл в літній час

Зазвичай річну спонукальну підгодівлю проводять в серпні (в 15-25 числах), коли медозбір підходить до завершального етапу. Вона впливає на чисельність молодих робочих бджіл в наступному році, плану заготівлі корму на зимівлю, активність сім’ї. Актуальна серпнева підгодівля і в разі малої кількості квітучих рослин в окрузі, наприклад, буркуну, конюшини, гречки, соняшнику.

Неповноцінний запас корму для зимівлі підвищує ймовірність великого підмору. Для підгодівлі використовують відкриті рамки, в яких міститься мала кількість меду. Їх збризкують ситою – водою, підсолодженою медом і встановлюють за діафрагмою. Якщо таких рамок немає, підгодівлю роблять цукровим сиропом. Його дають на ніч в пропорції 1 л на сім’ю. Для заготівлі корму, достатнього для благополучної зимівлі, бджолам в середньому буде потрібно переробити до 10 кг цукру, розчиненого у воді.

Підживлення бджіл восени

При штучному утриманні бджіл більшу частину вироблюваної комахами продукції пасічник вилучає. Якщо він занадто скупиться, у бджолиної сім’ї залишається мало часу на заготівлю запасів корму для зимівлі. Іноді в їх припасах виявляється непридатний для корму падевий мед. Тому в передзимовий період – до настання холодів і припинення вильотів медових трудівниць, важливо зробити повноцінну підгодівлю.

У південні області холоди приходять в жовтні, в північні – в вересні і навіть раніше. До цього часу бджоли повинні встигнути з’їсти корм і переробити його. При непереробленому кормі народившийся молодняк не виживе, і сім’я, якщо теж не загине від голоду, вийде із зимівлі сильно ослабленою для нового медозбору.

Оптимальною підгодівлею восени, як і навесні, є квітковий мед, яким слід запастися в потрібній кількості влітку. Якщо з ряду причин медового підживлення недостатньо, можна використовувати його альтернативу – ситу, мед, розчинений у воді в пропорції 1: 1. Переваги ситі:

• набагато корисніше цукрового сиропу по вітамінах і мінеральному складу;
• зручна для використання;
• стимулює яйцекладку матки;
• поповнює кормові запаси бджіл замість падевого меду;
• можна регулювати консистенцію ситі.

Іноді в якості підгодівлі готують суміш з меду, цукру і теплої води в пропорції: 1: 2: 1.

Якщо підгодівля проводиться цукровим сиропом, його потрібно готувати густим, в концентрації 2 л води на 3 кг цукру, і давати порціями 1-3 л, щоб бджоли встигли його переробити і укласти в стільники. Тверді підгодівлі – цукровий льодяник, дрібнокристалічний цукровий пісок, коржі з меду (канді) застосовують рідко і, в основному, якщо вулики розміщені в сирих зимівниках.

Підживлення бджіл в різні періоди року грає велику роль в їхньому житті. Бджоляр повинен дуже відповідально ставитися до цього фактору, якщо хоче отримувати рясний урожай меду і збільшувати кількість міцних сімей на своїй пасіці.

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook

Як бджолам зимувати: основи догляду за пасікою в холодний період року

Починати поетапну підготовку бджіл до зимівлі потрібно у другій половині осені.

Бджолина сім’я поступово переходить до зимового стану у жовтні: знижується температура в гнізді, припиняється вирощування розплоду, збирання пилку та нектару. Лише зрідка в теплий час бджоли роблять обліт і звільняють кишечник. При похолоданні вони все щільніше збираються в середині гнізда. В цей час вже можна визначити, де збереться зимовий клуб.

У центрі клубу поблизу льотка опиняються стільники, у яких виводився останній розплід. Верхня межа клубу знаходиться на нижньому краї медових запасів. Однак бджоли піднімаються вгору до стелі, принаджені високою температурою у цій частині вулика.

Збираючись до клубу, бджоли ще більше віддаляються від льотка, і він залишається без захисту. Цим можуть скористатися оси, яких за теплої погоди початку жовтня буває дуже багато. Вони літають за нижчої температури, ніж бджоли і, заходячи у вулик, беруть мед із крайніх сотів.

Оси можуть завдати великої шкоди бджолиним сім’ям.

• Тому поблизу вуликів необхідно розставляти пляшки з розведеним медом, що забродив. Залучені запахом бродіння меду, оси заходять у пляшку і гинуть.
• У теплі дні пляшки ставлять рано вранці, а з початком льоту бджіл їх закривають пробками.

У незахищені льотки легко проникають миші , яких разом із вуликами часто заносять у зимівник. Вже там їм повне роздолля! Сім’я бджіл може бути знищена мишами за дуже короткий період.

• Для захисту від мишей на льоток обов’язково ставлять загороджувач або зменшують ширину льотка до 8 мм. Через льоток бджоли проходять вільно, а ось миші пролізти не можуть.

Бджолярський сезон у жовтні закінчується. Але не поспішайте заносити бджіл у зимівник. Якщо він недостатньо висох за літо, увімкніть електричні обігрівачі. Краще залишити бджіл зимувати на волі, ніж заносити в сирі підземні приміщення.

Якщо ви вирішили залишити бджіл на зиму в якійсь наземній господарській споруді, треба заздалегідь закласти в ній усі щілини, щоб вона не продувалася вітром.

У жовтні у південних регіонах бджоли можуть продовжувати активний спосіб життя, вишукуючи додаткові джерела живлення. Часто ними бувають перестиглі плоди, солодкий сік яких приваблює різних комах.

Підвищена температура викликає значну активність бджіл, у результаті за осінні місяці бджолині сім’ї сильно слабшають. Іноді сім’я, що мала після медозбору 2 кг бджіл, за теплу осінь слабшає до 0,5 кг.

Єдиний порятунок у таких випадках – молоді плодові матки, які пізніше закінчують відкладення яєць. Потрібно намагатися також не турбувати їхні сім’ї та не давати приводу до виникнення бджолиної крадіжки.

Пізня активність бджіл призводить іноді до того, що вони за осінь з’їдають значну частину корму, розташованого на рамках у центрі гнізда. Як відомо, бджолиний клуб узимку переміщається за кормом вгору.

Щоб сім’я не загинула з голоду вже на початку лютого, бджоляр має ще раз перевірити, на яких рамках зібрався клуб і чи достатньо на них корму.

Робити це треба рано вранці, поки прохолодно і бджоли не розійшлися по інших сотах. Якщо на цих рамках буде недостатньо меду, необхідно їх одразу замінити.

У жовтні у нормальній сім’ї немає запечатаного розплоду, де може бути варроатоз .

Якщо ви протягом року застосовували смужки байваролу або апістана, то для гарантії, що бджоли не загинуть від кліща, необхідно в цей час року обробити бджіл препаратом біпін .

• Вміст однієї ампули біпіну (1 мл) виливають у посудину з 2 літрами води та ретельно перемішують.
• Обробку проводять шляхом рівномірного поливання зі шприца робочим розчином біпіну в міжрамкові простори дворазово з інтервалом 7 днів.
• Доза – 10 мл на вуличку бджіл.
• Використовувати емульсію необхідно впродовж робочого дня.
• Роботу з біпіном слід проводити у халаті та рукавичках.

Не забудьте, що жовтень – час посадки медоносних дерев та кущів на пасіці та поблизу неї.

У листопаді бджоли перебувають у стані зимового клубу. Тільки в південних регіонах у теплі дні клуб може розпадатися і бджоли дозволяють собі вилетіти з вулика. Це дуже корисно, оскільки бджоли ще раз звільняють свій кишечник перед тривалою зимівлею. У центральних та північних районах за кліматичними умовами бджоли вже не можуть вилітати. Тому краще занести їх у заздалегідь підготовлене приміщення і дати спокій.

При визначенні найкращого способу зимівлі зазвичай дотримуються правила: якщо бджоли в зимові відлиги можуть облітатися, їх треба залишати на колишніх місцях пасічної точки. Ця територія має бути захищена від панівних холодних вітрів. Якщо ж бджоли не можуть вилітати, їх краще занести в зимівник і підтримувати температуру в межах 0-2 °С тепла.

При великих морозах температура в зимівнику не повинна опускатися нижче -2 °С, а під час відлиг підніматися вище +4 °С.

Це золоте правило, яке дозволить вам зберегти бджіл узимку.

Будь-яке приміщення для бджіл має бути сухим, не мати сторонніх запахів, його необхідно забезпечити припливною та витяжною вентиляцією . Вологість повітря визначають психрометром, який можна придбати у ветеринарній аптеці чи магазині бджільницва. Оптимальна вологість у зимівнику – 75-85%.

Вносять вулики в зимівник у настанням стійких заморозків. Краще це робити в суху морозну погоду, щоб не занести до зимівлі зайвої вологи. Коли бджоли заспокояться, у сильних бджолосім’ях відкривають верхні та нижні льотки, а у слабких – лише верхні. Для виходу зайвої вологи утеплювальні подушки замінюють на пористі холстики.

У цей час основне завдання бджоляра – менше навідуватися до бджіл, що зимують.

Зимівник відвідують лише при різких змінах температур: треба зменшувати просвіт витяжних труб при похолоданні і збільшувати при настанні потепління.

Сім’ї бджіл, що зимують на волі, в першу половину зими не вимагають будь-якого догляду. У сніжну зиму їх засипають снігом. У цей час у бджіл знижені обмінні процеси і їм буває достатньо повітря, що проникає через порівняно пухкий сніговий покрив. Тільки у час відлиг, коли на поверхні снігу утворюється кірка, її треба зруйнувати біля передньої стінки, перед льотком.

У листопаді бджолярі підбивають підсумки господарського року. Визначають та аналізують витрати на пасіці, недоліки та упущення в роботі. Починають готуватися до нового бджолярського сезону.

Грудень – місяць повного затишшя у бджолярському житті.

Вулики щойно поставлені в зимівник або на добре захищені ділянки просто неба. Ви впевнені, що гнізда сформовані правильно, кормів достатньо, матка молода, зимівля не завдасть їй особливих бід.

Однак можуть бути будь-які непередбачені обставини, які необхідно усувати впродовж зимового утримання.

Сім’ї, що втратили багато бджіл рано навесні, доводиться довго лікувати і годувати. Вони починають розвиватися з допомогою літніх медоносів, і у такій ситуації сподіватися на отримання товарного меду не варто. За розрахунками американських бджолярів, втрати від ослаблення значно перевищують втрати від загиблих бджіл.

Не всі бджолярі знають, що погана зимівля негативно впливає на плодючість маток. Не випадково сім’я, що не благополучно зимувала, навесні змінює матку.

А скільки псується сотів від вогкості та забруднення екскрементами ! Від цього втрата у медовиробництві найбільш відчутна.

Бджоли не бояться холоду. Навіть за сорокаградусних січневих морозів у розплідній зоні гнізда стабільно зберігається температура +35 °С.

Причина поганої зимівлі полягає не в низьких температурах повітря, а в грубих порушеннях умов зимового утримання.

Одна з вирішальних обставин – малі запаси корму . Від цього гине три чверті бджолиних сімей. Дикі бджоли зимують на рясних запасах кормів. Зимовий клуб просувається тільки вгору, поїдаючи мед у стільниках над головою. Бічні стільники їм не доступні.

На зиму бджолам потрібно залишати 20-30 кг меду. І жодна економія у цьому випадку неприпустима!

Саме така кількість меду врятує вас від непотрібних витрат при весняних підживленнях. Адже його має вистачити до початку цвітіння ранніх медоносів та навіть акації. Тільки тоді можна очікувати високих медозборів.

Друге лихо при зимівлі – вогкість у гніздах , причиною якої є недостатній повітрообмін. Сім’я, що з’їла 1 кг меду, виділяє таку ж кількість рідини, а за зиму – біля відра води. Якщо вода по мірі утворення не видаляється, у гнізді настає різке підвищення вологості.

При цьому сильно розріджується кормовий мед, який потім викликає пронос у бджіл і може призвести до їх загибелі. Навіть ті з бджіл, які залишилися в такому гнізді живі, гинуть під час весняних похолодань.

У зимівнику обидва льотки вуликів потрібно тримати відкритими. Через верхній виходить тепле повітря, що накопичилося, через нижній – входить свіже зовнішнє. Повітря в зимовому приміщенні за добу повинне обмінюватися десятикратно. Лише у такому разі сім’ї зможуть перезимувати без вогкості. Заберіть верхнє утеплення або замініть його вологовбираючим холстиком. Зимівник обов’язково повинен мати припливну та витяжну вентиляцію.

Безперечно, надійніше зимують сильні продуктивні бджолосім’ї. Маленькі сімейки на 4-5 вуличок важко створюють необхідну температуру в клубі. Тому їм краще зимувати парами через глуху перегородку чи над сильними бджолиними сім’ями.

Медоносні бджоли пристосувалися без особливих труднощів переносити довгі зими. Головне – не порушувати їх природних нахилів та звичок.