Ці станції метро у Києві з’явилися при Омельченку: ось так вони виглядають сьогодні (фото)

Олександр Омельченко, який помер від коронавірусу 25 листопада у віці 83 років, зіграв важливу роль в житті Києва, хоча щодо його діяльності в якості мера української столиці існують різні оцінки. У контексті розвитку міської інфраструктури, нерідко можна почути від киян спогади, що підземка тоді майже щорічно поповнювалася новими станціями.

Як змінився Київський метрополітен при мері Омельченко, і як виглядають відкриті ним станції – читайте в матеріалі нижче.

Керував Києвом Омельченко, уродженець Вінницької області, спочатку з 1996 року в якості голови КМДА (мером тоді був Леонід Косаківський), потім в 1998-му став головою Київської міськради, і через рік був обраний Київським міським головою. Мерство Омельченка тривало 7 років – з 1999 по 2006 рік.

За весь цей час у Києві відкрили 8 нових станцій метро.

Першою “підземною ластівкою” Олександра Олександровича на пару з Косаківським стало будівництво “Лук’янівської” на Сирецько-Печерській лінії – 38-ї станції Київського метрополітену. Урочисте відкриття з перерізанням червоної стрічки для нової станції “зеленої” гілки відбулося “під ялинку” – 30 грудня 1996 року.

Станція метро “Лук’янівська” в Києві запрацювала наприкінці 1996 року (фото: metro.kyiv.ua / uk.wikipedia.org)

Через рік другою новою підземкою цього “тандему” стало відкриття станції “Печерська“, теж на цій гілці. Тут вже за традицією все організували знову під Новий рік – 27 грудня 1997-го.

Станція метро “Печерська” зараз виглядає так (фото: metro.kyiv.ua / uk.wikipedia.org)

А ось старт розширення метрополітену в Києві саме за мерства Омельченка поклала 40-ва станція підземки “Дорогожичі” 30 березня 2000 року. Вона стала продовженням Сирецько-Печерської лінії.

Станція метро “Дорогожичі” сьогодні (фото: metro.kyiv.ua)

Конструкція станції: пілонна трисклепінна з острівною платформою довжиною 104 метри. У неї три підземних зали: середній і два зали з посадочними платформами. Назву “Дорогожичі” станція отримала від місцевості, де вона розташована.

Поштова марка із зображенням ст.м “Дорогожичі” (фото: metro.kyiv.ua)

Наступні нові станції метро були відкриті вже через три роки, і тепер Омельченко схвалив розширення Святошинсько-Броварської “червоної” лінії в західному напрямку. Так, в один день жителям столиці презентували нові підземки “Житомирська” та “Академмістечко“, і сталося це 24 травня 2003-го.

На “Житомирській”, як і на станції “Харківська”, був застосований прийом “перетікання” вестибюлів у станцію і навпаки. Особливий акцент був зроблений на сходах і сходовому порталі. Оригінальне освітлення платформ було досягнуто завдяки підвісній структурі зі світильниками.

Станція метро “Житомирська” (фото: metro.kyiv.ua / uk.wikipedia.org)

Станція “Академмістечко” є однією з найбільш завантажених підземок в столиці, оскільки має важливе транспортне розташування: звідси відправляються маршрутні таксі в передмістя, зокрема в Ірпінь, Гостомель, Клавдіїв, Пущу-Водицю. Крім того, поруч розташовані житлові масиви Біличі, Новобіличі та Академмістечко.

Станція метро “Академмістечко” (фото: metro.kyiv.ua / uk.wikipedia.org)

Далі повернулися знову до “зеленої” гілки, і в 2004 році 14 жовтня, якраз на свято Покрови, відкрили нову станцію метро “Сирець“.

Станція метро “Сирець” нині (фото: metro.kyiv.ua)

Вперше при будівництві станцій Київського метрополітену тут були встановлені вітчизняні ескалатори Крюківського вагонобудівного заводу, які за дизайном і технічними характеристиками не поступаються імпортним.

Станція метро “Сирець” (фото: uk.wikipedia.org)

Наступного року Омельченко урочисто відкрив нову, 44-ту станцію метро “Бориспільська” на Сирецько-Печерській лінії. Сталося це напередодні святкування Дня Незалежності, 23 серпня 2005-го. Назву підземка в Дарницькому районі отримала на честь Міжнародного аеропорту і населеного пункту під Києвом, куди веде траса над нею.

Станція метро “Бориспільська” (фото: metro.kyiv.ua)

До речі, в цьому ж році відкрили другий вихід на станції “Лісова”.

У 2006 році в столиці відкрили 45-у станцію метро “Вирлиця“, теж на “зеленій” гілці на півдні міста на Лівому березі. Названа підземка була так через однойменне озеро поруч.

Вона стала першою в Києві підземною станцією метро з вигнутою формою платформ і першою столичною підземкою з береговим розташуванням платформ.

Станція метро “Вирлиця” зараз виглядає так (фото: metro.kyiv.ua / uk.wikipedia.org)

До слова, того ж року ще відкрили другий вихід на станції метро “Дарниця”.

Раніше повідомлялося, що спливли нові деталі про хід будівництва в Києві довгоочікуваного метро на Троєщину.

На закритих станціях метро у Києві запущено “човниковий” рух: як, куди і за скільки можна доїхати (графік)

У Київському метро після підтоплення запровадили “човниковий” рух поїздів. Воно працює між станціями “Теремки”-“Деміївська”.

Про це повідомляє “Телеграф”, посилаючись на дані КМДА. Так, з сьогоднішнього дня, 13 грудня, на цій ділянці кожною із двох колій курсуватимуть поїзди з інтервалом 13 хв та 17 хв, у залежності від напрямку руху (за принципом фунікулеру або “човникового” руху).

При цьому слід зазначити, що в тунелі між станціями “Либідська” та “Деміївська”, де власне ведуться ремонтні роботи, потяги не ходитимуть.

Варто зазначити, що станом на 13:00 рух поїздів уже розпочато.

Також ви можете ознайомитись з новим розкладом руху:

Видання “Суспільне” вже побувало на відкритті човникового руху та поділилося фото з місця подій.

Місцеві жителі раді рішенню та кажуть, що “це краще, ніж нічого”.

“У перші дні було дуже важко, бо я вийшла з потягу і розгубилась. Зараз добираюсь до “Либідської”, а потім на тролейбусі їду сюди. “Човниковий” рух краще, ніж нічого. Адже вже можна дістатись потрібних станцій”, — розповідає одна із пасажирок метро.

Нагадаємо, що влада Києва анонсувала припинення руху метро від “Либідської” до “Теремків” на суботу, 9 грудня, проте вже вдень 8 грудня в КМДА повідомила про екстрене перекриття руху в частині синьої гілки метро.

Як виявилося, у тунелі метро “Деміївська” відбулася розгерметизація і вода почала підтоплювати рейки. На місце події прибув міський голова Києва Віталій Кличко, який припустив, що підтоплення сталося через порушення умов будівництва.

Після цього стало відомо, що підтоплення метро в Києві розслідуватиме прокуратура

Раніше “Телеграф” повідомляв про те, що у київському метро може статися ще одна катастрофа : архітектор назвав станцію.