§ 36. Ліквідація Гетьманщини та козацького устрою на Лівобережжі й Слобожанщині

Зважаючи на потребу в українських ресурсах під час чергової війни з Османською імперією та королівством Пруссією, російська імператриця Єлизавета Петрівна задовольнила клопотання козацької старшини про відновлення посади гетьмана. Новим гетьманом у 1750 році було обрано (а по суті призначено імператрицею) Кирила Розумовського. «Правління гетьманського уряду» припинило свою діяльність. З приїздом Кирила Розумовського в 1751 році на Лівобережжя відбулися адміністративні зміни. Зокрема, Гетьманщину повернули до відомства Колегії іноземних справ, а влада гетьмана поширилася на Київ та Нову (Підпільненську) Січ. Усе це означало розширення автономних прав Гетьманщини.

Під час гетьманування Кирило Розумовський розгорнув активну діяльність в українських землях: відбудував Батурин, куди переніс столицю; розбудував Глухів, що залишився гетьманською резиденцією; налагодив діяльність старшинської ради, яка управляла Гетьманщиною за відсутності гетьмана; самостійно призначав полковників та роздавав землю у приватну власність. Щоправда, така бурхлива діяльність насторожила імператрицю, і Єлизавета Петрівна заборонила здійснювати самостійну зовнішню політику та призначати полковників і генеральну старшину без її згоди, встановила контроль над українськими фінансами.

Козацький однострій — синій мундир з червоним коміром і білі штани — після військової реформи

1. Розгляньте ілюстрацію. Яке значення мало запровадження одностроїв?

Попри все, Кирилу Розумовському вдалося провести низку реформ. Здійснюючи судову реформу, він поділив Гетьманщину на 20 судових повітів. У кожному було відкрито земські суди для вирішення цивільних справ, підкоморські — для розгляду земельних спорів та Гродські — для розгляду кримінальних справ. У результаті військової реформи було створено регулярні (постійні) полки, введено уніформу для козаків та однакове озброєння (спис, шабля, рушниця). Відбулися й освітні зміни, зокрема гетьман запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей.

• 1. За яких обставин Кирило Розумовський став гетьманом?
• 2. Які заходи втілював у життя гетьман Кирило Розумовський, а які — російська імператриця Єлизавета?
• 3. У чому полягає сутність військової, судової та освітньої реформи, здійснених гетьманом?

Кирило Розумовський

(1728-1803)

1. Розгляньте портрет. До якого року він мав би бути створеним?

Ім’я (повне). Кирило Григорович Розумовський.

Народження. Народився в селі Лемеші поблизу Козельця на Чернігівщині.

Походження. Батько Григорій Розум був козаком.

Освіта. У 1743-1745 роках під іменем Івана Обидовського навчався в університетах Німеччини, Франції, Італії.

Ключові події життя.

До 1750 року. Старший брат Олексій після таємного одруження з імператрицею Єлизаветою Петрівною забрав юного Кирила до Петербурга, де той зробив кар’єру від камер-юнкера (нижча придворна посада) до графа. У 18-річному віці одружився з княжною Наришкіною, родичкою імператриці Єлизавети. Тоді ж був призначений Президентом Російської академії наук. На цій посаді пробув п’ятдесят років.

З 1750 року. У 22-річному віці став гетьманом і генерал-фельдмаршалом Російської імперії. На театралізованій церемонії обрання гетьмана самого Кирила Розумовського не було. Здійснив військову, судову, освітню реформи. Розробив проект відкриття у Києві та Батурині університетів європейського зразка. У 1762 році посприяв приходу до влади імператриці Катерини II внаслідок двірцевого перевороту, за що був щедро винагороджений землями та посадами. Зокрема, отримав чин сенатора, а згодом — генерал-ад’ютанта імператриці. Нова імператриця призначила йому додаткову довічну пенсію в розмірі 5 тисяч карбованців щорічно. Попри приязне ставлення до Кирила Розумовського, Катерина II продовжувала наступ на автономію Гетьманщини. В 1764 році змусила гетьмана скласти булаву та заборонила протягом 11 років жити в Україні. Лише в 1794 році Кирило Розумовський остаточно переїхав у Батурин, де й помер у 75-річному віці. Похований у Свято-Воскресенському храмі міста.

• 1. Письмово сформулюйте наслідки діяльності Кирила Розумовського, використовуючи слова-підказки: можливість, оновлення. Гетьманщина, діяльність, останній, спалах, автономія, козацька держава.
• 2. Поміркуйте, чому Катерина II, незважаючи на приязне ставлення до Кирила Розумовського, все ж ліквідувала гетьманство.

2. Ліквідація гетьманства та козацького устрою в Україні

У 1762 році російською імператрицею стала Катерина II. Вона прагнула зміцнення Російської імперії, перетворення її на централізовану державу. Для цього спрямовувала свою діяльність на знищення будь-яких проявів автономії та уніфікацію (створення однакової) системи управління всією імперією.

У 1763 році козацька старшина звернулася до Катерини II з «Проханням малоросійського шляхетства і старшин разом з гетьманом про відновлення колишніх прав Малоросії». Серед іншого, у «Проханні. » йшлося про закріплення права на спадкове гетьманство за родом Розумовських. У відповідь на те звернення Катерина II змусила гетьмана в 1764 році відмовитися від влади. У Маніфесті від 10 листопада 1764 року вона повідомила про добровільне зречення Кирила Розумовського та про ліквідацію гетьманства.

Тим часом у Слобожанщині Ізюмський, Острогозький, Харківський, Охтирський, Сумський козацькі полки мали перетворити за російським зразком на гусарські. Частина козацької старшини на чолі з полковником Ізюмського полку Федором Краснокутським спробувала протидіяти тим намірам. Однак царський уряд придушив виступ, а Федора Краснокутського заслали до Казані. Відтак, упродовж 1764-1765 років у Слобідській Україні взагалі було скасовано полково-сотенний устрій, козаків перетворено на так званих «військових обивателів» і створено Слобідсько-Українську губернію.

• 1. Чого прагнула Катерина II в управлінні Російською імперією?
• 2. Коли було ліквідовано гетьманство на Лівобережжі?
• 3. Коли на Слобожанщині було скасовано полково-сотенний устрій?

Із Маніфесту Катерини II про скасування гетьманства та утворення Малоросійської колегії (1764 рік)

«Після . звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові . створити . Малоросійську колегію. Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. . (П. Румянцев) у справах суду і розправи має голос голови, . а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів, повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий, нам довірений у нашу відсутність».

3. Друга Малоросійська колегія

Для управління землями колишньої Гетьманщини було створено другу Малоросійську колегію (1764-1786 роки) у складі 4 російських чиновників, 4 козацьких старшин та голови — графа Петра Румянцева. Друга Малоросійська колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд. Окрім того, до Петербурга було вивезено гетьманські клейноди, військові печатки, прапори. Це стало символом ліквідації української автономії. Головним завданням колегії було запровадження в Гетьманщині російської системи управління. Протягом 1765-1769 років під керівництвом Петра Румянцева було здійснено «Генеральний опис Малоросії» — перепис населення, майна та земель. Після перепису натуральні повинності було замінено грошовими податками.

Григорій Полетика

1766 року Катерина II надумала удосконалити російське законодавство. Для цього було створено спеціальну комісію. Крім російських, у комісії діяло 34 українських депутати. На засіданнях комісії відзначився представник старшини Григорій Полетика. Він палко відстоював принципи української автономності, наважився критикувати зміни в адміністративному поділі краю, податкову політику, використання козацького війська на різних будівельних роботах тощо. Катерина II не очікувала такої активності від депутатів і в 1768 році розпустила комісію під приводом війни з Османською імперією.

У 1781 році було видано царський указ про скасування полково-сотенного устрою на території колишньої Гетьманщини. Натомість за російським зразком запровадили намісницько-повітовий адміністративний поділ. У складі Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв (пізніше — губерній) було створено Малоросійське генерал-губернаторство на чолі з Петром Румянцевим. При цьому козацькі полки перетворили в карабінерські (карабіни — вкорочені та полегшені гвинтівки або рушниці з довжиною ствола до 56 см). У 1783 році Катерина II на Лівобережжі та в Слобожанщині запровадила кріпосне право, згідно з яким селянам було заборонено переселятися з місць останньої ревізії і на яких поширилося російське законодавство, що дозволяло їхній продаж, обмін на майно і можливість заслання в Сибір та на каторжні роботи без права судового оскарження дій поміщика. У 1785 році козацьку старшину зрівняли у правах з російським дворянством. Так було остаточно ліквідовано рештки української автономії. Наступного року другу Малоросійську колегію розпустили, оскільки вона виконала своє завдання.

• 1. Які заходи було здійснено другою Малоросійською колегією?
• 2. Чому комісія, створена Катериною II для вдосконалення законодавства, пропрацювала лише рік?
• 3. Що і коли змінилося в становищі рядових козаків, селян та старшини?

1. Уважно розгляньте хронологічну хмаринку.

Випишіть у зошит із хмаринки роки та поєднайте їх з відповідними історичними подіями:

Початок гетьманування Кирила Розумовського; остаточна ліквідація гетьманства Катериною II; ліквідація полково-сотенного устрою на Слобожанщині; діяльність другої Малоросійської колегії; ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережжі; запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині.

2. Підготуйте повідомлення на тему: «Кирило Розумовський — гетьман-реформатор».

3. Віднайдіть у тексті параграфа уривки, які доводять або спростовують думку: «За правління Катерини II Російська імперія посилила наступ на автономію Гетьманщини».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

“Олені Кравець дали голос радянської системи”. Чому всі говорять про оперу “Ти (Романтика)”

Історія про трагедію Павла Тичини та поетів Розстріляного відродження, розказана під динамічну реп-начитку і хіп-хоп композиції, здається нішевим мистецьким проєктом. Однак в українських медіа реп-оперу “Ти (Романтика)” обговорюють вже три дні.

Від відгуків “це геніально” і порівнянь з бродвейськими мюзиклами до закидів в аматорстві і пафосі та навіть орфографічних помилках, – думки слухачів розділилися.

Утім, більшість погоджується, що головне – це поява такого культурного продукту і можливість його слухати та сперечатись.

“Ти (Романтика)” – це 18 пісень, об’єднаних одною сюжетною лінією, історією поетів Розстріляного відродження.

Музиканти записали альбом разом із Сергієм Жаданом, Євгенієм Яновичем, гуртами “Хейтспіч” і NAZVA та іншими митцями.

BBC Україна запитала експертів, чим так зачепив слухачів цей музичний альбом, а творців альбому, як проєкт народився і що вони думають про критику.

Паралелі з сучасністю

“Ми зовсім не очікували такої реакції і завжди розуміли, що альбом не збере мільйони переглядів, тому що українською літературою цікавляться не так багато людей”, – каже BBC Україна автор ідеї й текстів Олександр Хоменко.

Але лише за перші вихідні відео на ютубі подивились 150 тисяч разів, а фільм-пролог до альбому, який музиканти випустили за добу до релізу, в інстаграмі зібрав понад мільйон переглядів.

Як пояснюють і автори проєкту, й критики, “Ти (Романтика)” захоплює насамперед паралелями з сучасністю.

“У нас тут Володимир Сосюра служить у Третій штурмовій (відсилка до 3-го Гайдамацькому полку Армії УНР, в якому служив поет. – Ред.), Курбас – тримає “культурний фронт”, а Тичина – нагадує долю людини на окупованих”, пояснюють творці альбому.

Творці проєкту “МУР” – (зліва направо) Марія ОʼРайлі, Микола Шмундир, Соломія Козолуп, Олександр Хоменко й Віктор Ткаченко

Олександр Хоменко, який народився і вчився у Києві, розповідає, що поезією й поетами захоплювався ще зі школи.

Перші свої вистави він присвячував російським поетам, каже, тому, що у школі була жахлива вчителька літератури, і тепер він про це шкодує.

Усе змінилося 24 лютого. Ідея написати оперу про Розстріляне відродження народилася після того, як Хоменко провів місяць в окупації на Київщині, а потім повернувся до Києва і блукав його порожніми вулицями.

Він був вражений тим, як актуально лунали рядки українських письменників і поетів початку минулого століття.

Тоді й виник проєкт “МУР”, мета якого, як кажуть автори, протистояти російській агресії словом.

Разом з Олександром Хоменком над проєктом працюють композитор Віктор Ткаченко, дизайнерка Соломія Козолуп, а також Марія ОʼРайлі, Олександр Заїка і Микола Шмундир.

Проєкт вже випустив кілька освітніх відео про Лесю Українку, Василя Стуса, “Щедрик”.

Але найбільшу увагу привернула їхня остання робота – реп-опера про Розстріляне відродження.

“Розчарування у повітрі”

У центрі сюжету – трагедія Павла Тичини, йому присвячені цілих три треки з 18 у альбомі.

Історія починається з 1960-тих років, коли вже немолодий поет оглядається на своє минуле і міркує про те, за що його вважали зрадником, адже він вижив при тій владі, яка знищила багатьох інших поетів.

А потім слухач повертається у часи молодості Тичини – до визвольних змагань 1917-1921 років, його знайомства з поетами-сучасниками, його зради, коли він вступає у комуністичну партію, і репресій українських митців.

Назва альбому відсилає до новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)“, в якій автор розчарований ідеалами революції.

“Розчарування відчувається сьогодні у повітрі. Ми розчаровані діями нашого політичного істеблішменту, корупційними скандалами”, – пояснює Хоменко.

Музику для проєкту написав композитор Віктор Ткаченко. Мелодії підбирали окремо до кожної історії.

“Ми намагалися відбивати стиль кожного письменника у мелодії, – каже автор проєкту. – Так у пісні про поета-футуриста Михайля Семенко можна почути авангардні урбаністичні звуки, а у треці про Леся Курбаса лунає класичний театральний інструмент – альт”.

Автор фото, Фейсбук Соля Козолуп

Дизайнерка проєкту Соля Козолуп поділилася фото творчого процесу

Але саме жанр реп-опери і мав передати ритм творів та життя поетів, каже Хоменко.

Він додає, що голоси для кожної пісні теж невипадкові, з кожним повʼязана особиста історія. Так, лідер гурту “Фіолет” Сергій Мартинюк нагадував автору своєю вдачею Миколу Хвильового.

Утім, найбільше обговорень і часом нарікань викликала участь у проєкті акторки “95 кварталу” Олени Кравець. Авторам закидали, що ведуча “Жіночого кварталу” не надто асоціюється з поетами Розстріляного відродження.

Але, як пояснює Хоменко, в опері їй запропонували стати “голосом системи, яка нищить поетів, і вона з цією роллю чудово справилася”.

За що критикують

Попри те, що більшості слухачів альбом сподобався, були й негативні відгуки.

Авторів критикували за помилки у пунктуації і наголосах, слабкі рими і погану начитку та плутаний сюжет, який складно зрозуміти тим, хто не в темі.

За словами Хоменка, з конструктивною критикою вони погоджуються, адже створити проєкт такого масштабу без помилок складно. Але обурення у них викликало звинувачення у порушенні авторських прав.

Поетка Любов Якимчук заявила, що частину цитат взяли з ігрового фільму про будинок “Слово”, який тільки має вийти у прокат.

Як пояснив BBC Україна Олександр Хоменко, він співпрацює з командою фільму і ще у грудні узгодив з продюсерами і правовласниками фільму використання цитат та отримав від них дозвіл.

Це підтвердив у коментарях і режисер фільму Тарас Томенко.

Якщо дивитися на цю роботу як на музичний альбом, тут звичайно є за що покритикувати, каже BBC Україна музичний оглядач Філ Пухарев.

“Тексти пісень не витримують порівняння з оригіналами, а рими часом передбачувані”, – каже Пухарев.

На його думку, музичне аранжування теж складно назвати великою композиторською роботою. “Це скоріше бітмейкерство, а не мелодії, не музика, яка б вирізнялась оригінальністю, композиторською думкою”.

Але, можливо, саме доступність форми й була задумом авторів, і вони це зробили “грамотно й стильно”, каже критик. “Це абсолютно правильний хід для того, щоб це слухали”.

У піснях є вдалі метафори і реперські “панчі”, каже Пухарев, але головний здобуток альбому – це його сучасне звучання.

“Коли у пісні про Сосюру “Третя рота” згадується Дебальцеве, у тебе мурашки по шкірі”, каже він.

Альбом не просто створений за мотивами біографій письменників, його авторам вдалося виписати історичні паралелі так, що ти відчуваєш, що вони дійсно римуються з нашими часами, підсумував Пухарев.

Грамотна популяризація

Літературознавець Ростислав Семків передусім відзначив новаторський формат і “яскравість ідеї” альбому.

“Комусь може не подобатись, які вірші відібрали автори, хтось звернув увагу на помилки, орфографічні й десь фактичні, але – це деталі. Головне, що такий твір зʼявився”, – пояснив він у коментарі BBC Україна.

Проєкт привернув увагу до трагедії, яка трапилася, яку треба пригадувати, і це хороший спосіб – пригадування.

На закиди деяких дописувачів про те, що у піснях подекуди лунає ненормативна лексика, Семків каже, що це реп-опера і виставляти претензії реперу, що він десь матюкнувся, просто смішно.

“Ми ж хочемо, щоб підлітки припинили слухати російський реп, тоді нам потрібні сильніші проєкти, які його виштовхнуть. І це така спроба”, – каже Семків.

З цією думкою погоджується експертка сучасного мистецтва Катя Тейлор.

За її словами, “Ти (Романтика)” – це спосіб популяризувати поезію і зробити її зрозумілою молоді, щоб вона зазвучала на домашніх вечірках, і люди переспівували і начитували пісні, а паралельно вивчали історію”.

“Це і є україномовна популярна культура, про яку ми мріяли приблизно з часів Винниченка”, – підсумувала Олеся Островська-Люта, директорка Мистецького Арсеналу.