Головний мозок

Головний мозок є одним із найскладніших і найцікавіших органів у тілі. Він відповідає за контроль усіх наших тілесних функцій і дозволяє нам думати, відчувати та взаємодіяти з навколишнім світом. У цій статті ми дослідимо структуру, функції та деякі цікаві факти про людський мозок.

З чого складається головний мозок?

Людський мозок — це трикілограмова маса м’яких тканин, захищена черепом. Він поділяється на три основні частини: великий мозок, мозочок і стовбур мозку.

Великий мозок є найбільшою частиною мозку і відповідає за контроль свідомого мислення, довільних рухів і чуттєвого сприйняття. Він ділиться на дві півкулі, ліву і праву. Ліва півкуля відповідає за мову, логічне мислення та аналітичні здібності, тоді як права півкуля відповідає за креативність, інтуїцію та просторове усвідомлення.

Мозочок розташований у задній частині мозку, під великим мозком. Він відповідає за координацію довільних рухів, рівноваги та пози.

Стовбур мозку розташований біля основи мозку і відповідає за контроль мимовільних функцій, таких як дихання, частота серцевих скорочень і артеріальний тиск.

Функція людського мозку

Людський мозок відповідає за широкий спектр функцій, зокрема:

– Сенсорне сприйняття: мозок отримує інформацію від органів чуття, таких як очі, вуха, ніс і шкіра, і обробляє цю інформацію, щоб сформувати цілісну картину навколишнього світу.

– Моторний контроль: мозок посилає сигнали до м’язів і органів, щоб контролювати рух і функції організму.

– Емоційна обробка: мозок відповідає за обробку емоцій і почуттів, таких як щастя, смуток, гнів і страх.

– Зберігання та відновлення пам’яті: мозок відповідає за зберігання та відновлення спогадів, що є важливим для навчання та щоденного функціонування.

– Обробка мови: ліва півкуля мозку відповідає за обробку мови, що дозволяє нам спілкуватися з іншими за допомогою мови та письма.

– Увага та зосередженість: мозок відповідає за увагу та зосередженість, що дозволяє нам зосереджуватися на завданнях і ігнорувати відволікання.

– Прийняття рішень і вирішення проблем: мозок відповідає за прийняття рішень і вирішення проблем, що дозволяє нам орієнтуватися в складних ситуаціях і робити усвідомлений вибір.

Цікаві факти

Цікаві факти про людський мозок:

1. Людський мозок містить приблизно 100 мільярдів нейронів, які відповідають за передачу інформації в мозок і тіло.
2. Мозок є найбільш енергоємним органом у тілі, він використовує до 20% енергії тіла, незважаючи на те, що становить лише 2% від загальної ваги тіла.
3. Головний мозок здатний генерувати до 23 Вт енергії, чого достатньо для живлення лампочки.
4. Людський мозок містить приблизно 100 трильйонів синапсів, які є зв’язками між нейронами, які забезпечують спілкування та обробку інформації.
5. Мозок здатний перебудовуватися у відповідь на новий досвід і навчання, процес, відомий як нейропластичність.
6. Мозок відповідає за вироблення та регулювання широкого спектру гормонів і нейромедіаторів, які необхідні для підтримки фізичного та психічного здоров’я.
7. Мозок здатний відчувати широкий спектр змінених станів свідомості, включаючи сновидіння, медитацію та галюцинації.
8. Мозок відповідає за контроль циркадного ритму організму, який регулює сон і неспання.
9. Головний мозок здатний генерувати широкий спектр емоцій, від радості та щастя до страху та тривоги.
10. Людський мозок здатний обробляти інформацію з неймовірною швидкістю, за деякими оцінками, він може обробляти до 1 мільйона біт інформації за секунду.

Висновок

Людський мозок — чудовий орган, який відповідає за широкий спектр функцій, від керування функціями тіла до того, щоб ми могли думати, відчувати та взаємодіяти з навколишнім світом. Його складність і багатогранність роблять його одним із найбільш захоплюючих і важливих напрямків дослідження в галузях нейронаук і психології.

Оскільки наше розуміння людського мозку продовжує зростати, ми відкриваємо нові та захоплюючі ідеї щодо його структури і функцій. Ці знання мають потенціал для революції в таких галузях, як медицина, освіта та технології, дозволяючи нам розробляти нові методи лікування розладів, пов’язаних з мозком, покращувати навчання та когнітивні здібності та створювати досконаліші системи штучного інтелекту.

Однак ми все ще багато чого не знаємо про людський мозок, і необхідні подальші дослідження, щоб повністю розкрити його потенціал. Продовжуючи вивчати мозок і його функції, ми зможемо отримати глибше розуміння того, що робить нас людьми і як ми можемо покращити своє життя та життя інших.

Спинний мозок є однією з найважливіших структур в організмі людини. Це довгий тонкий трубчастий пучок нервів, який тягнеться від основи мозку вниз через центр спини.

✅Будова головного мозку людини: відділи та функції

Головний мозок людини являє собою основний регулятор всіх функцій, що відбуваються в живому організмі. У центральній нервовій системі він займає особливе місце поряд зі спинним мозком.

Будова головного мозку людини і його функції досі вивчають провідні фахівці в галузі медицини, нейрофізіології, психіатрії та психології. Однак деякі його таємниці не розкриті до цього часу.

Основні функції відділів головного мозку

Сіра речовина, з якого складається людський мозок, являє собою скупчення нейронів. Їх кількість налічується близько 25 млрд. Весь мозок покритий 3 оболонками:

• твердою;
• м’якою;
• павутиною (спинномозкова рідина, яка циркулює по каналах цієї оболонки захищає мозок від пошкоджень).

Вага мозку чоловіка і жінки трохи відрізняється: у дам його маса в середньому дорівнює 1245 г, а у представників сильної статі – 1375 г. При цьому варто відзначити, що його вага ніяким чином не впливає на рівень розумового розвитку людини. У першу чергу це залежить від кількості зв’язків в головному мозку.

Життєдіяльність людини повністю залежить від того, яким чином функціонують різні відділи головного мозку. У цьому процесі особливе місце займають клітини мозку, які генерують і передають імпульси.

Будова мозку

Три найбільші частини мозку представлені у вигляді: великих півкуль, мозочка і мозкового стовбура. Список 5 основних відділів мозку виглядає трохи по-іншому:

• кінцевий мозок (займає 80% всієї маси);
• проміжний мозок;
• задній мозок (складається з мозочка і мосту);
• середній мозок;
• довгастий мозок.

Функції головного мозку складно зрозуміти без ретельного вивчення його структури і будови. Кінцевий мозок складається з 2 великих півкуль: правого і лівого. Будова великих півкуль головного мозку відрізняється від інших відділів великою кількістю борозен і звивин. Кожна півкуля складається з:

Кору головного мозку фахівці умовно поділяють на 3 види:

• древню (складається із: нюхового горбка, передньої речовини, подмозолістої, напівмісячної і бічної подмозолістої звивини);
• стару (включає в себе фасцію (зубчасту звивину) і гіппокамб);
• нову (до неї належать всі інші частини кори).

Таким чином, будова півкуль головного мозку являє собою багаторівневу систему, де обидві півкулі розділені борозною, в якій знаходиться мозолисте тіло і склепіння. Завдяки їм обидві півкулі з’єднані між собою. Нервові волокна, з яких складається нова кора, іменується мозолястим тілом. Під цим волокнами і знаходиться звід.

У цій багаторівневій системі великих півкуль мозку можна виділити лобову, тім’яну і потиличну частку, а також підкірку і кору. Обидві півкулі доповнюють один одного: так, лівою половиною тіла управляє праве, а за праву половину відповідає ліва.

Проміжний мозок

Він складається з декількох частин:

• вентральної частини (представленої гіпоталамусом);
• дорсальної частини (в яку входять: епіталамус, таламус і метаталамус).

Для того, щоб організм людина могла своєчасно пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища все роздратування зовнішнього світу надходять в одне і те ж місце: таламус. Вже звідти вони надходять у великі півкулі головного мозку, будова яких було розглянуто раніше.

Регуляція вегетативних функцій відбувається в підкірковому центрі, представленому гіпоталамусом. Він впливає на організм людини через нервову систему і залози внутрішньої секреції.

Гіпоталамус також впливає на обмін речовин і регулює роботу деяких ендокринних залоз. Гіпофіз знаходиться саме під ним. Від нього безпосередньо залежить температура тіла людини і як протікає робота травної та серцево-судинної системи. Своєю чергою, гіпоталамус впливає на харчову і питну поведінку, а також регулює сон і неспання людини.

Кора головного мозку

Товщина цієї поверхні близько 3 мм і покриває обидві півкулі. Сама кора має 6 шарів, які відрізняються між собою шириною, розмірами, щільністю розташування й формою нейронів:

• Наріжний зернистий;
• Молекулярний;
• Наріжний пірамідальний;
• Внутрішній зернистий;
• Внутрішній пірамідальний;
• Веретеноподібний.

Вся кора головного мозку складається з пучків нервових волокон і нейронів. Їх нараховують більше 10 млрд.

Кожна частка кори мозку відповідає за роботу деяких специфічних функцій:

• потилична частка – за зір;
• лобова – за рухи, мову і складне мислення;
• скронева – нюх і слух;
• тім’яна – смак і дотик.

У сірій речовині всі нейрони контактують один з одним. Біла речовина головного мозку складається з нервових волокон. Деякі з них об’єднують обидва великі півкулі разом. У білій речовині виділяють 3 види волокон:

• проєкційні (виконують провідну функцію, завдяки їм кора мозку має зв’язок з іншими утвореннями);
• ассоціаціонні (грають сполучну роль між різними корковими ділянками однієї півкулі);
• комісуральні (об’єднують обидві півкулі між собою).

Середній мозок

Він здійснює випрямні й настановні рефлекси, завдяки чому людина може ходити і стояти. Також середній мозок впливає на регуляцію м’язового тонусу і дозволяє тілу повертатися убік джерела різкого звуку.

Довгастий мозок

Він є природним продовження спинного мозку. При ретельному аналізі стає ясно, що в будові спинного та головного мозку багато спільного. У головному мозку біла речовина складається з довгих і коротких нервових волокон. У той час як сіра речовина має вигляд ядер. Спинний мозок регулює обмін речовин, дихання, кровообіг. Крім того, він відповідає за рівновагу і координацію рухів. Також він відповідальний за чхання і кашель.

Стовбурова частина головного мозку складається з:

Дихання, серцебиття і членороздільна мова повністю залежать від роботи стовбура мозку.

Задній мозок

У нього входять два елементи людського мозку: міст і мозочок. Міст складається з дорсальної поверхні, яка накрита мозочком, і вентральної волокнистої поверхні. Волокна розташовані поперечно таким чином, що безпосередньо з мосту переходять в середню ніжку мозочка. Основна функція заднього мозку – провідникова.

Мозочок, який ще називають іноді малим мозком, займає майже всю задню яму черепа. Його маса дорівнює 120-150 м. Мозочок розділений від великих півкуль, які нависають над ним, поперечною щілиною. Умовно його можна розділити на черв’ячка, дві півкулі, нижню і верхню поверхню.

У мозочку виділяють 2 речовини: білу і сіру. Сіра речовина являє собою кору, яка, своєю чергою, складається з зернистого, молекулярного шару і грушоподібних нейронів. Біла речовина є мозковим тілом мозочка. Координація рухів людини повністю залежить від функціонування мозочка.

Лімбічна система

Особливу увагу варто приділити лімбічній системі, яка безпосередньо впливає на емоційну поведінку людини. Сама система представлена ​​у вигляді нервових утворень, розташованих у верхньому стовбурі мозку. На сьогодні лімбічна система мало вивчена, однак її вплив на людський організм вельми істотний: під її впливом у людини виникає почуття страху, голоду, спраги і навіть статевий потяг.

Що ми дізналися?

1. Загальна Будова: Головний мозок людини ділиться на три основні частини: передній мозок, середній мозок, і задній мозок.
2. Передній Мозок (Теленцефалон):
   • Кора головного мозку: Відповідає за свідомість, думки, пам’ять, мову.
   • Підкірка: Включає базальні ганглії і лімбічну систему, важливі для емоційного відгуку та моторної координації.
3. Середній Мозок (Мезенцефалон): Передає інформацію між переднім та заднім мозком, відіграє роль у регуляції зору, слуху та деяких моторних функцій.
4. Задній Мозок:
   • Мозочок (Церебелум): Координація рухів, баланс, постава.
   • Продовгуватий Мозок (Медулла Облонгата): Контролює життєво важливі функції, такі як дихання, серцебиття.
5. Міжмозок (Діенцефалон): Включає таламус (передача сенсорної інформації) та гіпоталамус (регуляція гормонів, температури тіла).
6. Захисні Механізми: Головний мозок захищений черепом, мозковими оболонками, і мозково-спинномозковою рідиною.
7. Кровопостачання: Мозок отримує кров від великих артерій, що забезпечують достатній притік кисню та поживних речовин.

Висновок

Головний мозок людини – це високоорганізований і складний орган, який контролює безліч функцій, від базових життєво важливих процесів до складних когнітивних завдань. Його будова та функції відображають складність людської свідомості та поведінки.

Знання про структуру та функції головного мозку важливі не тільки для медицини та біології, але й для глибшого розуміння самих себе як людських істот.

Мозок і розлади координації рухів

Мозок є відділ головного мозку, який відповідає за координацію рухів, також за можливість забезпечувати рівновагу тіла і регуляцію м’язового тонусу.

Основні функції і порушення мозочка

Сама будова мозочка схоже на будову півкуль головного мозку . Мозочок має кору і біле під нею речовина, яка складається з волокон з мозочковими ядрами.

Сам по собі мозок тісно пов’язаний з усіма відділами головного мозку, а також зі спинним мозком. Переважно мозочок відповідає за тонус м’язів-розгиначів. Коли функція мозочка порушується, з’являються характерні зміни, які прийнято називати «мозжечковий синдром». На даному етапі розвитку медицини виявлено, що мозочок має відношення до впливу на багато важливих функцій організму.

При ураженні мозочка можуть розвинутися різні порушення рухової активності, з’явитися вегетативні розлади, а також порушується м’язовий тонус. Це відбувається внаслідок тісного зв’язку мозочка зі стовбуром мозку. Тому мозочок є центром координації рухів.

Основні симптоми ураження мозочка

При пошкодженні мозочка відбувається порушення роботи м’язів, важко хворому утримувати тіло в рівновазі. На сьогоднішній день існують основні ознаки мозочкових розладів координації рухів:

• інтенційний тремор
• руху довільні і мова уповільнені
• плавність рухів рук і ніг втрачена
• змінюється почерк
• мова стає скандованою, розстановка наголосів в словах більше ритмічна, ніж смислова

Мозочкові розлади координації рухів виражені в порушенні ходи і запамороченнях атаксії. Труднощі можуть виникнути і при спробах піднятися з лежачого положення. Порушується поєднання простих рухів і складних рухових актів, так як вражена мозжечковая система. Мозочкова атаксія викликає у хворого хитку ходу, яка характеризується похитування з боку в бік. Також при відведенні погляду в крайнє положення може спостерігатися ритмічне посмикування очних яблук, так проявляється порушення руху окорухових м’язів.

Атаксия буває різних видів, проте всі вони схожі по одному основному ознакою, а саме порушення рухів. Хворий має статистичні порушення, навіть якщо його підштовхнути він впаде, не помітивши, що падає.
Мозжечковая атаксія спостерігається при багатьох захворюваннях: крововиливах різного походження, при пухлини, спадкових дефектах, отруєннях.

Мозочкові вроджені та набуті захворювання

Захворювання пов’язані з мозочком бувають вродженими і набутими . Вродженим генетичним захворюванням домінантного типу є спадкова атаксія мозочка Марі. Починає свій вияв хвороба з порушення координації рухів. Це пов’язано з гіпоплазією мозочка і його зв’язків з периферією. Часто така хвороба супроводжується поступовим проявом зниження інтелекту, порушується пам’ять.

Під час лікування враховується тип спадкування даного захворювання, в якому віці з’явилися перші симптоми, зміни, деформації скелета і стоп. Існують також ще кілька варіантів хронічної атрофії мозочка системи.

Зазвичай лікарі хворому з таким діагнозом призначають консервативне лікування. Завдяки такому лікуванню можна значно знизити тяжкість симптомів. Під час лікування можна значно підсилити харчування нервових клітин, а також поліпшити кровопостачання.

До придбаному мозжечковому захворювання може привести черепно-мозкова травма, коли виникає травматична гематома. Встановивши такий діагноз, лікарі проводять хірургічну операцію з видалення гематоми. Також поразку мозочка можуть викликати злоякісні пухлини, найбільш часті з них це медулобластоми, а також саркоми. Інсульт-інфаркт мозочка також можуть бути причиною крововиливу, який виникає при атеросклерозі кровоносних судин або ж гіпертонічного кризу. При таких діагнозах зазвичай призначають оперативне лікування мозочка.

В даний час трансплантація окремих ділянок головного мозку неможлива. Це обумовлено етичними міркуваннями, так як смерть людини констатується за фактом смерті головного мозку тому, коли господар мозку ще живий він не може бути донором органів.

Мозочковою інсульт: причини виникнення та лікування

Мозочковою інсульт виникає тоді, коли на дану область мозку кровопостачання переривається. Тканина мозку, на яку не надходить з крові кисень і поживні речовини швидко гине і це призводить до втрати деяких функцій організму. Тому інсульт є небезпечним станом для життя людини і вимагає невідкладної медичної допомоги.

Існує два види інсульту мозжечкового:

Найбільш частою формою є ішемічний мозжечковий інсульт, який настає внаслідок різкого зменшення припливу крові до області мозку. У свою чергу такий стан може викликати:

• згусток, який блокує надходження крові в кровоносну судину
• згусток (тромб), який сформувався в артерії, що переносить кров до мозку
• коли відбувається розрив кровоносної судини і настає крововилив в мозок

Наслідками інсульту мозочка є: висока пітливість нерівне дихання надмірна блідість прискорене серцебиття нестабільний пульс почервоніння обличчя. Щоб розчинити тромб, який викликав ішемічний інсульт, проводять екстрене лікування. Також медична допомога необхідна щоб зупинити кровотечу під час геморагічного інсульту.

Під час лікування ішемічного мозжечкового інсульту призначають лікарські препарати, які допомагають розчинити тромби і запобігти їх формування, призначають ліки, які розріджують кров, для контролю кров’яного тиску, для лікування нерегулярного серцевого ритму. Для лікування ішемічного мозжечкового інсульту лікар може провести операцію. Категорично заборонено проводити самолікування, адже неправильний підхід до проблеми може викликати погіршення стану.