Зміст:
Мамонти довго мандрували по Землі льодовикового періоду. Як про це дізналися
Виявилося, що мамонт подолав близько 70 тисяч кілометрів – цього достатньо, щоб обійти Землю по екватору майже двічі.
Шерстисті мамонти – родичі сьогоднішніх слонів.
Вони населяли північні широти Землі у плейстоцені – епосі четвертинного періоду, яка почалася 2,58 млн років тому і завершилася 11,7 тис. років тому, з закінченням останнього льодовикового періоду.
17 тисяч років тому
Дослідження бивня мамонта опублікували у журналі Science.
Воно допомагає зрозуміти, як переміщувалися протягом життя ці древні істоти.
“Неясно, чи була це сезонна міграція, але цей мамонт пройшов пристойну відстань”, – говорить один з авторів роботи доктор Метью Вуллер з університету Аляски у північному місті Фербанкс.
Автор фото, JR ANCHETA
Доктор Метью Вуллер з бивнем мамонта, якому 17 000 років
“У різні періоди життя мамонт відвідав багато районів Аляски. Що вражає, якщо уявити, наскільки велика ця територія”, – додає вчений.
Бивні мамонта у даному контексті нагадують деревні кільця – за ними можна прочитати історію життя тварини.
Більше того, деякі хімічні елементи, які потрапили у бивні за життя тварини, можуть бути географічними покажчиками тих місць, де свого часу побував мамонт.
За цими даними дослідники з’ясували історію подорожей самця, який жив 17 тисяч років тому на півночі Америки.
Його рештки знайшли біля заполярного гірського хребта Брукс на півночі штату Аляска.
“З моменту народження і до самої смерті вони ніби ведуть щоденник і він записується на їхніх бивнях”, – пояснює директор Музею Півночі Університету Аляски Пет Дракенміллер, який також брав участь в дослідженні.
Бивні – це видовжені зуби ссавців, якими були мамонти.
“Мати-природа зазвичай не веде настільки зручних і повних записів про життя індивіда”, – додає Пет Дракенміллер .
Бивні мамонтів наростали шарами протягом усього життя тварини.
Якщо розрізати бивень по довжині, він виглядає як вкладені один в одний ріжки для морозива. І при цьому описують хронологію життя власника.
Ізотопи і мапи
Автор фото, JR ANCHETA
Розколотий навпіл бивень улабораторії вивчення стабільних ізотопів на Алясці. Синя фарба використовувалася для виявлення ліній росту тварини
Дослідники отримали дані про подорож мамонта, вивчаючи ізотопи хімічних елементів стронцію і кисню, що містяться в півтораметровому бивні.
Потім їх проаналізували на основі мап, які описують розподіл ізотопів на Алясці.
Виявилося, що за 28 років життя на планеті мамонт подолав 70 тисяч кілометрів. Для порівняння: довжина екватора – 40 тисяч км.
Дослідження також вказує на можливі причини зникнення мамонтів.
Для тварин, які населяли дуже великі площі (так звані “мамонтові степи”), вторгнення лісів на трав’янисті рівнини, їхнє природне місце існування, у кінці останнього льодовикового періоду створило серйозні проблеми.
Мамонтам стало складніше шукати їжу і водночас на них самих частіше стали полювати хижаки.
Іншим фактором вимирання мамонтів вважають полювання людини.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
Найбільші фрукти в світі, цікаві факти
Є «гіганти» серед цитрусових, досить багато екзотичних плодів величезного розміру, а є найбільша ягода, яка росте і в Росії. Зовні схожими є джекфрут і плоди хлібного дерева.
Найбільші цитрусові
Серед сімейства цитрусових найбільшим є помело або памела. Його нерідко порівнюють з грейпфрутом. Зазвичай у плода округла форма. У діаметрі він може досягти двадцяти сантиметрів. Відомі плоди, які важили близько десяти кілограм. Його м’якоть сухувата, а смак солодкий.
Помело росте на острові Таїті, в Америці, Ізраїлі, південно-східної Азії. Для Росії цей плід не такий вже і екзотичний, так як його вільно можна придбати практично в будь-якому супермаркеті.
Великі плоди хлібного дерева
Плід хлібного дерева нагадує такий екзотичний фрукт, як джекфрут, однак це тільки візуальне схожість. Хлібне дерево росте в тропічних регіонах, частіше його можна побачити в Океанії та Південно-Східної Азії. Урожайність цієї рослини настільки велика, що в деяких країнах його плоди – основний продукт харчування місцевого населення.
Плоди досить великі, в діаметрі вони можуть досягати тридцяти сантиметрів. Вага – близько чотирьох кілограмів. Дивно те, що його вживають і як овоч, і як фрукт. Зрілий плід хлібного дерева їдять як фрукт в сирому вигляді, недозрілий же плід використовують при готуванні в якості овоча. Він дійсно має хлібним смаком, який відчувається тільки при дегустації приготованого недозрілі плоду.
Великі екзотичні фрукти
З екзотичних фруктів можна виділити кілька найбільш великих. Один з них – дуріан. Це величезний плід вагою від двох до десяти кілограм. Його шкірка зеленувато-коричневого кольору, вся вона покрита великими колючками. У фрукта надзвичайно неприємний запах і специфічний смак, через що далеко не всі туристи вирішуються його пробувати. Місцеві ж жителі вживають дуріан як в сирому вигляді, так і в якості добавки до морозива, пиріжків, м’ясних страв і мусів.
Гуанабана – екзотичний плід, який вважається одним з найбільших. Місце виростання – тропічна Америка. Його вага може досягати дванадцяти кілограм. Найчастіше плід важить три кілограми. Зовні він схожий на зелену витягнуту волохату диню. Смак плода можна назвати нудотно-солодким, він освіжає, в ньому відчувається кислинка. За допомогою гуанабана можна втамувати спрагу.
Не можна не назвати серед великих екзотичних плодів всім відомий ананас. Його батьківщина – Азія. Найсмачнішим вважається тайський ананас. Великим округлим плодом є кокос. Його вага доходить до трьох кілограм, а діаметр – до тридцяти сантиметрів.
Досить великою ягодою є пепіно. Її інші назви – солодкий огірок і динна груша. Форма пепіно може бути будь-який, вага ж зазвичай досягає семисот грам. Стиглий плід соковитий, його смак схожий на смак дині.
Найбільша ягода
Серед відомих ягід найбільша – це кавун. У дикій природі він важить не більше двохсот п’ятдесяти грамів, а ось культурний кавун виростає іноді до величезних розмірів. У Росії кавун-рекордсмен набрав вагу шістдесят один кілограм чотириста грамів. Але американський рекорд дивує ще більше. Там змогли виростити ягоду, вага якої сто двадцять кілограм.
Родина кавуна – Південна Африка, однак окультурений він був євреями і арабами. У Росії баштану з’явилися тільки за Петра Першого, з російських царів він першим спробував соковиту ягоду. Уже в дев’ятнадцятому столітті кавун в Росії став загальнодоступним частуванням.
Найбільший фрукт в світі
Є фрукт, назва якого «джекфрут». Він визнаний найбільшим в світі. Сама рослина – вічнозелене з безліччю листя темно-зеленого кольору. Навіть листя його величезні, у них овальна форма, в довжину вони досягають двадцяти сантиметрів. Батьківщиною вважається Бангладеш та Індія, однак рослина поширилося і на територію Африки, Філіппін, Азії та Бразилії.
Гілки джекфрута слабкі, через що масивні плоди кріпляться ближче до стовбура. Дозрівання триває три-вісім місяців. Розмір зрілого плода вражає, він може вирости до одного метра і важити при цьому близько двадцяти п’яти кілограм.
Фрукт покриває горбиста товста шкірка. Щоб визначити, чи дозрів плід, звертають увагу на зелений колір, а так само простукують його. Якщо звук глухий – джекфрут поки не варто зривати, йому слід ще дозріти. Коли ж шкірка стає жовто-коричневої або жовто-зеленої, це означає, що джекфрут вже повністю дозрів. Якщо простукати зрілий плід, буде чути порожнистий звук.
Розрізаний джекфрут ділиться на шматки. Його шкірка має запах гнилого лука, сама ж м’якоть ароматна і соковита, що нагадує запах ананаса і банана. Стиглу м’якоть вживають в їжу, якщо ж фрукт недозрілий, його перед вживанням обробляють. Найчастіше джекфрут поєднують з морозивом, кокосовим молоком або іншими фруктами. У кожному плоді близько п’ятисот насіння розміром до чотирьох сантиметрів. Вони теж використовуються в їжу, для цього їх прожарюють на сковороді.
Є джекфрут-рекордсмен – це плід, який виріс до розміру одного метра ста двадцяти одного з гаком сантиметрів в обхвате.По даними uznayvse.ru, його вага склала тридцять чотири кілограми чотириста грамів, а довжина майже п’ятдесят сім з половиною сантиметрів.
