Який частині мови відноситься слово сумне

Частини мови

Всі слова української мови в реченнях поділені на частини мови.

Для цього поділу необхідне одночасне дотримання певних принципів:

  • смислового – полягає у пошуку спільних значень слів;
  • морфологічного – знаходження спільних граматичних категорій слів та схожі принципи їхніх змін;
  • синтаксичного – виявлення типових синтаксичних ролей, іншими словами, яким членом речення найчастіше є певне слово;
  • словотворчого – спільні способи словотворення для певних груп слів, спільні префікси, суфікси тощо.

Таким чином, частини мови — це певні класи слів, для яких характерні спільні граматичні категорії, лексичні ознаки, синтаксичні функції і словотворчі засоби.

В українській мові існують 10 частин мови, які поділяються на самостійні, службові та вигук, що не належить до жодної із категорій.

В самостійних частинах мови слова:

– виконують синтаксичні ролі членів речення;

– мають лексичне значення (називають предмети, ознаки, кількість, прикмети, стан, описують дію);

– мають граматичне значення (рід, відмінок, число);

Службовими частинами мови є ті, в яких слова:

  • незмінні;
  • не є членами речення;
  • в словах відсутнє лексичне значення;
  • зв’язують слова між собою;
  • до них не можна поставити питання;
  • надають певні відтінки членам речення.

Самостійні та службові частини мови також називаються повнозначні та неповнозначні відповідно.

Вигук – окрема частина мови, що не відповідає на питання, не називає предмети та не виконує службові функції.

До самостійних частин мови відносять:

  • Іменник – дає відповідь на питання Хто? Що?. Це так би мовити ім’я для кожного слова: стіл, папуга.
  • Прикметник – означає певні ознаки чи прикмети та його запитання: Який? Яке? Які? Яка? Чиє? Чий? Чиї? Чия? Наприклад, стіл (який?) білий, папуга (який?) різнокольоровий;
  • Числівник – допомагає порахувати предмети, відповідає на питання Котрий? Скільки?- один білий стіл, третій різнокольоровий папуга;
  • Займенник – питання для цієї частини мови Хто? Що? Який? Скільки? Чий?, вказує на предмет, кількість, ознаку, але без їхньої назви: білий стіл (чий?) його; різнокольоровий (що?) він. Займенники допомагають уникати тавтології та роблять мову виразною.
  • Дієслово – вказує на дію предмета та його стан, дає відповідь на питання Що робити? Що зробити? Наприклад, читати, ходити, грати.
  • Прислівник – запитуєЯк? Коли? Куди? Де? та визначає ознаки дій: праворуч, швидко.

Прислівник відрізняється від прикметника тим, що належить до дієслова та виражає ознаку дії, а прикметник належить до іменника, тобто виражає ознаку предмета. Наприклад: Стіл (який?) білий – прикметник. Рухатись (як?) швидко – прислівник.

Оскільки іменник, прикметник, дієслово, числівник та займенник відмінюються та дієвідмінюються, вони називаються змінюваними словами. Перші чотири з переліку називаються іменними, бо вони мають справу із іменем предмета чи особи.

Службовими частинами мови є:

  • Прийменник – допомагає іменнику обирати вірну граматичну форму: біля вікна, з десяти;
  • Сполучник – зв’язує у реченні однорідні члени або речення або частини у складному реченні.

Наприклад: Я дивлюсь на море і бачу, що пливе дельфін. Сполучниками тут є «і» та «що». «І» поєднує присудки, а «що» зв’язує дві частини складного речення.

  • Частка – відноситься до дієслова, адже надає йому певних відтінків: не гуляти – допомагає виразити заперечення, здогадався би – умову.
  • Вигук виражає емоції, почуття, волевиявлення: ох, ура. Звуконаслідувальні слова, тобто ті, що передають явища природи, також відносять до вигуків: кап-кап, ш-ш-ш, гав-гав-гав.

Також до вигуків відносять слова етикету, наприклад, до побачення, дякую, прошу.

Який частині мови відноситься слово сумне

ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийсумнийсумнасумнесумні
Родовийсумногосумноїсумногосумних
Давальнийсумномусумнійсумномусумним
Знахіднийсумний, сумногосумнусумнесумні, сумних
Оруднийсумнимсумноюсумнимсумними
Місцевийна/у сумному, сумнімна/у сумнійна/у сумному, сумнімна/у сумних

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.