Згідно з частиною третьою статті 93 Кодексу шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
Посвідчити шлюбний договір вправі як державний так і приватний нотаріус. Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено у тексті договору.
Так, шлюбний договір регулює тільки майнові стосунки між дружинами, їх взаємні майнові права і обов'язки, а також майнові права і обов'язки подружжя як батьків. Це означає, що шлюбний контракт не може регулювати особисті немайнові стосунки подружжя, а також особисті стосунки між ними і дітьми.
Шлюбний договір — це юридична угода, яку укладають за власним бажанням особи, що вступають у шлюб. Він регулює виключно майнові відносини між подружжям, визначає їх матеріальні права і обов'язки у шлюбі та/або при розлученні.
Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь-який час після його реєстрації подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Куди звернутися для державної реєстрації шлюбу Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС) за їхнім вибором.
5. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Попередня. 93/300. Наступна. Сімейний кодекс України. КОМЕНТАР від ресурсу …
