Словник омонімів онлайн

Омо́німи (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + ὄνομα — «ім’я») — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Омоніми з’являються внаслідок:

• звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
• смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
• випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
• випадкового збігу звучання форми різних слів.

• повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замка́) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).
• неповні (часткові) — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.

Групи часткових омонімів

• Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням (стати по три — потри; вгорі — в горі).
• Омографи (графічні омоніми) — це слова, які однаково пишуться, але фонетично відрізняються. В українській мові вони зазвичай різняться тільки наголосом (по́тяг — потя́г; за́мок — замо́к; бра́ти — брати́).
• Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах (покласти на віз — віз дрова; жовте поле — поле город; чистий став(ок) — став, як вкопаний).
• Омоморфеми (омонімічні морфеми) — морфеми, які збігаються у написанні і вимові, але мають різні граматичні значення (закінчення -а може означати й жіночий рід прикметників, і родовий відмінок багатьох іменників II відміни, й множину середнього роду).

Зовнішньо омонімія подібна до полісемії (багатозначності). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища.

Синтаксичні омоніми

Синтаксичні омоніми — це омонімічні синтагми речення, відмінність значень яких зумовлена неоднозначністю їхньої синтаксичної структури. Наприклад, речення «Тінь яблуні не заважає» може бути інтерпретоване як «Тінь від яблуні не заважає», або як «Тінь не заважає яблуні».

Міжмовні омоніми

Слова з різних мов, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі називаються міжмовними омонімами, або фальшивими друзями перекладача, наприклад: рос. час «година» і укр. час (рос. время).

Які є слова омоніми

ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Омоніми і пароніми

Омоніми

Омоніми — це слова, які звучать однаково, але мають зовсім різне значення: кран “механізм для підіймання й переміщення вантажів” і кран “трубка з закривкою, якою перекриваємо воду, газ тощо”; чайка “птах” і чайка “козацький човен”; штучний “виготовлений людиною, не природний” і штучний “який становить собою окрему штуку”.

Омоніми сучасної української літературної мови поділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).

Повні омоніми — це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах:

• балка (яр з положистими схилами) і балка (дерев’яний чи металевий брус для перекриття стелі)
• графік (план роботи) і графік (художник)
• деркач (птах) і деркач (стертий віник)
• ключ (від замка) і ключ (джерело)
• коса (сплетене волосся), коса (сільськогосподарське знаряддя) і коса (мілина на річці чи у морі)
• міна (вираз обличчя) і міна (вибуховий снаряд)
• наряд (вбрання) і наряд (розпорядження на виконання робіт)
• планувати (плавно знижуватися) і планувати (складати плани)
• порох (пил) і порох (вибухова речовина)
• рукав (елемент одягу) і рукав (річки)
• стан (талія) і стан (ситуація, обставини)
• чайка (птах) і чайка (човен)

Такі омоніми завжди належать до однієї частини мови.

Серед неповних омонімів вирізняють декілька груп.

Омоформи — різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах:

• мати (іменник) і мати (дієслово)
• поле (іменник) і поле (дієслово)
• руда (корисні копалини) і руда (колір, ж.р.)
• світи (мн. іменник) і світи (дієслово)
• три (числівник) і три (дієслово, від терти).

Омофони — слова різні за значенням і написання, але однакові за звучанням:

• вгорі і в горі
• віз (іменник) і віз (дієслово, від везти)
• за шию (у занченні за комір) і зашию (дієслово, від шити)
• кленок (зменшувальна форма від клен) і клинок (зменшена форма від клин)
• лежу (дієслово, від лежати) і лижу (дієслово, від лизати)
• мене (до я) і мине (дієслово, від минати)
• по три (одиниці) і потри (дієслово, від терти)
• проте (сполучник) і про те (займенник з прийменником)
• сонце і сон це.

Омографи — слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом:

• а́тлас (збірка мап) і атла́с (тканина)
• брати́ (мн., іменник) і брáти (дієслово)
• доро́га (іменник) і дорога́ (прикметник)
• за́мок (фортеця, садиба) і замо́к (прилад)
• ко́лос (суцвіття) і коло́с (велет)
• лу́па (збільшувальне скло) і лупа́ (відпалі частинки шкіри при себореї)
• мала́ (жін. р., прикметник) і ма́ла (жін. р., дієслово)
• обі́д (споживання страви) і о́бід (у колесі)
• о́рган (частина організму; установа) і орга́н (музичний інструмент)
• по́діл (ділення) і поді́л (низ)
• по́тяг (іменник, почуття; поїзд) і потя́г (дієслово, від потягти́)
• те́рен (рослина) і тере́н (територія)

Фальшиві друзі перекладача (хибні друзі перекладача), або міжмовні омоніми — це пари слів або фраз із різних мов або діалектів, які мають однаковий вигляд або однакове звучання, але означають різні речі: баня (укр., опуклий дах у формі півкулі; зазвичай такими банями прикрашені церкви) – баня (рос., в перекладі “лазня”); неділя (укр., сьомий день тижня, який зазвичай є вихідним) – неделя (рос., в перекладі “тиждень”, тобто 7 днів); čerstvý (чес., в перекладі “свіжий”) – черствий (укр. протилежне свіжий); kawa (яп., в перекладі ріка) – укр. кава (напій).

Пароніми

Пароніми відрізняються від омонімів тим, що вони тільки близькі за звучанням, але не однакові, часом навіть близькі за значенням:

• акціонерний – той, що стосується акцій, заснований на них;
  акціонерський – той, що належить, властивий акціонерам;
• апендикс – червоподібний відросток сліпої кишки;
  апендицит – запалення апендикса;
• вдача – сукупність психічних особливостей людини;
  удача – позитивний, бажаний наслідок чогось; успіх;
• веліти – вимагати, наказувати;
  воліти – хотіти, бажати;
• виборний – що визначається чи обирається голосуванням;
  виборчий – пов’язаний з виборами;
• воєнний – пов’язаний з війною;
  військовий – той, що стосується війська;
• громадський – належний до певного колективу людей;
  громадянський – той, що стосується громадянина як члена суспільства;
• дружний – згуртований, одностайний;
  дружній – товариський, приязний;
• книжковий – той, що стосується книжки;
  книжний – характерний для літературно-писемного викладу;
• корисливий – той, хто прагне наживи, власної вигоди;
  корисний – який дає користь;
• мимохідь – проходячи мимо;
  мимохіть – мимо хотіння;
• музичний – який стосується музики як виду мистецтва;
  музикальний – схильний до музики, має здатність тонко сприймати її;
• нечисленний – який складається з невеликої кількості когось, чогось;
  незчисленний – який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний;
• пам’ятник – споруда на честь когось або чогось;
  пам’ятка – предмет матеріальної культури минулого;
• приводити – допомагати чи примушувати йти за собою (приводити до хати);
  призводити – щось, що спричиняє певний негативний наслідок;
• рідкий – негустий; розташований нещільно;
  рідкісний – що трапляється, буває не часто; незвичайний;
• сніговий – утворений зі снігу, який несе сніг; складова частина ботанічних і зоологічних назв;
  сніжний – багатий на сніг, подібний до снігу; покритий снігом;
• сусідній – розміщений поруч, поблизу когось;
  сусідський – що стосується сусіда;
• талан – доля, життєвий шлях, щастя;
  талант – хист, обдаровання людини;
• уява – здатність образно створювати або відтворювати предмет у думках, свідомості;
  уявлення – розуміння чого-небудь, знання; чуттєво-наочний образ предметів або явищ, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом на органи чуття;
• шкірний – який стосується шкіри;
  шкіряний – виготовлений зі шкіри.

Омоніми й пароніми легко можна сплутати, якщо не пам’ятати про них.