Фільми, які змусять повірити в себе: топ-5 біографічних картин про сильних жінок

Нещодавно в Україні був ажіотаж навколо фільму ” Голда “. Глядачів приваблювало те, що жінка, яку назвали залізною леді Ізраїлю, була родом із Києва і стояла на чолі країни під час Війни Судного дня. Пропонуємо вам добірку біографічних стрічок про жінок, чиї біографії можуть стати для багатьох таким же зразком, як життя Голди Меїр.

“Фріда”

Історія мексиканської Художниці Фріди Кало, яка відбувалася майже 100 років тому. У 18 років вона потрапила в жахливу автокатастрофу після якої мала масу переломів і операцій. Врятувати її життя вдалося, але після цього більшу частину життя їй довелося проводити у ліжку. Тим не менш, вона не здалася і навчилася так малювати, що в неї з’явився свій стиль, а її саму визнали геніальною. Більше того, незважаючи на каліцтва, вона залишалася привабливою жінкою і незабаром вийшла заміж за одного з найвідоміших художників Аргентини Дієго Ріверу.

“У моєму житті було дві аварії: одна — коли автобус врізався в трамвай, інша — це Дієго”, — говорила вона через роки. Саме під впливом відносин з ним вона написала найкращі картини присвячені любові та розчаруванню.

Художницю зіграла Сальма Хайок. За цю роль її висували на “Оскар” та “Золотий глобус”. А чоловіка Дієго зіграв Альфред Моліно.

“Приховані фігури”

Реальна історія про трьох чорношкірих жінок якы займалися математичними розрахунками. У шістдесяті роки їх приймають на роботу в НАСА. Це якраз той період, коли США програвала космічні перегони СРСР. Тому розробники поспішали дати хоч якийсь суттєвий результат. Однак це у фільмі просто фон на якому порушують набагато серйозніші і не менш складні проблеми у суспільстві. Ці жінки хоч і мали чудові мізки, все одно зіткнулися із двома серйозними проблемами. Здебільшого чоловіче оточення не сприймало їх як науковців. А по-друге, расові проблеми на той момент були ще величезні. Героїням цього фільму доводилося ходити в окремий туалет на вулиці, тому що той, який у приміщенні призначався тільки для білих. І при цьому були ще й ті, хто дорікав їм у тому, що вони багато часу витрачають на похід до вбиральні.

До моменту, коли вийшов цей фільм, ще була жива одна з прототипів і саме після прокату цієї картини та кількох номінацій на “Оскар” її нагородили Золотою медаллю Конгресу США.

“Ерін Брокович”

Важко протистояти величезним корпораціям, а ще складніше це робити, коли у тебе на руках троє дітей, проблеми зі здоров’ям та кінці з кінцями не зводяться. Проте це реальна історія, коли правозахисниця виступила на захист людей проти гіганта Pacific Gas and Electric, які забруднювали грунт хімічними відходами.

Правозахисницю зіграла Джулія Робертс, яка отримала за цю роль “Оскар” та “Золотий глобус”. А сам фільм був висунутий ще у чотирьох номінаціях і мав великий касовий успіх, зібравши вп’ятеро більше за бюджет картини.

“За статевою ознакою”

Фільм про те, як важко жінці будувати кар’єру у сексистському суспільстві. Незважаючи на те, що головна героїня Рут Гінзбург закінчила з відзнакою Гарвард і була однією з найкращих студенток університету, вона довгий час не могла знайти роботу. Одні не хотіли брати її на роботу лише тому, що вона жінка. А в інших випадках дружинам співробітників не подобалося, що вони заглядаються на неї. Тим не менш, вона стала суддею Верховного суду США. Причому картину знімали до 25-річчя її кар’єри, і вона на той момент ще продовжувала працювати.

“Великі очі”

Майже детективна історія про художницю Маргарет Кін. Її роботи перебувають у колекціях голлівудських знаменитостей та режисера Тіма Бертона, який зняв цей фільм, зокрема. А відома вона тим, що знайшла свій ключ до успіху. Персонажі її картин, найчастіше діти мають непропорційно великі очі. Згодом манеру популярної української художниці Євгенії Гапчинської порівнювали з Кін. Фішка нашої художниці в тому, що вона теж часто малює дітей, однак у них інші риси обличчя. Очі у них, навпаки, маленькі, як гудзики.

Що ж до життя Кін, то незважаючи на творчий успіх, воно було вкрай складним. Втікши від деспотичного чоловіка вона знайомиться з вуличним художником за якого виходить заміж. Спочатку він допомагає продавати її роботи. Але для цього він видає їх за свої, бо жіночі картини не хочуть брати. При цьому його роботи взагалі не продаються. Зрештою він стає менеджером дружини і постійно вимагає від неї більшої продуктивності. Кін не витримує і втікає від нього, але їй доводиться насилу відстоювати своє авторство і права на власні картини через суд.

Її зіграла Емі Адамс, яка за цю роль отримала “Золотий глобус”.

Десять найкращих фільмів 2020 року. На цей момент

Новий фільм режисера Спайка Лі – це пристрасний, динамічний і захопливий епос, що поєднує напружену драматичну історію з елементами гумору.

Четверо чорношкірих американців-ветеранів війни повертаються до В’єтнаму, щоб знайти тіло свого друга і залишену схованку золота. Лі пропонує глибокий погляд на історію США і расизм.

Критики відзначили гру всіх чотирьох акторів, але насамперед Делроя Ліндо, який цілком може отримати наступного “Оскара”. Ліндо майстерно виконав роль чоловіка, який страждає від спогадів про минуле і посттравматичного стресового розладу.

“П’ятеро однієї крові”, без сумніву, – одна з найкращих стрічок режисера, володаря “Оскарі” за видатні заслуги в кінематографі.

Історія Девіда Копперфілда (The Personal History of David Copperfield)

Автор фото, FilmNation Entertainment

Мабуть, однією з найбільших несправедливостей в кінематографі є той факт, що “Історія Девіда Копперфілда” залишилася непоміченою на цьогорічній церемонії Bafta.

Для режисера-сценариста стрічки Армандо Януччі (“Смерть Сталіна”), цей дотепний і оригінальний фільм є значним досягненням.

Фільм є однією з найкращих екранізацій класики англійської літератури, який, з одного боку, віддає шану чудовій прозі Дікенса, а з іншого – демонструє блискучі кінематографічні ефекти, як-от яскрава картинка, розщеплення екрану, титри, голос за кадром тощо.

І хоча Януччі відтворює суспільство вікторіанської Англії, фільм виглядає дуже сучасним, не в останню чергу завдяки й національній різноманітності акторів. Головну роль у стрічці виконав британський актор індійського походження Дев Патель (“Мільйонер із нетрів”).

Ніколи, мало коли, іноді, завжди (Never Rarely Sometimes Always)

Ця мелодраматична історія оповідає про 17-річну Отем (Сідні Фланіган), яка завагітніла, але вона мешкає у маленькому містечку в Пенсильванії, де аборти заборонені.

Разом із двоюрідною сестрою дівчина таємно вирушає до Нью-Йорка, щоби припинити вагітність. Стрічка сценаристки і режисерки Елізи Хітман є красномовною і водночас інтимною розповіддю про вибір і сумні та відчайдушні рішення, які іноді доводиться ухвалювати молодим жінкам заради свого майбутнього.

Емоції і настрій фільму великою мірою передає операторська робота: глибокий сум на обличчі Отем, нудьга її рідного міста у порівнянні з приголомшливим Нью-Йорком.

Фільм вражає своєю чесністю і емоційністю.

Полювання (The Hunt)

Це суперечливий комедійний трилер про банду привілейованих лібералів. Одну з них грає Гілларі Свенк.

Вихід фільму було двічі перенесено минулого року після масових розстрілів у США і жорсткої критики президента Трампа.

Втім, коли стрічка Крейга Зобеля та Деймона Лінделофа нарешті з’явилася на екранах кінотеатрів цієї весни напередодні карантину, вона вразила глядачів захопливістю і непередбачуваністю сюжету.

Кінокритик Карін Джеймс назвала фільм “дотепною та уїдливою сатирою на політичний конфлікт в американському суспільстві”.

Бакурау (Bacurau)

Автор фото, Vitrine Filmes

Це, мабуть, один із найдивніших і найоригінальніших фільмів цього року, дія якого відбувається у віддаленому, глухому бразильському селищі, що має назву Бакурау.

Місцева громада, якою керує лікарка-пиячка (Сонія Брага), веде боротьбу з корумпованим політиком і намагається з’ясувати, чому Бакурау раптом зникло з усіх мап світу, як друкованих, так і в інтернеті.

Незабаром село захоплюють солдати, і фільм перетворюється на кривавий вестерн. Глядач може аналізувати підтекст сюжету і натяки на сучасних бразильських політиків або просто насолоджуватися захопливою жанровою мішаниною.

Роботу режисерів Клебера Мендонса Фільо та Джуліано Дорнеллі відзначено премією Каннського журі минулого року.

Асистентка (The Assistant)

Автор фото, Bleecker Street Media

Дія проникливої драми режисерки Кітті Грін відбувається в нью-йоркському офісі владного і безпринципного кіномагната. Нескладно вгадати, кого саме мають на увазі творці стрічки.

Сюжет фільму оповідає про один день із життя асистентки (Джулія Гарнер), яка гарує з ранку до ночі, відповідаючи на телефонні дзвінки, роздруковуючи сценарії, розпаковуючи пляшки з водою та прибираючи наслідки безпутного життя свого боса.

Уявіть більш реалістичну і менш гламурну версію “Диявол носить Прада”. І хоча головним лиходієм, без сумніву, є CEO компанії, чия схожість з Вайнштейном стає дедалі ближчою, фільм викриває й корпоративну культуру, сповнену сексизму і мовчазної співучасті.

У фільмі немає гучних промов або відвертої конфронтації героїв, але є напружене очікування того, чи постане головна героїня проти самодурства свого шефа.

Емма (Emma)

Автор фото, Focus Features

Чи потрібна світу ще одна екранізація роману Джейн Остін? Мабуть, ні, але ця чарівна, строката версія чудово доповнює попередні фільми.

Режисерка Отем де Вайльд не винаходить заново жанр історичної драми, зберігаючи її затишну, старомодну чарівність.

Акторці Ані Тейлор-Джой вдається передати не лише впевненість Емми, але й тепло та щирість своєї героїні. Джонні Флінн виконує роль чарівного містера Найтлі, у якого закохана Емма.

Роль надто турботливого батька Емми з гумором зіграв Білл Наї. Попередня кар’єра фотографа дозволила де Вайльд створити неймовірно красиву романтичну комедію.

Безкрайня ніч (The Vast of Night)

Автор фото, Amazon Studios

Чи стежать за нами прибульці? Чи ширяли вони в небі над Нью-Мексико у 1950-тих? Ця науково-фантастична містична драма, дія якої розгортається у провінційному містечку, ставить доволі банальні питання, але пропонує дуже незвичні відповіді на них.

Протягом одного вечора місцевий радіо ді-джей (Джейк Горовіц) і телефоністка (Сьєрра МакКормік) намагаються з’ясувати походження моторошних звуків, які виникають звідкись поблизу.

Фільм також висловлює декілька гострих коментарів щодо маргіналізації певних соціальних груп, але саме блискучі спецефекти роблять дебютну стрічку Ендрю Паттерсона такою приголомшливою.

Довгі безперевні кадри нічного міста, на тлі яких лунають кумедні діалоги, переконливо свідчать про те, що перед нами сходження нового кінематографічного таланту.

Художник і злодій (The Painter and the Thief)

Автор фото, Medieoperatorene

Коли злодія Карла Бертіл-Нордланда заарештовують, Барбора приходить до нього у в’язницю і просить намалювати його портрет.

Вона привласнює його образ так само, як він вкрав її мистецтво. Це стає початком непростої, але міцної дружби і стосунків, у які згодом опиняється втягнутим бойфренд Барбори, так само як і наркозалежність Карла.

Режисер Бенджамін Рі спостерігав за своїми героями кілька років, щоби створити цю багатогранну, зворушливу хроніку натхнення, провини і винахідництва.

Правдива історія банди Келлі (True History of The Kelly Gang)

Автор фото, Porchlight Films

Байопік Джастіна Курзеля про горезвісного австралійського бушрейнджера і грабіжника XIX століття Неда Келлі, аж ніяк не вписується у жанр історичної драми.

Фільм, заснований на романі Пітера Кері, радше нагадує кислотне панк-відео, аніж історичну хроніку: драматичні краєвиди колоніальної Австралії, корупція, розпуста, насильство.

Виживати в цьому брутальному світі Келлі (Джордж Маккей) вчиться у своєї жорсткої матері (Ессі Девіс), відчайдушного бандита (Рассел Кроу), безпринципного поліцейського (Чарлі Ханнам) та аморального англійського чиновника (Ніколас Хоулт).

Під впливом таких вихователів нескладно стати лідером однієї з найжорстокіших банд в історії.

Келлі Джастіна Курзеля є більш несамовитим та страшним, ніж всі попередні кінообрази бандита, однак він також викликає і найбільше співчуття.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.