гострий перикардит – це запальний перикардіальний синдром з/без перикардіального випоту [1]. Цей діагноз, який ми можемо поставити у випадку, коли він підтверджений 2-ма з 4-х перикардіальних синдромів, до яких відносять: Перикардіальний серцевий біль (85-90% випадків). Шум тертя перикарду (до 33% випадків).
Гострий перикардит діагностують при наявності ≥2-х з 4-х критеріїв:
- біль в грудній клітці перикардитичного характеру;
- шум тертя перикарда;
- нова генералізована елевація сегмента ST або депресія сегмента PR на ЕКГ;
- перикардіальна рідина (поява або подальше наростання).
Найбільш часті причини тампонади серця: пухлини, туберкульоз, ятрогенні причини (пов'язані з інвазивними процедурами і кардіохірургічними операціями), травми; рідше: системні захворювання, опромінення грудної клітки, інфаркт міокарда, уремія, розшарування аорти, бактеріальна інфекція і пневмоперикард.
Тампонада серця — патологічний стан, синдром, при якому відбувається скупчення рідини між листками перикарда, що призводить до неможливості адекватних серцевих скорочень за рахунок стиснення порожнин серця.
pericardium) — зовнішня сполучнотканинна оболонка серця. Являє собою тонкий, але щільний мішок, в якому розташоване серце. Перикард відгороджує серце від інших органів грудної клітки, сприяє кращому наповненню передсердь серця кров'ю, не дозволяє серцю зсуватися і перерозтягуватися при виконанні фізичного навантаження.
1. Суб’єктивні симптоми: при гострому перикардиті — біль (основний симптом → табл. 2.6-1 ), часто із супутнім сухим кашлем і задишкою, якому передують субфебрильний стан …
