Основні види римування (парне, перехресне, кільцеве, тернарне, монорима)3 бер. 2018 р.
За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на чоловічі (наголос на останньому складі), жіночі (наголос на передостанньому складі), дактилічні (наголос на третьому складі з кінця) та гіпердактилічні (наголос на четвертому складі з кінця).
Римува́ння — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного («Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна». — О. Ольжич), або розмежована цезурою («Виходимо босі // і коси ми точим».
Схема римування — рими наприкінці кожного рядка вірша чи пісні. Зазвичай на них посилаються за допомогою літер для вказання рядків, які римуються. Рядки, що позначені однією літерою, римуються між собою.
Сонет – це вірш, який повинен відповідати певній системі рими і ритму.
римма
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | Римма | Римми |
| Родовий | Римми | Римм |
| Давальний | Риммі | Риммам |
| Знахідний | Римму | Римм |
Сковорода запровадив перехресне римування, якого не було в силабічних віршах, а також різні види строф, зокрема терцет, катрен, секстину, октаву.
