§ 3. Класифікація надзвичайних ситуацій

Що таке надзвичайні ситуації. Майже щодня ви дізнаєтеся, що на якомусь континенті (а може, і в сусідньому районі) сталася аварія на залізниці, шахті; сильні зливи зруйнували дамбу й затопили населений пункт; землетрус зруйнував ціле місто й загинуло багато людей тощо.

Ситуації, коли погіршується нормальна життєдіяльність населення, спричинені різними за походженням небезпечними явищами, що призводять до людських жертв, руйнують, нищать матеріальні цінності та потребують тривалого часу й зусиль для усунення їх наслідків, називають надзвичайними.

Запам’ятайте!

Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:

• наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їхньої життєдіяльності;
• заподіяння економічних збитків;
• істотне погіршення стану довкілля.

Висловлюємо свою думку

Чи можна так сказати: «Під час надзвичайної ситуації відбувається те, що виходить за межі впливу звичайних, щоденних безпечних чинників»?

Надзвичайні ситуації та їх види. Повені, епідемії, пожежі, селі, обвали, снігопади, землетруси, урагани, сильні зливи, інфекційні захворювання людей, тварин — це надзвичайні ситуації природного характеру.

Аварії на залізницях, транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загроза пожежі на виробництвах з викидом токсичних і радіоактивних речовин — це надзвичайні ситуації техногенного характеру.

Терористичні акти, напади, крадіжки, пограбування, захоплення заручників, установлення вибухових пристроїв у громадських місцях — це надзвичайні ситуації соціального характеру.

Існують надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження.

Мал. 6. Надзвичайні ситуації природного характеру

Я вважаю так. А ти?

Об’єднайтесь у пари та роздивіться малюнок 6. Які види надзвичайних ситуацій зображені на них? Які причини, на вашу думку, призвели до виникнення кожної з них? Чи можна було їх уникнути?

Надзвичайні ситуації природного походження та їх наслідки. На території України періодично трапляються зливи, ураганні вітри, град, посухи, сильні снігопади. Весняні й літні селі, зимові лавини, повені найчастіше бувають у гірських районах. Землетруси найнебезпечніші також для гірських районів (Криму й Карпат). В інших районах сила землетрусу відчувається менше. Зсуви типові для узбереж Азовського та Чорного морів, водосховищ Дніпра. Від пилових бур потерпають переважно степові й лісостепові райони, від пожеж (особливо в лісах і на торфовищах) — Полісся та лісостеп. Діяльність людини й природні катастрофи тісно пов’язані між собою. Так, через вирубування лісів почастішали зсуви, повені, селі, лавини в Карпатах. Через хижацьке видобування корисних копалин відходять ґрунтові води, відчужуються великі площі ґрунтів. Катастрофічно впливає на довкілля будівництво великих шахт, кар’єрів, потужних ліній електропередач, тунелів, каналів, створення великих сміттєзвалищ, териконів.

З найдавніших часів епідемії завдавали людству багато страждань. Ви вже знаєте з курсу 7 класу, що будь-яка інфекційна хвороба за значного поширення може спричинити епідемію. Протягом багатьох століть епідемії чуми, холери, віспи, тифу забирали багато людських життів. На жаль, і в наш час Україна стоїть на порозі епідемії туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та гепатиту С.

Надзвичайні ситуації техногенного походження. Виникнення більшості надзвичайних ситуацій техногенного походження — катастроф — пов’язане з людською діяльністю, і, на жаль, вони дедалі частішають. Це війни, військові навчання, випробування хімічної та бактеріологічної зброї, поховання радіоактивних відходів, лісові пожежі. Значно збільшилася кількість катастроф, пов’язаних із розвитком нафтодобувної та переробної промисловості. Потенційну загрозу виникнення надзвичайних екологічних ситуацій становлять усі великі нафто- й газосховища, трубопроводи, склади хімічних речовин, на яких зберігають особливо отруйні речовини — кислоти, аміак, пестициди тощо. Вони забруднюють навколишнє середовище (мал. 7), становлять загрозу для життя людини (спричиняють захворювання, які призводять до смерті, або раптову смерть; народження дітей з уродженими вадами).

Мал. 7. Надзвичайні ситуації техногенного походження

Надзвичайні ситуації соціального походження. Такі негативні явища, як крадіжки, зґвалтування, убивства, напади, захоплення заручників — надзвичайні ситуації соціального походження. Вони можуть статися в безлюдних місцях, невеликих селищах і містечках й у великих містах.

Посягання на життя людини, яке є найвищою цінністю, суворо карається законом. Кримінальним кодексом України (і міжнародними правовими актами всіх країн світу) передбачено відповідальність за такі злочини.

Надзвичайні ситуації воєнного походження. У мирний час можуть статися надзвичайні ситуації, які мають воєнне походження, зокрема ядерні вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження, що виникли внаслідок аварій або терористичної діяльності, руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо (мал. 8).

Мал. 8. Надзвичайні ситуації воєнного походження

Рівні надзвичайних ситуацій. Залежно від територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій (див. схему 1).

Моделюємо ситуацію

Аналіз повідомлень засобів масової інформації про надзвичайні ситуації

Об’єднайтесь у групи з умовними назвами: «Надзвичайні ситуації природного походження», «Надзвичайні ситуації техногенного походження», «Надзвичайні ситуації соціального походження», «Надзвичайні ситуації воєнного походження» та дослідіть ситуації. Назвіть їх види й рівні. Змоделюйте основні причини виникнення надзвичайних ситуацій і їх можливі наслідки для здоров’я та життя людини.

• 7 січня 2016 р. стався теракт у м. Злітені на Середземноморському узбережжі, на схід від столиці Тріполі.

• 25 квітня 2015 р. землетрус у Непалі забрав життя понад 3 тис. осіб.

• Восени 1992 р. через сильні дощі рівень води в р. Уж піднявся на 3-5 м, на значній площі було затоплено сільгоспугіддя, господарські об’єкти, деякі села, частково — міста Мукачеве, Сваляву й Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушено енергопостачання багатьох сіл.

• Найвідоміший сильний землетрус в історії людства, який забрав найбільшу кількість життів, стався в містах Шеньсі й Хенань у Китаї 2 лютого 1556 р. Тоді загинуло 830 тис. осіб.

• У вересні 1993 р. на Київській насосній каналізаційній станції вийшло з ладу кілька потужних насосів, і в р. Дніпро протягом тижня щоденно викидалося майже 1,5 млн м 3 фекальних стоків.

• У 1918-1919 рр. пандемією грипу було охоплено декілька країн і континентів, захворіло 500 млн осіб.

• 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС сталася аварія.

• 13 листопада 2015 р. невідомі відкрили стрілянину й узяли заручників у паризькому концертному залі «Батаклан».

• 6 серпня 1945 р. атомна бомба «Малюк» була скинута на м. Хіросіму. Від вибухів миттєво загинуло 70 тис. осіб.

• У середині XIV ст. (1347-1353) Азією, Європою й частиною Африки прокотилася пандемія чуми, що була занесена зі Східного Китаю.

• 8 серпня 2015 р. на території комплексу лісового господарства «Чорнобильська пуща» в зоні відчуження й безумовного відселення в с. Замостя й с. Ковшиловці Іванківського району виникла пожежа: сталося загорання сухої трави та листя.

• У квітні 2015 р. внаслідок тривалих дощів у с. Новосільському Ренійського району Одеської області виникла надзвичайна ситуація, пов’язана з підняттям рівня ґрунтових вод (підтопленням). У зону підтоплення потрапило 204 приватних домоволодіння, у яких проживає понад 600 мешканців села.

• 8 червня 2015 р. сталася пожежа на нафтобазі у Васильківському районі Київської області, яка була спричинена вибухом з подальшим займанням нафтопродуктів і тривала 8 днів.

Кроки до успіху

Наша епоха ввійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, техніки й технологій, освоєння космосу, а й, на жаль, як доба глобальної екологічної кризи. Що більше люди експлуатують природу, то дужчає її опір. Останнім часом почастішали катастрофи: землетруси, пожежі, селі, сходження лавин. Нині перед нашою планетою постали проблеми глобального потепління, зміни клімату, забруднення атмосфери, літосфери, гідросфери (пригадайте курс географії за 6-7 класи), виникнення озонових «дір» тощо.

«Люди нещадно знищують земні запаси. Вони ладні отруїти землю й повітря; вирубати ліси; зменшити кількість тварин. Люди витрачають надра, забуваючи, що рівновагу потрібно зберігати. Люди не замислюються над тим, що хімічні сполуки мають бути перевірені впродовж століття, бо одне покоління ще не покаже еволюції». Ці слова видатного громадського діяча, живописця, археолога, мандрівника М. Реріха повинні пам’ятати всі люди, які проживають на планеті Земля.

Протистояти катастрофам дуже складно. Адже під час надзвичайної ситуації відбувається те, що виходить за межі впливу звичайних, щоденних безпечних чинників. Тому всі мають бути готовими до стихійних лих. У будь-якому місці потрібно пам’ятати про власну безпеку, уміти надати допомогу іншим людям, урятувати своє життя.

Доведіть, що ви знаєте

• 1. Які ситуації називають надзвичайними?
• 2. Назвіть види надзвичайних ситуацій.
• 3. Які основні причини виникнення надзвичайних ситуацій?
• 4. Що може зробити людина, щоб запобігти виникненню надзвичайної ситуації?

Домашнє завдання

Обговоріть із батьками та близькими людьми, як захистити себе від небезпек природного, техногенного й соціального походження. Складіть план, як потрібно діяти в разі виникнення таких ситуацій.

Шукаємо інформацію до наступного уроку

Розпитайте батьків, близьких вам людей і знайомих про учасників ліквідації природних і техногенних надзвичайних ситуацій. Візьміть у них інтерв’ю. Підготуйте повідомлення до наступного уроку.

ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв’язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Як свідчить практика (Чорнобильська катастрофа; аварії з загибеллю людей на вугільних шахтах України; авіаційні катастрофи — АН-124 під Києвом, АН-24 поблизу міста Салоніки в Греції та інші) для роботи в районі надзвичайної ситуації потрібне залучення значної кількості людських, матеріальних і технічних ресурсів.

15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 **Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”.

Відповідно до характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:

• — надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
• — надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;
• — надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;
• — надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:

• 1) надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
• 2) надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) — Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
• 3) надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;
• 4) надзвичайна ситуація об’єктного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях — все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них належать насамперед хімічно небезпечні об’єкти, радіаційно небезпечні об’єкти, вибухо та пожежонебезпечні об’єкти, а також гідродинамічно небезпечні об’єкти. В останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:

• — за масштабами наслідків (об’єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів);
• — за галузевою ознакою (у сільському господарстві; у лісовому господарстві; на заповідній території (об’єкти особливого природоохоронного значення); у водоймах; на матеріальних об’єктах — об’єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Розглянемо більш детально надзвичайні ситуації техногенного характеру.

Транспортні аварії (катастрофи)

Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 млн т вантажів (у тому числі велика кількість небезпечних), і понад 3 млрд пасажирів. На частку залізничного транспорту припадає близько 60 % вантажних перевезень, автомобільного — 26 %, річкового і морського — 14 %.

Оскільки транспортом перевозяться і потенційно небезпечні вантажі (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та інші речовини — 15 % від загального обсягу вантажів), небезпека життя і здоров’я людей збільшується. Скоротилося оновлення основних фондів всіх видів транспорту. Рівень зношення транспортних засобів становить понад 50 %, а на деяких підприємствах і значно більше, велика кількість транспортних засобів підлягає списанню.

Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпечність транспорту як галузі господарства. У 1998 році сталося 109 аварій та надзвичайних подій на транспорті, внаслідок яких загинуло 64 та постраждало 80 осіб.