Вирощування верби в саду – види та сорти з фото, догляд, живцювання й хвороби

Рід верби (Salix) є надзвичайно численним та складним в класифікації. Його види легко перепилюються між собою, створюючи численні гібриди, які часто важко визначити. Відомо близько 400 представників роду, з яких лише кілька широко використовуються в ландшафтному озелененні.

Крім невибагливості та легкості в догляді, декоративна верба представлена десятками мальовничих сортів дерев та чагарників, які після посадки вписуються в будь-який садовий дизайн, більшість з них не втрачають привабливості протягом багатьох років.

Опис верби з фото

Швидкорослі та легкі у вирощуванні листяні верби в залежності від зони вирощування можуть приймати саму різну форму — від карликових й сланких чагарників до великих величних дерев.

Листя найчастіше вузьке, ланцетне, але може бути також еліптичним або майже круглим, гладким або злегка запушеним. Навесні рослини приваблюють декоративними пухнастими чоловічими суцвіттями-сережками, відомими в народі як «котики».

У деяких сортів верби суцвіття дуже велике, майже 6 см в довжину. Воно може бути золотистого, червонуватого або сріблястого відтінку, в залежності від сортової форми. Квіти медоносні. Верба – одна з найбільш ранніх квітучих рослин, а її пилок та нектар – перша їжа для бджіл після зими.

Завдяки здатності формувати придаткове коріння, рослина дуже легко розмножується за допомогою живців, а ось насіннєвий матеріал життєздатний всього кілька днів, після чого насіння втрачає схожість.

Сорти й види верби з фото

Численні сорти садових видів володіють високими декоративними характеристиками та можуть використовуватися в будь-якому ландшафтному стилі.

Наприклад, деякі культивари чагарникової верби цінуються за яскраві пагони, схожі за кольором на дерен, інші сорти привертають увагу цікавою формою росту або ефектними квітами-котиками.

Практично кожен садовий вид представлений формою «Пендула» з плакучими пагонами. А зовсім недавно рослина стала важливим джерелом виробництва біоенергії і представником екосистемного озеленення.

Верба цільнолиста (Salix integra) – чагарник, висотою до 2-6 метрів. Одним з найвідоміших сортів даного виду є культивар «Хакуро Нішікі» (Hakuro Nishiki), що став лауреатом престижної премії Королівського садівничого товариства.

«Хакуро Нішикі» зазвичай вирощується у вигляді мініатюрного деревця на штамбі висотою 1,5 метра. Його головною декоративною цінністю є барвисте листя.

Молоді весняні листочки пофарбовані у біло-кремові, блідо-рожеві та світло-зелені кольори й залишаються такими протягом більшої частини сезону. Зріле листя поступово втрачає рожеві тони.

Пагони досить жорсткі, підняті, можуть мати червоний або жовтий відтінок, завдяки чому дерево залишається яскравим акцентом саду протягом практично всього року.

Досить популярним сьогодні є вирощування «Хакуро-Нішики» в контейнерах. Це цікава пропозиція для тих, хто шукає ефектні та прості в догляді рослини. Форма «Pendula Waterfall» даного виду – елегантне карликове деревце з пониклими стеблами й злегка скрученим листям.

Плакуча верба або вавилонська (Salix babylonica) родом з Китаю. Була вперше описана у двадцятих роках минулого століття у Франції. Являє собою дерево від середнього до великого розміру з витонченою плакучою формою численних тонких пагонів.

Верба рожева (Salix gracilistyla) родом з Японії. У садівництві цінується її декоративна сортова форма «Маунт Асо» (Mount Аѕо). Навесні тонкі пагони кущів покриваються великими рожево-червоними сережками-котиками, після відцвітання яких з’являється красиве блакитно-сіре листя.

Верба повзуча (Salix repens) широко поширена по берегах водойм та річок Західної та Північної Європи. Це невеликий чагарниковий вид, що досягає 1-1,5 метрів у висоту з невеликими сизими злегка запушеними листочками. У садівництві популярністю користується сорт «Argentea», який часто продається на штамбі, та «Нітіда».

Верба Матсудана (Salix matsudana) середньої величини дерево родом з північно-східного Китаю та Кореї. Вид названий на честь японського ботаніка Садахиса Мацуда. У садівництві можна зустріти найбільш поширений культивар – звивисту вербу «Тортуоса» з видатною декоративною цінністю протягом усього року.

Своєю популярністю сорт зобов’язаний спірально вигнутому й скрученому листю та пагонам, що формують компактну, округлу, витончену крону. Цей культивар не цілком витривалий, тому для посадки верби вибирайте тепле і захищене від вітру місце.

Верба пурпурова (Salix Purpurea) — чагарник, що досягає 1-3 м у висоту. Пагони тонкі, блискучі, червонуваті, в той час як листя досить широке, сіро-зелене. Суцвіття часто має пурпурний або червоний колір. Після вкорінення дає структурний ефект, що порівнянний з міцністю кам’яної стіни, тому її використовують для зміцнення схилів.

Цей вид пред’являє низькі вимоги до родючості та вологості ґрунту, але процвітає на вологих субстратах. У садівництві поширені кілька сортів, в тому числі верба «Пендула» з пониклими пагонами та сизими листочками, що отримала визнання Королівського садівничого товариства.

Компактна, карликова сортова форма верби пурпурової «Нана», яку раз у 4-5 років обрізують майже повністю для підтримки декоративності.

Верба ламка куляста (Salix fragilis). Це дерево легко створює гібриди, має тендітні, зазвичай оливкові, блискучі гілки. Листя блискуче, темно-зелене. Сортова форма «Булата» — дерево з майже сферичною, щільною кроною.

Біла верба (Salix alba) — дерево від середнього до великого розміру з неправильною, часто плакучою кроною. «Vitellina» — один з найефектніших сортів, відомий своїми барвистими пагонами, що взимку набувають всі відтінки червоного, помаранчевого та жовтого.

Культивар «Golden Ness» — дерево середнього розміру, часто вирощується у вигляді багатоствольного чагарнику з яскравими золотисто-жовтими стеблами. Обидва сорти є Лауреатами престижної премії Королівського садівничого товариства.

Верба козяча (Salix caprea) — великий чагарник або невелике дерево з рожево-сірими сережками. Сорт «Кілмарнок» — це гарне деревце на штамбі з пониклими пагонами, яке ідеально підходить для прикраси невеликого саду або вирощування в контейнері.

Посадка верби

Перед посадкою верби необхідно вибрати місце для її подальшого вирощування. Декоративні види воліють теплі, захищені від вітру, сонячні або злегка затінені місця.

У тіні рослини ростуть погано, у декоративно-листяних сортів відтінок листя втрачає свою яскравість. Добре себе почуває верба на родючих, проникних та вологих субстратах з близьким заляганням ґрунтових вод.

У продажу найчастіше можна побачити саджанці з закритою кореневою системою, які можна висаджувати протягом усього сезону – з кінця березня по жовтень, однак земляна грудка не повинна пересихати, оскільки це вплине на укорінення верби.

Відкрита коренева система вимагає посадки ранньою весною до розпускання бруньок або в кінці вересня. Сортові форми зі слабкою зимостійкістю рекомендується висаджувати у весняний період, щоб за літо вони встигли зміцніти.

Земляна грудка та коренева система саджанця верби повинні вільно розміщуватися в посадковій ямі. Для підвищення родючості ґрунту землю з ями змішують з компостом. Після посадки ґрунт добре утрамбовують та рясно поливають.

Землю навколо саджанців корисно замульчувати компостом на товщину 10 см. Мульча забезпечить хороший ріст та здоров’я верб, запобіжить швидкому випаровуванню вологи після поливу.

Особливості догляду за вербою декоративною

Полив верби

Під час посухи та спеки верба вимагає рясного поливу, корисно обприскувати крону невеликих сортових форм, особливо любить обприскування «Хакуро Нішикі».

Після посадки саджанці особливо чутливі до нестачі вологи, тому в перший рік вимагають регулярного зрошення. Пересихання ґрунту неприпустимо.

Догляд за вербою взимку

Більшість з перерахованих видів та сортових форм досить зимостійкі, але в суворі зими молоді рослини можуть частково підмерзати. Щоб уникнути проблем молоді рослини перші 2-3 роки рекомендується утеплювати за допомогою агроволокна або дерюги.

Важливо! Найбільш схильне до ризику підмерзання місце щеплення на стовбурі

Підгодівля

Декоративні верби виглядають ефектно, якщо їх підгодовувати щороку. Доза добрива залежить від розмірів рослин, їх сили росту та родючості ґрунту, в якому вони ростуть.

Першу підгодівлю азофоскою проводять в кінці березня після обрізування, а другий раз за сезон підгодовують в перших числах липня. Перепрілий гній або препарати повільної дії вносять лише один раз — на рубежі березня та квітня, оскільки підживлення в більш пізні терміни може знизити морозостійкість рослин.

Обрізування верби навесні

Важливим доглядом за вербою садової є обрізування, яке зміцнює дерево, покращує його здоров’я та дозволяє сформувати крону. Без цієї процедури рослина утворює дуже нерівномірну та рихлу крону, яка значно втрачає свою привабливість.

Знання того, коли та як обрізувати рослини різних сортів, допоможе досягти бажаного ефекту.

Як формувати вербу? Починають формування крони в перші роки зростання молодих саджанців. Верба дуже добре переносить обрізування, яке стимулює розвиток нових бічних пагонів та обмежує надмірне зростання. Процедура можлива в будь-який час року, але сильне укорочення гілок краще проводити навесні після цвітіння, але до появи листя.

У перший же рік після посадки пагони обрізують, залишаючи близько 20 см довжини або кілька бруньок біля основи пагонів. Зріз роблять трохи вище точки росту, приблизно на 3-4 мм.

У наступні роки всі гілки чагарникової верби обрізують в точці, з якої вони почали своє зростання на початку минулого сезону. На щорічне обрізування таким методом рослина буде реагувати рясним цвітінням та пишним ростом.

Прямі пагони дерев вкорочують навесні практично повністю, залишаючи стовбур. За сезон дерево після такого обрізування дає потужне зростання нових гілок, формуючи щільну, округлу крону. Зрізи великих гілок обробляють фунабеном або емульсійною фарбою з додаванням 2% топсину.

Не бійтеся експериментувати – швидкий темп зростання верби вже через місяць згладить всі можливі помилки внаслідок нового приросту.

Штамбові верби можна обрізати кілька разів протягом сезону, але останній зріз проводиться не пізніше липня.

Підтримання форми крони влітку

Процедура ущільнює крону, стимулює зростання нових пагонів. У плакучих форм Пендула гілки вкорочують на довжину в залежності від особистих потреб садівника.

Для підтримки здоров’я верби проводять також санітарне обрізування. Занадто загущену крону проріджують, щоб рослина отримувала більше повітря та світла, видаляють слабкі, хворі й пошкоджені пагони. Після обрізування рослини необхідно підгодувати та рясно поливати.

Також варто пам’ятати про систематичну вирубку дикої прикореневої порослі, яка росте з кореневища вербових дерев, які щеплені на стовбурі.

Розмноження верби живцюванням

Верби є одними з найпростіших рослин, що розмножуються живцюванням. Фактично, ви можете виростити нове дерево, просто взявши частину гілки та посадивши її у вологий ґрунт. Живці так легко вкорінюються завдяки вмісту в тканинах рослини природного гормону, що стимулює зростання нових коренів.

Розмноження верби живцями

Живцювати краще навесні, щоб молоді саджанці зміцніли до зимових холодів. Нарізають живці довжиною 20-30 см та заглиблюють у вологий, родючий субстрат відразу у відкритий ґрунт або контейнер.

Місце вибирайте з яскравим, але з розсіяним світлом, із захистом від прямих сонячних променів та постійно підтримуйте вологість субстрату.

Корені формуються протягом декількох тижнів, та до осені живці можна обережно пересадити на постійне місце. Живці верби, поставлені у воду, дуже швидко утворюють корінці, після чого їх висаджують відразу на постійне місце вирощування.

Шкідники та хвороби верби садової

Верба сохне та жовтіє – проблема найчастіше викликана дефіцитом вологи внаслідок нерегулярного поливу в посуху або через посадку в піщаний ґрунт, який погано утримує воду.

Верба жовтіє від нестачі вологи

Засихання верби викликає також ряд грибкових захворювань та напад шкідників.

Плямистість листя та пагонів. На верхній стороні листя з’являються численні темно-коричневі або чорні плями, на звороті можна помітити побуріння тканин.

Сильно заражене листя деформується й передчасно опадає. Плями можуть бути коричневими або чорними, сухими, з потрісканою поверхнею. Верхівки заражених пагонів можуть загинути.

Чорна плямистість характеризується чорними плямами уздовж центральної жилки. Листя зморщується, в’яне та опадає. На корі з’являються темні некротичні плями розміром кілька сантиметрів, пагони в області зараження відмирають.

Іржа характеризується появою яскравих помаранчево-жовтих плям на листі.

Грибкові спори, які здатні перезимувати на мертвих гілках, в наступному сезоні заражають нові пагони. Волога погода навесні стимулює поширення хвороб, які особливо небезпечні для молодих саджанців.

Для контролю захворювань та лікування, перш за все, листя й пагони з видимими симптомами хвороби повинні бути зрізані та спалені, щоб спори грибів не продовжували поширюватися.

Потім насадження обробляють протигрибковим препаратом Topsin M 500 SC. Обприскування необхідно повторити 2-3 рази з інтервалом в 10-14 днів.

Мульчування пристовбурового простору по діаметру крони допоможе зберегти воду в суху пору, але уникайте мульчування впритул до стовбура дерева, оскільки це створить ідеальні умови для ураження грибами.

Зі шкідників слід побоюватися попелиці, гусениць, щитівки, павутинного кліща, вербової галиці, що утворює на листках та стовбурі верби нарости-галли. Помітивши цих шкідників, зазвичай необхідно видалити пошкоджені частини пагонів та обробити рослину відповідними інсектицидними препаратами.

Верба в ландшафтному дизайні

Декоративну вербу можна садити в поодинці або групами, наприклад, створюючи незвичайні плетені огорожі, для яких найкраще підходить яскрава верба пурпурова. Плакуча верба стане чудовою прикрасою будь-якої водойми, а карликові сорти прекрасно впишуться в композицію альпійських гірок.

Японська верба Хакуро Нішикі в ландшафтному дизайні може бути ефектним солітером у вигляді штамбового дерева, а низькорослу чагарникову форму висаджують уздовж доріжок, квітників, газонів як невисоку строкату огорожу.

Деревце на штамбі чарівно виглядає в оточенні яскравого квіткового килима, мініатюрних чагарників, на тлі смарагдового газону. Сорти з пофарбованою корою, посаджені поруч з дереном, створять неповторний декоративний акцент, який особливо ефектний взимку та на початку весни.

Верба ламка: опис, фото. Сорти, догляд, розмноження

При слові “верба” ​​у багатьох виникає картина дерева з довгими тонкими гілками, схиленими до самої води. Насправді в роду і багато представників, що мають зовсім інший вигляд. Один з них верба ламка, що називається серед людей ракітою, а латиною Salix fragilis, тобто, ламка куляста. Це дерево примітне тим, що пристосувалося саме себе розмножувати, і не насінням, як роблять тисячі рослин, а цілими гілками. Взагалі, у ламкої верби багато цікавих та корисних для людини особливостей, завдяки яким це дерево користується любов’ю та популярністю.

Верба ламка, опис виду

Рослина, про яку піде мова, має зелену дуже густу і пишну крону, що в природних умовах досить часто набуває шикарного шатроподібного вигляду. Тільки дуже старі верби ламкі виглядають дещо розпатлано. Живуть вони до 50 років (за деякими джерелами до 80), виростаючи за цей час на 20 метрів у висоту та на 15 у діаметрі. Кора у цих верб вся у тріщинах, її колір сіро-коричневий. Іноді можна побачити, як одразу трьома або більше стовбурами, що виходять практично з однієї точки, росте верба ламка. Фото зобразило один із таких феноменів.

Гілки верби ламкою не плакучі, а прямі, лише трохи пониклі, гладкі, без наростів і опушення. Їх колір може бути світло-коричневим із жовтизною або оливковим. Листя довгасте, вузьке, загострене на кінцях, до 10 см завдовжки і до 2 завширшки. На дотик вони гладкі, щільні, тільки молоді листочки трохи ніжніші і трохи липкі. Їх колір залишається зеленим і з настанням осені. Пожовтіння у період листопада спостерігається лише частково. Верба ламка зацвітає у квітні, рідше у травні. Квітки-сережки викидає майже одночасно з листям. Колір сережок зелений з жовтим через численні тичинки. На вигляд чарівності в них мало, але вони дуже популярні у бджіл.

Опис дерева

У природному середовищі це дерево росте біля Євразії, з цього місця воно було завезено і поширене й інших континентах. Складно сказати, що є батьківщиною верби, тому що в різні часи вона довгий час культивувалася як джерело медичної сировини, для промисловості обробки шкіри і як медоносна рослина.

Рости верба воліє на місцях, багатих водою, тому її часто можна зустріти зростає в низині або по березі водойми. Посадка та догляд за саджанцями можливі в будь-якому кліматі, тому що дерево відрізняється підвищеною морозостійкістю.

Найкраще адаптується і росте дерево на ґрунті, багатому глиною. За рахунок того, що гілки легко можуть укорінюватися і самостійно, верба дуже швидко розростається на ділянці.

Висота дерева близько 20 метрів, воно має розлогу крону. Росте верба швидко, середній вік дерева – 70 років. За рахунок цих факторів і хорошої стійкості до будь-яких погодних умов верба така популярна в ландшафтному дизайні. Розміри дерева легко коригуються за рахунок обрізок, досить чутливі до гілки і до вітряної погоди.

Коренева система добре розвинена і неглибоко під землею. Зростання листя і процес цвітіння у верби кулястої збігаються. Після цвітіння формуються жовті пильовики – сережки чоловічого та жіночого вигляду.

Розмноження

Верба ламка, як уже говорилося вище, сама себе розмножує цілими гілками. Допомагає їй у цьому вітер, який легко відламує в основі втечі, що досягли 4-річного віку. Впавши на вологу землю, вони швидко пускають коріння та дають життя новим деревцям. У природі, де верби надані самі собі, часто можна спостерігати цілі непрохідні зарості цих рослин. Свою назву «ламка» верба якраз і отримала, бо її гілки легко відламуються. Для садівників це вигідно, тому що надзвичайно легко вирощується на садових ділянках верба ламка. Розмноження її живцями взагалі не завдає клопоту. Беруть гілку, поміщають її у вологий грунт там, де хочуть бачити вербу, і вже за кілька тижнів вона приживається. Росте ламка верба дуже швидко. До трирічного віку її висота досягає 3-4 метрів, а крона розростається завширшки метра на 2,5. До п’яти років вона витягується до 10-ти метрів. Крона верби ламкою в цьому віці без обрізки може розкинутися вшир до 5-8 метрів. Іншими способами цей вид не розмножують, тому що немає жодного сенсу.

Поширення

Археологічні знахідки свідчать про те, що ракита – це давня рослина. Воно існувало мільйони років тому. Відбитки вербових лозин та листя знаходять у крейдяній породі практично повсюдно.

Ця рослина любить вологу, тому ми нерідко бачимо порослі ракитами береги озер та річок. Їхні красиві гнучкі гілки спадають прямо до води.

Ракита – це рослина, яка має досить великий ареал. Вербові дерева виростають усім материках, крім Антарктиди. Однак є деякі види цієї рослини, які ростуть навіть за полярним колом. Рокиту можна зустріти практично в будь-якому куточку Землі, включаючи спекотні тропіки. Цьому дереву найбільше подобається континентальний та субтропічний клімат.

Кущ рокіти розростається досить швидко, пускаючи відростки від коріння. Деякі породи цієї рослини здатні розмножуватися і насінням. Схожість у насіння слабка, втрачається за кілька днів. Зате більшість дерев і кущів рокіт придатні до розмноження за допомогою живців. Найчастіше саме цим способом біологи виводять саджанці рокити, які згодом пересідають у міські сквери.

Вибір місця для посадки

Щоб добре росла і не хворіла на вербу ламка, висаджувати її бажано в місцях, де близько розташоване джерело води. Росте вона і на заболочених ділянках, а навесні без проблем переживає паводок. Освітленість верби любить, тому місце для посадки краще вибирати на сонці або в півтіні. Ґрунти цьому дереву підходять будь-які. Це можуть бути пісковики, суглинки, родючий чорнозем, щебнисті. Лише висаджуючи вербу ламку на важких глинах, потрібно їх трохи полегшувати шаром піску завтовшки 30 см. рН ґрунту бажано витримати не нижче 5 і не вище 7,5. Виконуючи посадку верби, можна не переживати, якщо її коренева шийка буде заглиблена в ґрунт. Головне, що потрібно забезпечити молодому саджанцю – рясна полива. Слід врахувати, що чим старша верба, тим гірше вона переносить пересадку. Дерева старше трирічного віку краще взагалі не турбувати викопуванням із землі та перенесенням на нове місце.

Народні прикмети про ракиту

Слов’яни вірили, що, спостерігаючи за природою, можна прогнозувати погоду на багато місяців уперед. Наприклад, на думку наших предків, ранній іней на ракіті віщував довгу і морозну зиму. А якщо на цій рослині з’явився перший пушок, то холодів уже не буде — весна прийшла.

Образ плакучого дерева є досить стійким і в наші дні. Вважається, що ракита сниться до смутку, сльоз і самотності. А от якщо уві сні вам довелося сховатися у благодатній тіні таких рослин — це дуже добрий знак.

Догляд

Дуже зручне у вирощуванні дерево верба ламка. Догляд за нею не складніше за розмноження. Головне, що потрібна цій рослині в будь-якому віці – волога, чому і намагаються висаджувати верби ближче до води. Якщо вона росте там, сама себе забезпечити вологою не може, поливати її потрібно часто і рясно, а дуже спекотні дні додавати і водяний душ для крони. Добре допомагає зберегти вологу мульчування. Удобрюють верби рідко, і якщо немає хорошого приросту пагонів. За рік вони мають витягуватись приблизно на півметра. Якщо менше, дерево можна підгодувати нітроамофоскою. Розпушування ґрунту у стовбура також не виробляють. Тільки навколо молодих саджанців навесні можна трохи підкопати землю на глибину приблизно півштика лопати. У процес догляду за вербою входить і весняне обрізування сухих, хворих та пошкоджених пагонів. Для надання дереву красивого вигляду можна регулярно проводити підстригання крони. Верби цю операцію переносять легко. Молоді деревця бажано підв’язувати до кілочка. Це надасть їм стійкості на вітрі. У суворі зими верби одно-дворічки утеплюють шляхом обв’язування стовбура внизу соломою або ганчірками.

Як придбати саджанці верби Шаровидний карлик у розпліднику «Скандинавський сад»

У нашому розпліднику купити саджанці верби Шаровидний карлик можна на відкритих торгових майданчиках та в магазинах розплідника. Адреси, графік роботи, телефони торгових точок дивіться у розділі “Контакти” (у верхньому меню).

Розплідник «Скандинавський сад» здійснює доставку саджанців Україною. Замовити рослини ви можете у нашому інтернет-магазині за адресою: zakaz.sibsad-pitomnik.ru або перейдіть за посиланням у верхньому меню. Інформацію про умови оформлення замовлень, їх оплати та доставку саджанців по України ви знайдете також в інтернет магазині у відповідних розділах.

Розплідник Скандинавський сад реалізує саджанці оптом та запрошує до співпраці організації, що займаються продажем саджанців, ландшафтним дизайном, а також організаторів спільних покупок. З умовами співпраці можна ознайомитись у розділі «Оптівникам» (у верхньому меню).

Хвороби та шкідники

Мабуть, єдина проблема, яку може піднести садівникам верба ламка, це велика кількість комах, які ласують її листям. Для багатьох із них ця рослина є кормовою. На вербі можна зустріти до двох десятків шкідників, наприклад, топольового бражника, вербову хвилянку, деревочків, велику армію перетинчастокрилих і твердокрилих. Позбавляються їх за допомогою інсектицидів.

Крім шкідників, яких видно неозброєним оком, верби страждають від мікроскопічних живих істот – різних грибів. Одні з них уражують листя, інші кору, стовбур, гілки. Останні найбільш небезпечні, тому що проникають у внутрішню систему дерева та прибрати їх звідти практично неможливо. Виявляються такі грибкові захворювання на некроз гілок, кори. Іноді на ній утворюються горбики з темними верхівками, а іноді навесні можна помітити на гілках застиглі крапельки жовтого або червоного кольору. Причиною захворювання може стати механічне пошкодження кори. Профілактикою є осіння та весняна обробка протигрибковими препаратами.

Грибкові захворювання листя – це біла борошниста роса, іржа, різного роду плямистості. З ними легше боротися, достатньо лише обприскати дерево відповідними препаратами. Слід сказати, що грибкові захворювання можуть виникнути не тільки на вербі, але й на будь-якому іншому дереві.

ІВИ ШАБУРОВА: огляд Олександра Марченка

Біолог, дослідник природи, творець і власник розплідника рослин для водойм Олександр МАРЧЕНКО робить огляд гібридів верби, виведених знаменитим ученим-селекціонером Веніаміном Івановичем Шабуровим. Критерій оцінки – життєстійкість і декоративність.

– ‘Пам’яті Бажова’, ‘Уральська Красуня’, ‘Шатер – 1’, ‘Шатер – 2’, ‘Свердловська Плакуча’, ‘Пам’яті Міндовського’, ‘Водоспад’, ‘Свердловська Звивиста – 1’.

– ‘Шверина Покращена’, ‘Рекорд’, ‘Свердловська Блискуча’, ‘Свердловська Блискуча – 1’, ‘Фантазія’, ‘Свердловська Звивиста – 2’, ‘Свердловська звивиста – 3’, ‘Уралочка’, ‘Уралочка’.

– ‘Свердловська Звивиста – 476’, ‘Свердловська Звивиста – 576’, ‘Свердловська Звивиста – 676’, ‘Кулястий карлик’, ‘Плакучий гном’.

– ‘Маяк – 1’, ‘Маяк – 2’, ‘Маяк – 3’.

Ці 26 верб описані Шабуровим В. І., Бєляєвою І. В. та Дьяченко А. А. у кількох наукових статтях. Дані, викладені в статтях, мною проаналізовані і на їх основі проведено обстеження в ботанічному саду УрО РАН Єкатеринбурга типових (маткових) зразків верб і, отриманих від них, вегетативних клонів, що виростають у садах і парках Єкатеринбурга, а також у Тюменському саду розплідниках. Крім того обстежено верби ВВЦ у Києві, а також проаналізовано велику кількість згадок цих верб у популярній літературі та Інтернеті.

Використання верби в ландшафтному дизайні

Дизайнерами поки що не так часто використовується верба ламка. Розміри дерева, а також його швидке зростання ускладнюють висадження верби в групових композиціях. Їй більше підходить роль орієнтиру на широких, добре освітлених галявинах. Використовується вона і для прикраси природних та штучних водойм. Із задоволенням висаджують ламкі верби там, де обладнають літні кафе. Під покровом густої ажурної крони цих дерев завжди буде тінь і прохолода. З цією ж метою ламкі верби висаджують у парках для створення тінистих алей. Іва вважається чудовим медоносом. Завдяки цьому її успішно висаджують навколо пасік для отримання ранніх медових зборів.

Знати характеристики

Кулясті види відносяться до сімейства вербові, які в народі називають лозина, ракіта, тальник, верба, верба. Невибагливість та декоративність верби роблять її лідером в озелененні територій.

Незалежно від сорту, гілки ростуть густо, утворюючи щільну масу. Весною верба зачаровує цвітінням, її пухнасті суцвіття називають «котиками». Тривалість життя – до 75 років.

Переваги кулястої/ломкої верби:

• різноманітність сортів;
• невибагливість;
• швидкий ріст;
• морозостійкість;
• можливість формування у кущовій або штамбовій формі;
• декоративність крони;
• морозостійкість.

Верба легко розмножується живцями. Для розведення на ділянці не вимагає від господаря майстерності та спеціальних знань.

Інші використання верби

Це красиве дерево активно використовують у будівництві. Головні критерії при цьому міцна деревина та швидке зростання деревної маси. Також вербу ламку використовують для виготовлення виробів. А ось для виробництва плетених виробів вона не особливо підходить через ламкість її гілок. Дуже цінується верба ламка у народній медицині. З її кори та листя готують препарати для лікування ревматизму, остеохондрозу, кашлюку, лихоманки, стоматитів, шлункових та маткових кровотеч, як глистогінна, сечогінна, жовчогінна, протималярійна засіб. Все це завдяки вмісту в корі та листі дубильних речовин, флавонідів, саліцину та інших корисних речовин.

Небагато цікавих фактів про рослину

Верба куляста (фото цвітіння якої показано нижче) не тільки має гарний декоративний вигляд, але відома безліччю корисних властивостей. За старих часів відвар з неї використовували для лікування лихоманки. А з кори було вилучено аспірину, без якого неможливо уявити життя сучасної людини. Також відомі цілющі властивості препаратів на основі верби для профілактики онкологічних захворювань.

Кора і гнучкі гілки дерева з давніх-давен використовувалися для господарських потреб, і по сьогоднішній день з лози верби роблять плетені меблі, а деревину використовують як будівельний матеріал. Верба перша зацвітає навесні, тому гілки з її нирками, що розпустилися, використовуються у Вербну неділю.

Завдяки своїй красі та невибагливості верба стане вишуканою прикрасою будь-якого парку або саду і радуватиме своїм бездоганним виглядом цілий рік. Весною ця рослина порадує пишним та красивим цвітінням, влітку подарує тінь. Взимку краса блискучої темно-коричневої кори та химерного силуету під шапкою снігу не залишить байдужим.

Сортове різноманіття

Селекціонерів давно зацікавила верба ламка. Сорти цього виду не мають великої різноманітності, проте існує безліч його форм. Гібридизація в природних умовах відбувається, якщо поблизу верби ламкою виростають інші види, особливо верба біла. Займаються гібридами та вчені. Особливо славляться роботи свердловських селекціонерів. Сорти верби ламкою можна назвати такі:

-Salix fragilis f. Bullata (бульбашкова). Це дерево з темним листям. При утворенні нових пагонів на гілках виникають здуття, схожі на міхури.

-Salix fragilis f. Decipiens. Дерева з корою гілки червоно-бурого кольору.

-Salix fragilis f. Roksensis. Кора гілок блідо-жовта.

-Salix fragilis f. Latifolia. У цього виду особливо велике листя, довжиною до 15 см і шириною до 2,5 см.

Походження слова

Етимологія слова міцно пов’язана із давньослов’янською мовою. У багатьох мовах народів Східної Європи є подібні та співзвучні назви, причому позначають вони одне й те саме. Рокита – це вербове дерево, і саме так і називають його багато слов’янських народів. У болгарській, польській, українській, полабській, сербській та багатьох інших мовах є подібне слово. Вчені-лінгвісти вважають, що форма та значення слова «ракіта» має зв’язки навіть з мовами інших народів, які жили в достатній відстані від Русі.

Плетіння з живої верби

Швидке зростання верби ламкою та легкість вирощування дали поштовх розвитку незвичайного мистецтва – створенню з живих дерев різних конструкцій. Це можуть бути паркани, намети, арки, альтанки, навіси, що підкаже фантазія. Виглядають вони надзвичайно ефектно. Роблять ці конструкції так. На певній відстані один від одного висаджують прутики верби і в міру зростання їх переплітають або пов’язують дротом, тасьмою в осередки. Зайві бічні пагони прибирають, змушуючи тягнутися стовбур у бажаному напрямку. Згодом після першого осередку, роблять наступні. В результаті виходять досить гарні живі споруди.