Як кримських татар “гібридно депортують” через 75 років після радянської депортації

Російська влада півострова наполягає, що вона насправді переслідує не кримських татар, а “екстремістів” та “терористів”, які вже, так сталося, представляють цей народ.

“Маргіналізація”

“З 2014 року на території окупованого півострова переслідуються дві основні групи: етнічні українці (або ж українці у політичному плані) та кримські татари”, – розповідає голова правління організації “КримSOS” Таміла Ташева.

За її словами, “російська окупаційна влада намагається максимально маргіналізувати кримських татар в очах населення”.

“Це робиться через навішування лейблів “терористів” та “екстремістів”, а щодо українців діють трохи інші ярлики “диверсантів” і “шпигунів”, – каже вона.

Правозахисники кажуть, що особливо цей процес посилився з осені 2017 року, коли почався тиск на кримськотатарських активістів та їхні родини.

Зрештою, у березні 2019 року все це вилилося у масштабні обшуки домівок кримських татар по всьому півострову.

“Міжнародний тероризм”

Автор фото, Антон Наумлюк

27 березня російська ФСБ відзвітувала про “припинення діяльності структури міжнародної терористичної організації” у Криму.

Мова про “Хізб ут-Тахрір”, яка заборонена в Росії як екстремістська, однак вважається цілком легальною в Україні.

Березневі обшуки в Криму завершилися затриманням 20 кримських татар, яких у ФСБ назвали “ватажками та рядовими учасниками” організації.

Згодом майже всіх їх вивезли до Ростовської області.

Арештовані хотіли побудувати “всесвітній халіфат”, силою зруйнувати світське суспільство і повалити владу на півострові, для чого конспіративно поширювали свою ідеологію і вербували кримських мусульман, наполягають у ФСБ.

Водночас рідні затриманих кажуть – вони, хоч і є мусульманами, до “Хізб ут-Тахрір” жодного стосунку не мають. А самі обшуки і затримання були досить брутальними.

Світлана Валько з громадської організації Truth Hounds поговорила з рідними затриманих про те, як проходили обшуки.

Дружина одного з затриманих:

27 березня я прокинулася від того, що приїхали з обшуком. Не могла повірити, що таке можливо – це було о 5:45 ранку.

Прокинулася від ударів у двері, стукали по фасаду будинку. Розбудила чоловіка – він спав з дитиною.

Побачила, що у вікно пробивається світло. Нам кричали відкрити. Ми кинулися одягатися, але ззовні почали ламати двері – зламали й увірвалися всередину.

Людей шість у формі та масках і двоє понятих – молоді хлопці, які, схоже, не розуміли, куди вони приїхали і що відбувається.

Чоловіка скрутили і поклали обличчям у підлогу.

“Кожен будинок, який обшукували, був оточений поліцейським транспортом. Було багато силових служб: ФСБ, ОМОН, Росгвардія, звичайні поліцейські, поліція по боротьбі з екстремізмом, а також ДАІ. У деяких випадках цілі ділянки вулиць були відрізані”, – переповідає Світлана Валько.

Автор фото, Антон Наумлюк

У кожному обшуку брали участь від 15 до 30 осіб, більшість у масках і зі зброєю. Іноді у балаклавах були не лише спецпризначенці, а й слідчі та навіть свідки.

Все відбувалося зранку, у деяких випадках вибивали двері.

Дружина одного з затриманих:

Один [силовик] матюкався на чоловіка, грубив йому. Це був військовослужбовець у світло-зеленій формі.

Він досить сильно бив чоловіка по плечам рукою. Я почула, як чоловік сказав, що йому боляче.

Попросила не бити чоловіка, на що мені відповіли, що це двері грюкають.

Світлана Валько вважає, що все це було спрямоване на те, щоб “придушити опір громад” при затриманнях.

Для цього ж забирали телефони і перешкоджали адвокатам тих, у кого проводилися обшуки: “Їх не пропускали, а потім кажуть – все, ваш адвокат не встиг на обшук”.

Мати одного з затриманих:

ФСБшник відкрив блокнот, перевірив і сказав: ні, ви нам не потрібні, нам потрібен Руслан Сулейманов.

Я зрозуміла, що його заберуть і майже знепритомніла.

ФСБшники сказали: ну ось, цирк починається.

“Йде маргіналізація не лише кримських татар, а й мусульман. Такий сценарій ми вже бачили на Північному і Південному Кавказі, де Росія робила те саме… Достатньо бути просто мусульманином, щоб стати мішенню таких дій”, – наголошує Світлана Валько.

Водночас “омбудсман Криму” Людмила Лубіна вже кілька років наполягає, що жодних переслідувань за інакомислення в Криму немає, а вся подібна риторика “роздувається” українськими і західними медіа.

“Гібридна депортація”

Автор фото, Антон Наумлюк

“Бачимо гібридні методи витіснення нелояльного населення з Криму, як це було у 1783 році за часів Російської імперії, коли Катерина ІІ вперше анексувала Крим. Потім були злочини проти кримських татар, які завершилися повною їхньою депортацією у 1944 році… А з 2014 року почалася нова хвиля тиску і витіснення кримських татар”, – відзначає Таміла Ташева.

Ці процеси отримали неформальну назву “Гібридна депортація” – так називається фотовиставка журналіста Антона Наумлюка, який висвітлює судові процеси на півострові.

За офіційними українськими даними, з 2014 року з Криму в Україну виїхало близько 35 тис. людей.

“А неофіційні дані вдвічі більші – ми говоримо про близько 60 тис. людей, які виїхали з півострова. І половина з них – близько 27 тис. – є кримськими татарами”, – каже Таміла Ташева.

І хоча вона не вважає, що повторення масової депортації кримських татар зараз справді можливе, утім тенденції загалом схожі.

“Створені умови, за яких кримських татар витискають з півострова: заводять кримінальні та адміністративні справи, викрадають – є мінімум 15 людей, яких до цього часу не знайшли”, – пояснює правозахисниця.

“При цьому, російська влада каже – ми не переслідуємо татар, ми переслідуємо терористів, екстремістів, диверсантів і шпигунів”, – додає вона.

А Світлана Валько резюмує: “Ті кримські татари, з якими ми говорили, жартують: правителі у Росії помирають, а ми все одно повертаємось у Крим. У них є сильна віра, що ті, хто зараз залишили Крим, все одно туди повернуться, як це зробили їхні батьки, дідусі й бабусі”.

Стежте за нами в Telegram або Viber! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Повернення кримських татар на Батьківщину. Перші кроки вдома

18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар з Криму. Довгі роки кримці були вимушені жити в Узбекистані і на Уралі.

У 1974 р заборона кримським татарам повертатися на Батьківщину була скасована, проте неформально це табу діяло аж до 1989 року – розвалу СРСР.

Влада Криму не давала кримцям можливості будувати дома, налагоджувати життя на рідній землі. Люди селилися в таборах біля півострова.

Український фотограф Олександр Клименко мав рідкісну можливість зафіксувати перші кроки дуже непростого, але щасливого повернення кримських татар додому.