Як навчатимуться учні в 10 – 11 класах: перспективи профільної освіти

В Україні хочуть реформувати заклади освіти та зробити навчання у старших класах – профільним. Тож, уже з початку нового навчального року багато шкіл не зможуть приймати учнів 10 – 11 класів. Які перспективи та проблеми профільної освіти в Україні – читайте у статті.

Нова реформа передбачає поділ шкіл на три групи, метою якого є відокремити молодшу, середню і старшу школи один від одного.

Таким чином школи поділяться на:

• початкові (1 – 4 класи);
• гімназії (5 – 9 класи);
• ліцеї (10 – 12 класи).

Реформу запровадили через те, що величезна кількість випускників вишів після закінчення навчання йдуть працювати у сферах, ніяк не пов’язаних зі своєю спеціальністю.

Вона повинна вирівняти цю ситуацію. Тобто діти, які мають певні успіхи в навчанні, зможуть вступати в ті заклади освіти, які забезпечать їм ту чи іншу профільність.

За словами експертів, створення профільних ліцеїв дало би змогу зменшити кількість предметів або кількість годин викладання “непрофільних” дисциплін, поглиблюючи викладання основних тематичних предметів.

Концепція академічного ліцею може бути різною:

• спеціалізованою – з поглибленим вивченням певних дисциплін або напрямів (біологічний, фізико-математичний, лінгвістичний тощо),
• міждисциплінарною – такою, де працюватимуть класи різних тематичних спрямувань і дитина зможе обирати.

Розглядалася навіть пропозиція, за якою дитині пропонувалося би самій частково обирати окремі предмети – так, як це відбувається в англосаксонських освітніх системах,
– каже ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний.

Переваги профільної освіти

1. Зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на “непрофільні предмети”.
2. Можливість глибше та якісніше вивчати обрані предмети, а, відповідно – підвищення якості освіти в старшій школі загалом у країні.
3. “Інвентаризація” шкільної системи: закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл, натомість започаткування потужних освітніх осередків у регіонах.
4. Зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги.
5. Можливість ширшого вибору для дитини та сім’ї.
6. Ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів – на обладнання, гуртожитки, достойні зарплати тощо.

Водночас доктор економічних наук, професор кафедри педагогіки, психології та менеджменту Олег Клокар розповів “Всеосвіта” про проблеми нинішньої української старшої школи:

• однакові профілі навчання в школах, що розташовані поруч;
• рішення про профіль навчання ухвалюють з огляду на забезпечення педнавантаження вчителів, а не запитів учнів та їх батьків;
• ігнорування потреб меншості в ухваленні рішення щодо профілю навчання;
• небажання засновників створювати ефективну мережу класів у старшій школі;
• кадрові проблеми старшої профільної школи;
• недостатня матеріально-технічна база закладів освіти;
• нерозуміння батьками суті профільного навчання для подальшого життя дітей;
• культ вищої освіти в Україні;
• неефективне використання фінансів у закладах освіти.

Як учні цього року вступатимуть у 10 класи

До 2024 року школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10 – 12 класів. Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл.

Відповідно, дев’ятикласники цих шкіл мають визначитися, що робити далі – вступати в профтехи чи йти в 10 класи інших шкіл.

Учнів, які вже отримували освіту в школі, автоматично зараховують в 10 класи. Підлітків з інших шкіл братимуть на вільні місця. Якщо вільних місць буде менше, ніж охочих, школа проведе вступні випробування.

До слова, в Україні поширився міф, що після 9 класу учні не зможуть продовжувати навчання в 10-11 класах та будуть змушені йти до ліцеїв. Проте в МОН наголосили, що школярі можуть самі вирішувати, чи хочуть вони навчатися в старших класах.

Скільки років краще вчитися в школі – 10 чи 12?

Школярі в Україні й надалі вчитимуться 12 років після того як Верховна Рада не підтримала законопроект, яким пропонували повернути десятирічну освіту.

Але, як повідомляє Роман Лебедь, схоже на те, що крапку в тій історії ставити зарано і суперечка триватиме й надалі, бо повернення до 10-ти років навчання було однією з передвиборчих обіцянок Віктора Януковича та інших політиків.

Все починалося із 4 класів обов’язкової для всіх освіти, розповідають експерти, пригадуючи часи Радянського Союзу. Потім запровадили семирічне навчання, а згодом – 10 класів. Саме стільки вчилися більшість українців, які тепер досягли середнього віку.

Сучасні учні вчаться втричі більше

Після здобуття Україною незалежності існувало дві схеми – 10 років із «перескакуванням» через четвертий клас. Поряд з цим навчалися учні, для яких перший дзвінок пролунав у 6 років, і четвертий клас вони не пропускали.

В 1999 році в українській освіті відбулися серйозні зміни, згідно з якими 5-ти бальна система оцінювань знань поступилася 12-бальній, і рівно стільки років відтоді необхідно було вчитися в школі. Багато хто сприйняв такі новини без ентузіазму, особливо, напевно, тодішні першокласники.

Крок вперед, чи назад?

“Наша система освіти зараз деградує. І саме тому цей законопроект, на моє переконання, мав би слугувати першим кроком для більш серйозної, системної, глибинної роботи з удосконалення системи освіти.”

Відтоді в Україні не вщухають дискусії щодо того, скільки ж років навчатися в школі. Остання з них відбулася у парламенті кілька днів тому, коли депутати розглядали законопроект Анатолія Гриценка щодо повернення до десятирічки. Депутат вважає нинішній навчальний процес дуже розтягнутим.

Під час обговорення у парламенті одні називали документ «ретроградським», інші критикували 12 класів, натомість «за» проголосувало тільки 75 парламентарів.

Чому Анатолій Гриценко наполягає на цьому?

«Наша система освіти зараз деградує. І саме тому цей законопроект, на моє переконання, мав би слугувати першим кроком для більш серйозної, системної, глибинної роботи з удосконалення системи освіти,» – розповів Анатолій Гриценко Бі-БІ-Сі.

Він не єдиний, хто хоче повернути в школи десятирічку. 10 класів і 5 балів обіцяв повернути і Віктор Ющенко у своїй відомій передвиборчій програмі «10 кроків назустріч людям».

Віктор Янукович, як і кілька інших кандидатів, також обіцяв, у разі обрання його главою держави, повернути школам десятирічну систему освіти, хоча ні він сам, ні його фракція у вівторок за проект Анатолія Гриценка не голосувала.

Один вихідний і 100 тисяч вчителів

“10-річна школа була ідеальною, чудовою моделлю, але це було у минулому столітті. Нині перебудова української освіти відбувається таким чином, аби не просто озброювати дітей інформацією, а вчитися здобувати знання. Це потребує дещо більшого часу. “

Павло Полянський, заступник міністра освіти

Попри заяви політиків, у Міністерстві освіти і науки непорушно пояснюють, що дванадцятирічний термін навчання зберіг здоров’я дітей, дозволивши запровадити п’ятиденний навчальний тиждень. В разі ж повернення до старої системи учні втратять один вихідний, понад 100 тисяч вчителів автоматично стануть безробітними, а міжнародна спільнота не визнаватиме атестатів про середню та дипломів про вищу освіту.

Заступник міністра освіти Павло Полянський розповів Бі-Бі-Сі, що 12 класів – це вимога часу, і тільки так можна підготувати конкурентних випускників:

«10-річна школа була ідеальною, чудовою моделлю, але це було у минулому столітті. Нині перебудова української освіти відбувається таким чином, аби не просто озброювати дітей інформацією, а розвивати навчальні компетенції, вчитися здобувати знання і використовувати їх. Це потребує дещо більшого часу.»

Але Анатолій Гриценко обіцяє і далі відстоювати свою ідею:

«В решті решт нам же треба буде піднімати країну, а не ходити з ранцем до 18-19 років у школу. Тоді, коли шлюбний вік дівчат – 17 років, і вже зараз маємо в старших класах навіть по двоє дітей, і заміжні вчаться. 18 років – це вже зрілість, коли можна стати депутатом, коли треба обирати депутатів і президентів. Це навіть не смішно.»

Що кажуть вчителі?

“11-12 класів – ось скільки наші діти повинні навчатися. Мені більше подобається все-таки одинадцятилітня освіта.”

Поки політики обмінюються аргументами, що думають з цього приводу у школах? Це питання Бі-Бі-Сі адресувало вчительці географії із 25-річним стажем, яка була класним керівником для кількох поколінь учнів, Ользі Гаврилюк:

«Оскільки сьогодні учні 5, 6, 7, 8 і 9 класів уже навчаються за програмою 12-ї школи, то, відповідно, хоча б ці діти повинні отримати 12-річну освіту і в жодному разі не повертатися до 10-річної. 11-12 класів – ось скільки наші діти повинні навчатися. Мені більше подобається все-таки одинадцятилітня освіта – мої діти так закінчували, і вони виходять уже свідомими учнями зі школи.»

У міністерство освіти наводять статистику, згідно з якою у багатьох європейських країнах і Сполучених Штатах навчання в школі триває 12 років, у Великій Британії, Франції та Польщі – 13, а у Фінляндії – 14. Російські та білоруські школярі ходять до школи 11 років.

Але достеменно говорити про переваги й недоліки нової системи освіти, напевно, можна буде тільки наступного року, коли в Україні з’явиться перше покоління випускників, які відсиділи за партою всі 12 років.

Як зміни сприймають батьки?

Як зміни в тривалості середньої освіти сприймають учні і їхні батьки – про це Бі-Бі-Сі розмовляла з лікарем, співачкою і матір’ю чотирьох дітей Ольгою Богомолець.

О. Богомолець: Я проходила 10-річну освіту, мій старший син, якому зараз 21 рік, теж проходив 10-річну, старша дочка зараз у 10-му класі і буде вчитися і в 11-му, але 10 років, бо вона попала в перехідний етап. А середня дочка – зараз у 6-му класі, і вона має вчитись 12 років. Тобто, я маю можливість порівняти всі три кількісних варіанти, які були запропоновані.

Бі-Бі-Сі: І на користь якого ж варіанту ваші порівняння?

О. Богомолець: Абсолютно однозначно, що сьогодні в Україні 12-річне навчання не доцільне. Діти останні роки в школі практично займаються самопідготовкою. Тобто, не відчувається роботи педагогічних колективів, немає підручників і посібників… Тому я стою на стороні 10-річної освіти – не в часовому просторі, а в якісному. Щоб ці 10 років були справді наповнені роботою! А привчати дітей на останніх роках, що вони можуть себе дозволяти розслаблятися і бити байдики – це гірше, ніж вони би добре попрацювали.

“Абсолютно однозначно, що сьогодні в Україні 12-річне навчання не доцільне. Діти останні роки в школі практично займаються самопідготовкою. Тому я стою на стороні 10-річної освіти – не в часовому просторі, а в якісному.”

Бі-Бі-Сі: Наскільки, ви вважаєте, що це було б доцільно, якби були підручники, посібники і педагоги знали, що робити з цими дітьми, адже багато фахівців з освіти виступають саме на захист 12-річної системи освіти?

О. Богомолець: Візьміть, будь ласка, середню тривалість життя в Україні, яка складає у чоловіків 62 роки, і подивіться, яку частину життя людина буде навчатися, і яку частину життя людина буде жити. А якщо ми беремо людину і країнах, в яких люди живуть 80-90 років, я думаю, що вони можуть собі дозволити вчитись 30 років. В Україні в 30 років людина вже мусить нести відповідальність за себе і за родину. Ось, приміром, я закінчила медичний університет, коли мені було 24 роки. І від того часу я несу відповідальність за родину, за дітей, за свою роботу і абсолютно не відчуваю ніяких складнощів.

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви не вважаєте, що були б кращим лікарем, якби ви навчалися так, як на Заході, більше років, 10 років на лікаря?

О. Богомолець: Я навчаюсь усе моє життя. Тобто, 20 років працюючи лікарем, я продовжую навчання, і ні в якому разі неможна говорити про те, що людина, закінчивши школу, або закінчивши університет, перестає навчатись. Вона просто починає нести відповідальність. Ми не говоримо зараз про якість навчання. Людина мусить для того, щоб бути фахівцем, продовжувати вчитись все життя. Але коли хлопці вчаться до 30 років, це приводить до розвитку певного інфантилізму. Якщо ви візьмете тих солдатів, які боронили і Україну та й Київ, середній вік тих, хто загинув, був 18-20 років…

Бі-Бі-Сі: …але ж ми говоримо про 18 років, про навчання, а не про 30…

О. Богомолець: Ми говоримо зараз про школу, але після школи ще іде університет. І, скажімо, в медичному університеті сьогодні навчаються 8 років.

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви говорите, що чим раніше почнеш, тим раніше закінчиш, і це краще для людини?

О. Богомолець: Я говорю, чим раніше почнеш… Але це не означає, що закінчиш. Тобто, людині додається певна ступінь свободи і відповідальності за себе і за роботу. І ви чудово знаєте, що зараз студенти починають працювати ще під час навчання в університеті. Чому? Тому що навчання, виключно голе навчання не дає досвіду. Людина може вчитись 20 років, вийти теоретиком і нічого не вміти зробити. Тому я вважаю, що 10-річна шкільна освіта, яка дозволяє потім зробити правильний вибір у той чи у іншій бік, абсолютно достатня для того, щоб в 16-17 років людина вже прийняла рішення, куди їй далі рухатись.