Україна посідає 1-ше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму

1-ше у світі за рівнем дитячого алкоголізму (дані ВООЗ).
1-ше в Європі та Центральній Азії за поширенням ВІЛ серед дорослого населення. Щорічні показники захворюваності на ВІЛ в Україні зросли з 2001-го по 2010 рік більш ніж удвічі (Доповідь ЮНЕЙДС про Всесвітню епідемію СНІДу, 2010).
1-ше в Європі за поширеністю ВІЛ серед вагітних жінок. 2010-го цей показник становив 0,55% (Мінздоров’я України, 2010).
2-ге у світі за величиною боргу перед МВФ (12,66 млрд. дол. у серпні 2010 р.).
3-тє у світі за поставками легкооборонної техніки, зокрема бронетранспортерів БТР-3 «Гардіан» та БТР-4 «Буцефал» (виробляються в Харкові). Попереду України — Фінляндія і Росія.
3-тє за обсягами експорту ячменю — 16,7% світового ринку.
4-те (6%) — за експортом кукурудзи.
4-те серед країн із найгіршою економікою за версією Forbes.
4-те у світі за обсягами вирощування картоплі. При цьому останніми роками вона закуповувала картоплю для власних потреб у Єгипті та Саудівській Аравії (у пустелі!).
5-те в Європі (після ФРН, Італії, Великобританії, Франції) і
21-ше у світі за кількістю населення. 2001 року на частку України припадало 7,3% населення Європи й 1% населення Землі. Нас було 49,5 млн. чоловік. На 2011 рік ми втратили майже 4 мільйони. Нас залишилося 45 млн. 787,5 тис. За темпами вимирання Україна перебуває серед світових лідерах. Згідно з даними сайта ЦРУ на матеріалах 231 країни світу, гірше справи йдуть тільки на Північних Маріанських Островах, Островах Кука, у Сен-П’єр і Мікелон, Болгарії, Чорногорії та Естонії.
5-те у світі серед країн із найбільшою кількістю емігрантів. За даними Світового банку на 2010 рік, за кордоном перебуває 6,6 млн. українців, які виїхали в різні роки (це майже 15% від загальної кількості теперішнього населення країни). Кількістю емігрантів Україна поступається тільки Мексиці (11,9 млн.), Індії (11,4 млн.), Росії та Китаю (11,1 й 8,3 млн. відповідно).
5-те у світі за виробництвом продукції бджільництва. У середньому щорічно Україна експортує близько 7,5 тис. тонн меду при виробництві 75 тис. тонн.
5-те у світі за кількістю споживаного алкоголю на душу населення. За даними ВООЗ, обсяг спиртного, випитого пересічним громадянином України за рік, становить 15,6 літра. Більше, ніж в Україні, п’ють тільки в Росії, Угорщині, Чехії та Молдові.
5-те у світі за кількістю запусків ракет-носіїв.
6-те (5,4% світового ринку) — за обсягами експорту пшениці.
7-ме в світі серед країн із найвищим рівнем комп’ютерного піратства.
За оцінкою Асоціації виробників програмного забезпечення (BSA), комерційна вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на персональні комп’ютери в нашій країні, сягнула рекордних 571 млн. дол.
8-ме у світі за обсягами виплавки сталі в рейтингу 64 країн — основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі.
9-те у світі за кількістю студентів із-за кордону. У трійці лідерів — США (21%), Великобританія (10%) та Німеччина (7,5%). Із пострадянських країн нас випереджає тільки Росія.
10-те за величиною боргу перед Світовим банком (3,22 млрд. дол.).
10-те у світі (з 217) за кількістю ув’язнених на 100 тисяч населення — 334 (при нормі 70—80 чоловік для розвинених країн і 141 — у світі). За даними Лондонського королівського коледжу.
Лідером уже багато років залишаються Сполучені Штати, випереджаючи навіть густонаселений Китай (2-ге місце). На 3-му місці — Росія, на 4-му — Бразилія, на 5-му — Індія, на 6-му — Мексика, на 7-му — Таїланд, на 8-му — Іран, на 9-му — ПАР, і замикає десятку Україна.
11-те у світі за імміграцією. 2010 року в нас зареєструвалося 5,3 млн. іноземців. Найбільше з РФ, Білорусі, Казахстану.
12-те за експортом зброї у світі, згідно з рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень світу (SIPRI).
15-те у світі за кількістю статей посіла українська «Вікіпедія», випередивши фінську.
22-ге з 85 за революційними настроями у світі, згідно з рейтингом газети The Wall Street Journal, складеному на основі трьох показників: соціальна несправедливість, схильність до революцій та те, яку частину із загальних витрат у сім’ї становлять витрати на їжу.
Критерій «соціальна несправедливість» базувався на даних Transparency International, індексові розвитку людського потенціалу ООН.
28-ме у світі за швидкістю Інтернету. Такі дані наводить компанія Pingdom, що проводила 2010 року дослідження у 50 країнах світу.
Середня швидкість виходу в Інтернет для українських користувачів становить 2,28 мегабіта на секунду.
38-ме у світі за обсягами виробництва авто. Це четверта позиція з кінця.
42-ге у світі за площею території.
44-те зі 138 у рейтингу гендерної нерівності, що входить в індекс людського розвитку. Індекс відбиває вразливість жінок у трьох сферах — репродуктивне здоров’я, присутність у парламенті та економічна діяльність.
57-ме з 59 у рейтингу найбільш конкурентоздатних країн від Міжнародного інституту управлінського розвитку світу. Нижче в рейтингу тільки дві держави — Хорватія й Венесуела (58-ме і 59-те місця відповідно).
69-те (зі 169) у звіті щодо людського розвитку ООН за 2010 рік. У цій групі Україну випереджають Білорусь (61-ше місце), Росія
(65-те місце), Казахстан (66-те), Азербайджан (67-ме).
69-те зі 153 у рейтингу миролюбності Global Peace Index 2011 року, який оцінює рівень безпеки та спокою життя в різних країнах земної кулі й складається аналітиками австралійського Institute for Economics and Peace.
73-те (між Намібією і Ботсваною) у загальносвітовому рейтингу якості життя.
Минулого року ми були 68-ми. Падіння в рейтингу пов’язане з погіршенням економічної ситуації.
Всього у рейтингу брали участь 192 країни. Росія, наприклад, попри свій значно вищий економічний потенціал, облаштувалася нинішнього року на 118-му рядку рейтингу. Західні експерти занизили її місце в основному через проблеми з громадянськими свободами. Очевидно, з тієї ж причини на 141-му місці опинилася Білорусь.
74-те у світі за кількістю щасливих людей, за даними всесвітнього соціологічного опитування Gallup. У Росії щасливих більше.
90-те у світовому рейтингу країн за прийняттям та розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Ми поступаємося Перу (89-те місце) і Пакистану (88-ме місце). Російська Федерація перебуває на 77-му місці. 1992-го Україна була на 9-му місці.
110-те зі 177 у рейтингу Фонду світу найменш заможних держав. Найзаможнішою країною виявилася Фінляндія, за нею ідуть Норвегія, Швеція, Швейцарія, Данія, Нова Зеландія, Ірландія, Люксембург, Австрія, й замикає десятку найзаможніших країн Канада.
131-ше в рейтингу свободи слова організації «Репортерів без кордонів»-2010, опустившись за рік на 42 позиції.
134-те зі 180 у світі за рівнем корупції. 2007-го ми посідали 118-те місце.
Цей рейтинг підготовлено глобальною антикорупційною неурядовою організацією Transparency International.
У рейтингу, де рівень корупції оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів, в якій 0 означає тотальну корумпованість держави, а 10 — фактичну відсутність корупції, Україна отримала 2,4 бала (2009 року — 2,2).
164-те в рейтингу економічних свобод серед 179 країн світу. Серед європейських країн у цьому рейтингу Україна опинилася на останньому місці.
А за рейтингом свобод у країнах світу 2011 року, який підготувала організація «Фрідом Хаус», Україна втратила свої позиції, перемістившись із категорії «вільних» у категорію «частково вільних». Україна стала однією з двох країн у світі, які були занижені в рейтингу за результатами діяльності 2010 року (FreedomHouseReport, April 2011).
181-ше серед 183 країн світу за простотою сплати податків, за даними аналітиків Світового банку. Вище нашої країни за цим показником опинилися Білорусь, Венесуела, навіть Чад і Конго.
За кількістю податків та зборів до бюджету (135) Україна встановила абсолютний рекорд і тому опинилася на останньому місці.
У середньому на податкову звітність і сплату податків українсь¬кі підприємці витрачають 657 годин на рік.

В яких країнах їдять найбільше м’яса: розповідаємо у графіках

Часто це стає наслідком бажання стати здоровішими, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище чи потурбуватися про тварин.

Третина британців заявляють, що взагалі припинили їсти м’ясо або стали їсти його менше. Водночас у США про це ж заявляють дві третини опитаних.

Така тенденція – наслідок ініціатив, подібних до Meat-Free Mondays (“Понеділки без м’яса) і Veganuary (“Веганський січень”). До того ж на екрани час від часу виходять документальні фільми про переваги, які дає відмова від споживання м’яса.

Та чи дійсно можна говорити про якісь реальні зміни?

Зростання доходів

Про що ми можемо говорити напевне, так це про те, що впродовж останніх 50 років рівень споживання м’яса у світі сильно зріс.

Сьогодні об’єми м’ясовиробництва майже в п’ять разів більші, аніж на початку 1960-х. Тоді вироблялося близько 70 млн тонн м’яса, сьогодні – понад млн 330 тонн.

Одна з причин – велика кількість людей, яких треба нагодувати.

За той же період населення планети зросло більше, ніж вдвічі. На початку 1960-х нас було близько 3 мільярдів, сьогодні – 7,6 мільярда.

Проте хоч цей фактор і має значення, він все ж не пояснює п’ятикратне зростання виробництва м’яса. Тут є й інші причини. Одна з них – зростання доходів.

В усьому світі люди стали багатшими: середній річний дохід за 50 років зріс більш як утричі.

Коли ми порівнюємо споживання у різних країнах, то бачимо: чим багатшими ми стаємо, тим більше м’яса споживаємо.

Таким чином у світі не просто стало більше людей, а й більше тих, хто може дозволити собі купувати м’ясо.

Хто їсть найбільше м’яса?

Ми бачимо чіткий взаємозв’язок між достатком і моделями споживання м’яса в усьому світі.

У 2013 році рейтинг країн з найбільшим споживанням м’яса очолювали США і Австралія. В цих країнах, а також в Аргентині і Новій Зеландії, на одну людину припадає понад 100 кілограмів м’яса на рік. Це приблизний еквівалент 50 курок.

Високий рівень споживання м’яса зафіксований майже в усіх західних країнах. У більшості з них на одну людину припадає від 80 до 90 кілограмів.

В кінці цього ж рейтингу ми бачимо чимало найбідніших країн світу: тут їдять дуже мало м’яса. Середньостатистичний житель Ефіопії споживає всього 7 кілограмів на рік, Нігерії – 9 кілограмів. Для цих країн м’ясо все ще залишається товаром категорії “люкс”.

Варто розуміти, що наведені цифри виведені з загальної кількості м’яса, доступного у країні, і тому в розрахунку на одну особу є трохи перебільшеними: в реальності жителі усіх вказаних країн споживають дещо менше м’яса. Втім, загальну картину цей рейтинг все ж дає.

Попит на м’ясо стимулюють країни з середнім рівнем доходів населення

Зрозуміло, що найбагатші країни споживають багато м’яса, найбідніші – мало.

Проте така ж картину можна було спостерігати і 100, і 200 років тому. То що ж змінилося за 50 років, коли ми різко почали їсти більше м’яса?

Багато в чому причиною цієї тенденції є збільшення кількості країн з середнім рівнем доходів населення.

У країнах, що швидко розвиваються – таких як Китай чи Бразилія, – спостерігається значний економічний розвиток і зростання рівня споживання м’яса.

Скажімо, в Кенії споживання м’яса з 1960-х років майже не змінилося. Водночас в Китаї цей показник зріс з 5 кілограмів на рік до 60. Схожа ситуація у Бразилії.

Єдине виключення з цього правила – Індія, де рівень споживання м’ясопродуктів майже не змінився. Сьогодні на одну особу в цій країні припадає 4 кг м’яса на рік.

Споживання м’яса на Заході падає?

Чимало людей в Європі і Північній Америці кажуть, що намагаються їсти менше м’яса. Та чи змінює це ситуацію? Якщо вірити статистиці, то не зовсім.

Останні дані Міністерства сільського господарства демонструють, що споживання м’яса на душу населення впродовж кількох останніх років лише зростає.

Нам може здаватися, що м’ясо в США стає менш популярним, проте у 2018 показник його споживання виявився одним з найбільших за кілька десятиліть.

Така ж ситуація – з країнами ЄС.

Водночас дещо змінюються види м’яса, які ми найчастіше споживаємо. Ми їмо менше червоного м’яса і більше м’яса птиці.

М’ясо – це корисно?

М’ясо може бути корисним: в разі обмеженого вживання воно може чинити позитивний вплив на здоров’я людей. Проте в багатьох країнах звички споживання м’яса виходять далеко за рамки основних переваг, які воно може дати.

М’ясо може бути небезпечним. Дослідники знаходять зв’язок між зловживанням червоного м’яса і розвитком серцево-судинних захворювань і деяких видів раку.

Заміна червоного м’яса на курятину чи бекон може мати дуже позитивні наслідки для вашого здоров’я.

Ця ж заміна також покращить ситуацію з захистом навколишнього середовища. У порівнянні з розведенням курей, розведення корів для виробництва яловичини чинить в 3-10 разів більш негативний вплив на землекористування, наявність водних ресурсів та викиди парникових газів. Свинина знаходиться десь між ними.

Аби зробити споживання м’яса у світі більш збалансованим, доведеться багато чого змінити. По суті, м’ясо знову має стати розкішшю.

Цей аналіз був замовлений BBC в експертки, яка працюєвнауковій організації.

Ханна Річчі – наукова співробітницядослідницького підрозділу Oxford Martin в Оксфордському університеті, і зараз працює дослідницею на OurWorldinData.org. Це спільний проект між Oxford Martin і некомерційною організацією Global Change Data Lab, яка має на меті представити дослідження про зміни у світі, використовуючи інтерактивні візуалізації.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.