Що робити, щоб учні за літо не забули вивчене: поради для батьків

Під час літніх канікул школярі майже завжди поринають у комп’ютерні ігри та прогулянки з друзями. І за три місяці вони можуть забути значну частину матеріалу, який вивчали протягом року. Що робити, щоб учні за літо не забули вивчене – читайте поради для батьків у статті.

Дослідження показують, що після літніх канікул вчителі витрачають близько 2 – 3 тижнів на повторення минулорічного матеріалу.

Водночас інше дослідження показує, що учні зазвичай гірше проходять стандартизоване тестування після літніх канікул, аніж перед ними.

Що робити батькам, щоб діти за літо не забули вивчене

Поради від психолога

Дитяча психологиня Тетяна Скрипник каже, що дитина – це не мішок, і її не треба постійно “напихати знаннями”. А канікули варто проводити так, щоб зберігати і формувати пізнавальний інтерес у дітей.

Щоб запам’ятати інформацію, потрібно підкріпити її емоціями. І вони мають бути позитивні, щоб діти хотіли отримувати подібний досвід знову. Наприклад, покажіть дитині, який різноманітний навколишній світ – відвідуйте музеї, виставки, майстер-класи, подорожуйте,
– радить вона.

Також психологиня каже, що батьки мають бути прикладом для своєї малечі. Тому якщо батьки не беруть до рук книжок або читають тільки пости у фейсбуці, то не можна очікувати, що діти раптом візьмуться за читання.

“Пояснюйте цінність знань через життєвий досвід. Якщо їдете за кордон – потрібна іноземна мова. Якщо обираєте місто – це вже географія й історія. Якщо музей – треба знати, що там. Це розвиває”, – додає Тетяна Скрипник.

Дитина з мамою у подорожі / Фото Unsplash

І останнє, на чому наголошує психологиня, батьки мають пам’ятати, що до сучасних дітей неможливо підходити зі старими методами: “Сьогодні читаєш от стільки”, бо діти завжди запитають “для чого?”.

Поради вчительки

Вчителька третього класу Галина Олещинська дала свої поради, як впливати на “літнє забування” дітей. Зокрема:

1. Нехай діти ведуть “Щоденники літніх вражень”, у яких будуть замальовувати та описувати події свого життя влітку.
2. Також діти можуть фотографувати цікаві місця, пам’ятки культури і потім робити з того колаж.
3. Влітку можна доручати дітям обирати продукти, підраховувати вартість і розраховуватись у магазинах.
4. Або складіть домовленість – читати 15 чи 20 хвилин щодня.

Чим зайняти дітей влітку, щоб підтримувати інтерес до навчання

Започаткуйте сімейний книжковий клуб

Оберіть якусь цікаву книжку і прочитайте її всією сім’єю. А після цього зберіться її обговорити. Створення такої спільної традиції спонукатиме дитину до розвитку критичного мислення.

Виберіться до музею, зоопарку чи на природу

І не просто, щоб відвідати. Допоможіть дітям насолодитися практичним досвідом і розпочніть тематичні розмови. Дослідіть історію чи біологію тварин, щоб зацікавити дітей.

Цікаво, що діти отримують більше знань з музеїв, якщо там є практичні активності. Також допомагають запитання батьків, як діти розуміють те, що щойно побачили.

“Найміть” маленького планувальника

Якщо ви збираєтеся у відпустку – залучіть дитину до планування. Дайте дитині карти та путівники – і побачите, як вона використовує свої навички, щоб скласти план.

І скажіть розрахувати приблизну вартість подорожі. Якщо у вас є приблизні дані.

Поїдьте у віртуальну відпустку

Якщо цього літа не вдасться поїхати у справжню відпустку з дитиною – ви можете з допомогою інтернету спланувати з дитиною майбутню чи податися у віртуальну. У мережі є безліч віртуальних 3D-турів, онлайн-музеїв тощо.

Дитина може віртуально відвідати музей / Фото Unsplash

Бібліотека – як частина планів на літо

У бібліотеках часто проводять літні книжкові клуби, читання та творчі заходи. Усі ці активності не дадуть розуму розслабитися.

Або самі започаткуйте літню програму читання і переконайтеся, що дитина читає книжку, яка їй водночас цікава і є для неї “викликом”.

Цікаво! Одне з досліджень показало, що літнє читання не мало впливу на навички. Чому? Тому що діти, які брали участь у дослідженні, обирали книжки, які їм було легко читати.

Тому коли ви шукаєте книжку, дуже важливо переконатися, що дитина захоплена змістом, але також потрібно, щоб книжка знайомила з новими словами та ідеями.

Олень – рогатий житель лісу

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Опис, будова, характеристика

Олень відноситься до хордових, парнокопитних ссавців, сімейства оленячих (оленіх). Наша назва цього звіра «олень» походить від давньослов’янського «єлень», як наші предки називали цю струнку тварину. Розміри оленя відрізняються в залежності від його виду, так наприклад, зріст великого північного оленя становить від 0,8 до 1,5 метра, довжина тіла – 2 метри при вазі в 200 кг. В той час як маленький чубатий олень має лише 1 метр в довжину і важить не більше 50 кг. Саме струнке тіло має благородний олень, у нього пропорційна будова, довга шия, злегка витягнута голова. Очі оленя жовто-коричневого кольору, поруч розташовані глибокі слізні борозни. Деякі олені можуть похвалитися витонченими ногами, в інших вони короткі, але у всіх без винятку оленів відмінно розвинена мускулатура ніг, що служить для них і засобом виживання. Адже недарма він входить в двадцятку найшвидших тварин світу, швидкість оленя, що тікає від хижаків, може досягати до 55 км на годину. Зуби оленя є яскравим показниками його віку, за ступенем їх зношеності (сточуванню іклів та різців) хороший зоолог без проблем визначить, скільки йому років. Шкіра оленя покрита шерстю, яка може бути як тонкою в літній період, так і густою, такою що зігріває взимку. Колір шерсті оленя зазвичай бурий, коричневий, сірий чи рудий.

Роги

Гіллясті роги оленя, мабуть, заслуговують окремої згадки, адже це найбільш помітна прикраса цієї тварини, якою володіють всі види оленів, (за винятком безрогих оленів) і тільки самці. Самки оленів рогів не мають, але знову-таки за винятком північних оленів, у яких рогами володіють, як самці, так і самки (правда, у самок північного оленя розміри рогів в рази менше, ніж у самців). Цікавий факт: багато видів оленів приблизно раз на рік скидають свої старі роги, а на їх місці тут же починають відростати нові. Оленячі роги складаються з хрящів, а потім обростають кістковою тканиною, швидкість їх зростання багато в чому залежить від харчування оленя, чим воно більш насичене, тим швидше у нього ростуть роги. Олені, що живуть в тропічних і екваторіальних широтах, свої роги скидають рідко (приблизно раз у кілька років) або не скидають взагалі. Роги оленя служать, в тому числі і для захисту, а також нападу. Ви, можливо, запитаєте, навіщо на когось нападати мирного травоядному оленеві? Насправді самці оленів часто влаштовують бійки один з одним через самок, в ході яких активно буцаються рогами, самка дістається переможцеві з найсильнішими рогами. Також північні олені з допомогою рогів відкопують сніг, щоб дістатися до ягелю, лишайника, що служить їх улюбленою їжею.

Місцепроживання

Де живуть олені? Оскільки олені досить невибагливі до місць проживання і цілком привільно себе почувають, як на рівнинах, так і гірських місцевостях, як у холодній тундрі, так і екваторіальному поясі, їх можна зустріти у багатьох місцях нашої планети. Мешкають олені в багатьох країнах Європи і Азії (в тому числі є вони і в Україні), Північній і Південній Америці, є олені, що живуть у Африці, Австралії та Новій Зеландії.

Тривалість життя

Харчування

Чим харчується олень? Оскільки олень травоїдна тварина, раціон його харчування залежить від тих місць, в яких даний олень проживає, точніше від рослинності тих місць. Багато оленів їдять листя, молоді пагони дерев, траву, гілки чагарників, і також деревну кору, яка є значною частиною їхнього раціону. Не відмовиться олень поласувати стиглими плодами яблук, груш, різних ягід. Північні олені, що живуть в тундрі, люблять їсти мох, який відкопують прямо з-під снігу своїми гіллястими рогами.

Вороги

Спосіб життя

Олені – кочові тварини, що живуть невеликими стадами по 10-30 особин. Влітку вони воліють селитися в лісах, де велика кількість різноманітних дерев і трави служить їм відмінним меню. Взимку ж вони намагаються зайти в непрохідні зарості, оскільки саме там найменше снігових заметів і як наслідок більший достаток корму під відносно не великим сніговим покривом.

Відміність від лося

• Перша відмінність у формі ріг, роги в лося розвиваються горизонтально до поверхні землі, і також мають широкі лопатоподібні розгалуження. Роги ж оленя завжди підняті вгору.
• Лось набагато крупніше оленя, його вага може досягати до 655 кг, у той час як вага самого великого оленя не перевищує 350 кг.
• Ноги лося більш довгі і тонкі, ніж у оленя.
• На відміну від оленів лосі ніколи не збираються в стада, вважаючи за краще життя поодинці, максимум парами самець + самка.

Відміність від косулі

Козулі, які також входять в сімейство оленячих, від останніх відрізняються по ряду ознак:

• Роги косулі не мають розгалужень, як у оленя.
• Козулі, на відміну від оленів, ніколи не будуть їсти кору, в іншому їх харчовий раціон багато в чому схожий.
• Є відмінність й у вигодовуванні потомства, якщо самки оленів вигодовують своїх дитинчат стоячи, козулі це роблю лежачи.

Зліва олень, справа косуля.

Види, фото та назви

В природі існує велика кількість різних видів оленів, нижче ми розповімо про найцікавіші з них.

Благородний олень

Найкрасивіший представник сімейства оленячих, має струнке тіло, пропорційну будову. Під хвостом благородного оленя є характерна біла пляма. Роги цього виду оленя характеризуються фірмової гіллястістю. Благородний олень в свою чергу поділяється на кілька підвидів, від приналежності до того чи іншого підвиду залежить його розмір, так наприклад маленький бухарський олень важить близько 100 кг, а в довжину виростає до 170-190 см. У той час як підвид цього оленя – марал, має до 1,6 метра довжини при вазі близько 300 кг. Мешкає благородний олень по широкому географічному ареалі, його можна зустріти в багатьох Європейських країнах, Китаї, Північній Африці, Північній і Південній Америці та Австралії.

Північний олень

Також відомий як карібу. Цей олень, що живе в північних районах, в тундрі, виділяється тим, що роги в нього мають як самці, так і самки. І це не просто так, справа в тому, що роги самкам північного оленя потрібні для практичної мети, з їх допомогою вони нарівні з самцями розчищають сніг, щоб дістатися до їжі, моху, лишайників, що знаходиться під ним. І крім цього північні олені єдині серед оленів, які харчуються, в тому числі і м’ясною їжею, а саме маленькими гризунами лемінгами, що живуть в тих же місцях. Довжина тіла північного оленя становить 1,9-2,1 метра, вага – 190 кг.

Водяний олень

Також відомий як єдиний безрогий олень. Це один з найменших представників оленячого сімейства, його довжина складає всього лише 75-100 см, а вага – 9-15 кг. Живе водяний олень в лісових хащах Китаю і Корейського півострова. Є відмінним плавцем, може вплав долати по кілька кілометрів, мігруючи між дельтами різних річок.

Олень Давида

Також відомий як олень мілу, є дуже рідкісним видом, який був практично повністю знищений на початку минулого ХХ століття. Зараз їх популяцію намагаються знову відновити в китайських заповідниках, де він жив раніше. Назву свою отримав по імені французького священика і натураліста Армана Давида, який першим описав цей вид оленя. Має середні розміри, довжина його тіла становить 140 см, при вазі в 150-200 кг. Цікавою особливістю оленя Давида є його часта зміна рогів, яка відбувається двічі на рік. Також є володарем нетипової для інших оленів вузької витягнутої голови.

Біломордий олень

Назву свою цей вид оленів отримав завдяки своєму характерному білому забарвленню шиї і передньої частини голови. Роги оленя також мають білий колір. Довжина біломордого оленя становить 230 см при вазі в 200 кг. Мешкають ці олені в гірських лісах Тибету і деяких китайських провінціях.

Чубатий олень

Має чорно-коричневий чубчик на голові, звідси і його назва. Також відмінною особливістю цього оленя є його короткі і зовсім не гіллясті роги. Мешкають ці олені в лісах Південної та Південно-східної Азії.

Білохвостий олень

Також відомий як віргінський олень, оскільки найбільша популяція цих оленів живе в американському штаті Вірджинія (хоча крім Вірджинії мешкає й в інших штатах США, також в Канаді). Назву отримав завдяки характерному білому забарвленню хвоста. Довжина білохвостого оленя становить до 1 метра при вазі близько 150 кг.

Свинячий олень

Цей олень отримав таку своєрідну назву за унікальну манеру пересування, що чимось нагадує те, як пересувається свиня. Свинячий олень є володарем пухнастого хвоста. Самці мають більш темне забарвлення, ніж самки. Живе в Пакистані, Індії, Таїланді та інших країнах Південно-східної Азії.

Плямистий олень

Плямистий олень має на своїй рудій шерсті красиві білі плями, які й дали йому назву. Плямистий олень середніх розмірів, його довжина становить 1,6-1,8 метра, при вазі в 95-112 кг. Мешкає цей вид оленя на далекому Сході, в середній смузі Російської федерації і на Кавказі. На даний момент у зв’язку з скороченням популяції занесений в Червону книгу.

Розмноження

Олені ведуть гаремний полігамний спосіб життя, стадо цих тварин очолює сильний самець, який спаровується з кількома самками. Цей же самець оленя захищає своїх дам від зазіхання інших конкуруючих самців. У боротьбі за самок самці оленів влаштовують справжні майже лицарські поєдинки, стикаючись своїми рогами.

Статевої зрілості олені досягають рано, вже до двох років самка оленя здатна народжувати дітей. Самці стають статевозрілими у 2-3 роки. Вагітність оленихи в залежності від виду, триває 6-9 місяців. Коли приходить час пологів, самка для цієї мети шукає затишне і спокійне місце. Зазвичай за раз народжується тільки одне дитинча, лише в рідкісних випадках може бути двійня. Малі оленята мають плямисте забарвлення, яке служить їм хорошим маскуванням від хижаків.

Тільки народившись маленьке оленятко вже може стояти на ногах, а ще через місяць грудного вигодовування воно вже може самостійно щипати траву, хоча і продовжує також харчуватися материнським молоком протягом всього першого року свого життя.

По закінченні року, у юних самців оленів на голові починають з’являтися перші маленькі бугірки – майбутні розкішні оленячі роги.

Цікаві факти

• Роги оленів володіють цілющими властивостями при лікуванні гіпертонії і нервових захворювань. Що, зрозуміло, ніяк не на руку самим оленям, багато видів яких вже занесені в червону книгу, оскільки знаходяться на межі зникнення.
• У багатьох народів і в різні часи олень шанувався священною твариною, наприклад індіанці майя себе деколи навіть називали «людьми оленя», а олень вважався у них головним племінним пращуром. У стародавніх кельтів олень вважався символом Сонця, родючості, життєвих сил, і уособлювався з богом Цернуном, якого кельти зображували з оленячими рогами.
• Часто зображення оленя можна зустріти в середньовічній геральдиці, де олень символізує витонченість та помірність.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Ця стаття доступна англійською – Deer.