Не щури і не вампіри. Що треба знати про кажанів і їхню любов до людських домівок

Ці трагічні випадки лише підсвітили проблему ставлення до кажанів. Багато хто гидує ними чи навіть ненавидить.

Кажанів вважають заразними та сприймають як щось середнє між щурами та помічниками графа Дракули. Та, схоже, це люди п’ють кров з бідолашних рукокрилих!

• Які кажани живуть в Україні та чому іноді перетинаються з людьми? Чи дійсно кажани небезпечні і як правильно з ними контактувати?
• Як діяти, якщо ви помітили кажана на вулиці, він випадково залетів у приміщення, оселився на вашому балконі чи горищі?
• Чим корисні кажани і чому важливо їх берегти, якщо не хочете потерпати від нашестя комарів кожного літа?

Про це “Українській правді. Життя” розповіла фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих Альона Шуленко.

Що треба знати про кажанів?

Кажани – це нічні рукокрилі тварини, які харчуються комахами. Це єдині ссавці, здатні до справжнього польоту. Вони відчувають біль, мають свідомість і хорошу пам’ять, тому що повертаються в ті місця, де живуть.

В Україні живуть 28 видів кажанів, але зазвичай людина зустрічає тільки чотири з них.

Руда вечірниця, пергач пізній, білосмугий нетопир і лилик двоколірний – основні види, які можна побачити в містах. Тому в цьому матеріалі ми розповімо здебільшого про них.

“Інколи у сільській місцевості можна зустріти одного з вуханів або деякі інші види нетопирів, але це буває не дуже часто.

Всі інші – повністю лісові види, і їх зустріти звичайним людям майже нереально”, – пояснює Альона Шуленко.

Кажани не гризуть людські запаси, не заплутуються у волоссі, не п’ють кров, не кидаються на біле. Єдиний дискомфорт, що може бути від кажанів – це писк і запах випорожнень.

Чим небезпечні кажани?

Єдина потенційна небезпека – це сказ. В Україні живе лише три види кажанів, які можуть переносити цю хворобу. І пергач пізній – єдиний з них, кого можна зустріти у містах.

Особливістю пергача є те, що він одинак. Також серед міських видів лише пергач – не мігруючий вид, тож постійно перебуває у містах.

Українські кажани не передають хвороб повітряно-крапельним шляхом – від них можна заразитися сказом тільки через укус, але ймовірність цього низька.

За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання людини від сказу джерелом збудника є собаки. Вакцинація домашніх улюбленців проти сказу захистить і тварину, і господаря.

Деякі люди досі вірять у міфи про вампіризм кажанів. Насправді це стосується лише трьох видів, які живуть у Південній Америці, але стереотип причепився до всіх рукокрилих.

“У світі живе близько півтори тисячі видів кажанів. Із них – лише три види в Південній Америці, які дійсно є “вампірами” і харчуються кров’ю свійських тварин. Вони суттєво підпсували репутацію кажанів.

Плюс, треба не забувати про поп-культуру, містифікацію, Дракулу, фільми про вампірів”, – каже Альона Шуленко.

Людей також лякають гострі ікла кажанів, однак не варто судити тварин за зовнішністю. У всіх хижаків є ікла, навіть у комахоїдних.

Руді вечірниці, наприклад, люблять ласувати хрущами. Міцні зуби потрібні їм для того, щоб розкусити хітиновий покрив, а не для кусання людей.

Чому кажани можуть перетинатися з людьми?

Щоб зрозуміти, чому “міські” кажани перетинаються з людьми, варто дізнатися про їхній річний цикл.

Осіння міграція у кажанів відбувається в кінці серпня і до жовтня. У цей час кажани повертаються з лісів до міст, щоб знайти собі місце на зимівлю.

Це один із потенційно небезпечних періодів для кажанів, тому що вони часто потрапляють в пастки: незачинені кватирки в будівлях, відчинені вікна, щілини, через які можна залізти до приміщення.

“Вони можуть залітати, тому що шукають сховок для перепочинку. Дуже часто залітають у старі вікна з подвійною рамою – і зазвичай це смертельна пастка.

Хтось один залітає, не може вибратися, починає верещати. На цей вереск прилітають інші. Якщо кажани чують, що хтось в небезпеці, вони хочуть допомогти, прилітають і також потрапляють в цю саму пастку”, – пояснює фахівчиня Центру реабілітації рукокрилих.

Вони зимують великими групами, на відміну від пергачів, які більш поодинокі. Але місця сховку – у всіх однакові.

“Зазвичай їх знаходять, коли проводять ремонти на балконах. Коли закритий балкон обшивають всередині пластиком, між пластиком і стіною або стелею залишається великий простір. Звичайно, десь є здоровенна щілина, яка веде на вулицю, і вони в такі місця дуже люблять залізти.

У нас перед Новим Роком була колонія із Пісочина, де кажани так зимували не перший рік. Вони своєю вагою провалили стелю і вивалилися”, – ділиться зоозахисниця.

Зазвичай кажани набиваються в щілини у людських оселях, щоб поспати. При цьому вони не завдають ніякої шкоди.

Також люди можуть бачити кажанів взимку під час різкого потепління або похолодання.

“Так, звичайно, під час потепління або під час похолодань вони можуть прокидатись. Це прокидання часто чутно, тому що вони починають попискувати. Це і стає для них смертельною пасткою, тому що люди чують цей писк. Якщо люди не дуже добрі і свідомі, то вони це все розбирають. Так в Полтаві викинули півтори тисячі кажанів.

А нещодавно нам приїхала колонія з Кам’янського, де люди заселились в квартиру, почули писк, просто зняли підлогу, подзвонили і сказали “забирайте”. Але дуже добре, що подзвонили, а не повбивали тварин”, – каже Шуленко.

Коли стає тепліше, кажани можуть прокидатися і вилітати попити води. Та якщо якісь із кажанів набрали недостатню вагу для зимівлі, вони виснажуються і не можуть повернутися назад. Тому вони можуть падати на вулиці, залітати в приміщення, губитись.

А під час заморозків кажани можуть вилазити, щоб знайти тепліше місце. Бувають випадки, коли під час похолодань кажани, які або набрали недостатньо ваги, або обрали собі погане місце для зимівлі, починають мерзнути.

“Коли -5°С різко перетворюється в -20°С, вони прокидаються і намагаються врятуватися від холоду, розлітаються. Зазвичай для них це смертельний вирок. Люди можуть знаходити кажанів при спробах залетіти в приміщення, або якщо вони виснаженими попадають на вулиці.

У нас було таке, коли був різкий перепад погоди. Кажани летіли до озера. Поки вони долетіли, озеро виявлялось замерзлим, і вони там просто замертво попадали”, – пригадує фахівчиня Центру.

Далі – весняна міграція. Коли температура починає стабільно триматися приблизно вище 5 градусів, з’являються комахи. Кажани починають вилітати зі сховищ і повертатися назад в ліси.

“Тут аналогічна ситуація з осінньою міграцією, відчинені вікна, вони залітають, щоб перепочити. Це щодо мігруючих видів.

А пергач пізній живе виключно в містах. Він може в будь-який момент прокинутися, залізти у під’їзд або в незакриту вентиляцію в квартирі”, – каже Шуленко.

Влітку кажанів майже немає в містах, тому що всі мігруючі види летять в ліси. У цей період небезпекою для рукокрилих здебільшого є хижаки, що на них полюють, – сови, куниці, сороки, хижі птахи або й коти-собаки, якщо рукокрилі випадково залетять на чийсь балкон.

Також особливість літньої пори – дитинчата, тому що саме в цей час кажани народжують. Вони можуть народжувати один раз на рік – і це зазвичай один-два малюки.

“Перші декілька днів, коли кажанчик народжується, він присмоктується до соска, і мама може з ним літати.

Та буває таке, що вони випадають і люди їх знаходять. Інколи маму з дитинчам, або покинуте маля”, – пояснює експертка.

Перші декілька днів кажани постійно з мамою, а потім мами можуть залишати їх і літати на полювання.

Ці тварини дорослішають швидко – протягом місяця після появи на світ кажан вилітає, сам вчиться полювати. За словами Альони Шуленко, цей етап припадає на червень і липень – сезон розмноження.

Що робити, якщо до вас залетів кажан?

✅ По-перше, не панікуйте. Зачиніть двері в інші кімнати, щоб кажан не літав по всьому житлу та не травмувався.

Якщо вдома є домашні тварини – зачиніть двері, щоб вони не лякались самі й не лякали рукокрилого.

✅ Найважливіша рекомендація – сконтактувати з Центром реабілітації рукокрилих за номером +38 066 305 98 95. Вам нададуть консультацію.

Фахівці Центру самі виїжджають на виклики по Харківщині, а в більшості інших міст у них є волонтери, які зможуть передати кажанів в інше місто.

У критичних ситуаціях з кажанами можна також телефонувати у ДСНС. Утім, не у всіх населених пунктах рятувальники обізнані, як поводитися з рукокрилими. Також надзвичайники можуть не приїхати на такий виклик.

✅ Не беріть кажанів голіруч – вони захищаються, коли налякані, і можуть боляче вкусити! Вдягніть цупкі рукавички – або шкіряні, або дві пари будівельних.

✅ Візьміть кажана так, щоб його крила були притиснуті до тіла. Великий палець можна зафіксувати під підборіддям, щоб кажан не зміг вас вкусити.

✅ Напоїть кажана водою з піпетки, шприца або ложечки.

✅ Знайдіть коробку, щоб покласти тварину туди. У коробці зробіть кілька отворів для повітря, а на дно покладіть вологе ганчір’я, щоб тварина могла трошки охолонути.

Тканину треба змочити холодною водою, але з неї не має текти, інакше коробка розмокне. Також з ганчірок не мають стирчати нитки, бо кажани можуть заплутатись в них.

✅ Покладіть у коробку кажана та надійно її запакуйте. Просто прикритої коробки недостатньо – він може вилізти.

✅ Якщо кажанів багато, візьміть кілька коробок. Важливо, щоб коробка не переповнювалась. Обов’язково складайте кажанів у коробку так, щоб вони заповнювали не більше одного шару на дні. Якщо їх буде більше, вони розігріються та помруть від задухи.

✅ Якщо кажан не просто залетів до вас, а застряг у віконній рамі – рахунок йде на хвилини. Потрібно діяти дуже оперативно.

Чим довше кажан буде перебувати у пастці, тим більше кажанів до нього прилетить. Тому варто звільнити тварину якнайшвидше, щоб вона не задихнулась і не покликала “підмогу”.

“Це класична історія, коли телефонують і кажуть “кажан залетів”. Ми приїжджаємо, а там їх уже сто. Тому ми радимо ставити москітні сітки. Вони врятують від таких ситуацій”, – каже експертка.

✅ Якщо кажан травмований – телефонуйте у Центр реабілітації рукокрилих, щоб тварину забрали фахівці. Надійно запаковану коробку передайте зоозахисникам.

✅ Якщо з кажаном все нормально, ввечері його можна випустити. Це стосується тільки літа. Випускати кажанів взимку категорично не можна.

“Якщо знайшли кажана, просто так це залишати не можна. У будь-якому випадку треба йому допомогти, щоб він не загинув і не заблукав у приміщенні чи не покликав собі допомогу”, – додає Шуленко.

✅ Після кажанів приміщення не потребує спеціальної дезінфекції – достатньо просто помити поверхні з миючими засобами.

Як правильно випускати кажана?

Кажани – це нічні комахоїдні тварини. Їх можна випускати тільки затемна (ввечері або вночі) та тільки влітку.

“Якщо вигнати кажана влітку вдень, то, найімовірніше, його загризе якась сорока. Треба чекати до вечора. В будь-якому випадку можна повідомити нам. Ми завжди проконсультуємо і допоможемо”, – каже Альона Шуленко.

Взимку кажанів не можна випускати на вулицю. Натомість про знахідку треба повідомляти Центр реабілітації, бо рукокрилим завжди потрібна допомога під час холодів.

“Влітку також бажано нам повідомити, щоб ми подивились на цього кажана і хоча б по фото чи відео сказали, чи з ним все нормально. Нам загалом дуже важливо фіксувати будь-які знахідки рукокрилих, бо ми всі науковці та використовуємо цю інформацію у дослідженнях”, – зауважує експертка.

Якщо з кажаном все добре, можна вийти на відкриту місцевість, відкрити коробку і з піднятої руки випустити кажана.

Кажани: створені для полювання мисливці

Сутінки спадають на ферму, і більшість тварин влаштовується на ніч у старому червоному сараї. Проте для деяких незваних мешканців день тільки починається. Висячи вниз головою, їх щебетання наповнює сінник в той час, коли вони готуються до відльоту. Через відкриті скошені двері сараю вони вилітають сотнями. У цей момент, сова, що очікує, пікірує вниз і хапає одну з них. Але коли ці спритні створіння літають поодинці, їх важко спіймати.

У повітрі великі коричневі кажани кидаються в один бік, а потім в інший, переслідуючи комах. Будучи єдиними по-справжньому літаючими ссавцями, кажани добре підготовлені для полювання. Їх крила можуть ненав’язливо маневрувати, різко змінювати напрямок і швидко несту тварину, досягаючи позначки 60 км/год. 1

Великі коричневі кажани також використовують свій 30-см розмах крил як сітку для ловлі комах. 2 Здобич кажанів складається зі шкідливих комарів і сільськогосподарських шкідників, таких як огіркові жуки. 3 Але як кажани можуть розгледіти крихітних комах в темряві?

Більшість видів, включно з великими коричневими кажанами, використовують ехолокацію, щоб відчувати своє оточення та націлюватися на здобич. Вони надсилають ультразвукові сигнали, які відбиваються від навколишніх об’єктів, а відбиту звукову хвилю вони розглядають як своєрідну звукову карту. Ці високочастотні звуки, зазвичай, не чутно людським вухом, але крик кажанів може досягати інтенсивності 137 децибел, що перевищує гучність на рок-концерті. 4 Через це кажанам доводиться скорочувати вушні м’яза, щоб захистити свої вуха. 5

Молоді особини жадібно очікують на повернення матері з полювання. Матері колоній повинні їсти приблизно стільки ж, скільки важать їхні тіла 6 або навіть більше, щоб годувати сліпих і нелітаючих малят, 7 які залежать від них. Після того, як тварини нагодували себе, вони повертаються до сараю. Щебет і писк наповнюють сінник, коли самки шукають своїх маленьких дітей серед сотень інших кажанів. Дивовижно, але вони здатні знайти своїх за звуком та запахом. 8

Якщо дитина-кажан випаде зі свого сідала, вона починає пищати, благаючи про допомогу. Перед тим, як фермерська кішка знайде її, мати-кажан піднімає дитинча і повертає у безпечне місце .

Як і інші ссавці, кажани виховують свій молодняк і мають волосся, яке вони витончено стрижуть. Крім коричневої шерсті, великі коричневі кажани мають чорні крила, собакоподібні морди з гострими зубами і кумедні вуха, як у чихуахуа. Коли сонце піднімається над рядами кукурудзи, нічні кажани засинають і чекають наступного полювання.

Цікаві факти про кажанів

• Кажани відносяться до рукокрилих, назва походить від грецьких слів, що означають «ручне крило». Структура крила кажана схожа на структуру руки і кисті людини.
• Різних видів кажанів налічують більше 1000, що складає близько 20% всіх видів ссавців. З цих видів майже три чверті харчуються комахами. Більшість інших харчується фруктами. Насправді, деякі тропічні рослини продовжують існувати тільки тому, що кажани поширюють їх насіння. Одні кажани харчуються нектаром квітів за допомогою довгих язиків, а також сприяють запиленню. Невелика кількість видів харчується хребетними тваринами, наприклад, жабами. Тільки три види п’ють кров. Два з них харчуються кров’ю птахів, а інші — кров’ю ссавців, таких як корови і, рідше, людей. Кількість крові, яку ці кажани-вампіри випивають щоночі, настільки мала (близько однієї столової ложки), 9 що їхній укус не загрожує життю людини, за винятком випадків, коли вони несуть сказ. Три види кажанів-вампірів живуть у Центральній та Південній Америці. Вчені вивчають антикоагулянти в слині кажанів-вампірів, щоб розробити на їх основі речовину, яка зможе розчинити згустки крові у людей з інсультом.
• Найменший кажан (а також найменший ссавець) — свиноносий кажан Кітті або кажан-джміль, який має лише 3 см в довжину. Найбільший кажан — гігантська коронована летюча лисиця з Філіппін, яка важить близько трьох кілограмів і має розмах крил приблизно 1,8 м.
• Найбільша в світі колонія кажанів складається з більш ніж 20 мільйонів особин у Брекенській печері в Техасі. Ця колонія може з’їсти 250 тонн комах протягом однієї ночі. Ця величезна кількість не дивує, якщо врахувати, що один маленький коричневий кажан може спіймати понад 600 комарів за одну годину.
• Фермери використовують багатий на поживні речовини послід кажанів, який називається Гуано, як добриво для своїх полів.
• Щоб вижити в зимові місяці, багато кажанів мігрують на південь або впадають у сплячку. Ці тварини мають неймовірну здатність орієнтуватися, а сірі кажани подорожують до кількох сотень кілометрів, щоб досягти певної печери для сплячки. 10 Дослідження показують, що кажани можуть відчувати магнітне поле Землі, що допомагає їм орієнтуватися. 11
• Загрозу для кажанів складають такі хвороби, як синдром білого носа, хижаки, такі як яструби та змії, і навіть такі споруди, як вітрові турбіни. Багато молодих кажанів не переживають першу сплячку, оскільки вони не запасають достатню кількість жиру. Але загалом кажани можуть жити понад 20 років.

Божий дизайн

Ваш друг-еволюціоніст вивчав, що кажани розвинулися мільйони років тому від маленького, нелітаючого ссавця, подібного до землерийки або білки. Якимось чином, випадкова мутація та природний зробили все правильно і з часом шкіра розтягнулася, сформувавши крила з точною структурою кісток, м’язів та нервів для унікального літаючого механізму кажана.

Така складна зміна за допомогою некерованих випадкових процесів, що не мають мети, не настільки проста, як могли б уявити еволюціоністи.

Доктор Ренді Галуза пояснює:

«Крила кажанів мають унікальні властивості у складі, формі та рухах. У польоті надзвичайно еластична шкіра крила циклічно стягується ближче до тіла, потім швидко витягується в точно скоординованих рухах. Надзвичайно добре синхронізовані швидкі м’язи, що скорочуються, спритно модулюють взаємодію між кістками в десятках суглобів, що дозволяє чітко змінювати рухи крил. Таким чином, на повільних швидкостях кажани можуть швидше підніматися та мають більшу маневреність, ніж багато птахів». 12

Якщо кажани, єдині літаючі ссавці, еволюціонували, то свідчення перехідних істот мали б бути в палеонтологічному літописі. Тим не менше, найперші кажани, зазначені у палеонтологічному літописі, мають повністю розвинені крила та інші характерні риси кажанів. Наприклад, Palaeochiropteryx tupaiodon (ранній рукокрилий) був одним з перших кажанів, які мали структуру внутрішнього вуха, що присутня у сьогоднішніх кажанів — це дозволяє використовувати ехолокацію.

Знайдені скам’янілості кажанів, які, можливо, не володіють ехолокаційними здібностями, не є аргументом для еволюції, оскільки цілий підряд кажанів сьогодні — криланові (megabats) — не використовують ехолокацію (усі, крім одного роду).

Відмінність криланових і простих кажанів (microbats) є загадкою для еволюціоністів. Незважаючи на те, що два підряди мають багато спільних рис, відмінності заперечують походження від спільного предка. Деякі еволюціоністи зараз вважають, що два підряди еволюціонували незалежно одне від одного. Деякі вважають, що криланові можуть мати спільного предка з приматами, тому що обидва мають мозок із складними зоровими шляхами.

З креаційної точки зору, подібність між мозком криланових і приматів чи ехолокацією кажанів та дельфінів легко пояснити. Такі подібності не показують ні паралельної (конвергентної) еволюції, ні спільного предка, а скоріше демонструють загальний дизайн. Бог створив тварин з аналогічними структурами, але унікальними характеристиками, щоб виконувати своє призначення та розмножуватись (Буття 1:22).

Кажани, безумовно, наповнили землю, виконуючи важливу роль в поширенні насіння, запиленні і боротьбі з комахами. Тим не менш, багато людей бояться кажанів, як носіїв сказу та «кровопивців». Хижацтво тварин є результатом гріхопадіння. Через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а через гріх прийшла смерть. (Римлянам 5:12). І все-таки Бог послав Свого Сина, щоб він прожив бездоганне життя, помер і взяв покарання за гріх і воскрес з мертвих у перемогу для тих, хто звертається до нього в покаянні та вірі.

«Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлянам 6:23).