Як Жан-Люк Годар вплинув на історію кіно?

У наш час захоплення стилем і творчістю Жан-Люка Годара можна вважати кліше — алогічна структура розповіді режисера та внутрішньокадровий монтаж зустрінеться на шляху кожного синефіла чи кінокритика. Режисерська особистість Годара формувалася в середині 50-х у середовищі критиків редакції журналу «Кайє дю Сінема», який став домівкою для представників французької «нової хвилі». Робочий день Годара починався й закінчувався в редакції журналу, звідки він відлучався тільки на вечірні сеанси в кіно. На відміну від своїх колег-кінокритиків (Робера Брессона, Еріка Ромера чи Франсуа Трюффо) Жан-Люк Годар відрізнявся різкими фразами, використанням численних цитат і постійними посиланнями на живопис. Як казав сам режисер, «я люблю цитувати, я люблю цитати, я навчався в музеях».

Жан-Люк Годар на зйомках фільму

Перенасичений теорією та сповнений жагою до дії, керуючись слоганом Андре Базена «Теоретиків — у практики!», молодий Годар знімає свій перший повнометражний фільм «На останньому подиху» (1960), який приносить славу невідомому на той час Жан-Полю Бельмондо. За легендою, Годар зустрів молодого Бельмондо в метро і сказав: «Хлопче, я зроблю з тебе кінозірку!» — після чого запросив його на головну роль. Як відомо, Годар вимагав від Бельмондо грати «жанри»: в одному епізоді актор — герой вестерна, в іншому — інтелектуал, через що Годара часто звинувачували в нелогічності й багатоликості. Усе це було передчуттям постмодерністської парадигми, де світ — суцільна ентропія, в ньому немає ніякого причинно-наслідкового зв’язку.

Жан-Поль Бельмондо та Джин Сіберг у фільмі «На останньому подиху»

У своїх фільмах Годар приділяє чималу увагу жіночим образам («Жінка є жінка», «Жити своїм життям»). Коли Годара запитали, чому він так любить знімати жінок, він відповів, що покаже одну картинку, і намалював жінку й чоловіка в русі. Коли ж він почав «оживляти» ці фігурки, стало очевидним, що навіть біг жінки значно цікавіший: вона в кожному русі набагато експресивніша, ніж чоловік. Таке ставлення до жіночого притаманне французькому імпресіонізму в живописі, яким захоплювався Годар.

Жан-Люк Годар та Анна Вяземські

У 2014 році на екрани вийшов фільм «Мово, прощавай!», у якому режисер зосереджується на винятковій ролі тексту. У Годара «слово» безпосередньо пов’язане з нашою реальністю, бо нині воно відіграє фундаментальну роль у витісненні цієї реальності з нашої свідомості. Дійсність дедалі більше виявляється зітканою з декларацій, маніфестів, полемік, намірів і словесних сутичок. У фільмі «Мово, прощавай!» усе відбувається швидко, але насправді не відбувається нічого. Так само як у телевізійних новинах, кожна історія «термінова», поки її не замінює наступна. Як писав Тімоті Снайдер в одній зі своїх праць, «ми відчуваємо хвилі, але так і не бачимо океану».

Жан-Люк Годар та Жан-Поль Бельмондо

В одному з останніх інтерв’ю Годар сказав: «Усьому кінець, навряд чи можеш створити щось нове. Кінематограф — це маленьке суспільство, сформоване сто років тому, в якому вже відбулися всі ці людські зв’язки, грошові відносини — і це скінчилося. Історія кінематографу — це не історія фільмів, так само як історія живопису — це не історія полотен. Кінематограф існував. Я намагався перетворити його на щось інше. Але тепер я на останньому подиху».

Під Києвом у себе вдома від вибуху загинув помічник Залужного

На Київщині внаслідок необережного поводження з гранатою загинув помічник Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Інцидент стався у селі Чайки.

Представниця МВС Марʼяна Рева повідомила в коментарі УНІАН, що загинув 39 річний військовий. Його 13 річний син тяжко поранений, його шпиталізували. Працює поліція. Дані в ЄРДР внесено за фактом загибелі людини та за статтею 263 “Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”.

Відомо, що вдома також були дружина та донька військового. За попередньою інформацією, вони не постраждали.

“Наразі у нас немає інформації про особу загиблого”, – додала Рева

Пізніше стало відомо, що загиблий – Геннадій Частяков, який працював помічником головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. При огляді квартири правоохоронці виявили ще п’ять цілих гранат, пишуть ЗМІ.

“Еспресо” повідомляло, що чоловік прийшов додому із подарунками на день народження.

“При відкритті одного з яких стався вибух. Ймовірно, це була коробка з пляшкою та чарками”, – йдеться у повідомленні.