Гладіолус: посадка й догляд, викопування і зберігання

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 серпня 2020 Опубліковано: 19 лютого 2019 Перша редакція: 19 січня 2014 🕒 12 хвилин 👀 161394 рази 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за гладіолусами
• Особливості вирощування гладіолусів
• Підготовка цибулин гладіолуса до посадки
• Посадка гладіолусів
  • Куди саджати гладіолуси
  • Коли саджати гладіолуси
  • Як доглядати за гладіолусами
  • Удобрення гладіолусів
  • Обрізування гладіолусів
  • Своєчасне прибирання та зберігання гладіолусів
  • Дітки гладіолуса – що з ними робити?
  • Як зберегти гладіолуси до весни?
  • Коментарі

  Отже, ви вирішили почати вирощувати гладіолуси у себе в саду або ж хочете підтягти навички догляду за вже давніми улюбленцями – ми допоможемо вам досягти успіху у цьому без зайвих зусиль!

  Тонкощі вирощування гладіолусів починаються ще з закупки цибулин. Обираючи гладіолуси на посадку, беріть на замітку маленький секрет: велика цибулина не означає пишніше цвітіння! Справа в тому, що найпродуктивніші квітконоси випускають зазвичай якраз молоді цибулинки.

  Як розпізнати стару цибулину гладіолуса? Вона більш плоска і з великим денцем. Врахуйте, що візуальні порівняння форм і розмірів працюють тільки всередині одного сорту, постарілі цибулинки різних сортів буду виглядати по-різному.

  • Як вибрати ідеальну ділянку для посадки гладіолусів, щоб вони порадували вас пишним і тривалим цвітінням першого ж літа?
  • На що звернути увагу при посадці гладіолусів на городі?
  • Чи правда, що для пишного цвітіння гладіолуси потрібно пересаджувати щороку?
  • Як впливає тип ґрунту на глибину посадки гладіолусів?
  • Як убезпечити рослину від грибкових інфекцій?
  • Що робити, щоб гладіолуси не проросли серед зими?
  • Як правильно влаштувати зимівлю гладіолуса в умовах міської квартири?

  Читайте в нашій статті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за гладіолусами

  • Цвітіння: з початку літа (ранні сорти) до початку осені.
  • Посадка: навесні.
  • Викопування: перша половина осені.
  • Зберігання: при температурі 5-10 ˚C.
  • Освітлення: яскраве світло.
  • Ґрунт: слабкокислий (pH 6,5-6,8), структурний чорнозем, супісок або легкий суглинок.
  • Полив: дуже рясний (10-12 л/м²), частий (1 раз на тиждень).
  • Підживлення: рідкі, органічні та мінеральні. Кореневі: перше – у період появи 1-2 листків, друге – на стадії розвитку 5-6 листків, третє – перед початком формування бутонів. Позакореневі: на початку росту й у період бутонізації.
  • Розмноження: насінням, бруньками, бульбоцибулинами.
  • Шкідники: трипси, кліщі лугові, капустяні совки, дротяники, капустянки, слимаки.
  • Хвороби: фузаріоз, сіра гниль, склеротиніоз, септоріоз, бактеріальні пархи, рак, пеніцильоз, курвуларія, головня, вірусні хвороби.

  Квітка гладіолус (лат. Gladiolus), або косарик, є давньою й улюбленою прикрасою наших клумб і садів, хоча за 300 років до нашої ери, в Давній Греції, вона вважалася бур’яном пшеничних полів. Але в Стародавньому Римі величні квіти гладіолуси вже прикрашали сади патриціїв. У наші дні охочих вирощувати їх стає дедалі більше. У цій статті ми познайомимо тих, хто тільки збирається зайнятися вирощуванням гладіолусів, з правилами та особливостями догляду за цими напрочуд гарними квітами.

  Особливості вирощування гладіолусів

  Спочатку засвойте одинадцять обов’язкових правил, без яких вам важко буде домогтися успіху в такій справі, як вирощування гладіолусів і догляд за ними.

  • По-перше, не вирощуйте гладіолуси на одному місці більше двох років, пересаджуйте їх на інше місце на третій рік, дотримуючись золотого правила квітникаря – сівозміни.
  • По-друге, пересаджуючи гладіолуси, виберіть ділянку саду з іншим складом ґрунту. Наприклад, якщо спочатку гладіолуси росли в супіщаному ґрунті, за два роки пересадіть їх у легкий глинозем.
  • По-третє, купуйте посадковий матеріал, адаптований до вашої кліматичної зони, оскільки гладіолуси не люблять потрапляти з теплого клімату в прохолодний і дощовий. Купуючи цибулини з Голландії, будьте готові до того, що вони прикрасять вашу клумбу цвітінням тільки раз, але це буде прекрасне видовище.
  • По-четверте, не саджайте поруч діток і великі цибулини, тому що великі пригнічуватимуть дрібні. Садіть по порядку: від дрібного до великого. Найбільші цибулини краще посадити взагалі окремо.
  • По-п’яте, витримуйте правильну глибину посадки: в легких ґрунтах – на глибину, що дорівнює чотирьом діаметрам цибулини, у важких – трьом. Якщо посадити недостатньо глибоко, доведеться підв’язувати стрілку, занадто глибоко – гладіолус узагалі може не зацвісти.
  • По-шосте, за три-п’ять днів до посадки очистіть дочірню цибулину від щільної луски, інакше вона може не прорости, а після посадки поливайте через день.
  • По-сьоме, рослина гладіолус любить світло, тому в тіні пізні сорти можуть взагалі не зацвісти. Тільки ранні сорти можна висаджувати в тіні і півтіні, але тоді не чекайте раннього цвітіння.
  • По-восьме, ділянка з гладіолусами має бути провітрюваною, інакше можуть з’являтися грибкові захворювання.
  • По-дев’яте, якщо ваші гладіолуси ростуть у супіску, практикуйте позакореневе підживлення, тобто обприскування добривами листя.
  • По-десяте, влітку гладіолуси поливають раз на тиждень, але дуже рясно. Якщо ж спека затягнулася, то в цілях боротьби з перегріванням ґрунту поливайте їх щовечора з наступним розпушуванням ґрунту, підгортанням і видаленням бур’янів.
  • По-одинадцяте, збирання та зберігання бульбоцибулин – дуже важливий момент, поставтеся до нього відповідально.

  Підготовка цибулин гладіолуса до посадки

  За 3-4 тижні до посадки потрібно обережно очистити бульбоцибулини від щільних крийних лусок, не ушкодивши паростків, видалити всі хворі або частково уражені цибулини. Залишити можна тільки цибулини, злегка зачеплені склеротинією або паршами, вирізавши осередок ураження та обробивши хворе місце зеленкою. Після очищення від лусок і обробки зрізів цибулини гладіолуса викладають в один шар ростком догори і тримають у теплому світлому приміщенні, щоб проріс пагін. Перед посадкою бульбоцибулини обробляють хімікатами для запобігання ураженню трипсами і грибками, занурюючи їх на 1-2 години в 0,3 % розчин калію перманганату або на 1 годину в 0,3 % розчин фундазолу. Якщо обробка проводиться безпосередньо перед посадкою, то замочіть цибулини в розчині (0,5 г марганцівки на 1 л води) на півгодини і потім, не ополіскуючи, відразу висаджуйте.

  Дітки гладіолусів також потребують підготовки до посадки. Днів за 10-15 до посадки виберіть бруньки діаметром 7-8 мм (якщо сорт гладіолуса дрібний, можна брати дитинку дрібнішу) з помітними кореневими горбиками і зніміть з них тверду оболонку. Потім розкладіть в один шар в коробки і помістіть на розсіяному світлі. Пророслі дітки з метою знезараження потримайте 9 годин у розчині марганцівки (1 г на 1 л води).

  Посадка гладіолусів

  Вирощування гладіолусів вимагає від квітникаря дотримання правил, зумовлених біологічними особливостями рослини. Оскільки гладіолуси світло- і теплолюбні, ділянку для їх висадки потрібно вибирати відповідно до цих вимог.

  Куди саджати гладіолуси

  Отже, вибір і підготовка ділянки для висадки гладіолусів: найкраще світлі, захищені від протягів ділянки з добре дренованим ґрунтом. Що північніша місцевість, то світлішою повинна бути ділянка, оскільки навіть ледь помітне затінення затримує ріст і цвітіння гладіолуса. Окрім того, неприпустимо висаджувати гладіолуси на ділянках з високим стоянням ґрунтових вод. У південних районах припустиме затінення в полуденні години. Ділянка має бути горизонтальною або перебувати під невеликим (5°) нахилом на південь, щоб могла стекти зайва вода.

  Кислотність ґрунту – теж украй важлива складова успіху у вирощуванні гладіолусів. Оптимальною вважається слабкокислий ґрунт, рН 6,5-6,8. При більш високій кислотності кінчики листя у рослини темніють і в’януть, а квітки погано розкриваються, з’являється фузаріоз. У лужному середовищі залізо, що міститься у ґрунті, стає нерозчинним і недоступним для коренів гладіолуса, тому сповільнюється утворення в листі рослини хлорофілу, і воно починає жовтіти. Для нейтралізації кислого ґрунту використовують крейду, доломітове борошно або яєчну шкаралупу, які вносять у ґрунт по 150-200 г на 1 м 2 при перекопуванні.

  Найкраща структура ґрунту для гладіолуса, крім структурного чорнозему, – легкий суглинок чи супісок. Створити таку структуру можна шляхом внесення піску у важкий суглинок, глини в піщаний ґрунт і з додаванням перегною та перепрілого компосту. Якщо ділянка добре прогрівається, її треба перекопувати безпосередньо перед висадкою цибулин. У посушливій місцевості для того, щоб зберегти в ґрунті вологу, основне перекопування роблять восени, а перед висаджуванням цибулин лише злегка розпушують землю. Добре, якщо до гладіолусів на ділянці росли овочі, бобові або багаторічні трави, але висаджувати квіти на місці, де росли коренеплоди або айстри, не рекомендується. Ширина гряди приблизно 1-1,2 м.

  Якщо ви вже восени знаєте, куди висадите навесні гладіолуси, внесіть у ґрунт цієї ділянки сухі фосфорні (100 г суперфосфату на 1 м 2 ) і калійні (30-40 г хлористого калію на 1 м 2 ) добрива перекопайте ділянку. Безхлорні калійні добрива (сульфат калію або калімагнезію) краще вносити після зими перед весняним перекопуванням. Осіннє перекопування мусить бути глибше за весняне сантиметрів на десять.

  Коли саджати гладіолуси

  Посадка гладіолусів здійснюється з кінця квітня до середини травня, хоча завжди потрібно робити поправку на клімат і погоду. Про глибину розміщення цибулин в ґрунті ми вже писали, але нагадаємо: велика цибулина гладіолуса заглиблюється на 10-15 см, дрібна – на 8-10 см. Великі саджаємо на відстані 15 см одна від одної, дрібні – через 7-8 см. Відстань між рядами – 20-25 см.

  Борозну під посадку проливаємо водою або розчином фітоспоріну, насипаємо на дно двосантиметровий шар річкового піску або, що набагато краще, укладаємо в борозну шар моху-сфагнуму, розкладаємо бульбоцибулини і прикопуємо їх. Мох не дає з’явитися гнилі, утримує вологу в ґрунті, не дозволяючи йому пересихати навіть у сильну спеку.

  Догляд за гладіолусами

  Як доглядати за гладіолусами

  Доглядати за висадженими гладіолусами потрібно ретельно. Коли сходи досягнуть десятисантиметрової висоти, постарайтеся замульчувати грядку шаром перегною, товщиною 5 см: він захистить ґрунт від зневоднення та перегріву і при поливанні дасть цибулинам підживлення. Поливати гладіолуси слід раз на тиждень рано-вранці або пізно ввечері, дуже рясно – по 10-12 л на 1 м2. Лити воду краще в міжрядкові борозни завглибшки 3-5 см, щоб виключити потрапляння крапель на листя рослин, з наступним розпушуванням ґрунту на глибину 5-6 см, щоб на ньому не утворювалося шкарубиння, і підгортанням гладіолусів. Розпушувати ґрунт бажано не рідше одного разу на декаду незалежно від наявності або відсутності опадів. У найбільшу спеку поливайте гладіолуси кожні 3-4 дні, інакше квітконос стане в’ялим, а останні квітки засохнуть, не зацвівши. Коли на стрілках з’являться бутони, підв’яжіть квітконоси до кілочків, якщо в цьому є необхідність, і не забувайте видаляти засохлі квітки, щоб рослини не витрачали живильні речовини на процес визрівання насіння, яке вам не знадобиться.

  Догляд за гладіолусами включає в себе і прополювання, теж за потреби, яка в середньому виникає 3-4 рази протягом літа. Слідкуйте за тим, щоб бур’яни не заглушили сходи, інакше під загрозою може опинитися цвітіння гладіолусів. Крім того, на зарослих бур’янами ділянках більший ризик появи хвороб і ушкодження гладіолусів слимаками.

  Удобрення гладіолусів

  Підживлення гладіолусів мінеральними добривами здійснюється на різних стадіях росту. Перше підживлення, азотисте, проводиться в період появи перших 2-3 листків. Для цього на 1 м 2 ґрунту в сухому вигляді вносять 25 г сульфату амонію або 25-35 г аміачної селітри, або 25 г сечовини. У результаті нестачі азоту рослина має бліде листя, надлишок же, навпаки, дає потужний ріст і соковитий колір рослинам, але, на жаль, призводить до затримки цвітіння і знижує опір до грибкових захворювань. Друге підживлення, азотно-калійно-фосфорне, слід проводити після появи 5-6 листків шляхом внесення на 1 м 2 ґрунту 15-20 г суперфосфату, 10-20 г сульфату амонію і 10-20 г сірчанокислого калію. Третє підживлення, калійно-фосфорне, дається рослинам перед бутонізацією, відразу після появи квітконосу: на 1 м 2 – 30-40 г суперфосфату і 15-20 г хлористого калію.

  Гладіолуси мають потребу і в органічних добривах, які краще вносити в рідкому вигляді, оскільки це дозволяє доставляти добрива просто до кореневої системи. На початку росту рослин можна використовувати настій пташиного посліду (3 відра посліду настоюється на 4-5 відрах води протягом 10-12 днів, потім один літр цього настою розбавляють в 10 літрах води і поливають міжрядкову борозну з наступним розпушуванням ґрунту і підгортанням). Рідкі мінеральні підживлення проводяться кожні 2-3 тижні, але після 15 серпня потрібно припинити підживлення гладіолусів. Не використовуйте як добрива кінський гній.

  Гарні результати дає некореневе підживлення, тобто обприскування розчином мінеральних речовин листя рослин, що прискорює цвітіння гладіолусів і збільшує їхню декоративність. Найкраще використовувати для цього розчини борної кислоти (0,15 г на 1 л води), мідного купоросу (0,2 г на 1 л води) або 0,15 %-ний розчин марганцівки. Підживлюють листя 2-3 рази за літо на початку росту і в період бутонізації, додавши в розчин трохи мила і намагаючись, щоб склад потрапив на обидві сторони листка.

  Обрізування гладіолусів

  Дуже важливо правильно зрізати гладіолуси. Робити це слід гострим ножем рано-вранці або ввечері таким чином, щоб залишок квітконоса був глибоко захований між листків, яких на рослині має бути не менше чотирьох, і які повинні забезпечити подальший ріст та розвиток бульбоцибулини.

  Коли викопувати гладіолуси

  Своєчасне прибирання та зберігання гладіолусів

  Потрібно викопувати гладіолуси восени, з середини вересня, коли мине 35-45 днів після цвітіння. Дозрілі для викопування бульбоцибулини мають кореневі покривні луски, дітки теж покриті щільною лускою і легко відокремлюються від материнської цибулини. Копати потрібно в суху погоду, спочатку більш ранні сорти, потім більш пізні. Останніми викопують посадки дрібних цибулин і діток. Якщо ви помітили, що бульбоцибулини ушкоджені чорною або коричневою плямистістю, викопування бульбоцибулин потрібно провести раніше, щоб врятувати їх від ураження іншими хворобами.

  Можна скосити стебла перед викопуванням, а можна обрізати їх секатором і після виїмки бульбоцибулин із ґрунту. Обрізуванню підлягає і коріння. Потім землю потрібно акуратно струсити, діток відокремити. Бульбоцибулини поміщають в ящики з дрібноґратчастим або сітчастим дном, кожен сорт окремо від іншого, і промивають під проточною водою. Потім знезаражують, зануривши на 20-30 хвилин в одновідсотковий розчин фундазолу, знову обмивають водою, обробляють трипроцентним розчином марганцівки, дні на три розкладають для просушування, потім перекладають у коробки, застелені папером, і зберігають при температурі 25-30 °С, час від часу перевертаючи. Через 10-15 днів температуру знижують до 18-22 °С. За 30-40 днів бульбоцибулини можна чистити і сортувати.

  Дітки гладіолуса – що з ними робити?

  З бульбоцибулин знімають верхні, брудні луски і відокремлюють діток. Спочатку їх розбирають за сортами і розмірами. Великою вважається дитинка розміром від 0,8 см у діаметрі і більше, середня – близько 0,6 см. Потім діток розкладають у паперові пакети, які зберігають при температурі не вище 5-6 °С. Зберігати маленькі цибулинки при вищій температурі небезпечно, це може призвести до втрати прорісності. У міській квартирі можна помістити діток у холодильник.

  Як зберігати гладіолуси взимку

  Як зберегти гладіолуси до весни?

  Період природного спокою у гладіолусів триває 35-40 днів, і протягом цього часу бульбоцибулина не проросте навіть у найсприятливіших умовах. Проте після закінчення цього терміну виникає ризик передчасної появи паростків, але ж на дворі зима! Що зробити, щоб гладіолуси взимку не стали проростати? Зберігати бульбоцибулини гладіолуса слід у приміщенні, де температура не вище 5-10 °С, а вологість приблизно 60-70 %. Щоб вони краще зберігалися, помістіть у ящик кілька очищених зубчиків часнику і бодай раз на місяць оглядайте цибулини та видаляйте зіпсовані, якщо такі з’являться, а також при кожному огляді міняйте старий часник на свіжий.

  Ідеальним місцем для зберігання бульбоцибулин є холодний підвал або льох із вентиляцією, а найзручнішою посудиною – пакети з сітчастим дном, в яких циркулює повітря, дозволяючи бульбоцибулині дихати. Ящики найкраще тримати на стелажах: це і зручно, і заощаджує місце. Ще дуже добре зберігати бульбоцибулини в мішечках, зроблених із безрозмірних колгот.

  Якщо вам доводиться тримати гладіолуси взимку в квартирі і якщо у вас холодильник “no frost”, використовуйте для зберігання нижню полицю холодильника: просто складіть бульбоцибулини в герметичні посудини, щоб вони під час зберігання не зневоднювалися. Але обов’язково обгорніть їх папером. Ближче до весни цибулини починають “дихати”, виділяючи вологу, тоді потрібно буде їх дістати з холодильника, розгорнути, просушити, загорнути в інший папір і знову помістити в холодильник, але вже в більш прохолодне місце. У відносно теплих кліматичних зонах гладіолуси на зиму можна винести на утеплений балкон або лоджію, склавши бульбоцибулини в ящики або коробки і помістивши їх на дощану підставку. При похолоданні можна укутати коробки ковдрою або старим пальто.

  Якщо ж вам все ж доводиться зберігати бульбоцибулини в кімнатних умовах, постарайтеся розкласти їх в один шар так, щоб вони не торкалися одна одної. Звичайно, бульбоцибулини за зиму сильно зменшаться в об’ємі, усохнуть, але якщо перед посадкою замочити їх у стимуляторі росту, а потім добре доглядати за гладіолусами на грядці, то цілком імовірно, що вони цвістимуть не гірше за інші гладіолуси.

  Гладіолуси не проростуть аж до весни: як правильно зберігати цибулини

  Гладіолуси не переносять морози і тому бульби цих квітів обов’язково потрібно викопувати, як і деякі інші рослини на ділянці. Бажано встигнути зробити це до морозів.

  Викопувати гладіолуси починають на початку жовтня та роблять це до серйозних морозів. Квітці потрібно близько 40 днів після цвітіння, щоб її цибулина повноцінно дозріла. Основний показник – вид надземної частини квітки. Вона має відмерти та пожовтіти.

  Якщо вийшло так, що цибулини викопали раніше часу, потрібно приділити особливу увагу їхньому правильному зберіганню взимку.

  Перед відправкою цибулин на зберігання їх рекомендують витримати у темно-вишневому розчині марганцівки 30 хвилин. Після обробки цибулини потрібно просушити.

  Складіть цибулини в мішок з тканини або капронові панчохи та залиште у підвішеному стані приблизно на 2-3 тижні при кімнатній температурі.

  Просушені цибулини слід скласти у паперовий пакет і зберігати у сухому підвалі. Або ж можна покласти цибулини гладіолуса в ящик для овочів у холодильнику.

  Оптимальна температура зберігання гладіолусів становить +5 – +6 градусів. Тоді цибулини не проростуть і збережуться до весни.

  Раніше “Телеграф” розповідав, чи обов’язково восени перекопувати землю на городі. Виявляється, така процедура підходить не для будь-якого ґрунту.