Урок “Дієслова І і II дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу”

Дієвідмінюванням називається зміна дієслова за особами та числами. За особовими закінченнями дієслів теперішнього часу недоконаного виду й майбутнього часу доконаного виду розрізняємо два типи дієвідмінювання — першу та другу дієвідміни. Дієслова минулого часу за особами не змінюються.

1. Запишіть дієслова І і II дієвідмін окремо у дві колонки.

Слухає, хазяйнуєте, носить, опануєте, арканимо, жнеш, намостить, ігноруємо, економите, їздить.

2. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших літер слів кожної колонки отримаєте продовження грузинського прислів’я «Зла людина вважає, що всі люди…». Прокоментуйте його.

Щоб перевірити, яку букву писати в ненаголошеному особовому закінченні дієслова, потрібно визначити дієвідміну дієслова. Найпростіше визначити дієвідміну за закінченням 3-ї особи множини теперішнього часу недоконаного виду чи майбутнього часу доконаного виду.

Дієслова в 3-й особі множини мають закінчення

в’яжуть, тому в’яжеш, в’яжемо; прочитають, тому прочитаєш, прочитаємо

побачать, тому побачиш, побачимо;

сидять, тому сидимо, сидите

1. Спишіть текст, знімаючи риски та вставляючи пропущені букви (де потрібно).

Щоб спілкуван..я було ц..кавим, потрібно вміти висловлюватися. Чи стеж..те ви за своєю мовою? Від чого залеж..ть умін..я правильно говорити? На/сам/перед — від вибору слів.

Справді, якщо мало чита..ш і не ма..ш практики спілкування, твоя мова не/цікава: говор..ш затинаючись, часто замовка..ш, підшуку..ш потрібні слова. Як же позбутися цієї вади? Допоможуть вправи: наприклад, чита..те якийсь не/в..ликий твір, пер..кажіть його вголос. Сид..те за комп’ютером — не лінуйт..ся перевірити написання слова за інтерактивним словником. Сприймайте з вдячністю слушні мовні поради.

2. Визначте, до якої дієвідміни належать дієслова, використані в тексті.

Зразки дієвідмінювання дієслів І дієвідміни

Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Відмінювання дієслів

форми теперішнього часу творяться від дієслів недоконаного виду додаванням
до основи особових закінчень. У формах теперішнього часу виражається значення 1-ї,
2-ї і 3-ї особи в однині та множині.

Щоб перевірити, які особові закінчення слід писати в дієсловах теперішнього і
майбутнього часу, треба визначити дієвідміну.

Дієслова минулого часу змінюються за родами і числами: співав, співала, співало,
співали. Дієслово чоловічого роду має суфікс -в- (носив, водив) і нульове закінчення
або не має суфікса і має нульове закінчення (ріс, віз, ніс), у жіночому, середньому роді і
в множині — суфікс -л- і закінчення -а (несла), -о (несло), -и (несли).

Дієслова майбутнього часу змінюються за числами та особами. Дієслова недо­
конаного виду мають просту і складену форми майбутнього часу, дієслова доконаного
виду – лише просту форму.
Дієслова теперішнього і простого майбутнього часу доконаного виду мають одна­
кові особові закінчення. Наприклад: виконаю, виконаєш, виконає, виконаємо, вико-

насте, виконають; присяду, присядеш, присяде, присядемо, присядете, присядуть-
вибіжу, вибіжиш, вибіжить, вибіжимо, вибіжите, вибіжать (порівняйте з від!
мінюванням дієслів теперішнього часу).
Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду в сучасній україн­
ській мові має закінчення -му, -меш, -ме, мемо, -мете, -муть. У складеній формі
майбутнього часу особові закінчення має дієслово-зв’яка бути при незмінюваній
формі інфінітива.

Бути й дати – це дієслова з нерегулярними формами. У дієсловах сісти, гнати,
жити, слати, іти, взяти, підняти відбуваються нетипові зміни в основах. Ці дієслова
слід запам’ятати.
Є в українській мові дієслова-омоніми: вити (в’ю) і вити (вию), слати (стелю) і
слати (шлю), жати (жму) і жати (жну).

У дієслові бути в усіх формах однини і множини теперішнього часу виступає
форма е. У майбутньому часі бути відмінюється: буду, будеш, буде, будемо, будете,
будуть.

МЕНЮ

• Науки
  • Мовознавство
  • Літературознавство
  • Психологія
  • Історія
  • Культурологія
  • Літературознавчі статті та праці
  • Мовознавчі праці
  • Педагогічні праці
  • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

  Нові записи

  • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
  • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
  • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
  • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
  • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
  • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
  • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
  • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
  • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
  • Історія України: Український шлях до незалежності

  Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

  Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

  Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

  Як Визначити відмінювання дієслів

  Як визначити відмінювання дієслова? Це один з найбільш проблемних питань у сучасному шкільному курсі з російської мови. Навіть для відмінників, що володіють «вродженої грамотністю», визначення відмінювання дієслів «хотіти» або «мати» виявляється важким завданням. Особливо ускладнюється ситуація, коли на розпізнавання відводиться мінімум часу (в контрольних роботах).

  Дієслово відіграє величезну роль у функціонуванні мови. Спектр дій, які він позначає, справді величезний. Можна назвати принаймні п`ять смислових груп дії, які охоплюються семантикою дієслова.

  1. Трудова діяльність: шити, в`язати, копати, рубати і т. д
  2. Мовленнєва й розумова діяльність-вирішувати, говорити, уявляти, спостерігати, думати і т. Д
  3. Позначення просторових переміщень і положень: сидіти, лежати, стояти, летіти, йти т. Д
  4. Позначення різних станів, у тому числі – станів людини: спати, хворіти, ненавидіти, любити, сумувати і т. Д
  5. Позначення станів природи: вечоріє, смеркає, дощить, світає і т. Д.

  Дієслово надзвичайно виразний і здатний передавати найтонші відтінки дії. Наприклад, для позначення мови може бути використаний ряд синонімів, кожен з яких виражає свій, особливий сенс: говорити – висловлювати думки вслух- повідомляти – говорити про щось определённом- висловлювати – повідомляти про свою думку.

  Неграмотне вживання дієслова призводить до плутанини, яка провокує втрату сенсу в мові і мові. Наприклад, помилки в особистих закінченнях при зміні дієслова загрожують нерозумінням прочитаного і почутого.

  Російська мова не був би самим собою, якби його правила не супроводжувалися численними винятками. Закони відмінювання містять в собі цілий ряд таких винятків, без знання яких говорити про грамотність неможливо.

  Як визначити відмінювання дієслова за правилами без виключень і з ними?

  Дієслово змінюється за числами та особам, тобто відмінюється. Зміни не поширюються на дієслова наказового і умовного способу.

  У російського дієслова два дієвідміни. Якби їх ознаки розрізнялися лише за правилами без винятків, відповідь на питання – як визначити відмінювання дієслова, виглядав би так.

  Відмінювання розрізняють за гласним в особистому закінчення. Для цього дієслово необхідно вжити в третій особі. Його множина покаже шукані ознаки:

  • перший відмінювання: -ут (-ють)
  • друге відмінювання: -ат (-ят)
  • «Співають», «бережуть», «кличуть», «ллють», «цвітуть» – перше спряженіе-.
  • «Висять», «сплять», «сидять», «лежать», «горять» – друге відмінювання.

  Однак, даний спосіб розпізнавання підходить лише для тих дієслів, при зміні яких особисте закінчення знаходиться під наголосом.

  Як визначити відмінювання дієслова, якщо наголос не падає на особисте закінчення? Тут починає діяти окрема рекомендація.

  Слід вжити дієслово в інфінітиві. Тоді вступає в силу розрізнення по суффиксу:

  • Всі дієслова з суфіксом -і (ть) («мочити», «ходити», «солити», «ловити») – другої дієвідміни.
  • Виняток («стелити», «голити», «грунтуватися» і «зибіться») – перший відмінювання.

  Як визначити відмінювання, якщо в процесі зміни дієслова його особисте закінчення залишається ненаголошених, а в інфінітиві спостерігаються -е (ть) і -а (ть)?

  У цьому випадку можна з упевненістю стверджувати, що мова йде про перший відмінюванні.

  З цього правила існують одинадцять слів-винятків, які, незважаючи на наявність суфіксів -е (ть) і -а (ть), відносяться до другого дієвідміні. Для зручності заучування, з цих слів складено чотиривірш, що додає правилом гумористичний відтінок:

  Гнати, дихати, тримати, образити,

  Чути, бачити, ненавидіти

  І дивитися, і вертіти,

  І залежати, і терпіти!

  Нарешті, як визначити відмінювання дієслів «бігти», «хотіти», «шанувати», що представляють самостійну групу в мові?

  Для цього треба знати, що дані дієслова називаються Правопис і змінюються одночасно по першому і другому відмінювання.

  Хотіти, хочу, хочемо, хочеш, хочете, хоче, хотят-

  Бігти, біжу, біжимо, біжиш, біжите, біжить, бегут-

  Шанувати, шаную, шануємо, чтішь, шануйте, шанує, шанують і поважають.