Боротися з наслідками гіперопіки можна, поступово привчаючи дитину до самостійності. Якщо ж у дитини є труднощі в спілкуванні, вдома можна влаштовувати рольові ігри за її участю, а також моделювати та обігрувати з нею різноманітні життєві ситуації. Не варто нехтувати і допомогою дитячого психолога.
Батькам важливо звернути увагу на такі прояви:
- дитина дуже легко відволікається;
- весь час робить помилки через неуважність;
- часто губить та забуває речі;
- не може вислухати та виконати інструкції;
- постійно змінює заняття;
- не може організуватися;
- весь час фізично активна;
- не має відчуття небезпеки;
Психологи радять поменше лаяти гіперактивних дітей, кричати на них і намагатися припинити його будь-які дії силою, обмежувати свободу і активність. Від цього може виникнути тільки зворотна реакція, малюк буде робити навпаки і продовжувати займатися своїми справами.
Діагноз може ставити психіатр, що кваліфікований в діагностиці та лікуванні СДУГ. Лікарі первинної ланки мають утримуватися від призначення лікування в разі підозри на гіперактивність та спрямувати пацієнта до психіатра.
Що таке розлад дефіциту уваги та гіперактивності Ключовими симптомами цього розладу є порушення самоконтролю й саморегуляції, які біологічно обумовлені. Річ у тому, що діти, які мають цей розлад, народжуються з мозком, який розвивається трохи інакше – лобна кора розвинута недостатньо.
Якщо ваша дитина відчуває, що її ігнорують і не приділяють їй достатньо уваги, вона може спробувати "завоювати" цю увагу своїми методами – стати більш гіперактивною або шумною, щоб привернути вашу увагу. Тому варто виділяти більше часу, який ви проведете разом. Наприклад, можна …
