Прийменник пов'язаний із іменною частиною мови (іменником, прикметником, числівником, займенником). Установити цей зв'язок допоможе питання. Якщо пов'язаний із дієсловом, – це прислівник.
Прийменники — це службова частина мови, яка використовується для узгодження іменників з іншими словами в реченні. Зверни увагу! Прийменники (у (в), з (із), на, про, під {піді), від (віді), перед (переді), за, при, між, біля, через, для та ін.) з іменниками пишуться окремо.
Прийменник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають.
Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом. Давайте підкреслимо члени речення у записаному реченні. Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів.
В українській мові існує десять частин мови: шість самостійних або повнозначних, три службових і вигук, який стоїть окремо. Самостійні частини мови – це іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник. Службові частини мови – це прийменник, сполучник, частка.
Указати на відмінки іменників або займенників, з якими вжито похідні прийменники. Край (іменник) — край (прийменник); коло (іменник) — коло (прийменник); протягом (іменник у формі орудного …
