Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

2. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

3. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

4. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

1. Підприємство є різновидом господарської організації і являє собою самостійний суб’єкт господарювання, створений і зареєстрований у встановленому законом порядку для систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності з метою задоволення суспільних і особистих потреб громадян.

Підприємство є однією з найбільш поширених і численних сучасних організаційно-правових форм здійснення господарської діяльності в нашій економіці. Воно, поряд з господарськими товариствами, кооперативами, належить до основної, первинної ланки системи господарювання. Саме ці суб’єкти господарювання забезпечують основний обсяг виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. Підприємства є тими ланками народного господарства, в яких продуктивні сили знаходять пряме і безпосереднє зчленування із засобами виробництва з метою продуктивної експлуатації останніх і випуску готової продукції. Участь підприємства в процесі господарювання немислимо без нерозривного зчленування людського субстрату (трудового колективу) і цілісного майнового комплексу, який становить лише майнову базу функціонування підприємства. Функціонування підприємства в процесах господарювання регламентовано законодавством, підприємства є адресатом нормативних та індивідуально-правових розпоряджень як об’єкти соціального управління, які здатні до суб’єктивного (вольового) сприйняття управлінського впливу.

Об’єкти соціального управління не слід плутати з об’єктами права. Помилковою є новела, що з’явилася в українському законодавстві після прийняття Цивільного кодексу України, у статті 191 якого підприємство ототожнюється з єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності і здатен бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди й інших угод.

Підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу. Приватне підприємство, наприклад, може бути створено одним чи декількома фізичними особами – приватними власниками. Компетентними органами для створення державних і комунальних підприємств є, відповідно, органи державної влади (як правило, міністерства і відомства) і органи місцевого самоврядування. Немає перешкод для створення підприємств колективними власниками – юридичними особами: господарськими товариствами, кооперативами, громадськими і релігійними організаціями.

2. До прийняття ГК українським законодавством підприємства розглядалися лише як суб’єкти підприємницької діяльності, створені з метою одержання прибутку (доходу). Поряд з цим, тепер підприємства можуть створюватися для здійснення і некомерційної господарської діяльності.

3. Підприємства, за загальним правилом, діють на підставі свого статуту, що є основним документом, який констатує існування підприємства. У ньому вказуються засновники, закріплюється форма майнової відособленості й форма власності підприємства; мета діяльності підприємства і його задачі; організаційна структура й органи управління; обсяг і межі

майнової відповідальності за боргами підприємства; порядок ліквідації і реорганізації підприємства та інші важливі для його функціонування аспекти діяльності.

Статут казенного підприємства розробляється на основі Типового статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України [466]. Такі господарські організації, як повні і командитні господарські товариства, які є юридичними особами, згідно із статтею 82 цього Кодексу, статуту не мають.

4. Підприємство є юридичною особою (загальні положення про юридичних осіб містяться у главі 7 ЦК України), що дозволяє йому бути самостійним (від власного імені) учасником відносин товарно-грошового обігу при здійсненні господарської діяльності, а також позивачем і відповідачем у суді. Наявність у підприємства статусу юридичної особи означає й те, що за своїми боргами і зобов’язаннями воно, за загальним правилом (якщо інше окремо не обумовлене в законі або статуті), несе самостійну майнову відповідальність, тобто лише воно само, і ніхто інший, за його боргами не відповідає.

Оскільки підприємства відносяться до такого виду суб’єктів господарювання, як господарські організації (які володіють статусом юридичної особи), то майно може відокремлюватися за ними (згідно з ч. 4 ст. 55 цього Кодексу) на праві власності, праві господарського відання або оперативного управління.

5. Незалежно від особливостей внутрішньої структури того чи іншого підприємства жодне з них не може мати у своєму складі юридичних осіб. У тих випадках, коли одне підприємство за рахунок свого майна створює (засновує) нове (дочірнє) підприємство з правами юридичної особи, це останнє підприємство до складу першого не включається. Воно може перебувати в економічній залежності, у підпорядкуванні в першого, але в організаційно-правовому відношенні залишається, проте, юридично самостійним, окремим суб’єктом господарювання (див. коментар до ст. 126 цього Кодексу).

Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

2. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

3. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов’язки.

4. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

• Стаття 1. Предмет регулювання
• Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання
• Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини
• Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин
• Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання
• Стаття 6. Загальні принципи господарювання
• Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності
• Стаття 8. Участь держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності
• Стаття 9. Форми реалізації державою економічної політики
• Стаття 10. Основні напрями економічної політики держави
• Стаття 11. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
• Стаття 12. Засоби державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 13. Державне замовлення
• Стаття 14. Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності
• Стаття 15. Технічне регулювання у сфері господарювання
• Стаття 16. Дотації та інші засоби державної підтримки суб’єктів господарювання
• Стаття 17. Податки в механізмі державного регулювання господарської діяльності
• Стаття 18. Обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання
• Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
• Стаття 20. Захист прав суб’єктів господарювання та споживачів
• Стаття 21. Об’єднання підприємців
• Стаття 22. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
• Стаття 23. Відносини суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування
• Стаття 24. Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки
• Стаття 24-1. Продаж, найм (оренда) об’єктів державної та комунальної власності
• Стаття 25. Конкуренція у сфері господарювання
• Стаття 26. Державна допомога суб’єктам господарювання
• Стаття 27. Обмеження монополізму в економіці
• Стаття 28. Природні монополії
• Стаття 29. Зловживання монопольним становищем на ринку
• Стаття 30. Неправомірні угоди між суб’єктами господарювання
• Стаття 31. Дискримінація суб’єктів господарювання
• Стаття 32. Недобросовісна конкуренція
• Стаття 33. Неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання
• Стаття 34. Створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції
• Стаття 35. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції
• Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що є комерційною таємницею
• Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
• Стаття 38. Правила професійної етики у конкуренції
• Стаття 39. Захист прав споживачів
• Стаття 40. Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 41. Антимонопольно-конкурентне законодавство
• Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності
• Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
• Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності
• Стаття 45. Організаційні форми підприємництва
• Стаття 46. Право найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці
• Стаття 47. Загальні гарантії прав підприємців
• Стаття 48. Державна підтримка підприємництва
• Стаття 49. Відповідальність суб’єктів підприємництва
• Стаття 50. Діяльність іноземних підприємців в Україні
• Стаття 51. Припинення підприємницької діяльності
• Стаття 52. Некомерційне господарювання
• Стаття 53. Організаційні форми здійснення некомерційної господарської діяльності
• Стаття 54. Регулювання некомерційної господарської діяльності
• Стаття 55. Поняття суб’єкта господарювання
• Стаття 55-1. Фіктивна діяльність суб’єкта господарювання
• Стаття 56. Утворення суб’єкта господарювання
• Стаття 57. Установчі документи
• Стаття 58. Державна реєстрація суб’єкта господарювання
• Стаття 58-1. Печатки суб’єкта господарювання
• Стаття 59. Припинення суб’єкта господарювання
• Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання
• Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств
• Стаття 64. Організаційна структура підприємства
• Стаття 64-1. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) підприємства
• Стаття 65. Управління підприємством
• Стаття 66. Майно підприємства
• Стаття 67. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами
• Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
• Стаття 69. Соціальна діяльність підприємства
• Стаття 70. Об’єднання підприємств
• Стаття 71. Облік і звітність підприємства
• Стаття 72. Законодавство про підприємства
• Стаття 73. Поняття державного унітарного підприємства
• Стаття 73-1. Господарське зобов’язання державного унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 73-2. Значні господарські зобов’язання державного унітарного підприємства
• Стаття 74. Державне комерційне підприємство
• Стаття 75. Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств
• Стаття 75-1. Державне некомерційне підприємство
• Стаття 75-2. Особливості господарської діяльності державних некомерційних підприємств
• Стаття 76. Казенне підприємство
• Стаття 77. Особливості господарської діяльності казенних підприємств
• Стаття 78. Комунальні унітарні підприємства
• Стаття 78-1. Господарське зобов’язання комунального унітарного підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість
• Стаття 79. Створення та діяльність господарських товариств
• Стаття 80. Види господарських товариств
• Стаття 81.
• Стаття 82.
• Стаття 83. Державна реєстрація господарського товариства
• Стаття 84. Наслідки укладення угод до реєстрації господарського товариства
• Стаття 85.
• Стаття 86. Обмеження на формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства
• Стаття 89. Управління господарським товариством
• Стаття 90. Облік і звітність господарського товариства
• Стаття 93. Поняття підприємства колективної власності
• Стаття 94. Господарська діяльність кооперативів
• Стаття 95. Виробничий кооператив
• Стаття 96. Принципи діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 97. Загальні умови створення виробничого кооперативу
• Стаття 98. Членство у виробничому кооперативі
• Стаття 99. Права та обов’язки членів виробничого кооперативу
• Стаття 100. Майно виробничого кооперативу
• Стаття 101. Управління виробничим кооперативом
• Стаття 102. Загальні збори членів виробничого кооперативу
• Стаття 103. Правління виробничого кооперативу
• Стаття 104. Виконавчий директор виробничого кооперативу
• Стаття 105. Спостережна рада виробничого кооперативу
• Стаття 106. Ревізійна комісія (ревізор) виробничого кооперативу
• Стаття 107. Господарська діяльність виробничого кооперативу
• Стаття 108. Майнова відповідальність виробничого кооперативу
• Стаття 109. Припинення виробничого кооперативу
• Стаття 110. Інші питання діяльності виробничого кооперативу
• Стаття 111. Споживча кооперація. Підприємства споживчої кооперації
• Стаття 112. Підприємства об’єднань громадян, релігійних організацій
• Стаття 113. Приватні підприємства
• Стаття 114. Фермерське господарство
• Стаття 114-1. Сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське кооперативне об’єднання
• Стаття 116. Підприємство з іноземними інвестиціями
• Стаття 117. Іноземне підприємство
• Стаття 118. Поняття об’єднання підприємств
• Стаття 119. Види об’єднань підприємств
• Стаття 120. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств
• Стаття 121. Статус підприємства-учасника об’єднання підприємств
• Стаття 122. Управління об’єднанням підприємств
• Стаття 123. Майнові відносини в об’єднанні підприємств
• Стаття 124. Вихід учасника з об’єднання. Припинення об’єднання підприємств
• Стаття 126. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
• Стаття 127. Інші форми об’єднання інтересів підприємств
• Стаття 128. Громадянин у сфері господарювання
• Стаття 129. Особливості статусу іноземних суб’єктів господарювання
• Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання
• Стаття 131. Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання
• Стаття 133. Правовий режим майна суб’єктів господарювання
• Стаття 134. Право власності-основне речове право у сфері господарювання
• Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника
• Стаття 136. Право господарського відання
• Стаття 137. Право оперативного управління
• Стаття 139. Майно у сфері господарювання
• Стаття 140. Джерела формування майна суб’єктів господарювання
• Стаття 141. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
• Стаття 142. Прибуток (доход) суб’єкта господарювання
• Стаття 143. Цінні папери у складі майна суб’єктів господарювання
• Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання
• Стаття 145. Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання
• Стаття 146. Приватизація державних та комунальних підприємств
• Стаття 147. Гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання
• Стаття 148. Особливості правового режиму використання природних ресурсів у сфері господарювання
• Стаття 149. Використання природних ресурсів суб’єктами господарювання
• Стаття 150. Використання природних ресурсів на праві власності
• Стаття 151. Використання природних ресурсів на праві користування
• Стаття 152. Права суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 153. Обов’язки суб’єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
• Стаття 154. Регулювання відносин щодо використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
• Стаття 155. Об’єкти прав інтелектуальної власності
• Стаття 156. Правомочності щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
• Стаття 157. Правомочності щодо використання торговельної марки
• Стаття 159. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційного найменування
• Стаття 160. Правомочності щодо використання географічного зазначення
• Стаття 161. Використання назви країни походження товару
• Стаття 162. Правомочності суб’єктів господарювання щодо комерційної таємниці
• Стаття 163. Цінні папери у господарській діяльності
• Стаття 167.
• Стаття 172. Законодавство про корпоративні права держави
• Стаття 173. Господарське зобов’язання
• Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов’язань
• Стаття 175. Майново-господарські зобов’язання
• Стаття 176. Організаційно-господарські зобов’язання
• Стаття 177. Соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 178. Публічні зобов’язання суб’єктів господарювання
• Стаття 179. Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання
• Стаття 180. Істотні умови господарського договору
• Стаття 181. Загальний порядок укладення господарських договорів
• Стаття 182. Особливості укладання попередніх договорів
• Стаття 183. Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
• Стаття 184. Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів
• Стаття 185. Особливості укладання господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, ярмарках та публічних торгах
• Стаття 186. Укладання організаційно-господарських договорів
• Стаття 187. Укладання господарських договорів за рішенням суду
• Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
• Стаття 189. Ціна у господарських зобов’язаннях
• Стаття 190. Вільні ціни
• Стаття 191. Державні регульовані ціни
• Стаття 192. Законодавство про ціни і ціноутворення
• Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов’язань
• Стаття 194. Виконання господарського зобов’язання третьою особою
• Стаття 195. Передача (делегування) прав у господарських зобов’язаннях
• Стаття 196. Виконання господарських зобов’язань, у яких беруть участь кілька управнених або кілька зобов’язаних суб’єктів
• Стаття 197. Місце виконання господарського зобов’язання
• Стаття 198. Виконання грошових зобов’язань
• Стаття 199. Забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 200. Гарантія забезпечення виконання господарських зобов’язань
• Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов’язань
• Стаття 202. Загальні умови припинення господарських зобов’язань
• Стаття 203. Припинення господарського зобов’язання виконанням або зарахуванням
• Стаття 204. Припинення господарського зобов’язання за згодою сторін чи у разі поєднання його сторін в одній особі
• Стаття 205. Припинення господарського зобов’язання у разі неможливості виконання
• Стаття 206. Розірвання господарського зобов’язання
• Стаття 208. Наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним
• Стаття 209. Неспроможність суб’єкта підприємництва
• Стаття 210. Кредитори неплатоспроможних боржників
• Стаття 211. Заходи щодо запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва
• Стаття 212. Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
• Стаття 213. Майнові активи неплатоспроможного боржника
• Стаття 214. Державна політика з питань банкрутства
• Стаття 215. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство
• Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
• Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
• Стаття 218. Підстави господарсько-правової відповідальності
• Стаття 219. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності
• Стаття 220. Прострочення боржника
• Стаття 221. Прострочення кредитора
• Стаття 222. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 223. Строки реалізації господарсько-правової відповідальності
• Стаття 224. Відшкодування збитків
• Стаття 225. Склад та розмір відшкодування збитків
• Стаття 226. Умови і порядок відшкодування збитків
• Стаття 227. Солідарне відшкодування збитків
• Стаття 228. Регресні вимоги щодо відшкодування збитків
• Стаття 229. Відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань
• Стаття 230. Штрафні санкції
• Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
• Стаття 232. Порядок застосування штрафних санкцій
• Стаття 233. Зменшення розміру штрафних санкцій
• Стаття 234. Обов’язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов’язання в натурі
• Стаття 235. Оперативно-господарські санкції
• Стаття 236. Види оперативно-господарських санкцій
• Стаття 237. Підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій
• Стаття 238. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання
• Стаття 239. Види адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 240. Безоплатне вилучення прибутку (доходу)
• Стаття 241. Штраф як адміністративно-господарська санкція
• Стаття 244. Застосування антидемпінгових заходів
• Стаття 245. Припинення експортно-імпортних операцій. Застосування індивідуального режиму ліцензування
• Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта господарювання
• Стаття 247. Ліквідація суб’єкта господарювання, діяльність якого суперечить закону чи його установчим документам
• Стаття 248. Державна реєстрація ліквідації суб’єкта господарювання
• Стаття 249. Гарантії прав суб’єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 250. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій
• Стаття 251. Накладання штрафів за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
• Стаття 252. Адміністративна відповідальність громадян-підприємців та посадових осіб
• Стаття 253. Вилучення незаконно одержаного прибутку (доходу)
• Стаття 254. Вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання
• Стаття 255. Відшкодування збитків
• Стаття 256. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей
• Стаття 257. Процесуальні засади розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про недобросовісну конкуренцію
• Стаття 258. Загальні умови, що визначають особливості регулювання господарських відносин
• Стаття 259. Види господарської діяльності та їх класифікація
• Стаття 260. Галузі економіки та їх класифікація
• Стаття 261. Галузі сфери матеріального виробництва
• Стаття 262. Продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання
• Стаття 263. Господарсько-торговельна діяльність
• Стаття 264. Матеріально-технічне постачання та збут
• Стаття 265. Договір поставки
• Стаття 266. Предмет, кількість і асортимент поставки
• Стаття 267. Строки і порядок поставки
• Стаття 268. Якість товарів, що поставляються
• Стаття 269. Гарантії якості товарів. Претензії у зв’язку з недоліками поставлених товарів
• Стаття 270. Комплектність товарів, що поставляються
• Стаття 271. Положення про поставки і Особливі умови поставок
• Стаття 272. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
• Стаття 273. Особливості виконання договорів контрактації
• Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації
• Стаття 275. Договір енергопостачання
• Стаття 276. Кількість і якість енергії. Строки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання
• Стаття 278. Товарні ринки
• Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання
• Стаття 284. Умови договору оренди
• Стаття 285. Основні права та обов’язки орендаря
• Стаття 286. Орендна плата
• Стаття 287. Оренда державного та комунального майна
• Стаття 288. Суборенда державного та комунального майна
• Стаття 289. Викуп (приватизація) об’єкта оренди
• Стаття 291. Припинення договору оренди
• Стаття 292. Лізинг у сфері господарювання
• Стаття 293. Міна (бартер) у сфері господарювання
• Стаття 294. Зберігання у товарному складі
• Стаття 295. Агентська діяльність
• Стаття 296. Підстави виникнення агентських відносин
• Стаття 297. Предмет агентського договору
• Стаття 298. Схвалення угоди, укладеної комерційним агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням повноважень
• Стаття 299. Немонопольні і монопольні агентські відносини
• Стаття 300. Передача прав комерційного агента
• Стаття 301. Взаєморозрахунки в агентських відносинах
• Стаття 302. Обов’язки щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах
• Стаття 303. Відповідальність за порушення агентського договору
• Стаття 304. Припинення агентського договору
• Стаття 305. Законодавство про комерційне посередництво у сфері господарювання
• Стаття 306. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
• Стаття 307. Договір перевезення вантажу
• Стаття 308. Приймання вантажу до перевезення
• Стаття 309. Зміна умов перевезення
• Стаття 310. Одержання вантажу в пункті призначення
• Стаття 311. Плата за перевезення вантажів
• Стаття 312. Договір мультимодального перевезення
• Стаття 313. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу
• Стаття 314. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу
• Стаття 315. Порядок вирішення спорів щодо перевезень
• Стаття 316. Договір транспортного експедирування
• Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві
• Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво
• Стаття 319. Генеральний підрядник і субпідрядник
• Стаття 320. Права замовника
• Стаття 321. Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво
• Стаття 322. Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво
• Стаття 323. Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві
• Стаття 324. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
• Стаття 325. Інноваційна діяльність
• Стаття 326. Інвестування інноваційної діяльності
• Стаття 327. Види інноваційної діяльності
• Стаття 328. Державне регулювання інноваційної діяльності
• Стаття 329. Державні гарантії інноваційної діяльності
• Стаття 330. Державна експертиза інноваційних проектів
• Стаття 331. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
• Стаття 332. Законодавство про інноваційну діяльність
• Стаття 333.
• Стаття 334. Правовий статус банків
• Стаття 335. Національний банк України. Рада Національного банку України
• Стаття 336. Організаційно-правові форми банків
• Стаття 338. Кооперативні банки
• Стаття 339. Банківські операції
• Стаття 340. Депозитні операції банків
• Стаття 341. Розрахункові операції банків
• Стаття 342. Банківські рахунки
• Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків
• Стаття 344. Міжнародні розрахункові операції
• Стаття 345. Кредитні операції банків
• Стаття 346. Кредитування суб’єктів господарювання
• Стаття 347. Форми та види банківського кредиту
• Стаття 348. Контроль банку за використанням кредиту
• Стаття 349. Кредитні ресурси
• Стаття 350. Факторингові операції
• Стаття 351. Лізингові операції банків
• Стаття 352. Страхування
• Стаття 353.
• Стаття 354.
• Стаття 355.
• Стаття 356.
• Стаття 357.
• Стаття 358.
• Стаття 359.
• Стаття 360.
• Стаття 361.
• Стаття 362. Аудиторська діяльність
• Стаття 363. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит
• Стаття 364. Аудитор і суб’єкти аудиторської діяльності
• Стаття 365-1. Лотерейна діяльність в Україні
• Стаття 366. Договір комерційної концесії
• Стаття 367. Форма договору комерційної концесії
• Стаття 368. Комерційна субконцесія
• Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії
• Стаття 370. Обов’язки правоволодільця
• Стаття 371. Обов’язки користувача
• Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії
• Стаття 373. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача
• Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії
• Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця
• Стаття 376. Правове регулювання комерційної концесії
• Стаття 377. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 378. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції
• Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 381. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій
• Стаття 382. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
• Стаття 383. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
• Стаття 384. Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 385. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 386. Валютні рахунки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 387. Валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 388. Одержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності кредитів в іноземних фінансових установах
• Стаття 389. Захист державою прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
• Стаття 390. Іноземні інвестори
• Стаття 391. Види іноземних інвестицій
• Стаття 392. Форми здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 393. Оцінка іноземних інвестицій
• Стаття 394. Правовий режим іноземних інвестицій
• Стаття 396. Діяльність суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
• Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій
• Стаття 398. Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій
• Стаття 399. Гарантії іноземним інвесторам у разі припинення інвестиційної діяльності
• Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції
• Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 402. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 403. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
• Стаття 404. Державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні
• Стаття 405. Законодавство, що діє на території спеціальної (вільної) економічної зони
• Стаття 406. Концесія
• Стаття 411. Виключна (морська) економічна зона України
• Стаття 412. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України
• Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об’єктах, що особливо охороняються
• Стаття 414. Спеціальний режим господарювання в окремих галузях економіки
• Стаття 415.
• Стаття 416. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації
• Стаття 417. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану
• Стаття 418. Гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання