§ 20. СЕРЦЕ: ЙОГО БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ

Рух крові по замкненій системі кровоносних судин і порожнин серця називають кровообігом. Система, яка забезпечує кровообіг, має назву кровоносної, або серцево-судинної.

Яке значення кровообігу? Система органів кровообігу складається із серця і різноманітних за діаметром, будовою і функціями кровоносних судин (мал. 80). Свої основні функції (транспортну, регуляторну та захисну) кров виконує завдяки постійному рухові по кровоносних судинах. Цей рух забезпечується ритмічними скороченнями серця, що працює як насос, і, створюючи тиск крові, перекачує її по кровоносній системі. Припинення руху крові, навіть короткочасне, смертельно небезпечне для організму. Клітини організму, особливо нервові, навіть кілька хвилин не можуть функціонувати без кисню і поживних речовин, які переносить кров.

Мал. 80. Кровоносна система людини. Завдання. Знайдіть на малюнку серце і судини, які з ним безпосередньо з’єднані (аорта, легенева артерія, легеневі вени, верхня і нижня порожнисті вени), сонну артерію, судини голови, судини верхніх і нижніх кінцівок

Мал. 81. Розміщення серця в організмі людини

Яка будова серця? Серце – порожнистий конусоподібний м’язовий орган, розміщений у грудній порожнині (мал. 81). Розширена його основа обернена вгору, а вузька верхівка – донизу. Дві третини серця знаходяться в лівій половині грудної порожнини, а одна – в правій. Таким чином, серце зміщене ліворуч від середньої лінії тіла. Серце дорослої людини в середньому 12-13 см завдовжки і до 9-10 см у діаметрі. Маса серця у чоловіків дещо більша, ніж у жінок: близько 300 г (у жінок – 220 г).

Зовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою – перикардом, який оберігає його від надмірного розтягнення під час наповнення кров’ю. Внутрішні стінки навколосерцевої сумки виділяють рідину, що зволожує серце і зменшує його тертя об стінки перикарду під час скорочень.

Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього – ендокарда, середнього – м’язового – міокарда і зовнішнього – сполучнотканинного – епікарда.

Міокард утворений особливою посмугованою м’язовою тканиною (мал. 82, 1 і 82, 2). Її клітини, на відміну від скелетних м’язових волокон, з’єднані між собою. Коли збуджується і скорочується одна клітина, то це збудження передається до всіх м’язових клітин передсердя чи шлуночка. Наслідком цього є їхнє одночасне скорочення.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Завдяки особливостям будови діяльність серця підпорядкована правилу «все або нічого». Це означає, що у відповідь на подразнення або всі м’язові волокна серця відповідають скороченням, або, якщо подразник недостатньо сильний, вони не реагують на нього. При цьому сила скорочення серцевого м’яза не залежить від сили подразнення.

Ендокард вистеляє порожнини серця. Як і в інших ссавців, серце людини чотирикамерне: складається з двох передсердь (правого та лівого; верхня частина серця) і двох шлуночків (правого та лівого; нижня частина серця) (мал. 82). Передсердя – це відділи серця, у які кров збирається з вен. Шлуночки – це відділи серця, з яких кров надходить в артерії. Ліва і права частини серця розділені суцільною перегородкою, тому венозна та артеріальна кров у ньому не змішуються. У правій половині рухається венозна кров, у лівій – артеріальна.

Мал. 82. 1. Будова серця. 2. Будова серцевого м’яза. Завдання. Знайдіть на малюнку перегородку серця; передсердя (праве і ліве); шлуночки (правий і лівий); клапани (півмісяцеві і стулкові); аорту; легеневу артерію; порожнисті вени (верхню і нижню)

Між порожнинами серця, а також між серцем та аортою і між серцем та легеневим стовбуром складки ендотелію утворюють клапани (знайдіть їх на малюнку 82). Так, між передсердями та шлуночками розташовані стулкові клапани. Правий клапан складається з трьох стулок (тристулковий клапан), а лівий – з двох (двостулковий) (мал. 83). До стулок прикріплені сухожильні струни, які на протилежному кінці з’єднані зі стінками шлуночка особливими м’язами. Вони запобігають вивертанню клапанів у бік передсердь. Стулкові клапани забезпечують рух крові від передсердь до шлуночків і перешкоджають зворотному току крові до передсердь при скороченні шлуночків. На межі правого шлуночка та стовбура легеневих артерій й лівого шлуночка та аорти містяться півмісяцеві (кишенькові) клапани. Кожен з них має вигляд трьох кишень, які вільно пропускають кров зі шлуночка у бік кровоносних судин та запобігають її поверненню із судин у бік серця (мал. 83).

М’язові оболонки передсердь і шлуночків роз’єднані між собою, тож передсердя та шлуночки здатні скорочуватися незалежно, однак узгоджено.

Мал. 83. Будова клапанів серця: 1 – стулкові: а – тристулковий; б – двостулковий; 2 – півмісяцеві (кишенькові); 3 – розгорнутий півмісяцевий (кишеньковий) клапан

Шлуночки виконують більшу роботу, ніж передсердя, бо вони проштовхують кров по всій довжині судин, тоді як передсердя переганяють кров тільки до шлуночків. Тому м’язові стінки шлуночків значно товстіші, ніж у передсердь. Найтовщою є стінка лівого шлуночка, бо саме скорочення лівого шлуночка виштовхують кров до великого кола кровообігу.

Які властивості серцевого м’яза? Серцевому м’язу завдяки особливостям його будови притаманні такі властивості: збудливість, скоротливість, провідність, автоматія. Збудливість – здатність серцевого м’яза сприймати подразники та відповідати на них збудженням. Збудження серцевого м’яза супроводжується його скороченням. Збудження, яке виникає в певній ділянці серця, поширюється по всьому серцю завдяки провідності серцевого м’яза. Як ми згадували раніше, це забезпечується зв’язками між його клітинами. Тому серце скорочується як єдине ціле із чіткою послідовністю: спочатку передсердя, а потім — шлуночки.

Автоматія серця – його здатність до ритмічних скорочень за відсутності дії будь-яких зовнішніх подразників чи впливу нервової системи. Автоматно забезпечує скупчення особливих м’язових клітин — так званих водіїв ритму. Ці клітини здатні до збудження без участі зовнішніх подразників. Вони утворюють імпульси із частотою 60—80 за хвилину. Головний центр утворення імпульсів – вузол, розташований у стінці правого передсердя.

Під час поширення збудження в серці виникають електричні струми, які розповсюджуються по всьому тілу. Це дає можливість дослідити ритм роботи серця. Найчастіше електричні сигнали серця реєструють з поверхні шкіри кінцівок і грудної клітки й записують у вигляді електрокардіограми (пригадайте, як називають прилад, за допомогою якого записують електрокардіограму). Вона відображає стан провідної системи серця і слугує одним із найважливіших діагностичних показників його роботи (мал. 84).

Як серце постачається кров’ю? Серцевий м’яз працює постійно і ритмічно без зупинки впродовж усього життя людини. Це головна фізіологічна відмінність між серцевим і скелетними м’язами. Тому серцевий м’яз потребує постійного надходження з кров’ю великої кількості кисню та поживних речовин. Для цього серце має дві коронарні, або вінцеві (від лат. корона – вінець), артерїі, що розгалужуються на безліч дрібних судин, аж до капілярів (мал. 85). Через коронарні артерії за добу протікає 500 л крові. Продукти обміну речовин і вуглекислий газ з клітин серця виводяться з венозною кров’ю через коронарні вени.

Мал. 84. Електрокардіограма

Мал. 85. Кровопостачання серця

Порушення постачання серця артеріальною кров’ю становить смертельну небезпеку. Його наслідком може бути інфаркт міокарда, який супроводжується змертвінням ділянки серцевого м’яза. Причинами інфаркту можуть бути зменшення просвіту коронарних артерій унаслідок утворення в них тромбів, стискання їхніх стінок чи відкладання жирової речовини на внутрішній поверхні стінок судин.

Здоров’я людини. Інфаркт міокарда – смертельно небезпечне захворювання людини, що потребує негайної госпіталізації. У разі інфаркту міокарда людина відчуває сильний біль у грудній клітці, який поширюється в ліве плече, шию, вуха, нижню щелепу, ключиці, ділянку між лопатками. Для профілактики інфаркту міокарда необхідно вести здоровий та активний спосіб життя, повністю відмовитись від алкоголю і куріння, дотримуватись збалансованого харчування, уникати фізичного та нервового перенапруження, постійно контролювати свій артеріальний тиск.

Ключові терміни і поняття: епікард, міокард, ендокард, перикард, передсердя, шлуночки, півмісяцеві клапани, стулкові клапани, коронарні артерії, електрокардіограма.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Рух крові по судинах є необхідною умовою для підтримання життєдіяльності організму. Серце і кровоносні судини утворюють єдину систему кровообігу.

• Серце – порожнистий м’язовий орган, основна функція якого – перекачування крові по судинах. Серцевий м’яз здатний збуджуватися, проводити збудження і скорочуватися. Серце скорочується під впливом імпульсів, що виникають у самому серці. Цю його властивість називають автоматією.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповіді на запитання

1. Де розміщене серце людини? 2. Що таке перикард? 3. Яка будова стінок серця? 4. Які особливості будови та функцій серцевого м’яза? 5. У чому полягає автоматія серця? 6. Що визначає ритм скорочень серця? 7. Які клапани розділяють передсердя та шлуночки? Які їхні функції? 8. Яка будова півмісяцевих клапанів? Які їхні функції? 9. Що означає правило «все або нічого»?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть м’язову оболонку серця: а) ендокард; б) міокард; в) епікард; г) перикард.

2. Позначте складові серця людини: а) одне передсердя й один шлуночок; б) два передсердя і один шлуночок; в) два шлуночки й одне передсердя; г) два передсердя і два шлуночки.

3. Назвіть клапани, які розташовані між правим передсердям і шлуночком: а) півмісяцевий; б) двостулковий; в) тристулковий.

4. Укажіть кровоносні судини, які постачають серце киснем і поживними речовинами: а) аорта; б) легеневі артерії; в) коронарні артерії; г) коронарні вени.

Розв’яжіть задачу. Обчисліть кількість крові (л), яку перекачує серце людини за годину, якщо воно скорочується у середньому 70 разів за 1 хв, викидаючи при кожному скороченні з двох шлуночків 150 мл крові. Виберіть правильну відповідь: а) 630; б) 10,5; в) 105; г) 63.

Поясніть, чому необхідно підтримувати постійний рух крові.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ. Дослідіть взаємозв’язок будови і функцій кровоносної системи, серця та серцевого м’яза.

ПОМІРКУЙТЕ. Як можна довести, що серце хребетних тварин скорочується автоматично?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Підготуйте коротке повідомлення з використанням комп’ютерної презентації «О.О. Кулябко – один з основоположників реаніматології».

§ 21. ПОНЯТТЯ ПРО СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ. РОБОТА СЕРЦЯ ТА ЇЇ РЕГУЛЯЦІЯ

Що таке серцевий цикл? Які його фази? Серце працює циклічно, ритмічно чергуючи скорочення та розслаблення передсердь і шлуночків, що разом має назву серцевий цикл. Він складається з трьох фаз: скорочення передсердь – систола передсердь, скорочення шлуночків – систола шлуночків та загального розслаблення – діастоли (див. таблицю 9) (мал. 86). Серце людини в стані спокою здійснює 65-75 циклів за хвилину.

Під час першої фази (її тривалість близько 0,1 с) передсердя скорочуються, а шлуночки розслаблені: стулкові клапани відкриті, завдяки чому кров потрапляє у шлуночки. Півмісяцеві клапани натомість закриті. Під час другої фази (її тривалість 0,3 с) передсердя розслаблені, а шлуночки скорочуються: стулкові клапани закриваються, а півмісяцеві – відкриваються, і кров потрапляє в аорту і стовбур легеневих артерій. Третя фаза загального розслаблення триває 0,4 с. У цей час передсердя і шлуночки розслаблені, кров вільно потрапляє до серця з вен (легеневих, нижньої та верхньої порожнистих). Отже, повний серцевий цикл триває 0,8 с. За цей час м’язові волокна передсердь 0,1 с працюють та 0,7 с відпочивають, а шлуночків – відповідно 0,3 та 0,5 с. Саме відносно великий час відпочинку визначає здатність серцевого м’яза працювати не втомлюючись упродовж усього життя.

Мал. 86. Серцевий цикл

Кількість серцевих циклів, які серце здійснює впродовж однієї хвилини, називають частотою серцевих скорочень. При скороченні серця дорослої людини в стані спокою кожний шлуночок виштовхує в артерії приблизно 65 мл крові. За хвилину серце перекачує близько 5 л крові, а за рік – майже 2,6 млн літрів. У момент викиду крові в аорту тиск у ній підвищується, а стінки розтягуються. Таке розтягнення завдяки щільності та пружності стінок кровоносних судин хвилеподібно поширюється зі швидкістю, яка значно перевищує швидкість руху крові, від аорти до артерій. Коливання стінок артерій, які виникають у відповідь на кожне скорочення серця, називають артеріальним пульсом.

Фази серцевого циклу

Що відбувається

Тривалість (с)

Напрямок руху крові

За цей час кров з передсердь виштовхується у розслаблені шлуночки

Кров з правого шлуночка виштовхується до стовбура легеневих артерій, а з лівого – до аорти

Загальне розслаблення передсердь і шлуночків

Весь серцевий м’яз перебуває у стані спокою або загального розслаблення

Завдання. Користуючись таблицею 9, поясніть фази серцевого циклу. Яке це має значення для роботи серця?

У здорової людини пульс ритмічний, має частоту 65-75 ударів за хвилину. У разі збільшення частоти серцевих скорочень тривалість серцевого циклу скорочується переважно за рахунок періоду відпочинку. За пульсом можна визначити частоту, ритмічність і силу серцевих скорочень, що вказує на функціональний стан як серцево-судинної системи, так і всього організму. Пульс відчувається у місцях, де великі артерії підходять близько до поверхні тіла, наприклад на внутрішньому боці зап’ястка, на скронях, по боках шиї. Кожне коливання відповідає скороченню серця.

Пересвідчимося у цьому, виконавши лабораторне дослідження.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Вимірювання частоти серцевих скорочень

Обладнання: годинник із секундною стрілкою.

1. Знайдіть у себе на зап’ястку пульс, як це показано на малюнку 87. Потренуйтесь швидко його знаходити.

2. Увімкніть секундомір і полічіть кількість ударів за 30 с.

3. Отримані дані помножте на 2. Так ви підрахуєте число серцевих скорочень за хвилину.

4. Підрахуйте, скільки скорочень робить серце за добу. За тиждень, рік?

Мал. 87. Знаходження пульсу на зап’ястку

Як серце зберігає свою працездатність? Будь-який, навіть найбільш тренований, скелетний м’яз через певний час роботи відчуває втому і потребує відпочинку. Серцевий м’яз працює без відпочинку. Чим це зумовлено? Міокард за 60 років життя людини в середньому скорочується 2,3 млрд разів і перекачує понад 150 млн літрів крові. Така виняткова працездатність зумовлена ритмічністю його роботи (після скорочення обов’язково відбувається розслаблення), високим рівнем кровопостачання міокарда (по коронарних артеріях до серцевого м’яза надходить найбагатша на кисень і поживні речовини кров).

Як регулюється робота серця? Хоча серце скорочується автоматично, частота і сила його скорочень залежать від умов довкілля і стану організму. Наприклад, за інтенсивної роботи чи під час виконання фізичних вправ частота серцевих скорочень зростає. На роботу серця впливають також зміна температури довкілля, біль, різні емоції (гнів, страх, радість тощо). Усі вони посилюють або послаблюють серцеву діяльність.

Для того щоб пристосувати роботу серця до різних потреб організму, існують механізми нервової та гуморальної регуляції його діяльності. Однак серце – особливий орган, який, крім нейрогуморальних регуляторних механізмів, має і внутрішньосерцеві. Найважливішим з них є внутрішньосерцева регуляція сили скорочення серцевих м’язів пропорційно кількості крові, яка притікає до серця. Тобто що більше розтягуються шлуночки, то потужніше їхнє скорочення.

До серця підходять нерви тієї частини нервової системи, яка регулює роботу внутрішніх органів. Центр регуляції серцевої діяльності, який гальмує роботу серця, розташований у відповідному відділі головного мозку. Нервові волокна, які прискорюють діяльність серця, пов’язані з грудною ділянкою спинного мозку. Імпульси, які надходять до серця по цих нервових волокнах, збільшують силу скорочень, прискорюють їхню частоту, поліпшують провідність і збудливість серцевого м’яза. За умов спокою або під час сну серце зменшує силу і частоту скорочень за рахунок послаблення впливу цих нервових волокон. Нервові центри, які регулюють роботу серця, діють узгоджено: якщо один з них збуджується, то інший – гальмується.

Серед гуморальних чинників найсильніше впливає на роботу серця гормон адреналін (пригадайте, цей гормон регулює також процеси дихання). Він збільшує частоту і силу серцевих скорочень. Саме тому в критичних ситуаціях зупинки серця з метою змусити його працювати лікарі вводять адреналін безпосередньо в серце. Серцеву діяльність також посилює гормон щитоподібної залози тироксин (детальніше про залози внутрішньої секреції та гормони, які вони виробляють, ви дізнаєтесь згодом). Діяльність серця активує підвищення концентрації у крові йонів Кальцію. Зростання вмісту йонів Калію, навпаки, гальмує діяльність серця.

Здоров’я людини. Фізична діяльність (фізична праця, регулярні спортивні тренування) поліпшує роботу серця. У тренованої людини при фізичних чи психічних навантаженнях посилене кровопостачання органів забезпечується не стільки за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень, скільки за рахунок збільшення сили скорочення. Це пояснюють тим, що треноване серце за одне скорочення викидає набагато більше крові, ніж нетреноване. Його стінки мають товщі м’язи, а об’єм камер збільшений. Наприклад, у спортсменів за одне скорочення серце може викидати 200-250 мл крові за норми 65 мл; частота скорочень у стані спокою може становити лише 35-40 за хвилину, що збільшує періоди відпочинку серця. У нетренованої людини кровообіг посилюється насамперед за рахунок збільшення частоти скорочень. Це зумовлює втому серця: в клітинах серця спостерігають нестачу поживних речовин, накопичуються продукти обміну, скорочення стають повільнішими, постачання органів і тканин киснем і поживними речовинами – недостатнім.

Порушувати роботу серця можуть великі емоційні навантаження. Більшість людей знає, що за значних хвилювань, стресів серцева діяльність може порушитись – розвинеться так званий серцевий напад. Він супроводжується прискореним або, навпаки, сповільненим серцебиттям, порушенням скорочення серцевого м’яза.

ЦІКАВО ЗНАТИ! Зменшення частоти серцевих скорочень до 45-50 ударів за хвилину має назву брадикардія. Прискорене серцебиття називають тахікардією. За частого серцебиття шлуночки не встигають наповнитися кров’ю, у результаті чого знижується артеріальний тиск та зменшується приплив крові до органів. Погіршуються умови кровопостачання самого серця, оскільки воно здійснює велику роботу в одиницю часу та потребує більше кисню, а погані умови кровопостачання серця збільшують ризик інфаркту. Розлади ритмічності, послідовності й сили скорочень серцевого м’яза називають аритмією. Вони зумовлені порушеннями його автоматизму скорочень, збудливості, провідності.

Отже, для тренування серця необхідно розумову працю чергувати з фізичними вправами, частіше бувати на свіжому повітрі. Фізичні навантаження треба збільшувати поступово. Надмірна робота на початку тренування спричинить перевантаження серця і може призвести до його виснаження. Особливо важливо дотримуватись цього правила підліткам 14—17 років, у яких судинна система відстає в своєму розвитку від темпів розвитку серця.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! У разі порушень роботи серця (зміни частоти та ритму скорочень, болю в ділянці серця тощо) слід негайно звернутись до лікаря.

Великої шкоди серцю завдає вживання алкоголю, наркотичних речовин та тютюнокуріння. Ці речовини різко прискорюють скорочення серця, виснажують серцевий м’яз. Систематичне вживання алкоголю порушує обмін речовин у м’язових клітинах серця, спричиняючи їх поступове переродження і відмирання.

Ключові терміни і поняття: серцевий цикл, систола, діастола, артеріальний пульс.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Ритмічні скорочення серця складають серцевий цикл, у якому виділяють три фази: скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загальне розслаблення. Ритм серця є основою його здатності підтримувати високу працездатність упродовж усього життя людини. Робота серця полягає в забезпеченні безперервної течії крові по кровоносних судинах. Пристосування серця до потреб організму досягається завдяки саморегуляції, нервовій і гуморальній регуляції роботи серця.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1.3 яких фаз складається серцевий цикл? 2. Які основні характеристики окремих фаз серцевого циклу? 3. Що впливає на діяльність серця? 4. Як здійснюється нервова регуляція роботи серця? 5. За рахунок чого відбувається гуморальна регуляція серцевої діяльності? 6. Як людина може зміцнювати своє серце? 7. Чому слід уникати надмірних фізичних перевантажень і стресів?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть тривалість серцевого циклу при частоті серцевих скорочень 72 уд./хв: а) 0,1 с; б) 0,3 с; в) 0,4 с; г) 0,8 с.

2. Укажіть тривалість систоли шлуночків: а) 0,1 с; б) 0,3 с; в) 0,4 с; г) 0,8 с.

3. Укажіть тривалість діастоли: а) 0,1 с; б) 0,3 с; в) 0,4 с; г) 0,8 с.

4. Укажіть показники частоти пульсу (уд./хв) у дорослої людини (в нормі): а) 60-75; б) 72-85; в) 72-80; г) 80-90.

Розв’яжіть задачу. Обчисліть, скільки крові (л) перекачує серце людини за годину, якщо воно скорочується у середньому 70 разів за 1 хв, викидаючи при кожному скороченні з двох шлуночків 150 мл крові. Виберіть правильну відповідь: а) 630; б) 10,5; в) 105; г) 63.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ. І група. Схарактеризуйте фази серцевого циклу. II група. Схарактеризуйте чинники, що впливають на регуляцію роботи серця.

ПОМІРКУЙТЕ. Який існує зв’язок між нервовою та гуморальною регуляцією діяльності серця?

З допомогою дорослих виконайте дослідницький практикум.

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня

Хід спостереження

1. Підрахуйте число серцевих скорочень за хвилину (пульс) упродовж доби (вранці (до уроків), після уроків і перед сном) і впродовж тижня. Дані оформіть у вигляді таблиці.

2. За результатами вимірювання побудуйте графік.

3. Зробіть висновок про зміни частоти серцевих скорочень упродовж доби і тижня.

Факти про м’язову тканину

Це найпоширеніша тканина у більшості тварин, включаючи людей

Це кольорова скануюча електронна мікрофотографія (SEM) скелетного або поперечно-смугастого м’язового волокна. Він складається з пучка менших волокон, званих міофібрилами, які перетинають поперечні канальці (зелені), які позначають поділ міофібрил на скоротливі одиниці (саркомери). STEVE GSCHMEISSNER/Science Photo Library/Getty Images

М’язова тканина складається зі «збудливих» клітин, які здатні скорочуватися. З усіх різних типів тканин (м’язової, епітеліальної , сполучної та нервової ) м’язова тканина є найпоширенішою тканиною у більшості тварин , у тому числі й у людини.

Типи м’язової тканини

М’язова тканина містить численні мікрофіламенти, що складаються зі скорочувальних білків актину та міозину . Ці білки відповідають за рух м’язів. Три основні типи м’язової тканини:

• Серцевий м’яз: Серцевий м’яз називається так тому, що він знаходиться в серці . Клітини з’єднані одна з одною вставними дисками, які забезпечують синхронізацію серцебиття . Серцевий м’яз – розгалужений, поперечносмугастий м’яз. Стінка серця складається з трьох шарів: епікарда, міокарда та ендокарда. Міокард – середній м’язовий шар серця. М’язові волокна міокарда несуть через серце електричні імпульси, які забезпечують серцеву провідність .
• Скелетні м’язи: скелетні м’язи, які прикріплені до кісток сухожиллями, контролюються периферичною нервовою системою та пов’язані з довільними рухами тіла. Скелетний м’яз – поперечно-смугастий м’яз. На відміну від серцевого м’яза, клітини не розгалужені. Клітини скелетних м’язів покриті сполучною тканиною , яка захищає і підтримує пучки м’язових волокон. Кровоносні судини і нерви проходять через сполучну тканину, постачаючи м’язові клітини киснем і нервовими імпульсами, які забезпечують скорочення м’язів. Скелетні м’язи організовані в кілька груп м’язів, які працюють узгоджено для виконання рухів тіла. Деякі з цих груп включають м’язи голови та шиї (міміка, жування та рухи шиї), м’язи тулуба (рухи грудної клітки, спини, живота та хребта ), м’язи верхніх кінцівок (рухи плечей, рук, рук і пальців). ) і м’язи нижніх кінцівок (рухливі ноги, щиколотки, стопи та пальці ніг).
• Вісцеральний (гладкий) м’яз:вісцеральний м’яз знаходиться в різних частинах тіла, включаючи кровоносні судини , сечовий міхур і травний тракт, а також у багатьох інших порожнистих органах . Подібно до серцевого м’яза, більшість вісцеральних м’язів регулюється вегетативною нервовою системою і знаходиться під мимовільним контролем. Вісцеральний м’яз також називають гладким м’язом, тому що він не має поперечних смуг. Вісцеральний м’яз скорочується повільніше, ніж скелетний, але скорочення може підтримуватися протягом більш тривалого періоду часу. Органи серцево- судинної , дихальної , травної та репродуктивної систем вистелені гладкою мускулатурою. Цей м’яз можна охарактеризувати як ритмічний або тонічний. Ритмічна, або фазична, гладка мускулатура періодично скорочується і більшу частину часу проводить у розслабленому стані. Тонічно гладка мускулатура залишається скороченою більшу частину часу і лише періодично розслабляється.

Інші факти про м’язову тканину

Дорослі особини мають певну кількість м’язових клітин. Завдяки фізичним вправам, таким як підняття тягарів, клітини збільшуються, але загальна кількість клітин не збільшується. Скелетні м’язи — це довільні м’язи, тому що ми контролюємо їх скорочення. Наш мозок контролює рух скелетних м’язів. Однак рефлекторні реакції скелетних м’язів є винятком. Це мимовільні реакції на зовнішні подразники. Вісцеральні м’язи мимовільні, тому що здебільшого вони не контролюються свідомо. Гладка і серцева мускулатура знаходяться під контролем периферичної нервової системи.