Як розмножити пухирник

Зміст:

Пухироплідник: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 жовтня 2015 🕒 10 хвилин 👀 28186 разів 💬 0 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за пухироплідником
  • Чагарник пухироплідник – опис
  • Посадка пухироплідника
    • Коли посадити пухироплідник
    • Як саджати пухироплідник
    • Як доглядати за пухироплідником
    • Обрізування пухироплідника
    • Пересадка пухироплідника
    • Шкідники і хвороби пухироплідника
    • Як розмножити пухироплідник
    • Розмноження пухироплідника живцями
    • Розмноження пухироплідника відсадками
    • Розмноження пухироплідника поділом куща
    • Пухироплідник восени
    • Зимівля пухироплідника
    • Пухироплідник амурський (Physocarpus amurensis)
    • Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)
    • Коментарі

    Рослина пухироплідник (лат. Physocarpus) належить до роду листопадних чагарників родини Розові. Латинська назва пухироплідника походить від двох коренів давньогрецької мови: «physo», що означає міхур, і «carpos» – плід. Рід налічує 14 видів, що зростають у Східній Азії і Північній Америці. У культурі чагарник пухироплідник – невибаглива рослина, не втрачає декоративності протягом усього вегетаційного періоду. Вигідно вирізняється вона ще й своєю стійкістю до загазованості повітря і швидкими темпами зростання.

    Використовується пухироплідник у ландшафтному дизайні і як сольна рослина, але найефектніше виглядає жива огорожа з пухироплідника.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за пухироплідником

    • Посадка: навесні або восени.
    • Цвітіння: упродовж двох-трьох тижнів у першій половині літа.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
    • Ґрунт: оптимальний – пухкий, родючий, добре дренований суглинок, що не містить вапна, але підійде й інший ґрунт.
    • Полив: строго під корінь, рано-вранці або після заходу сонця. У спеку – двічі на тиждень при витраті води до 40 л на дорослий кущ.
    • Підживлення: навесні й восени.
    • Обрізування: навесні, до набубнявіння бруньок – санітарне й формувальне, восени, під час падолисту – санітарне. Омолоджувальне обрізування знадобиться на шостому-сьомому році.
    • Розмноження: насінням, відсадками, живцями та поділом куща.
    • Шкідники: практично не уражається.
    • Хвороби: хлороз.

    Чагарник пухироплідник – опис

    Кущ пухироплідник відрізняється розлогими пониклими гілками, які утворюють густу крону у формі кулі. У дорослих кущів кора відшаровується широкими смужками. Висота пухироплідника до 3 м, листя три-п’ятилопатеве, нагадує обрисами листя калини. Квітки білі, прості, з численними тичинками, зібрані в напівкулясті суцвіття діаметром від 5 до 7 см, рясно вкривають кущ на початку літа. Привабливо виглядають і плоди пухироплідника – червоніючі при дозріванні роздуті листочки. У культурі пухироплідники представлені всього двома видами, які мають кілька дуже привабливих для квітникарів сортів із листям різного забарвлення.

    Посадка пухироплідника

    Коли посадити пухироплідник

    Для посадки придбайте в садовому центрі або розпліднику саджанці пухироплідника із закритою кореневою системою – такий посадковий матеріал можна висаджувати в будь-який час. Саджанці з відкритим корінням висаджують навесні або восени, хоча посадка пухироплідника восени все-таки краща. Виберіть для пухироплідника відкриту сонячну ділянку далеко від великих дерев. Якщо ви саджаєте сорт із зеленим листям, то він непогано ростиме і в притінку. До ґрунту у пухироплідника лише дві вимоги: в ньому не повинно бути вапна, і він має бути добре дренованим – все інше рослині байдуже. Правда, варто сказати, що на пухкому, родючому суглинному ґрунті у рослини буде більш пишний, гарний і яскравий вигляд.

    Як саджати пухироплідник

    Яма для пухироплідника знадобиться таких розмірів, щоб у неї можна було помістити шар родючої землі (або суміш землі, торфу, піску та дерну) і щоб при цьому коренева шийка саджанця була на рівні поверхні. Тому викопати яму і помістити в неї родючий шар краще тижні за два до посадки, щоб земля встигла осісти. Саджанець пухироплідника поміщають у яму, не видаляючи з коренів землю, щоб не травмувати рослину, а добрива у ґрунт при посадці краще не додавати, оскільки молода рослина на новому місці не в змозі буде їх засвоїти. Засипте яму родючою землею або ґрунтосумішшю того ж складу, який було описано вище, і рясно полийте рослину. Якщо ґрунт дасть осадку, додайте ще землі. Попервах стежте за тим, аби ґрунт навколо саджанця весь час був злегка вологим. Замульчуйте ділянку з пухироплідником торфом або перегноєм.

    Догляд за пухироплідником

    Як доглядати за пухироплідником

    Найважливіший пункт догляду за рослиною – своєчасний полив, оскільки пухироплідник не зносить посухи. При зволоженні ґрунту вода не повинна потрапляти на листя або суцвіття пухироплідника, бо від цього на них можуть з’явитись опіки. Тому рослину краще поливати зранку або ближче до вечора. Приблизна частота поливань у спекотну пору року – двічі на тиждень, кількість води для дорослого куща – 40 л. Слідкуйте за станом листя рослини, бо пухиропліднику шкодять як нестача вологи, так і її надлишок. Після поливання, якщо ви не замульчували ділянку, потрібно розпушувати ґрунт і видаляти бур’яни. Удобрюють пухироплідник двічі на рік – навесні і восени. Навесні для підживлення використовують розчин півлітрової банки коров’яку, столової ложки аміачної селітри і такої ж кількості сечовини в 10 л води із розрахунку 15 л розчину на одну дорослу рослину. Восени пристовбурне коло поливають розчином нітроамофоски із розрахунку 2 столові ложки добрива на 10 л води при витраті 15 л розчину на дорослий кущ.

    Обрізування пухироплідника

    Пухироплідник у саду потребує як формуючого, так і санітарного обрізування. Навесні здійснюють обов’язкове санітарне обрізування, видаляючи зламані, хворі, підмерзлі гілки і пагони, а також ті, що ростуть всередину куща. Обрізування пухироплідника восени необхідне для підготовки чагарнику до зимівлі. Формуюче обрізування теж можна проводити восени, хоча розумніше робити це навесні. Якщо ви хочете мати широкий кущ, обріжте пухироплідник на висоті півметра, а якщо вас приваблює форма водограю, виріжте всі тонкі пагони біля основи, і лише злегка вкоротіть решту 5-6 найміцніших. Омолоджуюче обрізування куща на пень роблять на шостому році життя пухироплідника. Зрізи на товстих пагонах обробляють садовим варом.

    Пересадка пухироплідника

    Іноді виникає необхідність пересадити пухироплідник – чи то місце йому не підходить, чи то у вас відносно нього змінилися плани. Пересадка дорослого пухироплідника здійснюється навесні до пробудження бруньок або восени, після падолисту. Пересаджують пухироплідник із великою грудкою землі, попередньо зробивши обрізування куща – видаливши всі зайві, хворі та загущуючі пагони, а решту вкоротивши до 20-30 см. Робиться це для того, щоб зменшити навантаження на кореневу систему, якій буде важко водночас адаптуватися на новому місці і живити дорослий кущ. Пересадка здійснюється за тим самим принципом, що і первинна посадка, з поправкою на те, що ви пересаджує не саджанець, а дорослий кущ. Після пересадки полийте пухироплідник розчином корневіну або гетероауксину, а по листю проведіть обробку Екогель-антистресом або Епіном.

    Шкідники і хвороби пухироплідника

    Як бачите, посадка і догляд за пухироплідником до снаги навіть недосвідченому квітникареві, до того ж цей чагарник дуже стійкий до хвороб та шкідників і майже ними не уражується. Іноді через погане живлення в нього може розвинутися хлороз, що виражається в пожовтінні молодого листя і всиханні верхівкових пагонів. У такому разі вам доведеться додати в раціон пухироплідника залізо шляхом обприскування листя або поливу під корінь розчином Антихлорозу, Феррілену, Феровіту, а найкраще – Хелатом заліза. Зазвичай після цього здоров’я рослини відновлюється.

    Розмноження пухироплідника

    Як розмножити пухироплідник

    У домашніх умовах пухироплідник розмножується вегетативно – відсадками, живцями і поділом куща. Можна, звичайно, восени або навесні посіяти насіння пухироплідника, попередньо піддавши його місячній стратифікації, але річ у тім, що сіянці рідко успадковують яскравий колір листя материнської рослини, та й клопоту з ними багато, в той час як вегетативні способи розмноження пухироплідника і зручніші, і надійніші, і дають швидкі результати.

    Розмноження пухироплідника живцями

    Для живцювання потрібно зрізати до початку цвітіння пухироплідника зелені пагони поточного року завдовжки 10-20 см із двома-трьома міжвузлями, видалити з нижньої частини пагонів усе листя, а листя у верхній частині живця вкоротити наполовину. Потім живці замочують у розчині корневіну чи іншого стимулятора коренеутворення, саджають до навчальної грядки в суміш піску з торфом, поливають і накривають поліетиленовою плівкою. Догляд за живцями полягає в регулярному їх поливі і провітрюванні. На зиму вкорінені живці вкривають, а навесні пересаджують на постійне місце.

    Розмноження пухироплідника відсадками

    Це найпростіший спосіб отримати нову рослину. Навесні виберіть сильний здоровий пагін, спрямований назовні, видаліть усе листя, крім того, що росте на верхівці, укладіть у пророблену в ґрунті канавку завглибшки 12 см, пришпильте дерев’яними скобами або звичайними шпильками для волосся і засипте канавку ґрунтом. Протягом вегетаційного періоду не забувайте поливати відсадок, розпушувати навколо нього ґрунт і видаляти бур’яни. Восени вкорінений відсадок відокремте від материнського куща й укрийте на зиму.

    Розмноження пухироплідника поділом куща

    Найлегше пухироплідник калинолистий розмножується поділом куща. Робити це потрібно навесні або восени, але якщо ви маєте вправність у викопуванні та пересадці рослин, то можна ділити кущ пухироплідника і влітку – в цьому процесі найважливіше швидкість виконання, щоб коріння витягнутого з землі куща не встигло підсохнути.

    Пухироплідник узимку

    Пухироплідник восени

    Восени пухироплідник навдивовижу гарний, коли однотонне листя починає майоріти осінніми барвами. Пухироплідник досить морозостійка рослина, і зазвичай взимку на дорослих кущах замерзають тільки молоді невизрілі гілочки, однак укорінені до осені живці пухироплідника, як і молоді кущики, на зиму вкривають.

    Зимівля пухироплідника

    Як вкривати пухироплідник, якщо ви очікуєте морозну зиму? Обережно стягніть кущ шпагатом і накрийте його конусом з руберойду. Можна нещільно обернути кущ лутрасилом. Але попередньо ґрунт навколо куща потрібно замульчувати шаром торфу завтовшки 5-8 см. Молоденькі кущики після обрізування і мульчування пристовбурного кола краще вкрити ялиновим гіллям.

    Види і сорти пухироплідника

    На сьогодні у садовому квітникарстві вирощують тільки два види пухироплідників, а також їхні різновиди та сорти.

    Пухироплідник амурський (Physocarpus amurensis)

    – чагарник зі змішаних лісів Північного Китаю, Північної Кореї і Далекого Сходу з кулястою кроною. У висоту він досягає 3 м. Молоді пагони у рослин цього виду гладкі, червонувато-коричневі, а кора старих стовбурів відшаровується поздовжніми смугами. Листок пухироплідника амурського три-п’ятилопатевий, із серцеподібною основою, завдовжки до 10 см, темно-зелений згори і сірувато-білястий від повстяних зірчастих волосинок зі споду. Білі квітки до 1,5 см у діаметрі в кількості від 10 до 15 штук складають щитковидні суцвіття і цвітуть протягом трьох тижнів. Плід – роздута листівка, що набуває у міру дозрівання червоного кольору. Пухироплідник амурський зимостійкий. Його використовують в одиночних і групових посадках, живоплотах. У культурі він із 1854 року. Відомі такі форми пухироплідника амурського:

    • пухироплідник Лютеус із яскраво-жовтим листям у літній час і бронзовим восени;
    • Ауреомаргіната – пухироплідник із темно-золотавою облямівкою на листі;
    • Нана – карликовий сорт, листя однотонне, темно-зелене.

    Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)

    походить зі сходу Північної Америки, де росте на берегах річок і в підлісках. Досягає цей чагарник у висоту 3 м, крона в нього густа, напівкуляста, листя три-п’ятилопатеве, еліптичне, з великою витягнутою середньою часткою, зубчасте по краю, зверху зелене, знизу світліше, іноді з опушенням. Квітки білі або рожеві з червоними тичинками, діаметром до 12 мм. Плоди – роздуті збірні листівки, спочатку світло-зелені, але в міру дозрівання червоніють. Пухироплідник калинолистий у ландшафтному дизайні використовується сольно і в групі, зокрема для створення живоплоту. У культурі з 1864 року. Найвідоміші сорти:

    • пухироплідник Дартс Голд – широкий і щільний чагарник заввишки до 1,5 м із жовтим листям, яке влітку набуває прозелень. Квітки в китицях рожеві або білі;
    • пухироплідник червонолистий, або пухироплідник Діабло – чагарник заввишки до 3 м із темно-червоним або пурпуровим листям. Посадка пухироплідника Діабло і догляд за ним абсолютно відповідає нашим рекомендаціям із поправкою на те, що при вирощуванні на яскравому сонці листя в нього червоне, а в затінку зелене з пурпуровим відтінком. Прикметно, що з настанням осені колір листя не змінюється. Це найзатребуваніший сорт пухироплідника калинолистого;
    • пухироплідник Ред Барон, заввишки до 2 м із три-п’ятилопатевим овальним, голим, зубчастим по краю листям завдовжки до 7 см розкішного темно-червоного кольору, яке трохи вужче, ніж у Діабло, виглядає дуже ефектно, а білі з рожевим відтінком квітки в парасольках діаметром до 5 см роблять його ще ошатнішим. Прикрашають чагарник і червоні плоди з 3-5 загострених мішечків. Це один із найцінніших сортів пухироплідника;
    • пухироплідник Леді ін Ред заввишки до 1,5 м – сорт англійської селекції із яскраво-червоним листям, яке згодом темніє, і ніжними рожево-білими квітками.

    Особливості санітарної та декоративної обрізки бульбаплодника. Пузиреплодник калинолистний в ландшафтному дизайні, види і фото Пухирчастий чагарник

    світ декоративних рослинвеличезний. Але чи кожна з цих рослин має таку бажану невибагливість за досить високого ступеня декоративності? Виявляється, є рослина, яка називається бульбоплодник калинолистний (лат. Physocarpus opulifolius), який відповідає цим двом умовам.

    Пузиреплодник має дуже ефектний вигляд. І це Головна причина, за якою рослина вирощується в садах Культивують культуру та у міських умовах. Крона його дуже густа і пишна, має кулясту форму. Гілки – розлогі, пониклі, покриті гофрованими, великого розміру, листям, по краю – пильчато-зубчастими. Це чагарник листопадного типу, що відноситься до сімейства Рожевих. Його цвітіння спостерігають із червня до липня.

    Як посадити бульбаплодник

    Бульбашок буде добре рости, як на сонячних місцях, так і в тінистих. Якщо місця на ділянці достатньо, то краще посадити його на сонце через те, що в тіні листя з часом стає бляклим. Грунт повинен бути добре дренованим, без вапна. На жирному (родючому), пухкому грунті рослина матиме багатший вид. Хоча і на грунті біднуватою, яка мізерна на поживні речовини, він також виглядає дуже непогано.

    Пузиреплодник має стійкість до загазованості повітря. Це основна причина того, що його часто по краю доріг і вздовж залізничних колій. Через те, що при насіннєвому розмноженні оригінальне забарвлення листя рослини передається лише частково, то перевагу віддають вегететивним способам розмноження. Спеціально для цього розплідники або центри, що реалізують культури із сформованою кореневою системою, пропонують посадковий матеріал у контейнерах. Його можна висадити у час вегетативного періоду.

    Посадка бульбаплодника на відео:

    • Ямку невеликої глибини (до 50 см і глибина, і ширина) заповнюють на третину перегноєм або торф’яним грунтом.
    • Рослину обережно витягують з контейнера, і, не обтрушуючи земляний ком, поміщають у підготовлену яму.
    • Кущик бульбоплодника, зафіксувавши, присипають зверху землею і трохи заглиблюють. Це роблять для того, щоб розбудити сплячі бруньки в нижній частині рослини і отримати додатково пагони.
    • Після посадки кущ рясно поливають як водою, і біостимулятором «Корневином».
    • Потім біля стовбура рослини землю мульчують перегноєм або сухою травою, хвоєю, соломою.

    Мульчування переслідує 2 мети: по-перше забезпечується аерація кореневої зони, так як мульча перешкоджає утворенню поверхневої кірки, по-друге, волога і поживні речовини будуть затримуватися в глибині. невибагливий чагарник.

    Розмноження бульбаплодника

    При розмноженні міхуробника використовують 2 основних методи: відведення та живцювання.

    Метод відведення при розмноженні

    Цей метод дуже простий і дає добрі результати.

    • Для відведення відбирають найкрасивіші, сильні, здорові молоді гілки і зрізають все листя, залишаючи парочку на верхівці.
    • У землі роблять невеликі канавки глибиною до 15 см біля куща та, пригинаючи, укладають відведення в них.
    • Щоб відведення не ретирувалися назад, їх пришпилюють у кількох місцях дерев’яними дужками. Виходить так, що відведення не розлучають із материнським початком, не відрізають їх, а лише відгинають.

    Найоптимальніший час для цієї процедури – початок весняного сезону. За вегетативний період відбудеться укорінення відведення. Якщо літо видасться посушливим, то періодично потрібно зволожувати ґрунт, де йде розмноження бульбаплодника, інакше молоді коріння загинуть. Восени молоді кущики відокремлюють. А першого року зимівлі ще й укривають, щоб не замерзли.

    Живцювання бульбаплодника

    • При живцювання вибирають пагони поточного року, відокремлюють їх від куща і нарізають, зберігаючи на кожному живці не менше 4-5 бруньок (2 підуть на утворення коріння, 2-3 – надземних пагонів).
    • Спочатку отримані живці обов’язково поміщають у розчин стимулятора росту і коренеутворення “Корневін” або “фітон”, а потім – в заздалегідь підготовлений ґрунт, що складається із суміші піску та торфу.
    • Якщо ні торфу, можна обійтися річковим піском.
    • Щоб створити найбільш сприятливий мікроклімат для початку зростання, вкривають плівкою або кожен окремо – пластиковою пляшкою з відрізаним шийкою.
    • Полив та провітрювання здійснюють систематично.
    • На зиму живці добре вкривають або дорощують до весни у приміщенні, а з настанням нового дачного сезону вибирають. постійне місцета пересаджують їх.

    Про те як розмножити міхуровик живцями, розповість відео:

    Отримати велика кількістьнових саджанців для посадки найкрасивішої живоплоту – завдання не складне, якщо дотримуватися всіх нехитрих правил з укорінення та догляду за живцями.

    Як доглядати за бульбоплодником Правильна обрізка

    Незважаючи на те, що бульбоплодник є невибагливою рослиною, деякі нюанси по догляду все ж таки необхідно дотримуватися. Цей довгожитель (20-25 років) при сприятливих умовздатний розвиватися дуже швидкими темпами, додаючи 30-40 см у висоту та за шириною.

    Щоб уникнути неконтрольованого зростання необхідно проводити . Правильне обрізування також стимулює розгалуження. Ця процедура абсолютно безболісна для рослини. Бульбашник відразу ж починає обростати молодою поросллю. Прекрасна зимостійкість рослини, що не потребує спеціального укриття великим плюсомдля цієї культури.

    Тільки дуже сильні морози здатні трохи потріпати кінці молодих пагонів. Як і коли правильно проводити обрізання. Обрізання проводять як для формування куща, так і в санітарних цілях. Якщо санітарна обрізка, яка включає видалення засохлих, поламаних або вимерзлих гілочок, проводиться тільки навесні, то формує обрізку проводять двічі на рік. Перша – навесні, до появи перших листочків. Друга – восени, коли закінчиться вегетативний період рослини.

    Як обрізати міхуровик дивимося на відео:

    У природному стані бульбоплодник матиме фонтаноподібний вигляд. Використовуючи метод обрізки, стимулюють зростання тих бруньок, які необхідні при тому чи іншому вигляді формування крони. Якщо є бажання отримати широкий багатоствольний кущ, то обрізку потрібно проводити, формуючи кущ заввишки не більше 50 см. В іншому випадку, якщо формується кущ з вертикальним розвитком, вирізаються тонкі стебла в основі куща. Залишають максимум 5 найміцніших, здорових та потужних гілок, які також обрізають на 1.5 метровій висоті для стимуляції зростання.

    Як поливати пухирник |

    На частоту поливу впливає склад ґрунту, вік чагарника та кліматична зона його проростання.

    • Якщо ґрунт легкий супіщаний, піщаний, суглинистий, літо посушливе, з високим середньодобовим показником температури, то буде потрібно регулярне полив міхуровоплоду протягом усього вегетаційного періоду. Під дорослу рослину виливають 4-5 відер води при 2-х/3-разовому поливі на тиждень.
    • Зовсім інша справа, коли бульбоплодник росте на важких глинистих ґрунтахчи на газонах. Тут, за недотримання правил, можливий перелив, що призводить до ураження рослини борошнистої роси. Це те захворювання, яке може призвести до загибелі чагарника. На глинистих важких ґрунтах знаємо міру в поливі!

    Як підгодовувати пухирник

    • Добрива під рослину вносять двічі на рік.
    • Навесні, для стимуляції росту, використовують азотовмісні сполуки, такі як аміачна селітра, сечовина, а також органічний коров’як. Для цього на відро води беруть половину кілограма органіки (коров’яка), 2 столові ложки суміші сечовини та селітри.
    • Восени рекомендують підживити рослину нітроамофоскою. Для цього беруть столову ложку добрива і розчиняють у відрі води. Під дорослу рослину необхідно вилити пару таких відер.

    Сорта бульбаплодника з фото та описом

    Бульбашок використовують в декоративних цілях для прикраси території ділянки. Поєднуючи кілька сортів культури, об’єднаних у 2 групи (червонолистих та жовтолистих), отримують красивий колірний орнамент.

    Червонолисті сорти міхуроплодника:

    Diabolo калинолистий пухирник

    Бульбашок калинолистний дияболо ‘Diabolo’ Physocarpus opulifolius ‘Diabolo’ фото в саду

    Досягає 3-х метрової висоти, має глянсове пурпурно-червоне листя. Якщо місце для посадки затінене, то колір листя змінюється на зелений із проблисками пурпурового забарвлення.

    Summer Wine бульбоплодник калинолистний

    Цей сорт не такий високий, як попередні, але компактніший. Максимальна висота становить 2 метри (при ширині 1.5 м). Особливістю цього сорту є те, що коли листя розпускається, то вони мають малинове забарвлення, яке з настанням літнього періоду переходить у зелений. Білі квіти виходять із рожевих бутонів.

    Red Baron калинолистий пухирник

    Пузиреплодник ред барон Red Baron фото

    Також виростає до 2-х метрів заввишки. Ніжні, запашні, рожевого кольору, квітки і не менш оригінальні яскраво-червоні плоди радують око в різні сезонироку. Листова пластинка – темно-червона, трохи зморшкувата, досягає 7-ми см завдовжки.

    Жовтолисті сорти чагарника:

    Luteus калинолистий пухирник

    Високі 3-метрові кущі лютеуса мають зелено-жовтий колір листя, якщо росте в тінистій зоні ділянки. На сонячному боці їхній колір ніжно-жовтий. Діаметр крони може досягати 400 див.

    Dart’s Gold бульбоплодник калинолистий

    Пузиреплодник дартс голд Dart’s Gold фото та опис

    Невеликі 1.5 метрові кущики розпускаються незвичайним оранжево-жовтим листям, колір яких переходить на ніжно-зелений у літній період і змінюється на бронзову осінь.

    Пузиреплодник калинолистний у ландшафтному дизайні.

    Бульбашок калинолистний в ландшафтному дизайні фото композиції

    Багаторічний калинолистний міхуровник красиво виглядає і як об’єкт ландшафтного дизайну, і як композиційне рішення, наприклад як жива огорожа. Якщо використовувати його як живоплот, то такий об’єкт вимагатиме постійного догляду, особливо обрізки. Пузиреплодник жовто-червонолистих сортів, висаджений упереміш, дасть таку кольорову різноманітність листя, що ви будете відчувати насолоду від їх споглядання. А грона червоних ягід зіллються з багряним кольором осені.

    Листопадний чагарник бульбоплодник (Physocarpus) є представником сімейства рожеві. Латинське найменування такої рослини складається з 2 коренів давньогрецької мови, а саме: «physo» – «міхур» і «carpos» – «плід». У цьому роді є 14 видів. У диких умовах бульбоплодник можна зустріти у Північній Америці та у Східній Азії. При вирощуванні в саду цей чагарник відрізняється своєю невибагливістю, а також тим, що він здатний зберігати свій ефектний. зовнішній виглядпротягом усього періоду вегетації. Також даний чагарник є зростаючим і стійким до загазованості повітря. Таку рослину вирощують як одиночну та застосовують у ландшафтному дизайні. Однак найбільш ефектно виглядає жива огорожа з бульбоплодника.

    Особливості міхуровника

    Розлогий кущик бульбоплодника складається з гілок, що формують пишну кулясту крону. У дорослого чагарника відбувається відшаровування кори, причому широкими смугами. У висоту може досягати 300 сантиметрів. Трьох-п’ятилопатеві листові пластиниформою нагадують листочки калини. У простих квіток білого забарвлення є безліч тичинок. Вони входять до складу суцвіть напівкулястої форми, які в діаметрі можуть досягати 5-7 сантиметрів. Пишне цвітіння відбувається на початку літнього періоду. Також досить ефектно виглядають і плоди такої рослини, вони є здутими листівками, які при дозріванні забарвлюються в червоний колір. Культивується лише 2 види бульбоплодника, при цьому є кілька ефектних сортів, листові пластини яких мають різне забарвлення.

    Посадка бульбоплодника у відкритий ґрунт

    Коли садити

    Якщо в розпліднику або садовому центрі вам вдалося купити саджанці з закритою системоюкоріння, їх висадку в відкритий ґрунтможна буде зробити будь-якої пори року (тільки не взимку). Якщо у придбаних саджанців відкрита системакоріння, то для їх посадки слід вибрати весну, а найкраще осінь. Для посадки такої рослини підійде добре освітлене, відкрите місцепоряд з яким не будуть рости великі дерева. У тому випадку, якщо у сорту забарвлення листових пластин зелене, то такий чагарник зможе нормально рости і на затіненій ділянці. До грунту міхуровник не вимогливий, проте він обов’язково повинен бути добре дренованим, і до його складу має входити вапно. Якщо ж ви хочете, щоб він мав максимально декоративний вигляд, слід вибрати пухку суглинисту землю, насичену поживними речовинами.

    Як садити

    При підготовці посадкової ямки слід пам’ятати, що її величина повинна бути такою, щоб у ній зміг уміститися шар ґрунту, насиченого поживними речовинами (або землесуміші, що складається з торфу, дерну, землі та піску), при цьому у саджанця коренева шийка після посадки повинна бути одному рівні з поверхнею ділянки. У зв’язку з цим підготувати ямку, викопавши її і засипавши в неї родючий ґрунт, рекомендується за півмісяця до наміченого дня посадки, в цьому випадку ґрунт встигне добре осісти. Саджанець поміщають у посадкову ямку разом земляною грудкою, при цьому пам’ятайте, що вносити в ґрунт добрива під час посадки не слід, тому що молода рослинка просто не здатна його нормально засвоїти. Потім ямку треба буде заповнити почвосмесью (склад описаний вище) або грунтом, насиченим поживними речовинами. Посаджений чагарник потребує рясного поливу. Якщо після поливу земля осяде, потрібно буде її підсипати. Перші дні слід спостерігати за тим, щоб ствольне коло міхуровоплоду було постійно трохи вологуватим. Поверхню ділянки слід засипати шаром мульчі (перегній чи торф).

    Догляд за бульбоплодником

    При догляді за такою рослиною дуже важливо її вчасно поливати, оскільки вона дуже негативно реагує на посуху. При поливі слідкуйте за тим, щоб рідина не потрапляла на поверхню листових пластин та суцвіть, тому що це може призвести до появи опіків. У зв’язку з цим цю процедуру рекомендується проводити рано-вранці або у вечірній час. Влітку в спекотний період полив треба буде здійснювати приблизно кілька разів на тиждень, причому за раз на 1 кущ має йти 4 відра води. Спостерігайте за тим, у якому стані знаходяться листочки міхуровоплоду, тому що йому здатна нашкодити не тільки посуха, але й перезволоження ґрунту. У тому випадку, якщо ділянка не засипана мульчею, то щоразу після того як чагарник буде политий, треба здійснювати розпушування його поверхні та прополювання.

    Підгодовувати рослину треба кілька разів на рік (на весняний і осінній час). У весняний час підгодувати рослину треба наступною поживною сумішшю: на 1 відро води беруть п’ятисотграмову банку коров’яку, а також по 1 великій ложці сечовини та аміачної селітри. На 1 дорослий кущ береться 1,5 цебра такого розчину. Восени під кожен кущик слід вилити по півтора відра живильного розчину, що складається з 10 літрів води і 2 великих ложок нітроамофоски.

    Обрізка

    Цьому чагарнику необхідна систематична санітарна та формуюча обрізка. Навесні слід обов’язково зробити обрізку в санітарних цілях, для цього зрізаються всі травмовані, уражені хворобою, постраждалі від морозу стебла та гілки, а також ті, що ростуть усередину куща. Обрізаючи бульбоплодник восени, ви готуєте його до майбутньої зими. Обрізання з метою формування крони можна зробити восени, але досвідчені садівники рекомендують зайнятися нею навесні. Для того щоб кущик володів формою фонтану, необхідно зрізати всі тоненькі стебла біля основи, залишивши 5 або 6 більш сильних, які треба трохи вкоротити. Якщо ви хочете, щоб кущ був широким, його потрібно зрізати на висоті 50 сантиметрів. Коли чагарнику виповниться 6 років, роблять омолоджуючу обрізку на пень. На товстих стеблах місця зрізів слід змастити садовим варом.

    Пересадка

    У деяких випадках виникає потреба у пересадці даної рослиниНаприклад, вам необхідно перенести його на інше місце. Якщо чагарник вже дорослий, то пересадити його слід на початку весни, перш ніж набухнуть нирки, або восени, коли скінчиться листопад. Кущ пересаджують з досить об’ємною земляною грудкою, при цьому спочатку йому роблять обрізку, під час якої зрізають травмовані, уражені хворобою і густі стебла, а ті, що залишилися, слід укоротити до 0,2-0,3 м. Завдяки цьому вам вдасться зробити навантаження на систему коренів слабшою, тому що під час адаптації їй буде дуже складно годувати дорослу рослину. Пересадка проводиться практично так само, як і посадка, тільки слід врахувати, що бульбоплодник у разі вже дорослий. Пересаджений кущ треба полити, використовуючи при цьому розчин Гетероауксину або Корневіна, а також необхідно обприскати листові пластини Епіном або Екогель-антистресом.

    Захворювання та шкідники

    Посадити і виростити бульбоплодник досить просто, а ще садівника порадує те, що він має дуже високу стійкість до шкідників і різних захворювань. Однак у тому випадку, якщо в грунті не діставатиме поживних речовин, то у рослини відбувається розвиток хлорозу, через що усихають верхівкові стебла і жовтіють молоденькі листові пластини. Якщо ви помітили ознаки даного захворювання, то слід зробити обприскування листя або полив самого куща під корінь розчином Феррілена, Антихлороза, Феровита, але дослідні садівники радять користуватися Хелатом заліза. Як правило, після даної процедури міхуровник дуже швидко відновлюється.

    Розмноження бульбаплодника

    Бульбашок можна досить легко розмножити вегетативним способом, а саме: живцюванням, відведеннями, а також розподілом куща. Також для цього підійде і генеративний (насіннєвий) спосіб розмноження. Висів насіння проводять у весняний або осінній час, при цьому для початку їх треба стратифікувати протягом 30 днів. Однак слід знати, що вирощені таким чином чагарники рідко зберігають насичене забарвлення листя, яке властиве батьківській рослині. А ще вирощування бульбаплодника з насіння досить трудомісткий процес. У зв’язку з цим для його розмноження рекомендується вдатися саме до вегетативних способів.

    Живцювання

    Заготівлю живців слід проводити до того, як кущ зацвіте. Для цього зрізають зелені пагони цього року. Довжина живців може бути від 10 до 20 сантиметрів, і на кожному з них має бути присутнім по 2 або 3 міжвузли. Всі листові пластини, що знаходяться внизу черешка, треба зрізати, а ті, що розташовуються вгорі – вкорочують на частину. Підготовлені живці треба занурити в розчин засобу, що стимулює коренеутворення (наприклад, Корневін). Потім їх висаджують у навчальну грядку в землесуміш, що складається з торфу та піску. Виробляють їх полив та накривають плівкою з поліетилену. Доглядати живці дуже просто, їх треба вчасно поливати і систематично провітрювати. У зимовий час укорінені живці потребують укриття, а вже навесні їх можна буде посадити на постійне місце.

    Як розмножити відведеннями

    Даний метод розмноження є найпростішим та ефективнішим. Навесні слід відібрати найбільш потужну і абсолютно здорову втечу, яка повинна обов’язково рости назовні. З нього слід обірвати всі листові пластини, залишивши лише зростаючі на самому верху. Потім це стебло укладається в заздалегідь підготовлену канавку, глибина якої має бути близько 12 сантиметрів, далі його фіксують, використовуючи для цього скобу з дерева (можна взяти шпильки для волосся), потім треба заповнити канавку грунтом. Протягом усього періоду вегетації відводок потребуватиме своєчасного поливу, прополювання та розпушування поверхні ґрунту. До настання осіннього періоду відведення має дати коріння, і його треба відокремити від батьківського кущика і вкрити на зимівлю.

    Як розмножити поділом куща

    Поділом куща найкраще розмножувати бульбоплодник калинолистний. Виробляють цю процедуру у весняний або осінній час. Однак якщо у вас є досвід та певні навички у цій справі, то поділити кущ можна і влітку. Щоб ця процедура закінчилася успішно, її треба провести дуже швидко, тому що коренева система, що опинилася на свіжому повітрі, у жодному разі не повинна підсохнути.

    Пузиреплодник взимку

    Догляд восени

    В осінній періодцей чагарник виглядає особливо ефектно, адже саме в цей час листя забарвлюється у різні кольори. Він має порівняно високу морозостійкість і в зимовий час, як правило, замерзають лише ті гілки, які не встигли визріти. Але слід враховувати що укорінені живці як і молоді екземпляри потребують укриття на зиму.

    Підготовка до зимівлі

    Якщо синоптики віщують дуже морозну зиму, то вкрити слід і дорослі кущі бульбоплодника. Для цього треба акуратно стягнути чагарник шпагатом, а потім надіти на нього конус з руберойду або нещільно обмотати його лутрасилом. Однак для початку треба засипати поверхню пріствольного кола шаром мульчі (торфом), товщина якого має бути від 5 до 8 сантиметрів. Молоді чагарники треба обрізати, замульчувати їх ствол, а потім накрити лапником.

    Види та сорти бульбаплодника з фото та назвами

    На даний момент культивується тільки 2 види пухлиноплодника, а також їх сорти та різновиди.

    Бульбашок амурський (Physocarpus amurensis)

    Цей вид у природних умовах можна зустріти в Північній Кореї, Північному Китаї та Далекому Сході, при цьому він воліє рости в змішаних лісах. Висота такого чагарника з кроною кулястої форми близько 300 сантиметрів. Молоденькі стебла коричнево-червоні і гладкі, причому на старих стовбурах відбувається відшаровування кори поздовжніми смужками. Три-п’ятилопатева листова пластина має серцеподібну основу і довжиною близько 10 сантиметрів. Лицьова поверхня у них темно-зелена, а виворітна – білувато-сіра, тому що на ній розташовуються зірчасті повстяні волоски. Суцвіття щитковидної форми складаються з 10-15 білих квіточок, що мають півтора сантиметрові діаметри. Цвітіння триває приблизно 20 днів. Плід є здутою листівкою, яка при дозріванні стає червоною. Цей вид відрізняється високою морозостійкістю. Його застосовують для створення живих огорож, а також у групових та одиночних посадках. Культивується з 1854 р. Найбільш популярні форми:

    1. Лютеус. Влітку листові пластини пофарбовані в насичено-жовтий колір, а восени вони стають бронзовими.
    2. Ауреомаргінату. На листових пластинах є окантування темно-золотистого забарвлення.
    3. Нана. У такого карликового чагарнику темно-зелені однотонні листові пластини.

    Бульбашок калинолистний (Physocarpus opulifolius)

    Батьківщина такого виду східна частинаПівнічній Америці, при цьому він вважає за краще рости в підлісках та на річкових берегах. Цей чагарник з напівкулястою пишною кроною у висоту може досягати 300 сантиметрів. Еліптичні три-п’ятилопатеві листові пластини мають витягнуту велику середню частку та зубчасту кромку. Лицьова поверхня у них зелена, а виворітна – пофарбована в блідий відтінок, іноді вона може бути опушеною. Дрібні (діаметр близько 1,2 см) квіточки мають рожеве або біле забарвлення, і тичинками червоного кольору. Плід є здутою збірною блідо-зеленою листівкою, яка при дозріванні стає червоною. Цей вид можна використовуватиме створення живоплоту, соціальній та одиночних чи групових посадках. Культивується з 1864 р. Найпопулярніші сорти:

    1. Дартс Голд. Висота щільного та широкого куща може сягати 150 сантиметрів. Жовті листові пластини в літній часстають зеленувато-жовтими. Кистевидні суцвіття складаються з білих чи рожевих квіток.
    2. Діабло (червонолистий). Висота куща становить близько 300 сантиметрів. Забарвлення його листя пурпурний чи темно-червоний. Якщо кущ вирощувати в затіненому місці, то його листочки будуть зеленими з пурпурним відливом, а при вирощуванні в сонячному місці, вони мають червоне забарвлення. Восени забарвлення листя не змінюється. Цей сорт є найпопулярнішим.
    3. Ред Барон. Висота куща становить близько 200 сантиметрів. Голі овальні три-п’ятилопатеві листові пластини в довжину досягають 7 сантиметрів і мають зубчасту кромку. Вони пофарбовані в ефектний темно-червоний колір і є більш вузькими порівняно з пухлиноплодом Діабло. Парасолькові суцвіття складаються з білих з рожевим відливом квіточок, що досягають у діаметрі 5 сантиметрів. Також досить ефектно виглядають і плоди червоного кольору, до складу яких входить від 3 до 5 гострих мішечків. Цей сорт входить до найбільш цінних.
    4. Леді ін Ред. Кущ заввишки може досягати 150 сантиметрів. Цей сорт виведений селекціонерами з Англії. Листочки насичено-червоного забарвлення поступово темніють. Забарвлення ніжних квіточок біло-рожеве.

    Серед чагарників мало знайдеться таких, які б так вигідно, як пухирник, поєднували в собі декоративність, простоту вирощування і невибагливість у догляді. Подивіться на фото, хіба можна пройти повз такого красеня, адже він не втрачає своєї чарівності навіть узимку. Посадка не займе багато часу, а ось оздобленням чагарника ви будете милуватися довгі роки.

    Сорти та різновиди міхурознику

    Іноді бульбоплодник називають помилково спіреєю, але це помилка. Ці дві рослини відносяться до одного сімейства, але належать різним родам. У дорослої рослини кора відокремлюється від втечі широкими смужками. Плоди міхурозу схожі на міхур, що і дало назву рослині. У декоративному озелененні використовують сорти калинолистого міхуроплодника. Об’єднують ці сорти групи за кольором листя.

    Сорти з червоним забарвленнямлистової платівки:

    Сорт Summer Wine

    Сорти, що мають жовту листову пластинку: