Як правильно прищепити лимон у домашніх умовах, щоб він не хворів і плодоносив

Щоб розуміти, як прищепити лимон у домашніх умовах, необхідно вивчити всі тонкощі процесу. Щеплення рослин – вегетативний спосіб розмноження, що активно застосовується в садівництві. Завдяки подібним маніпуляціям плодові культури починає швидше цвісти та давати багатий урожай.

Що таке щеплення рослини та її призначення

Дорогі друзі, щеплення рослини – процедура злиття росточка плодоносної культури з дикорослим саджанцем. Ця важлива операція дає можливість плодоносити вирощеному лимону будинку з кісточки.

Чому необхідно щепити лимон, вирощений з кісточки

Шановні читачі, причини щеплення вічнозеленого деревця очевидні.

• цвітіння та плодоношення відбувається раніше;
• живець сортового цитрусу передає позитивні якості кімнатній рослині;
• домашнє деревце швидко міцніє і розростається;
• зміцнілий екземпляр дає живці для інших лимонів.

Друзі, якщо у вас немає лимонного дерева, дізнайтеся, як вдома виростити лимон. Це просто, через рік ви зможете самостійно прищепити кімнатний саджанець.

Здоровий живець для щеплення

Як підібрати підщепу?

Для ефективності результату щеплення слід підібрати якісну підщепу – культуру, на яку проводиться приживлення. Хорошою материнською рослиною стане вирощений з насіння паросток з діаметром на пів сантиметра.

Як підщепи часто використовують міцні сходи таких цитрусових культур як грейпфрут, апельсин і лимон. При виборі рослини для щеплення слід враховувати характерні характеристики рослини – зростання, смакові якості, схильність до захворювань.

Відмінним варіантом для щеплення кімнатної рослини стане підщепа низькорослих або карликових культур.

Попередньо перед процесом приготування заготовляються кілька невеликих гілок лимона. Такий щеп – матеріал, який прищеплюють на материнський саджанець, повинен бути взятий тільки плодоносної рослини. Відростки очищаються від шипів та листя. На гілках повинні залишитися лише зародкові пагони та черешки.

Вибір та підготовка підщепи та щепи

Шановні садівники, відповідально поставтеся до підготовки та вибору щеплювального матеріалу, від цього залежить успіх процедури.

Підготовка підщепи (не підходить для способу копулювання):

• На 30-40 днів ставлю у прохолодне місце для відпочинку.
• Припиняю полив.
• За місяць заношу до теплої кімнати.
• Перевіряю стан корінців.
• Ґрунт міняю на свіжий.
• Коли з’являються нові розточування – лимон готовий до щеплення.

Якщо збираєтеся щеплювати методом копулювання, процес підготовки відрізняється.

1. Поставте лимон у прохолодне, затемнене місце.
2. Температура спокою +8 градусів.
3. Через 25-30 днів проводиться копулювання.

• Заздалегідь зрізаю з плодоносної рослини нирку або черешок.
• Проводжу операцію одразу.
• Термін зберігання зрізаного матеріалу 2-3 дні.

Через рік з невеликим щепленим лимоном вперше зацвіте, підготуйтеся заздалегідь – прочитайте про цвітіння лимона вдома. Інформація стане в нагоді при догляді за лимонним деревом під час цвітіння.

Як визначити, чи прищеплений лимон?

Перші ознаки того, що операція вдалася, виявляються через 7 днів. Якщо листя на черешку легко відокремлюється від стебла, садівники послаблюють джгут. Потемнілі черешки – ознака невдалої операції. Засохла темна нирка є сигналом до того, що дерево необхідно перещепити.

Деякі цінителі домашньої зелені вважають за краще придбати готовий саджанець, а не вирощувати сіянець із кісточок. Кущі, які пропонуються в спеціалізованих магазинах, можуть бути щеплені заздалегідь. І тут повторне проведення операції може негативно зашкодити стані рослини. Для визначення прищеплення стовбур оглядають наявність деформацій. Шишкоподібні ущільнення на корі свідчать про те, що цитрус плодоноситиме. Якщо стовбур гладкий без наростів, власник вибирає відповідний період, коли доведеться щепити лимон.

Терміни щеплення та подальший догляд за рослиною

Сприятливим часом для процедури вважаються періоди початку (квітень) та завершення (серпень) вегетації. Нирка або живець приживаються на стовбурі трохи більше 3 тижнів. Перші ознаки вдалої операції помітні за тиждень.

Щеплення лимона в домашніх умовах вимагає після спеціального догляду за рослиною:

1. На живці-щеплення видаляють всю поросль. Оброблений лимон накривають скляним або пластиковим куполом, прозорим поліетиленовим пакетом. Важливо сформувати парникові умови.
   Перше цвітіння
2. Рослина провітрюють на свіжому повітрі 2 десь у день 2-3 хвилини. На 2 тижні починають поступово збільшувати.
3. Для посилення парникового ефекту під купол поміщають зволожену вату.
4. У період загоєння кори деревце потребує рясного поливу. Садівники рекомендують не допускати пересихання ґрунту.
5. На місці зрізу з часом з’явиться молода втеча. Через місяць його видаляють, на цей момент дерево вважається щепленим.

Як прищепити лимон, щоб він плодоносив

Шановні читачі, прищепити лимон самостійно складно. З’ясувала, що існує кілька варіантів щеплення зі своїми нюансами. Подивіться в таблиці плюси та мінуси способів.

Для початку потренувалася на гілках верби, спробувала варіанти щеплень, нижче опишу послідовно способи.

Шановні читачі, обов’язково прочитайте, як вдома обрізати лимон. Неправильне обрізування призводить до втрати врожаю та загибелі саджанця. Убережіть себе від помилок!

Чи вдалося прищепити лимон, щоб він плодоносив?

Копулювання

Процес щеплення однакових по діаметру щепи і кімнатного лимона, що не плодоносить, називається копулюванням. Проводиться рано навесні, до руху соку.

• Під однаковим нахилом зрізаю щеплення і підщепу (довжина зрізу 5 см.).
• З’єдную між собою зрізаними частинами.
• Герметично замотую місце щеплення садовою стрічкою.
• Заливаю садовим варом верх.

Після успішного приросту, прибирати з дикої рослини пагони. Дика росте швидко і задавить культурні пагони.

Стерильність – важлива умова операції

Окулювання

Друзі, окулювання наприклад – щеплення нирки або черешка з плодоносного дерева на стовбур молодого лимона. Метод окулювання дозволяє прищепити одночасно кілька бруньок.

1. Проводжу окулювання навесні, коли починається рух соку.
2. Роблю в корі надріз літерою “Т” (довжина зрізу 2,5 см).
3. Відсуваю краю кори, щоб вставити бруньку.
4. З’єдную зі стовбуром нирку від плодоносного цитрусу.
5. Закріплюю стрічкою нирку, залишаю незачиненою кінчик нирки.
6. Ставлю в тепле місце горщик.
7. Коли щеплена нирка пожовкне і відвалиться, зрізаю стовбур вище щепи на 15 см.
8. Зріз дезінфікую та заклеюю садовим варом.

Подивіться на відео докладну розповідь, як прищепити мандарин на помело.

Рослина після щеплення способом розщеплення

Пробували щепити лимон у розщеп?

За кору

Щеплення за кору – щеплення прикріплюється під кору підщепи.

• Кімнатний лимон укорочую під прямим кутом на відстані 20 см від грунту.
• За допомогою спеціального ножа для щеплення роблю 5 см. надріз кори по довжині стовбура.
• Кінцем ножа відсуваю кору від стовбура з обох боків зрізу на 0,5 див.
• Живець очищаю від колючок, прибираю нижні листи.
• У нижній частині живця роблю 4 см. зріз по довжині.
• Товщина ділянки, що залишилася з корою 2-3 мм.
• Заправляю гострий зріз під кору, як під ковдру (частина кори живця залишається зовні).
• Закріплюю герметично щеплення спеціальною плівковою стрічкою.
• Накриваю пластиковою пляшкою.
• Ставлю у тепле світле місце.
• За 10 днів знімаю пляшку.

Подивіться на відео процес щеплення за кору.

Живцювання. Такий метод дозволено використовувати влітку та навесні. Він проводиться гілками, що мають певну кількість листя. Живцювання ділиться ще на два способи – в розщеп або за кору.

• Копулювання. При щепленні рослини застосовується підщепа і матеріал, що прищеплюється з однаковою товщиною. Така процедура є більш простою та ефективною.
• Окулювання. Такий спосіб садівники застосовують найчастіше. Найкращим періодом для проведення процедури є весняні місяці — квітень та травень. Окулювання включає використання одиночної нирки з деревним покриттям, вона підбирається від черешка культивованої квітки. Отримане вічко поміщається в кору підщепи.

За місяць до щеплення необхідно в обов’язковому порядку перевірити, в якому стані знаходиться рослина і його кореневища, при необхідності поміняти грунтову суміш на нову.

Особливості живцювання

На початку весняного сезону рослини виходять зі стану спокою та розпочинають свою активну діяльність. У дерева швидко розростаються гілки та листки, які стають гарним матеріалом для щеплення. Щеплення лимона живцюванням проводиться за наступною інструкцією:

• очищена від забруднень підщепа обрізається в горизонтальному напрямку на висоті 5 см від ґрунту;
• далі проводиться вертикальне розщеплення на глибину 2 см від стебла;
• у нижній частині взятого матеріалу проводиться зріз, який дорівнює надрізу на головному стеблі;
• черешок з ниркою міститься у створений надріз;
• щеплення, яке встановлено врозріз, потрібно обережно притиснути до стебла;
• місце поєднання матеріалу та щепи потрібно обмотати спеціальною стрічкою;
• надріз на головному стеблі змащується спеціальним садовим варом.

Такий спосіб щеплення живцюванням називається «за кору». Молоді культури негативно ставляться до прямих променів сонця. Найкращим варіантом для вирощування рослини в домашніх умовах буде встановлення ламп із денним освітленням. Щеплення живця за допомогою розщепу проводиться за іншим принципом:

• зі стебла вся кора зрізається з відривом близько 7 див;
• далі підщепу розрізають навпіл нагостреним ножем на глибину від 2 до 4 см;
• початок черешка надрізається з двох сторін;
• щеп поміщається в отриманий розріз, на якому важливо залишити всього три бруньки;
• місце поєднання щепи та матеріалу обмотується поліетиленовою стрічкою.

Щоб досягти найбільшого ефекту від процедури, важливо, щоб кора щепи і підщепи щільно притискалася в процесі обмотки поліетиленом. Контейнер з живцем живиться в тепле місце.

Приміщення, в якому росте щеплений матеріал, важливо регулярно провітрювати. Після того як черешки почнуть в’янути, жовтіти і з часом опадати, пов’язку потрібно розпустити, а при активному формуванні нирок повністю прибрати.

Спосіб копулювання

Такий метод важливо проводити в зимовий час, коли культура впадає у стан спокою. Також копулювання дозволено здійснювати навесні, коли нирки на рослині ще не почали формуватися. Такий спосіб приживлення вважається ширше застосовним. Колірувати лимон не так складно:

• вибирають підщепу і щеп, які мають однакову товщину;
• на стеблі материнської культури та живці створюються однакові зрізи у косому напрямку;
• зрізані ділянки поєднуються;
• ділянка зіткнення щепи та підщепи обмотується спеціальною поліетиленовою стрічкою.

Обмотку важливо проводити акуратно, щоб притиснуті зрізи випадково не змінили свого положення. При правильному суміщенні живців через деякий час виходити зі стану спокою і пускати нові паростки. З появою перших ознак розвитку паростків важливо відразу ж усунути поліетилен.

Догляд за лимоном після щеплення

Шановні садівники-любителі, щеплена рослина потребує особливого догляду. Підтримую умови для сприятливого розвитку щеплення.

• Вологість: бризкаю щодня теплою водою верхній шар ґрунту, головне не намочіть місце щеплення.
• Полив: не дозволяю пересихання ґрунту.
• Температурний режим: не ставлю на протяг і поруч із кондиціонером.
• Світло: оберігаю від прямого сонця, розсіяне сонячне світло та підсвічування увечері 2-3 години.
• Добриво: 1 раз на півмісяця підживлюю добривом, яке готую сама (наполягаю 2 доби 40 г курячого посліду + 1 л теплої води).
• 1 раз на 2 тижні розводжу 1,5 г “Карбамід” (сечовина) в 1 л води і поливаю під корінь.
• Так весь період формування підгодовую чергуючи органіку з азатом.
• Нирка у домашніх умовах приживається протягом місяця.
• Обв’язку знімаю з нирки, щоб не передавити її і дати можливість рости.
• Місце щеплення обробляю садовим варом.
• Якщо щеплена нирка не прокинулася, видаляю нирки підщепи, що проростають.
• Листя підщепи залишаю, вони допомагають живити щеплення.
• Коли щеплена нирка виросте і її ствол зміцніє, видаляю листя і верхня частина ствола підщепи під косим кутом.
• Рану замазую варом.

Після успішного приросту, прибирати з дикої рослини пагони. Дика росте швидко і задавить культурні пагони.

У процесі вирощування вас можуть чатувати на небезпеку. Дізнайтеся прямо зараз чому жовтіють листочки біля кімнатного лимона. Повірте, краще запобігти хворобі, ніж лікувати її.

Поставити своє запитання

Дорогі любителі-початківці вирощування цитрусових, якщо вперше робили щеплення самостійно і з’явилися питання в процесі. Нижче відповім на часто задаються.

Чому після щеплення лимон почав сохнути?

Полив занадто рясний або потрапила інфекція.

Коли після щеплення зростуть плоди?

Зміцніла рослина дасть перші плоди через 1,5-2 роки. Враховуючи, що вирощений із кісточки плодоносить через 15-18 років, висновок – щеплення необхідне для домашнього лимона.

Щеплення лимона живцем

Як і в попередньому випадку, щеплення робиться на висоті від 5 до 10 см від поверхні ґрунту, але тільки цього разу стовбур дерева лимона не надрізається, а повністю видаляється. Від горизонтального рівного зрізу вниз по корі роблять надріз довжиною до півтора сантиметра.

Це місце для приживлення живця щепи – верхівкової частини втечі з 2-3 вузлами і повністю сформованими міцними нирками. Живець зрізається навскоси так, щоб довжина зрізу дорівнювала довжині насічки кори на підщепі. Перед тим, як прищепити лимон, з черешка видаляють все листя, залишаючи їх живці. Потім кору на підщепі відводять від місця вертикального надрізу і в нього вкладають щеплення, щільно і рівно притискаючи його до деревини. Кору повертають на місце, пеньок підщепи змащують садовим варом, а місце щеплення лимона щільно бинтують.

Як і в попередньому випадку, рослину після щеплення поміщають у тепличні умови, доки не стане очевидним результат виконаної роботи. Усі нюанси проведення копулювання розглянуті у відео про те, як у домашніх умовах прищепити лимон.

Перевагою такого способу щеплення лимона можна вважати більшу кількість нирок, які після успішного приготування підуть у зростання. Якщо ж цитрусовод зазнає невдачі, то можна втратити всю підщепу.

Висихання живців прямо на стеблі говорить про невдачу, а от якщо вони пожовтіли і опадають, можна чекати швидкої акліматизації та зростання щепи.

Підіб’ю підсумок

1. Способи щеплення, крім копулювання проводити під час руху соку.
2. Копулювання робиться навесні.
3. Перед щепленням перевірити коріння.
4. Найкращий щеплений матеріал від сортів з хорошими характеристиками.

Високоповажні читачі, знайомство зі способами щеплення лимона закінчено. Розкажіть про прочитане знайомим, поділіться інформацією з друзями-садівниками. Візьміть участь для закріплення отриманих знань у тесті-вікторині на тему статті. Успіхів!

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

Лимон: вирощування з кісточки

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 14 лютого 2019 Перша редакція: 14 червня 2016 🕒 18 хвилин 👀 68576 разів 💬 15 коментарів

• Посадка й догляд за лимоном
• Домашній лимон – опис
• Кімнатний лимон із кісточки
  • Як виростити лимон у домашніх умовах
  • Як посадити лимон
  • Як доглядати за сіянцями лимона
  • Умови вирощування кімнатного лимона
  • Температура для лимона
  • Полив лимона
  • Удобрювання лимона
  • Обрізування лимона
  • Лимон жовтіє
  • Лимон опадає
  • Лимон сохне
  • Шкідники лимона
  • Лимон із живців
  • Як прищеплювати лимон
  • Павловський лимон
  • Лимон Мейера
  • Новогрузинський
  • Лісбон
  • Дженоа
  • Лимон Майкопський
  • Ювілейний
  • Пондероза
  • Лунаріо
  • Вілла Франка
  • Іркутський великоплідний
  • Курський
  • Комуне
  • Корисні властивості лимона
  • Лимон – протипокази
  • Коментарі

  Рослина лимон (лат. Citrus limon), або цитрина – вид роду Цитрус родини Рутові. Батьківщина лимона – Китай, Індія і тропічні тихоокеанські острови. Найімовірніше, дерево лимон є випадково виниклою в природі гібридною рослиною, яка розвивалася як окремий вид роду Цитрус і в XII столітті була введена в культуру на території Індії та Пакистану, а потім поширилася по Північній Африці, Близькому Сходу та Південній Європі. Нині лимон широко культивується в країнах із субтропічним кліматом – щорічний урожай його плодів становить приблизно 14 мільйонів тонн. Серед лідерів із вирощування лимонів такі країни: Індія, Мексика, Італія і США.

  Рослина цікава також для кімнатного квітникарства – домашній лимон популярний у багатьох країнах світу вже понад 300 років. Вирощують лимон у кімнатній культурі не тільки через його декоративність: плоди домашнього лимона деяких сортів не менш смачні, ніж плоди лимонів, що зріють під південним сонцем.

  Посадка й догляд за лимоном

  • Освітлення: рослина короткого світлового дня. Найкраще місце в квартирі – південні та східні підвіконня, затінені від сонця в післяполуденні години. Щоб лимон розвивався симетрично, його потрібно кожні 10 днів повертати навколо осі на 10˚. Узимку знадобиться додаткове штучне підсвічування впродовж 5-6 годин щодня.
  • Температура: у період зростання – 17 ˚C, у період бутонізації – не більше 14-18 ˚C, під час росту плодів – 22 ˚C і більше. Узимку – 12-14 ˚C.
  • Полив: з травня по вересень – щоденний, потім не частіше 2 разів на тиждень.
  • Вологість повітря: рекомендуються періодичні обприскування листя теплою кип’яченою водою, особливо в літню спеку й узимку, коли працюють опалювальні прилади.
  • Підживлення: комплексними мінеральними добривами. У період активного росту молоді рослини підживлюють один раз на півтора місяця, дорослі – один раз на 3-4 тижні. Із середини осені підживлення поступово скорочують: якщо лимон узимку зростає в опалюваному приміщенні, його підживлюють один раз на півтора місяця, якщо дерево увійшло в період спокою, підживлення йому не потрібні. Розчин добрива вносять у попередньо зволожений субстрат.
  • Період спокою: узимку, але яскраво не виражений.
  • Пересадка: навесні, на початку активного росту. Молоді лимони пересаджують один раз на рік або два, зрілі – один раз на 2-3 роки, коли коріння покажеться зі зливних отворів.
  • Розмноження: насінням, живцями і щепленням.
  • Шкідники: павутинний кліщ, білокрилки, попелиці коренева та звичайна, борошнисті червці, щитівки.
  • Хвороби: хлороз, трістеза, рак цитрусових, гомоз, пархи, антракноз, листова вірусна мозаїка, коренева гниль, мельсеко.

  Домашній лимон – опис

  Кімнатний лимон – багаторічна вічнозелена низькоросла рослина з сильними колючими гілками. Верхівки його молодих пагонів пурпурово-фіолетові. Листя лимона шкірясте, зелене, довгасто-овальне, зубчасте, з великою кількістю залозок, що містять ефірну олію. Кожен листок живе 2-3 роки. Бутони рослини розвиваються близько п’яти тижнів. Розкрита квітка лимона живе від 7 до 9 тижнів, і весь цей час цвітіння лимона супроводжується чудовими пахощами.

  Дозрівання плодів із моменту утворення зав’язі до повної зрілості може тривати понад дев’ять місяців. Плоди кімнатного лимона мають яйцеподібну форму з соском на верхівці, вони вкриті жовтою ямкуватою або горбкуватою шкіркою з сильним характерним запахом. Зеленувато-жовта, соковита і кисла м’якоть плоду розділена на 9-14 часточок. Біле, неправильної яйцеподібної форми насіння лимона вкрите щільною пергаментною оболонкою.

  Ми розповімо вам про те, як створити умови для вирощування лимона в звичайній квартирі, як виростити лимон із кісточки в домашніх умовах, як поливати лимон, чому у лимона жовтіє листя, які шкідники та хвороби домашніх лимонів найбільш небезпечні, як прищепити лимон у домашніх умовах, які цінні властивості мають плоди лимона, і ви обов’язково захочете прикрасити свій будинок цією прекрасною й корисною рослиною.

  Кімнатний лимон із кісточки

  Як виростити лимон у домашніх умовах

  Найпростіше виростити домашній лимон із кісточки. Насіння для пророщування можна брати з плодів, придбаних у крамниці. Плоди мають бути стиглими, однорідного жовтого кольору, а насіння в них – зрілим, сформованим. Лимон із кісточки потребує субстрату певного складу: змішайте в рівних частинах торф і квітковий ґрунт із крамниці, щоб склад вийшов легким і водопроникним. Водневий показник ґрунту має бути в межах pH 6,6-7,0.

  Як посадити лимон

  Помістіть у підходящу посудину шар дренажного матеріалу, субстрат і посадіть у нього на глибину 1-2 см зерна лимона відразу після вилучення їх із плоду. Тримайте насіння в світлому місці при температурі 18-22 ºC, підтримуючи ґрунт у злегка вологому стані, і за два тижні воно проросте.

  Як доглядати за сіянцями лимона

  Лимон із кісточки в домашніх умовах поливають водою кімнатної температури, в горщиках обережно розпушують ґрунт, а коли у паростків розвинеться пара справжніх листків, найміцніші сіянці пересаджують в окремі горщики діаметром 10 см і для створення потрібного мікроклімату накривають скляною банкою. Раз на день банку ненадовго знімають, щоб провітрити сіянці. У цьому посуді лимончики можуть перебувати, поки не витягнуться в висоту до 15-20 см, після чого їх пересаджують у більш просторі горщики. Посадка лимона здійснюється способом перевалки. Перед тим, як пересадити лимон, запам’ятайте, що кожен наступний горщик для дорослого лимона має бути більшим за попередній у діаметрі на 5-6 см, оскільки в занадто просторій посудині не зайнятий корінням ґрунт починає прокисати від вологи. На дно горщика обов’язково укладайте товстий шар дренажу – керамзиту, ламаного пінопласту, деревного вугілля або гальки. Квіткова суміш із крамниці або садова земля, удобрена перегноєм – цілком підходяща суміш для домашнього лимона. При пересадці не заглиблюйте кореневу шийку в ґрунт – це може викликати її загнивання.

  Догляд за лимоном у горщику

  Умови вирощування кімнатного лимона

  Як виростити домашній лимон? Вирощування домашнього лимона – справа непроста, але вдячна. Передусім необхідно створити для нього оптимальні умови. Оскільки лимон – рослина короткого світлового дня, він мириться з браком освітлення. Довгий світловий день стимулює швидке зростання лимона, однак затримує настання плодоношення. Найкраще місце для рослини в квартирі – південні і східні підвіконня, проте в післяобідній час вікна потрібно притіняти. Щоб деревце не виросло однобоким, повертайте його кожні 10 днів навколо осі на 10º. Узимку, якщо лимон не відпочиває, бажано організувати для нього штучне освітлення щодня протягом 5-6 годин.

  Температура для лимона

  Для росту листя лимону досить 17 ºC. Найкомфортніша температура для лимона в період утворення бутонів – 14-18 ºC, у більш спекотних умовах лимон скидає зав’язі і бутони. А під час росту плодів температуру утримання бажано збільшити до 22 ºC і більше. Коли настануть теплі дні, лимон можна винести в сад, на балкон або на терасу, проте стежте за тим, щоб рослина не потерпіла від різкого перепаду температур – вкутуйте або вкривайте її на ніч. У зимовий час лимонові комфортно в приміщенні з температурою 12-14 ºC, подалі від опалювальних приладів, де рослина побуде в стані спокою, щоб набратися сил для наступного плодоношення.

  Полив лимона

  Лимон у кімнатних умовах потребує щоденного поливу з травня до вересня, в решту часу періодичність зволоження приблизно двічі на тиждень. Насичується субстрат вологою, але до наступного поливання давайте йому підсохнути. Воду бажано використовувати відфільтровану чи бодай відстояну упродовж доби. Температура води для поливу має бути такою самою, як температура в приміщенні. Якщо з якоїсь причини лимон тривалий час зазнаватиме перезволоження, доведеться повністю замінити субстрат, в якому він росте.

  Вирощування лимона в домашніх умовах вимагає обприскування листя рослини теплою кип’яченою водою, особливо в зимовий час, коли опалювальні прилади в кімнаті працюють на повну силу. Однак у цьому питанні необхідно дотримуватися помірності, інакше можуть виникнути проблеми, викликані грибковими захворюваннями. Якщо лимон узимку відпочиває в прохолоді, листя годі й обприскувати.

  Удобрювання лимона

  Лимон у домашніх умовах потребує регулярних підживлень. Добривами можуть слугувати комплексні мінеральні склади. Молоді рослини підживлюють один раз на півтора місяця, дорослі частіше: періодичність внесення добрив у весняно-літній період – один раз на два-три тижні. З середини осені підживлення скорочують: якщо ваше деревце росте без відпочинку цілий рік, узимку удобрюйте дорослий лимон один раз на місяць-півтора, а якщо рослина взимку відпочиває, підживлення зовсім їй не потрібні. За дві години до того, як внести добрива, обов’язково полийте субстрат у горщику чистою водою.

  З органічних добрив лимон воліє зольну витяжку, настій листя лободи або берези (півбанки з подрібненим листям заливають водою і настоюють 2-3 дні), розбавлений у 5-6 разів настій свіжого гною. Періодичність внесення органіки та сама, що і для мінеральних добрив.

  Якщо ви помітили, що відбувається інтенсивний ріст зеленої маси, а плодоношення не настає, видаліть із підживлення азотну складову, а фосфорну збільште.

  Обрізування лимона

  Догляд за лимоном передбачає його регулярне обрізування. Крону лимона формують залежно від того, для чого його вирощують. Якщо він цікавить вас як декоративна рослина, то крону формують компактною і невеликого розміру, але якщо вам потрібні плоди лимона, то формування крони здійснюють інакше. Плодоносний лимон потребує певної кількості основних гілок і необхідну масу відростаючих пагонів, причому більша частина цих пагонів має складатися з плодової деревини. Крону формують прищипуванням: щойно перший нульовий пагін витягнеться до 20-25 см, його прищипують, наступне прищипування пагона роблять на висоті 15-20 см від попереднього, залишаючи на відрізку між двома прищипуваннями 4 розвинені бруньки, які згодом утворюють 3-4 головні пагони, спрямованих врізнобіч. Пагони першого порядку прищипують через 20-30 см, а коли вони визрівають, їх обрізають приблизно на 5 см нижче місця прищипування. Кожен наступний пагін має бути коротшим за попередній приблизно на 5 см. Завершується формування крони на пагонах четвертого порядку. Якщо не обрізувати лимон, його гілки ростуть занадто довгими, а формування пагонів третього і четвертого порядку, на яких формуються плоди, затягується.

  Обрізування, крім формувальної функції, несе ще й санітарну: у міру необхідності слід видаляти слабкі пагони і ті гілочки, які ростуть усередину крони.

  Шкідники і хвороби лимона

  Лимон жовтіє

  Квітникарі-любителі часто запитують нас, чому жовтіє лимон. Причин цього явища кілька. Лимон жовтіє:

  • якщо в приміщенні сухе повітря;
  • якщо рослина відчуває нестачу харчування;
  • якщо взимку він перебуває в дуже теплому приміщенні;
  • при ураженні павутинним кліщем.

  Усі причини, крім останньої, можна легко усунути, а що стосується павутинних кліщів, то впоратися з ними допоможуть такі препарати, як Актеллік, Акарін, Кліщовит і Фітоверм. Не порушуйте правил догляду за домашнім лимоном, тримайте його взимку в прохолоді, не забувайте зволожувати повітря в приміщенні, де росте лимон, вчасно вносьте необхідні підживлення, і ваше деревце буде здоровим і зеленим.

  Лимон опадає

  На питання, чому опадають лимони, яке часто ставлять наші читачі, відповідь теж неоднозначна. Ми, звичайно, маємо на увазі не плоди лимона, які можуть висіти на дереві після дозрівання до двох років. Фраза «лимони обпадають» у листах читачів означає втрату листя рослиною. У лимона опадає листя, під’їдене павутинними кліщами, які харчуються клітинним соком рослин. Як боротися з цими шкідниками за допомогою інсектицидів, ми описали в попередньому розділі. Але можна, не вдаючись до отрутохімікатів, обробити лимон дводенним настоєм чайної ложки натертої цибулі в склянці води.

  Опадає листя, а іноді й бутони лимона від нестачі вологи в ґрунті і в повітрі навколо рослини. Не забувайте регулярно поливати й обприскувати дерево, особливо в жарку пору року.

  Лимон сохне

  Трапляється, що кінчики листя лимона сохнуть і набувають коричневого кольору. Причина цього – брак вологи або сухе повітря. А якщо листя засихає і скручується, це свідчення того, що ви неправильно за ним доглядаєте. Перегляньте ще раз правила догляду за рослиною: лимонові потрібне яскраве освітлення з притіненням у полуденний час, вологе повітря, частий, але помірний полив, регулярне підживлення і повноцінний зимовий відпочинок.

  Шкідники лимона

  Крім павутинного кліща, лимону можуть нашкодити білокрилки, попелиці, борошнисті червці і щитівки. Популярний народний засіб позбавлення від шкідників – використання настою 150-170 г подрібненого часнику в літрі води. Настоюють часник у щільно закритому посуді упродовж п’яти днів, після чого 6 г процідженого настою розводять в 1 л води і проводять обробку лимона. Ефективний засіб тільки в тому випадку, якщо комах небагато. Якщо ж лимон заселений великою кількістю шкідників, доведеться вдаватися до обробки інсектицидами.

  Кімнатний лимон – розмноження

  Лимон із живців

  Окрім насіннєвого способу розмноження лимона, в кімнатному квітникарстві використовують також живцювання та щеплення. Для живців беруть пагони завтовшки не менше 4 мм і завдовжки 10 см. Нижній зріз має проходити безпосередньо під брунькою, а верхній – над брунькою. На кожному живці має бути 2-3 листки і 3-4 сформованих бруньки. Обробіть живці стимулятором утворення коренів і опустіть їх нижнім зрізом на половину довжини в воду. Через 3 дні живці висаджують на глибину 3 см у горщики з ґрунтосумішшю, що складається з рівних частин ріні, перегною і квіткового ґрунту. Оскільки відсутність коренів у живців не дає їм змоги отримувати вологу з ґрунту, необхідно щодня по кілька разів обприскувати їхнє листя теплою відстояною водою. Ґрунт у горщику має бути злегка вологим. Оптимальна температура для вкорінення живців 20-25 ºC. При правильному догляді коріння у живців розвинуться через місяць-півтора, і тоді можна буде розсадити їх по окремих посудинах.

  Як прищеплювати лимон

  Для щеплення лимона важливо мати гарну підщепу. Такою є вирощений із кісточки дво-трирічний сіянець із діаметром стовбура не більше 1,5 см. Прищеплюють лимон і на підщепи інших цитрусових. Прищепні живці беруть із доспілих, але не здерев’янілих однорічних пагонів здорових дерев. Із заготовлених живців зрізають листя, залишаючи тільки черешки з бруньками в пазухах. Живці до щеплення можна зберігати загорнутими у вологу ганчірку 2-3 дні в прохолодному місці або 2-3 тижні в овочевому ящику холодильника, але краще зрізати їх безпосередньо перед процедурою.

  Проводять щеплення під час активного росту лимона, і найкраща пора для цього – весна. Найкращий інструмент – окулірувальний ніж, але якщо у вас його немає, можна обійтись і звичайним гостро наточеним і простерилізованим ножем. Як прищепити домашній лимон? Зробіть на стовбурі підщепи Т-подібний надріз кори й обережно відігніть його кутики. Зріжте з прищепного живця бруньку разом із черешком і щитком – частиною кори з тонким шаром деревини – такої довжини, щоб вона розмістилася в Т-подібний надріз. Узявши щепу за черешок і не торкаючись руками до зрізу, помістіть щиток під відвернуту кору в Т-подібний надріз, після чого щільно притисніть кору й оберніть стовбур підщепи над і під брунькою окулірувальною стрічкою або пластиром. Для страховки краще одночасно щепити дві або три бруньки. Приживлення триває протягом трьох тижнів. Якщо живець прищеплюваної бруньки пожовтіє і відпаде, значить, щеплення вдалося. В такому разі обріжте стовбур прищепи на 10 см вище місця щеплення, зніміть окулірувальну стрічку і видаліть пагони, що з’явилися на стовбурі нижче щеплення.

  Окрім щеплення брунькою, використовують такі способи окулірування: щеплення черешком і щеплення в бічній заріз.

  Види і сорти лимона домашнього

  У домашніх умовах зазвичай вирощують низькорослі і середньорослі сорти рослини. Відрізняються сорти лимонів, окрім розмірів і форми крони, ступенем пристосовності до умов зростання, а також якістю, зовнішнім виглядом і розміром плодів. Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими сортами домашнього лимона:

  Павловський лимон

  – це сорт народної селекції, виведений понад століття тому в селі Павлово під Нижнім Новгородом. Павловський лимон – найпоширеніший сорт у кімнатній культурі. Деревця цього сорту досягають у висоту 1,5-2 м і мають компактну округлу крону до 1 м в діаметрі. Плоди, кількість яких сягає від 20 до 40 штук на рік, відрізняються високими смаковими якостями, що перевершують характеристики лимонів, вирощених у відкритому ґрунті. Часто плоди Павловського лимона не мають насіння або містять мало насінин, хоча бувають плоди з 10-20 насінинами. Товщина блискучої, гладкої і лише злегка горбистої або шорсткої шкірки плодів близько 5 мм. Її можна їсти разом із м’якоттю. Довжина плодів близько 10 см, діаметр від 5 до 7 см, вага 120-150 г, але в деяких випадках маса плода може досягати 500 г;

  Лимон Мейера

  або Китайський карлик завезений із Китаю спочатку в США, а після того, як завдяки своїй врожайності отримав визнання в Америці, став популярним і в Європі. Вважається, що походить він від червоно-помаранчевого кантонського лимона, хоча за іншою версією він є природним гібридом між лимоном і апельсином. Це невелика рослина заввишки 1-1,5 м з густо облистяною кулястою кроною і незначною кількістю колючок. Плоди масою до 150 г укриті тонкою помаранчевою або яскраво-жовтою шкіркою. М’якоть слабкокисла, злегка гірчить, соковита. Сорт вирізняється врожайністю і скоростиглістю;

  Новогрузинський

  – молодий урожайний високорослий сорт: висота дерева може досягати 2 м і більше. Крона розлога, з численними колючками. Жовті плоди круглої або еліптичної форми, вагою до 150 г, з тонкою блискучою шкіркою мають приємний смак. Щорічно при гарному догляді дерево може давати від 100 до 200 плодів, при цьому Новогрузинський лимон – один із найвибагливіших сортів культури;

  Лісбон

  – цей лимон родом із Португалії, а популярності він набув, тільки потрапивши в Австралію. Це швидкоростуче дерево, що досягає у висоту 2 м, зі щільною кроною, міцними гілками з великою кількістю колючок. У рік дерево здатне дати до 60 плодів вагою в середньому по 150 г, хоча трапляються плоди вагою до півкілограма. Плоди цього сорту мають класичну овальну форму зі злегка скошеною верхівкою, шкірка у них товста, злегка ребриста, жовтого кольору. М’якоть приємного кислого смаку. Сорт вирізняється гарною пристосованістю до умов утримання, що допомагає рослині нормально зносити низьку вологість повітря;

  Дженоа

  – завезений до нас з Америки продуктивний сорт італійської селекції. У висоту деревце цього сорту досягає всього 130 см. Крона густа, і в ній практично немає колючок. Дрібні плоди масою до 120 г витягнутої форми з шорсткою шкіркою зеленувато-жовтого кольору з ароматною, соковитою, приємною на смак м’якоттю з’являються на деревці кілька разів на рік. Усього ж за рік сорт дає до 180 плодів;

  Лимон Майкопський

  досягає у висоту 130 см, вирізняється невибагливістю і високою врожайністю, має кілька форм. Маса плодів 150-170 г, форма овально-довгаста, з невеликим потовщенням у нижній частині. Шкірочка плодів тонка, ребриста, блискуча;

  Ювілейний

  – цей сорт отримали узбецькі селекціонери в результаті схрещування сортів Новогрузинський і Ташкентський. Цей гібрид вирізняється невибагливістю, тіньовитривалістю і скороплідністю. Плоди сорту Ювілейний великі, округлої форми, з товстою жовтою шкіркою. Маса плодів досягає 500-600 г;

  Пондероза

  – природний гібрид цитрона і лимона. Це один із найменш вибагливих цитрусів, стійкий до посухи та спеки. У висоту рослини цього сорту досягають 1,5-1,8 см, крону мають розлогу. Плоди Пондерози овальні або округлі, масою до 500 г, з товстою яскраво-жовтою шорсткою шкіркою. М’якоть у них соковита, приємного кислого смаку, світло-зеленого кольору. Сорт вирізняється скороплідністю і вимогливістю до складу ґрунту;

  Лунаріо

  – декоративний і високоврожайний гібрид папеди і лимона, виведений у ХІХ столітті на Сицилії. Назва сорту пов’язана з тим, що зацвітає він на молодик. Лунаріо є деревом заввишки не більше півметра з великою кількістю дрібних колючок. Плоди яйцеподібної або довгасто-еліптичної форми з гладенькою шкіркою насичено-жовтого кольору містять слабкосоковиту, але запашну м’якоть зеленувато-жовтого відтінку з 10-11 насінинами;

  Вілла Франка

  – сорт американської селекції, що є деревом майже без колючок заввишки до 130 см із великою кількістю смарагдово-зеленого листя. Гладкі, довгасто-овальні з тупим соском плоди клиноподібної форми з соковитою, ароматною, приємною на смак світло-жовтою м’якоттю досягають у вазі всього 100 г. Шкірка плодів щільна, майже гладка на дотик;

  Іркутський великоплідний

  – недавно виведений світлолюбний російський сорт, що є середньої висоти деревцем із кроною, яка не потребує формування. Плоди з середньої товщини горбистою шкіркою дуже великі – вагою до 700 г, але деякі можуть досягати півтора кілограма;

  Курський

  – теж російський сорт, отриманий шляхом експериментів із сортом Новогрузинський. Сорт Курський відзначається скороплідністю, посухостійкістю, тіньовитривалістю, відносною холодостійкістю і високою врожайністю. Рослини цього сорту досягають у висоту 150-180 см. Вага тонкошкірих плодів досягає 130 г;

  Комуне

  – дуже популярний на своїй батьківщині сорт італійської селекції, що вирізняється підвищеною врожайністю. Ця рослина середнього зросту з густою кроною і невеликою кількістю дрібних колючок. Плоди великі, овальні, майже не містять насіння, з соковитою, ароматною, ніжною м’якоттю дуже кислого смаку. Шкірка середньої товщини, злегка горбиста.

  З успіхом вирощують у культурі також сорти лимона кімнатного Новозеландський, Ташкентський, Московський, Мезенський, Уральський кімнатний та інші.

  Властивості лимона – шкода і користь

  Корисні властивості лимона

  У популярній літературі корисні властивості лимона описані неодноразово. Але оскільки писати про хороше завжди приємно, ми готові ще раз детально висвітлити тему «Шкода і користь лимона». Отже, в чому користь лимона? Його плоди містять:

  • лимонну і яблучну кислоту;
  • мікроелементи: залізо, калій, мідь, марганець і йод;
  • цукри;
  • пектини;
  • флавоноїди і фітонциди;
  • клітковину;
  • вітаміни A, B, P, D, C і групи B – B2, B1, B9.

  Завдяки наявності в плодах лимона цих компонентів він має:

  • тонізуючу;
  • освіжаючу;
  • жарознижуючу;
  • бактерицидну;
  • загальнозміцнювальну дію.

  Окрім того, сік лимона є джерелом цитрину, який у поєднанні з вітаміном C благотворно впливає на окислювально-відновні процеси, обмін речовин і зміцнює стінки кровоносних судин.

  Маючи сильну бактерицидну дію, лимон допомагає організму впоратися з грипом, але для цього його потрібно вживати з чаєм із м’яти, подорожника, хвоща чи шавлії.

  Відновлюючи травні процеси, лимон сприяє виведенню токсинів і шлаків із кишківника, допомагає впоратися з інфекцією дихальних шляхів і ротової порожнини, знімає або полегшує болі при мігрені, усуває висипання і фурункули на шкірі. На додаток до зазначених переваг потрібно сказати, що лимон – гарний сечогінний засіб.

  Попри кислий смак, лимон здатний знизити кислотність шлункового соку. Сік лимона і його шкірка – прекрасні антисептики, а листя рослини з успіхом використовують для зниження температури. За рахунок великого вмісту вітаміну C лимон зміцнює імунну систему.

  Лимон входить до складу багатьох лікувальних препаратів, що знімають запалення, вбивають мікроби і гельмінтів, загоюють рани, зміцнюють організм і знижують прояви склерозу. Вживання лимонів у їжу показане при атеросклерозі, хворобах легень, отруєннях, авітамінозі і гіповітамінозі. Корисний він навіть для вагітних.

  Ванни з додаванням лимонного соку знімають пітливість і втому ніг, полоскання рота соком лимона зміцнює ясна і зубну емаль. Якщо ви будете регулярно вживати в їжу лимони, для вас не будуть становити небезпеки такі хвороби, як застуда, тонзиліт, ангіна, авітаміноз, сечокам’яна і жовчнокам’яна хвороби, подагра, атеросклероз і цукровий діабет. І це далеко не повний список проблем зі здоров’ям, від яких вас позбавить жовтий кислий плід. Хіба це не достатня причина для того, щоб вирощувати кімнатний лимон удома?

  Лимон – протипокази

  А в чому ж може проявитися шкода лимона, і для кого він може бути шкідливий? Протипоказаний лимон при гепатиті, підвищеній кислотності шлунка, гастритах, запальних захворюваннях нирок, жовчного міхура і кишківника. Помірності у вживанні плодів лимона слід дотримуватися гіпертонікам і хворим на панкреатит. У рідкісних випадках вживання лимонів може стати причиною алергічної реакції, оскільки фірми-постачальники обробляють плоди хімічними засобами, що подовжують термін зберігання. Для деяких лимон може стати причиною печії, а у людей із запаленням горла або слизової носа лимонний сік майже напевно викличе подразнення.