Монолітне перекриття: розрахунок, армування, заливка

При облаштуванні перекриттів у цегляних і бетонних будівлях зазвичай використовуються готові залізобетонні плити. Вага такі конструкції мають досить велику. А тому вкладаються на місце вони в більшості випадків за допомогою автокрана. Але іноді трапляється так, що організація під ‘їзду спецтехніки до місця проведення робіт стає неможливою. При такому розкладі справ зазвичай доводиться заливати залізобетонну плиту прямо на місці. Виконувати таку роботу, звичайно ж, слід з точним дотриманням усіх належних нормативів і технологій.

• Обчислення конструкції
• Нормативи СНіП
• Вибір матеріалів
• Основні етапи заливки плити
• Монтаж опалубки
• Про що важливо знати
• Монтаж каркаса
• Заливка розчину
• Порада
• Догляд за плитою в перший час
• Що потрібно зробити ще

Обчислення конструкції

Пристрій монолітних перекриттів – процедура дуже відповідальна. Перш ніж приступати до заливки такої конструкції, обов ‘язково слід зробити найретельніший її розрахунок. Якщо плита буде виготовлена з порушенням технології, проживати в будинку в подальшому буде просто небезпечно.

Вважається, що якісним монолітне перекриття може бути тільки в тому випадку, якщо воно без зусиль витримує навантаження в 150 кг/м2. Крім цього, при зведенні подібних конструкцій, згідно з нормативами СНіП, слід також враховувати і коефіцієнт запасу в 1.3. Тобто в кінцевому підсумку плита повинна витримувати навантаження в 195 кг/м2.

Виконуючи розрахунок монолітного перекриття, до цієї цифри слід додати ще й вагу самої плити. Цей показник визначають шляхом множення середньої щільності залізобетону (2500 кг/м3) на товщину перекриття. Зрештою вийде показник максимального навантаження на стіни.

Нормативи СНіП

Заливка монолітних залізобетонних перекриттів, у тому числі і в заміських будинках, повинна проводитися з дотриманням таких правил:

• заливати плити допускається тільки на несучих стінах;
• якщо товщина перекриття не перевищує 15 см, допускається встановлювати одноярусний арматурний каркас, в іншому випадку слід використовувати двоярусний;
• марку цементу для заливки плити слід використовувати М400-М600;
• співвідношення товщини плити та її площі має становити 1:30;
• для виготовлення двоярусного каркасу слід використовувати прут товщиною 10 мм, одноярусного – 12 мм;
• технологічні отвори під вентиляційні канали, стояк каналізації тощо слід заготовлювати ще на етапі заливки плити;
• арматура повинна бути занурена в бетон таким чином, щоб відстань від крайніх прутів до зовнішніх площин плити було дорівнює хоча б 3 см.

Заливати монолітні плити допускається в прорізах довжиною не більше 900 см. Перед монтажем перекриття слід перевірити стіни на наявність перепадів висоти і при необхідності усунути недоліки.

Вибір матеріалів

Цемент для пристрою монолітного перекриття, як вже згадувалося, слід використовувати тільки найякісніший, найдорожчий. Пісок для замішування розчину беруть великий річковий. Перед застосуванням його в обов ‘язковому порядку ретельно просіюють. Щебінь для заливки плити використовують гравієвий або гранітний середньої фракції. Замішують розчин для плити зазвичай у пропорції цемент/щебінь/пісок як 1/1/2.

Опалубку для перекриття при бажанні можна зробити з товстої обрізної дошки. Однак дно при цьому краще все ж набити з ламінованої фанери. У цьому випадку стеля на нижньому поверсі в подальшому вийде ідеально рівною. Також для виготовлення дна форми під плиту можна використовувати і профнастил. Така опалубка в майбутньому стане виконувати роль ще й зовнішньої арматури конструкції. Профнастил для заливки плити слід купувати найтовстіший – класу Н.

При бажанні для облаштування монолітного перекриття можна використовувати і готову заводську опалубку. Таку конструкцію нескладно буде взяти, наприклад, в оренду в якій-небудь будівельній організації. Обійдеться заливка плити в даному випадку дорожче. Але і користуватися готовою заводською опалубкою з міцними, простими в установці телескопічними опорами буде, звичайно ж, зручніше.

Основні етапи заливки плити

Виконується робота з будівництва монолітних перекриттів у будинках наступним чином:

• монтується опалубка;
• виготовляється і встановлюється арматурний каркас;
• виконується заливка бетонної суміші.

Щоб плита в подальшому вийшла безпечною в експлуатації і міцною, на всіх етапах проведення робіт з її заливки повинні в точності дотримуватися належні технології.

Монтаж опалубки

Форму для заливки плити перекриття виготовляють наступним чином:

• встановлюють стійки;
• між опорами набивають ригелі з бруса;
• монтують поперечні балки;
• поверх балок кріплять дошки, фанеру або профліст.

Стійки при самостійній збірці опалубки роблять з колод. Встановлюють опори з кроком в 1 м під всією площею майбутнього перекриття. Від стін крайні опори монтують на відстані не більше ніж у 20 см.

Обшивку по балках роблять таким чином, щоб дошка, фанера або профліст впиралися в стіни по всьому периметру без освіти щілин. Бічні стінки опалубки встановлюють з використанням підпорок з бруса. Мають у своєму розпорядженні їх таким чином, щоб готова плита заходила на стіни будівлі в подальшому не менш ніж на 120 мм.

При збиранні опалубки для монолітної плити перекриття в обов ‘язковому порядку слід користуватися будівельним рівнем. Дно форми має розташовуватися строго горизонтально, а стінки – вертикально.

Якщо для збирання опалубки використовуються обрізні дошки, щілини між ними попередньо задувають монтажною піною. При цьому саму опалубку зсередини слід застелити плівкою. Це запобігатиме витягуванню з розчину води деревиною. До того ж, і знімати опалубку за наявності плівки в подальшому буде набагато простіше.

Про що важливо знати

Під тиском заливної плити кінці встановлених під дно опалубки стійок можуть іноді зміщуватися. Щоб такого не відбувалося, опори при збірці форми обов ‘язково слід додатково зміцнити. Для цього потрібно просто зробити дворівневу обв ‘язку стійок.

Дошки при збірці зміцнюючої конструкції слід кріпити до стійками і вздовж, і поперек. При цьому першу обв ‘язку покладається робити на висоті в 10 см від рівня землі, а другу – приблизно посередині стовпів по висоті.

Монтаж каркаса

Яруси арматурного каркасу монолітної плити перекриття збирають наступним чином:

• Укладають поздовжні прути, а потім поперечні таким чином, щоб розміри комірок, що утворилися в результаті, становили 120-150 мм.
• Стики прутків обв ‘язують дротом.
• При необхідності виготовляють другий ярус каркаса з розміром комірки також 120-150 мм.
• Піднімають другий ярус над першим на необхідну висоту і встановлюють його на опори, виготовлені з гнутого прута.
• З ‘єднують яруси з використанням скоб.

Армування монолітного перекриття повинно проводиться таким чином, щоб каркас був піднятий над дном опалубки на 3 см. Для цього під перетин прутів підкладаються спеціальні пластикові фіксатори.

Заливка розчину

Суміш для монолітної плити перекриття слід виготовляти виключно в бетономішалці. При використанні такого обладнання виходить максимально якісний однорідний розчин. Заливати плиту перекриття покладається в один прийом. У цьому випадку вона вийде максимально міцною.

Власне сам процес заливки перекриття включає в себе два основних етапи:

Проливку слід робити якомога обережніше і акуратніше. На цьому етапі можливі зрушення конструкцій опалубки. Занадто товстим шаром у форму при виконанні проливки бетон не наливають. Метою цієї операції є заповнення всіх швів і наявних порожнин.

Як тільки проливка буде готова, її поверхню слід розгладити лопатою. Це дозволить видалити з товщі бетону все зайве повітря і остаточно заповнити всі порожнини.

Фінішну заливку монолітного перекриття роблять з бетону, приготованого в тих же пропорціях, але з додаванням меншої кількості води – тобто більш густої. Виконують цю процедуру наступним чином:

• заливають плиту такої товщини, щоб до її розрахункового верху залишалося 2.5-3 см;
• розрівнюють заливку лопатою, як на попередньому етапі;
• залишають бетон підсихати приблизно на 2 дні.

Далі приготовлюють розчин у пропорції цемент/пісок як 1/3. Щебінь у суміш не кладуть. Води в розчин додають стільки, щоб він вийшов середньої густоти. Цією сумішшю заливають плиту до кінця і розрівнюють її поверхню правилом.

Порада

Якщо прохід широкий і залити плиту в один прийом неможливо, в опалубці для монолітного перекриття слід попередньо встановити кілька дерев ‘яних перемичок. У цьому випадку кожен відсік заповнюється бетоном у подальшому окремо.

Арматурний каркас у всіх залитих таким чином плитах повинен бути загальним. Для цього в кожній дошці-перемичці перед установкою робляться пропили з двох сторін на глибину 3 см. Крізь ці пропили надалі пропускаються прути першого і другого ярусу зміцнюючого каркаса.

Щоб зв ‘язати дві суміжні плити перекриття, в першій з них роблять виїмку. Для цього використовують звичайну товсту дошку. Цей елемент закріплюють між ярусами арматури таким чином, щоб він не спирався на прути внизу.

При заливці плит бетоном в будь-якому випадку обов ‘язково слід використовувати вібратор. Бульбашок у товщі перекриття залишатися ні в якому разі не повинно. Це може сильно послабити плити. При цьому і сам бетон повинен вийти, звичайно ж, досить щільним.

Догляд за плитою в перший час

Посилення монолітного перекриття, рівно як і його заливка, повинні проводитися з дотриманням всіх належних технологій. Але не менш важливо і правильно доглядати за вже готовою плитою в перший час. Помилки, зроблені в цей період, можуть самим негативним чином позначитися на якості перекриття.

Процес застивання бетону завжди супроводжується виділенням деякої кількості тепла. Саме через це з товщі залитих конструкцій починає інтенсивно випаровуватися волога. Брак води, на жаль, може призвести до розтріскування бетону. Щоб такого не відбувалося, в перший після заливки час перекриття обов ‘язково слід періодично змочувати.

Уникнути появи поверхневих тріщин можна шляхом змочування плити водою, наприклад, з відер. Але найкраще використовувати все ж для цієї мети садовий шланг з насадкою-розпилювачем. Перед тим як обливати плиту водою, потрібно покрити її якимись непотрібними ганчірками або мішковиною.

Що потрібно зробити ще

У спеку зволожене перекриття додатково слід ще й прокладати товстою поліетиленовою плівкою. Якщо на поверхні плити утворюються тріщини, вона в процесі експлуатації почне кришитися зверху і знизу. А це в свою чергу, звичайно, негативно вплине на її міцнісні характеристики.

Останнє змочування залитого своїми руками перекриття слід зробити перед самим видаленням опалубки. Знімають форму з готової плити приблизно на 10 добу після заливки. Надалі перекриття набиратиметься міцності ще протягом 3-5 тижнів. Після закінчення цього часу можна приступати до подальшого виконання запланованих будівельних робіт. Різного роду навантаження від будівельного обладнання, конструкцій будівлі другого поверху тощо правильно залита дозріла монолітна плита може витримувати абсолютно без проблем.

Монолітне перекриття своїми руками

При будівництві приватного будинку кожна людина стикається з цілою низкою труднощів, які доводиться долати.

На сьогоднішній день монолітне перекриття є кращим способом при виконанні перегородки між поверхами будинку, що будується.

Одним з найбільших труднощів є заливка монолітної плити перекриття після зведення першого поверху.

Для монолітного перекриття необхідна спочатку установка опалубки.

Є, звичайно, альтернативні варіанти, але плити не відрізняються міцністю, а дерево – довговічністю. Саме це і служить вагомим аргументом у бік більш дорогого і копіткої варіанти роботи самому.

У середньому фактичний час виготовлення монолітного перекриття – 40 днів, 30 з яких – пасивні і 10 – активні. Але якщо працює одночасно кілька людей, то активний період заливки плити може скоротитися дня на 3-4. При роботах такого роду потрібно чітко слідувати покроковому плану дій і не відхилятися від нього ані на день – це дозволить зберегти час і гроші.

Підготовка до роботи

Схема залізобетонного перекриття.

• аркуш А3;
• олівець і гумку;
• лінійка;
• рулетка;
• фанера ламінована 20 мм або товщі;
• цвяхи не коротше 50 мм;
• молоток;
• підтримуюча система – розпірки металеві, балки дерев’яні не менше 100 * 100;
• толь або поліетилен.

Для початку варто підготуватися на всіх фронтах до робіт і закупити все необхідне, а що вже є, дістати із запасників.

Етапи заливки монолітної плити перекриття

Збірно-монолітні перекриття: 1 – невеликий ячеістобетонних блок- 2 – монолітна балка з дрібнозернистого бетону-3 – арматурні каркаси- 4 – опалубочная дошка.

1. Складання плану роботи. Тут йдуть точні виміри площі, на якій буде відбуватися бетонування, а також вираховування всіх дрібниць аж до останньої. Уже на етапі складання плану можна дізнатися кількість матеріалів аж до останнього цвяха, скільки буде потрібно. Для прикладу візьмемо будинок класичної прямокутної форми зі сторонами 10 і 15 м, де перекриття буде заввишки 25 см. Опалубка для перекриття вважається за формулою: площа поверху + периметр * 0,3 м. Таким чином, виходить 150 кв.м опалубки і 15 кв .м бортиків висотою 0,3 м. Тут же можна підрахувати обсяг розчину, який потрібно 150 * 0,3 = 45 куб.м (довжина * ширина * висота). Арматура для плити – ширина * довжина * 4, в підсумку вийде 600 м. Дерев’яні і металеві колоди і підпірки – за кількістю квадратних метрів 1: 1. Обіцяні цвяхи – периметр * 2 / 0,15 + 16. Цвяхи в опалубку вбиваються по 2 через кожні 15 сантиметрів, а 16 цвяхів піде на вертикальні шви при закріпленні бортиків. Разом 690 цвяхів, з маленьким запасом.
2. Збірка опалубки під плиту. Збирається вона відразу на тому місці, де буде проводитися робота, тому затягнути 150 кв.м фанери навіть до рівня першого поверху вручну неможливо. Для опалубки використовується особливо щільна ламінована фанера. Саме ламінат, т.к. потім буде простіше її зняти з перекриття.
3. Установка підтримуючої системи у вигляді колод і металевих розпірок. Металеві розпірки потрібні в кількості 1 шт. на 2 кв.м, а колода – 1 на 1 кв.м. Кожен окремий елемент треба перевіряти на міцність установки, щоб у вирішальний момент не виникло несподіванок, тому при заливці бетону виявляється просто неймовірний тиск на опалубку. Коли робота закінчена, слід вилізти на опалубку і погуляти по ній, щоб переконатися в якості виконаної роботи.
4. Для гідроізоляції на опалубку стелиться толь, але якщо такий знайти немає можливості, то підійде і поліетилен. Після настилу слід його притиснути чимось до опалубки. У цьому випадку можна буде уникнути прикрого непорозуміння, через якого для однієї плити доведеться двічі здобувати матеріал.
5. Армування майбутнього монолітного перекриття. Для цього знадобляться: армирующий прут А500С, дріт м’яка, болгарка.

Схема армування монолітного перекриття.

Армування відбувається у 3 етапи, де 2 і 3 можуть проводитися довільно, але бажано порядок утримувати:

1. Виготовлення спіднього обрешітки. Спочатку укладається перший ряд з армирующих прутів на відстані 0,5 м, на нього перпендикулярно (хрестом) укладається інший ряд з таким же кроком. Кожен стик щільно фіксується м’яким дротом. При фіксації слід арматуру доводити до нерухомого стану, наскільки це буде можливо.
2. Встановлюються імпровізовані скоби. Виготовити їх можна з будь-якого прута, але найчастіше докуповується рівноцінний тому, яким армується. Такі скоби встановлюються перпендикулярно підлозі, і на них кріпиться нижній рівень арматури так, щоб висота його над рівнем опалубки була 25-30 мм. Фіксується все знову ж м’яким дротом, наскільки це можливо міцно.
3. Виготовлення верхньої обрешітки. Все робиться рівно так само, як і в нижній, тільки в дзеркальному варіанті.

Після установки арматури слід її перевірити на стійкість і міцність зчіпки. Якщо щось буде порушено, то краще ще раз переробити саме цей елемент. У цьому випадку можна буде спокійно приступати до заливання монолітного перекриття.

Складові монолітної плити перекриття.

. Для цього етапу знадобляться:

• розчин М300-М500;
• лопата штикова;
• лопата совкова;
• поліетилен максимальної щільності;
• вода;
• фомка або лом.

Не варто намагатися своїми руками місити такий обсяг розчину, тому це свідомо програшний варіант в якості майбутньої плити. Розчин повинен мати рівномірну фактуру при застиганні, а для цього необхідно зробити все за день. Кращий варіант – це замовлення автоміксера зі шлангом. При замовленні варто обов’язково враховувати, що середній обсяг мішалки – 9 куб.м, тоді як може бути більше або менше. Таким чином, на те, щоб залити моноліт, потрібно 5 машин.

Незважаючи на бажання швидко закінчити монолітну плиту, це зробити не вийде. При заливці рухатися зі шлангом в руках доведеться дуже багато, тому ні в якому разі не можна, щоб розчин лився в одну точку і створював сильну перевантаження на певні балки. Навантаження повинна розподілятися рівномірно уздовж всього перекриття, тоді конструкція витримає.

Заливка не проводиться в один підхід. Після кожного залитого шару слід брати лопату в руки і виорювало розчин, щоб у ньому не залишалося повітря. Потрібно це, щоб перекриття потім не пішло тріщинами або НЕ піддалося передчасного зносу. Цю процедуру слід проводити вельми акуратно, щоб не зачепити гідроізоляційний матеріал, який лежить прямо на опалубці.

Після завершення заливки результат слід накрити поліетиленовою плівкою, щоб уникнути небажаного впливу зовні, але при цьому час від часу змочувати водою, що дозволить цементу краще набрати міцність.

Опалубка повинна залишатися ще протягом 25-28 діб, але ідеальним варіантом було б протримати місяць. Після цього можна прибирати дерев’яні балки та металеві розпірки, а за допомогою фомки віддирати опалубку.

Підведення підсумків роботи по установці плити

Якщо вся робота була пророблена правильно, за потрібну кількість часу, то при знятті опалубки можна буде побачити ідеально рівну плиту перекриття з першого поверху, а якщо піднятися до 2 поверху – неідеально рівну підлогу, який, швидше за все, доведеться рівняти, але це буде вже після добудовування. Будувати щось зверху можна рівно з того моменту, як була знята опалубка та оцінені підсумки роботи. Таке монолітне перекриття являє собою чудовий тепло-, звуко- і гідроізолятор, що дає мешканцям велику свободу дій.

Перед початком зведення опалубки варто звернутися до прогнозу погоди, щоб протягом 1-2 тижнів не обіцялося опадів. Інакше всі праці по заливці монолітної плити можуть виявитися марною втратою грошей і часу. Пора року для роботи бажано з середини весни до середини осені. Потім плиту можна залишити хоч на всю зиму і нічого їй уже не буде.