Зміст:
Перенос слова ложка
Это предпочтительный литературный вариант переноса слова «ложка».
Для многих слов существуют различные варианты переносов, однако именно указанный вероятней всего вам засчитают правильным в школе.
Все переводы осуществляются для русских слов, в других кириллических языках существуют другие правила переносов!
Правила, используемые алгоритмом для определения переносов
- Переносы слов осуществляются по слогам:
ка-ли-на - Одна буква не переносится и не оставляется:
о-мар - Ы, Ь, Ъ, Й нельзя отрывать от предыдущих букв:
ча-йка - Для слов с различными подряд идущими согласными (в корне или на стыке корня и суффикса) могут существовать несколько вариантов переноса:
се-стра, сес-тра, сест-ра - Для слов с приставками также может быть несколько вариантов переноса:
по-дучить, поду-чить и под-учить - При переносе не должны разбиваться морфемы (приставки, корни, суффиксы):
про-беж-ка, смеш-ливый - Две одинаковые рядом стоящие согласные разбиваются переносом:
тон-на, ван-на - Не переносятся аббревиатуры (СССР), сокращения мер (17 кг), сокращения (т.е., т. д.), знаки (исключение составляет тире перед прерванной прямой речью)
Какие переносы ищут ещё
- Перенос слова бибилиотека 1 секунда назад
- Перенос слова копьё 9 секунд назад
- Перенос слова снадобий 12 секунд назад
- Перенос слова фотограмметрический 12 секунд назад
- Перенос слова нясчасный 13 секунд назад
- Перенос слова рассыпаеться 13 секунд назад
- Перенос слова учавствовавших 17 секунд назад
- Перенос слова аттракционов 17 секунд назад
- Перенос слова ркжье 18 секунд назад
- Перенос слова провонсаль 18 секунд назад
Наш сервис переносов разработан с учётом Правил русской орфографии и пунктуации, которые были утверждены Академией наук СССР, Министерством высшего образования СССР и Министерством просвещения РСФСР в 1956 году.
ложка
Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву.
– Ну, то сідайте, діду, беріть ложку та їжте, будьте в нас нині гостем (Т. Бордуляк);
Вивернеться [Килина] , а таки зробить так, щоб чоловік ложку на стіл не поклав, поки щось у мисці є (Д. Бузько);
Діти, що тримали вже напоготові ложки, враз підсунулися ближче (К. Гриб);
// чого і без дод. Кількість страви, набрана цим предметом.
Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула (Панас Мирний);
Мати з’їла дві-три ложки та й поклала ложку. Страва здалась їй несмачною (М. Коцюбинський);
До сніданку пройдуся садом, ще сутінковим, сіруватим, – пізня осінь, потім снідаю, цмулячи кожну ложку супу (В. Дрозд);
// перен., розм. Мала кількість, крапля чого-небудь.
Бідний готельний слуга приносив мені іноді декілька ложок супу (І. Франко);
Катерина зварить кулешу, діти повстають, та й вже є для них гаряча ложка борщу (В. Стефаник);
За хлопцями гицає [Марія] , як кобила, а ти без ложки теплої страви сидиш (У. Самчук);
Хіба не видно он по тій сумовитій корові, на хребті якої походжає ворона, що Гранчакові діти сидять без ложки молока? (М. Стельмах).
(1) Десе́ртна ло́жка – ложка, менша від столової і більша від чайної, приблизним об’ємом близько 10 мл, а також міра, що дорівнює місткості цієї ложки.
На млинці накладали її [ікру] стільки, що й тих млинців не було видно, а згодом транспортували її до власних ротів десертними ложками (В. Чемерис);
(2) Столо́ва ло́жка – велика ложка, більша від десертної й чайної, приблизним об’ємом близько 12,5 мл, а також міра, що дорівнює місткості цієї ложки.
На цей раз наглядач дав у кожну миску буквально по одній столовій ложці каші і тим програма вичерпалася (І. Багряний);
Вона [Марія] вкинула в чашки по столовій ложці розчинної кави і до верху налила води (І. Роздобудько);
(3) Ча́йна ло́жка (ло́жечка) – маленька ложка, якою помішують чай у склянці, чашці і. т. ін. приблизним об’ємом близько 5 мл, а також міра, що дорівнює місткості цієї ложки.
Мольфар розливає настоянку в крихітні чарочки та примовляє: – Це – напій життя. Хто вживатиме його щодня, по чайній ложці, той здоров’я та силу матиме до самої смерті (О. Бердник).
◇ Вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю див. влива́ти ¹;
Втопи́ти в ло́жці води́ див. втопи́ти;
Загляда́ти в ло́жку див. загляда́ти;
[І] в ло́жці [води́] не спійма́єш (не пійма́єш) див. спійма́ти;
І ло́жки не вмочи́ти див. умоча́ти ¹;
(4) Ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду] – що-небудь незначне, невелике, що псує якусь справу або вигляд чогось.
– Яке таке? Та в нього знаєш скільки пісень? – скаже інша. – Багато, – підтримує дід Харлампій і за звичкою додасть у діжку меду ложку дьогтю: – Але жодної своєї (М. Циба);
Павлюк – то є виняток, то є ложка дьогтю в солодкій бочці реєстрового меду (В. Чемерис);
Ло́жкою не пої́сти див. поїда́ти ;
Не розмину́тися з ло́жкою див. розмина́тися ²;
Як (коли́) мед, то й ло́жкою див. мед ;
Як поло́ник між ло́жками див. поло́ник.
Значення в інших словниках
- ложка — ло́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ло́жки Орфографічний словник української мови
- ложка — (велика) ополоник; (як міра) мала кількість, п! КРАПЛЯ. Словник синонімів Караванського
- ложка — Вареха, варешка, варишка, жиця (діал.), жичка, ківш, кірка, ковшик, корка, кривулечка (в загадці), кривулька, лижиця, лижка, лизя (дит.), лишка, лозя (дит.), лонька, ополоник, половник, черпак, черпачок Словник синонімів Вусика
- ложка — [ложка] -жкие, д. і м. лоз’ц’і, мн. ложкие/ ложки, ложок дв’і ложкие Орфоепічний словник української мови
- ложка — -и, ж. 1》 Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву. || чого і без додатка. Кількість страви, набрана цим предметом. || перен. розм. Мала кількість, крапля чого-небудь. 2》 мн. ложки. Російський народний музичний інструмент, що складається з двох дерев’яних ложок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ложка — ло́жка: ◊ ло́жка ду́бом стоїть про надто густу першу страву (ст): До спільного казана приходив додатковий харч, і “зупа” вже не була ріденька, але часто густа, що, як кажуть, “ложка дубом стояла” у ній (Загачевський) ◊ ложка з чу́бком міра сипких продуктів (м, ср, ст)||маґуля Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ложка — Дали ложку, то дадуть і юшку. Дали більшу річ, то і меншу дадуть. І в ложці води утопив би. Дуже мстивий. І в ложці не спіймаєш. Дуже хитрий та проворний. Ложка мази, бочку меду замаже. Одно мале лихо може знівечити найбільше діло. Ложкою море не вичерпаєш. Неможливого не зробиш. Приповідки або українсько-народня філософія
- ложка — И, ж., муз. Домбра. І дівчата на ложці лабають. Словник сучасного українського сленгу
- ложка — син. весло, гриб. Словник жарґонної лексики української мови
- ложка — вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети). Фразеологічний словник української мови
- ложка — Ло́жка, -жки, -жці; ло́жки́, ло́жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ложка — ЛО́ЖКА, и, ж. Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву. Присунулись гості до миски й почали носити страву з миски до рота, підкладаючи під ложку хліб, щоб не закапати скатірки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- ложка — Ложка, -ки ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Ном. № 4849. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Ном. № 3022. Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ном. № 3434. ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто. Чуб. V. 692. Словник української мови Грінченка