Як потрапити до команди КВК

Клуб веселих та кмітливих – особлива сторінка життя (існування) студентства. Це дійство не тільки сприяє виправленню недоліків суспільства засобами гумору, але й дає поштовх до активізації життя у виші, розкриттю талантів, створенню позитивної енергетики тощо.

Починаючи із 60-х років ХХ століття ця гра почала завойовувати прихильників, входити до «культурно-самодіяльних» заходів інститутів і університетів. Навіть після зникнення КВК з екранів телебачення на початку 70-х (що стало одним із маркерів початку «застою»), в Кіровоградському (тоді) державному педагогічному інституті КВК залишився у своєрідному варіанті професійно-спрямованого гумору. Так, наприклад, на філологічному факультеті у 70-80-ті роки завжди популярними були змагання КВКЛ (лінгвістичного), на який збиралися викладачі і студенти всього інституту.

Традиція змагань команд веселих та кмітливих із мовознавчим «ухилом» продовжується і сьогодні

Із відродженням КВК наприкінці 80-х як символа перебудови дало поштовх до нового розвитку цієї складової студентської культури. У період кінця ХХ – початку ХІХ століть команди КВК з’являлися практично на всіх факультетах, але найбільш популярними й цікавими були «Філфак КДПУ», «Скіф», «Маленький Париж», «Гольфстрім» …

Однією з перших легендарних команд університету, яка стала відомою далеко за межами вишу, була команда «СКІФ». Це збірна історичного факультету, яка існувала надзвичайно довго, адже, коли її учасники закінчували навчання, на їх місце приходили нові, молоді «історики». За «СКІФ» грали В.Мурований, А.Рабінович, А.Гора, В.Бірзул, Ю.Смірнов, А.Сніховський, Ю.Ілючек та інші. Останнім капітаном команди був Ігор Гапченко, більше відомий, як Гапа, зараз він є одним із топових стендап коміків Кропивницького.

Із набуттям незалежності, Україна стала бажати якогось нового формату гумористичних змагань. На першому «незалежному» чемпіонаті КВК в Луцьку у 1991 році була присутня команда СКІФ (збірна).

Пізніше було організовано «Лігу Сміху». У цьому контексті КВК ЦДПУ також готує нові і нові гумористичні конкурси для свої студентів. Адже, як показує історія КВК університету, хоча в ньому і немає «факультету шоу-бізенсу», та все ж з нашого закладу, окрім успішних вчителів, викладачів та науковців, можуть випускатись і справжні зірки. Так, свої перші гумористичні кроки в командах університету зробили такі відомі тепер постаті, як Антон Лірник та Ігор Бірча. Тоді вони виступали у складі команд «Скіф», «Гольфстрім». Зараз Антон Лірник це відомий український шоумен, сценарист, телевізійний ведучий, музикант, член журі «Ліги Сміху», режисер та продюсер. А Ігор Бірча має власний комедійний телесеріал «Віталька», де грає головну роль незвичного простака.

Найбільш активним факультетом в аспекті організації та проведення різноманітних ігор КВК та ГумШоу був і є факультет філології та журналістики. Одним із відомих коміків філфаку був Юрій Тушевський, який розпочав свій шлях у світі гумору з команди «Смайл», пізніше – «Гарем», «Джентельмени удачі», «Форс Мажор». Команди представляли університет на іграх в Полтаві, Тернополі та в Рівно. А далі – у складі збірної університетів міста. Пізніше Юрій разом з друзями сформував команду «Маленький Париж», яка протягом довгого часу була найпопулярнішою у місті.

Більшість команд філологічного факультету були «фемінними», що й не дивно.Провокативною, яскравою та дуже жіночою була команда філфаку «Ціпоньки» (Ольга Галушка, Наталя Шевченко та Аліна Олексієнко). Злиття краси, вокалу та сарказму завойовували серця публіки.

Ще одна команда – «Моя принцеса». У її складі виступали такі студенти, як Валерія Куделя, Дар’я Рогова, Ксенія Воробйова, Артур Периханян, Ігор Левченко, Катерина Рисленко, Анна Єрьоміна (факультет іноземних мов), Лілія Бондаренко (природничо-географічний факультет).

Команда здобувала перемогу, захищаючи честь університету в Уманській та Полтавській лігах. А капітан команди, Олександра Крикун, двічі вигравала у телешоу “Розсміши коміка”, й зараз займається стендапом. У 2015 році стала відкриттям Всеукраїнського стендап фестивалю « O ’ Fest », а у 2016 отримала перемогу у номінації «Найкращий жіночий стендап». Зараз Олександра їздить зі своїми монологами Україною, виступала у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі. Крім того, якщо ми вже згадали і за стендап, то педагогічний університет «виховав» ще таких стендап-коміків, як Ярослав Ярошевський та Олександра Гонтар.

В університеті є традиційний «Кубок ректора КВК» і найчастіше його переможцями ставали команди філологічного та історичного факультетів.

Як говорив Фазиль Іскандер: «Щоб розвинути почуття гумору, треба дійти до крайнього песимізму, заглянути в темну безодню, переконатися в тому, що там нічого немає, і потихеньку повертатися назад. Слід, залишений цим зворотним шляхом, і буде справжнім гумором». Дуже важливо, що для багатьох розуміння цієї істини прийшло через клуби КВК нашого університету. Чекаємо на нових героїв КВК.

Хочу потрапити у кіберспорт. Що далі?

Відчуваєш себе скіловим у Dota 2? Розвішуєш хедшоти у «контрі» чи Valorant і розмірковуєш про професійну кар’єру кіберспортсмена? Непоганий старт, але цього замало.

У вересні минулого року кіберспорт офіційно визнали в Україні, а кількість гравців у світі давно перевалила за 500 мільйонів. Не дивно, що про-геймінг цікавить дедалі більше людей. Ми вирішили дізнатися про перші кроки у тих, хто вже знаходиться у кіберспорті. Як потрапити у команду і розвинути свої навички — у всьому цьому нам допомагають розібратися менеджерка команди OG Esports Владислава Захлєбіна та Ghostik, гравець Team Unique.

З чого почати?

Ghostik попереджає, що просто «грати після роботи» тут не вийде

«Не можна просто сказати: я хочу бути кіберспортсменом», — пояснює Ghostik. Одного бажання грати буде замало і потрібно мати до цього певну схильність: «Грати для задоволення після роботи недостатньо. Ти мусиш бути готовим не вставати з-за комп’ютера годинами».

Влада з OG так само порівнює професійний кіберспорт зі звичайною роботою, де варто витрачати купу часу, аби досягти результатів.

«Оптимально приділяти цій справі хоча б 8 годин на день. Наприклад, тренувати aim, розбирати тактики і вчитися працювати в команді», — зазначає вона.

Найперше, що ти мусиш зробити, коли вирішиш стати кіберспортсменом — зрозуміти, чи дійсно ти до цього готовий. Сьогодні кіберспорт надзвичайно популярний. Спостерігати за турнірами та спортсменами — неабияк цікаво, а довкола відеоігор створюються величезні компанії і перспективи.

Владислава Захлєбіна — менеджерка команди OG

Тому потрібно розуміти: кіберспорт сьогодні — не тільки про відеоігри, а про професійну підготовку, де потрібно тренуватися і працювати у команді. Далі — все залежить від твого бажання і завзятості. Обирай свою дисципліну — і починай тренування.

«Можеш спробувати себе у різних сферах, аби знайти, що тобі краще підходить, — радить Владислава. — Варто фокусуватися на чомусь одному. Ти все одно гратимеш у щось краще, елементарно приділяючи якійсь з ігор більше часу».

Яка техніка потрібна?

Team OG виступає на The International 2019

© Valve Corporation / Red Bull Content Pool

На початку, техніка не має жодного значення. Розвиватися і пробувати себе можна і на звичайному компі зі стандартною мишкою та клавіатурою. Ghostik зазначає, що головне — аби ніщо не відволікало від гри і тобі було комфортно. Адже спочатку головне просто зрозуміти, як працює гра.

«Коли ти тільки починаєш бігати, можеш вдягнути звичайні кеди. Це не буде так зручно, як у професійних кросівках, але для початку підійде, — порівнює менеджерка команди OG. — Раніше люди грали на звичайних офісних мишках. І цього достатньо, поки ти точно не вирішиш, що хочеш розвиватися у цій сфері».

Згодом, звичайно, техніку варто буде змінити і підлаштувати під свої потреби. Адже, якщо ти хочеш стріляти чіткіше, чи рухатися більш плавно, для цього знадобиться професійна мишка.

Індивідуальні якості

SEA — один з найбільших esport-івентів у світі

Це надзвичайно важливо. І мова зараз далеко не про скіл. Кіберспорт — це про команду. Професійні гравці зізнаються: краще взяти менш скілового гравця, який впишеться у команду, ніж топового соціопата.

«Яким би хорошим гравцем ти не був, якщо ти не можеш взаємодіяти у команді, то виникатимуть проблеми. Тому краще взяти гравця з гіршим скілом, з яким буде приємно і зручно грати, ніж довбатися об стіну впертості», — розповідає Ghostik.

Захлєбіна зізнається, що взаємодія у команді — один з найуспішніших факторів у перемогах OG. Тому запам’ятай, якщо хочеш стати крутим кіберспортсменом, мусиш:

Як потрапити у команду?

По-перше, тебе можуть помітити і запросити. Для цього потрібно постійно підвищувати свій скіл і змагатися на різних рівнях — від початківців до аматорів і про.

«У «Доті» всерйоз думати про кар’єру можна, коли у тебе високий рейтинг і тебе можуть помітити великі гравці, а організації — покликати тестуватися. Прийти без досвіду у команду — все одно що прийти на роботу без жодного досвіду і резюме за спиною. Коли беруть нових людей у команду, людина грає тренувальні ігри, займає певну позицію. Якщо команді підходить — його беруть», — розповідає Ghostik.

Та є й інший шлях. Ми вже писали, що для перемог командам неабияк важливе взаєморозуміння. Тому досить часто вони кличуть до себе друзів, чи хоча би знайомих. Так магія серед тіммейтів виникає куди швидше. Втім, це шлях одиниць.

Частіше перед тим, як запросити людину в команду, триває кропітка робота. Менеджери та спортсмени відбирають кандидатів, передивляються сотні турнірів і шукають цікавих гравців. Це ще одна мотивація викладатися на повну під час будь-яких змагань. Від великих турнірів до локальних ігор.