Конспект уроку з української мови “Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів.” (3 клас)

Мета уроку: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв’язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Тема: Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів

Мета: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв’язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Обладнання: звукові фішки, складова таблиця, інформаційно-технічне забезпечення, демонстраційний та роздатковий матеріал, музичний супровід

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Індивідуальна робота: Реуцький Ярослав, Потикун Анастасія, Стоколясова Аліна

Словникова робота: звук, склад, перенести з рядка в рядок, поділ рисочкою для переносу, наголос, назви явищ природи

І. Загально-корекційна частина

1. Організаційна підготовка учнів

Любі діти, добрий день! Зичу праці і пісень.

А ще я усім бажаю – сил, натхнення на весь день!

Привітайтеся до гостей.

Добрий день усім гостям, що прийшли до нас у клас!

Раді щиро вас вітати, щастя і добра бажати!

2. Рефлексія (сніжинки настрою)

На урок беремо з собою: знання, вміння, навички й старання.

3. Нервово-психологічна підготовка ( активізація уваги, сприймання, мислення)

Приготуйтесь до роботи. Треба:

* Пригадати вивчені букви і утворити з них склади;

* Визначити наголошений склад у слові;

* Навчитися визначати роль голосних звуків та участь приголосних у творенні складів ;

* Виконати звуко-буквений аналіз слів;

* Цінувати свої знання та час уроку.

– Щоб наша спільна праця була успішною, пригадаємо правила уроку.

2. Правило поваги до думки однокласників

4. Правило гарної поведінки

– Добре! Для спільної праці ми повинні об ’ єднати свої зусилля. Візьмемося за руки. Приготуйтеся до подорожі в країну Мовознавію.

Навчальна казка «Звуки укра ї нсько ї мови» (1:28)

– Мова – великий дар природи, найдорожче, що є у кожного народу. А хто це народ? Це – ми з вами, дорослі і діти. І від кожного з нас залежить доля нашої мови, яка одна, найспівучиша з усіх мов світу.

– От які жваві мандрівники! Готові до зустрічі з королем Складом?

– Ви вже навчилися читати і писати українською мовою. Надалі будете вдосконалювати свої знання. Отож, вирушаючи у подорож до країни Мовознавії будьте готові до випробувань. А головне говоріть українською мовою правильно і красиво.

– А ось і карта нашої подорожі. Та вона якась дивна. Треба її розглянути. Перед початком подорожі всі мандрівники знайомляться з картою.

– Через високі кучугури ми підійдемо до долини пані Віхоли , де нас чекатиме Сильний Мороз . Від нього потрапимо на Слизьку дорогу . Потім зберемося на Проблемну Гірку . З гірки спустимося до Чарівного лісу . А за лісом живе правитель – Склад.

– На ваших партах є карти подорожі з завданнями.

– За роботу отримаєте сніжинки-оцінки.

3.1. Мовна розминка

Отже, дійсно до нас завітала зима. Тож давайте п очнемо урок у зимовому настрої.

Зима на ваші парти намела сніжинок. То ж візьміть ту, яка відповідає вашому настрою.

( Закр і пити на дошц і сн і жинку з посм і шкою)

Доберіть до слова ЗИМА пестливе слово

3 .2. Технологія «Асоціативний кущ».

А що уявляєте ви, коли чуєте це слово?

Які асоціації воно викликає у вас?

«Спіймайте друзів віхоли» Ой на дворі метелиця, Крутить, вертить хурделиця. І не завадило б кожуха, Така буває завірюха. Насунули хмари звідусіль І закружляла заметіль. Зима лютує. Хуртовина. Мороз сердитий надворі. І сніжна котиться лавина, Нема ні зіроньки вгорі.

– Скажіть, ми назвали прикмети якої пори коку? (зими)
це назви явищ природи.

3.3. Артикуляційні вправи

– Діти, відтворіть звуки: шум вітру, віхоли, завірюхи.

– сильний вітер ш-ш-ш (голосно)

– сильна віхола у-у-у (голосно)

– сильна віхола шу-шу-шу (голосно)

– Пані Віхола перемела всі стежки, понамітала кучугури снігу – ось і перша перешкода. Хоче певно перевірити як ви виконали домашнє завдання.

4. Перевірка домашнього завдання

Ст. 35, вправа 3

– Покажіть свої зошити. І я подивлюся.

– Молодці! Але вона хоче почути ваші відповіді.

– Назвати слово, вказати на голосні звуки у ньому та визначити кількість складів.

(Діти називають слова)

5. Актуалізація набутих знань, умінь і навичок

5.1. Пропедевтика української мови.

На уроці рідну мову Бо вона така чарівна,

Зараз будемо вивчати, Мелодійно так звучить…

Розберемо кожне слово, Поміж мовами – царівна,

Щоб нам краще її знати. Як її нам не любить?

До країни Мовознавії (0. 07 – 1.11)

– Скажіть, будь ласка, діти, з чого складається наша мова? (з речень).

– З чого складаються речення? (зі слів).

– З чого складаються слова? (зі складів).

– Які звуки утворюють склади? (голосні).

– Як дізнатися, скільки складів у слові? (скільки голосних, стільки і складів)

• Як називається країна в якій ми живемо? (Україна)
• Як називається наша рідна мова? (українська)
• Діти, як і зна ння, вміння ви отримуєте на уроках української мови? (Правильно : писати букви, слова, речення)

– На уроках української мови ми завжди промовляємо девіз до роботи. Давайте його згадаємо.
Всі разом:

І висловлювать думки
Рідну мову треба знати
І вивчати залюбки.

Усім відомо, що зараз триває Тиждень початкових класів. І сьогоднішній день є днем Рідної мови.

– Тож наш урок присвячується рідній мові. Прочитаймо вірш про мову.

5.2. Чистомовка ( Діти повторюють за вчителем)

Ти уся із співу весняних дібров.

Ясна, як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

Я до тебе, мово, так горнуся щиро,

У слова вслухаюсь рідні і прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво –

Ти моя молитва в радості й журбі.

5.3 . Каліграфічна хвилинка

Повторення правил сидіння за партою під час письма А тепер візьміть ручки і запишіть сьогоднішнє число

24 с і чня

Класна робота

– Урок продовжим без зупинки з каліграфічної хвилинки!

– Пригадаємо вимоги щодо писемного мовлення.

– Який перший звук у слові мова? Дайте йому характеристику.

– Запишемо букву м та поєднання, які зустрічаються у словах: мо ов ва

– Прописати з’єднання та назвати в них букви.

– Запише мо речення зі словом мова.

Слово до слова – складається мова.

(Пісня «Українська мова»), 1:30

– Пройшли ми по долині пані Віхоли . Дорога веде нас далі. Ми потрапляємо до володінь Сильного Морозу . А щоб він не здолав нас, виконаємо наступне завдання. Але спочатку пригадаємо казку Завжди разом

Одного разу не порозумілися голосні і приголосні звуки і розійшлися в різні сторонни – посварилися . Збилися приголосні в купку, хотіли поговорити , та ніяк.
Кашлянули:
-Кх!
Ним пчихнули:
Пчх!
Навіщо то покликали кішку:
-Кс, кс, кс!
І занудьгували.
Раптом:
-Тсс!
Здалося їм, що хтось десь ридає. Прислухалися.
-А-а-а-а! О- о – о !- кричали голосні.
Вони плакали, як малі діти:
-Уа! Уа!
Аукали:
-Агов! Ау!
І приголосні крикнули їм (вірніше, хотіли крикнути, але у них вийшло лише невиразне бурмотіння:
-БДМ ВСГД ВМСТ!
І почули радісн е , але теж невиразне:
-У- І -Е-А- И-О !
Уклали вони згоду , знову стали поруч, чітко сказали:
-БУДЕМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
І з тих пір більше ніколи не розлучалися і не сварилися .

– Коли голосн і та приголосн і поруч вони що утворюють? Склад

5.4. – Відгада й т е загадки, підберіть до них відгадки .

Завдання – відгадати загадку.
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата,
Без ніг, а йде? (сніг)
Зроду рук своїх не має,
А узори вишиває (мороз)
Я вода, і на воді плаваю (крига)
Шумить, гуде і все горою йде (завірюха)

– На вашій путівці є такі слова. Прочитайте їх.

сніг крига завірюха мороз
(Учні читають хором слова відгадки).

– Н азв і т ь букви, які позначають перший звук кожного слова, визначт е , який це звук: голосний чи приголосний.

– Вимовте голосні звуки в кожному слові, поділіть слова на склади .

– Порівняйте кількість голосних звуків та кількість складів у кожному слові.

Зробіть висновок. (Скільки в слові голосних, стільки і складів)

Прочитайте правило на сторінці 35

Виконали завдання. Тікаємо від Сильного Морозу.

ІІ. Основна частина

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і завдань уроку

– Ми дійшли з вами до Слизької Дороги .

– Діти, хто з вас пам ’ ятає, як правильно перейти через слизьку дорогу?

(Повторення пам’ятки «Обережно – ожеледиця!»)

– Тепер пригадаємо все, що знаємо про склади.

Слова поділяються на склади.

Склад — це найменша вимовна одиниця.

Склад може бути утворений із одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним.

Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють склад. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому.

2. Вступна бесіда (підготовча)

– Сьогодні ми зосередимо свою увагу на : діленні слів на склади та участі голосних звуків у творенні складів.

Словникова робота (звук, склад, наголос, перенести з рядка в рядок, рисочка для переносу)

– Памятайте, дорога дуже слизька, тому під час наступного завдання будьте уважні. ( Письмова робота Вправа 9, стор. 36)

Не поспішайте! Читайте завдання.

– Пропоную вам зразок на прикладі першого слова: Ді-ти і т.д.

А перед письмом давайте зігріємо пальчики.

Фізкультхвилинка ( пальчикова гімнастика «Сім ’ я»)

Коментований запис. Зачитайте по складах.

3. Тренувальні вправи на осмислення знань

1) Гра «Добавлянка» на перетворення односкладових слів в двоскладові.

— Який звук допоміг вам зробити перетворення слів? (и)

Справжні дива відбуваються у країні Мовознавії !

– Перейшли через Слизьку Дорогу. От так перешкода – Проблемна Гірка. – Як же бути? Щоб її подолати-треба вирішити проблему. Розбийтеся на пари, щоб легше було підійматися вгору.

4. Уточнення та доповнення навчального матеріалу

Хто? Що?» Один добирає слова , які відповідають на питання що? Другий – добирає слова, але відповідати вони мають на питання хто?

(Що ? – лід, ніс, рік. Хто? – дід, віл, кіт)

– Що спільного в цих словах?

– Чи можна ці слова розділити на склади?

5. Застосування знань у практичній діяльності

– Пригадаємо, що ми знаємо про наголос?

Мультфільми про українську мову. Наголос. Наголошені та ненаголошені склади.(1:24)

– Що ми називаємо наголосом?

Наголос — виділення складу у слові посиленням голосу; значок над літерою, який указує на виділення звука в слові посиленням голосу.

6. Повторення «наголошений склад».

— Сильніше вимовлений склад називається наголошеним. Над таким складом ставиться знак наголосу. В односкладових словах наголос не ставиться.

– Щоб визначити наголос, треба вимовити слово злито.

Всі слова, які ми поділили на склади, мають наголошені та ненаголошені склади.

Для цього розділіть слово на склади. А потім покличте це слово, вказуючи на вимовний склад. Треба покликати його, вимовляючи співуче.

– Як же бути з словами, як і складаються з однакових букв?

У парку я побачив білок. У яйці є білок і жовток.

– Прочитайте слова парами, правильно виділяючи наголоше ний склад.

Визначте наголошені склади. Поставте наголос на потрібну букву, при цьому вимовляйте слово.

7. Самостійна робота учнів ст.39, вправа 4.

– Справилися з цим завданням. Спустилися з гірки. А дорога ще далека до короля Склада.

– Холодно на морозі? То може зігріємося?

Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія» (рухливі вправи)

– Переходимо до наступних завдань уроку. І перед нами Чарівний ліс.

– Щоб не заблукати, тримаємося усі разом. Так легше буде справитися з завданням. Тоді дерева розступляться і пропустять нас далі.

ІІІ. Заключна частина

– Мандруємо чарівним лісом. І виконаємо ще одне завдання.

1. Творча робота з розвитку зв’язного мовлення

(Слайд зі складами ГО- , – КА) Утворити слова, назвати їх.

Тепер назвіть слова, які мають 2 склади, 3 склади

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

2. Закріплення вивченого матеріалу

– В чарівному лісі все можливо, навіть веселий спів серед зими спів пташок серед зими. Сядьте зручно, закрийте очі і уявіть собі те, що почуєте.

Всі перешкоди позаду. А ось тут живе Склад. Як же правильно назвати його оселю?

– Щоб потрапити до короля Складу, треба виконати завдання. Пригадайте, з якого завдання ми почали підійматися на Проблемну Гірку? (Наголос)

Замок чи замок. Де наголос поставимо?

– Молодці, правильно визначили. От ми і потрапили в замок до короля на ім ’ я Склад.

– Уявіть собі, що ви проходите до короля замку – Складу і готові йому дати відповідь на любе питання, показати усі знання і вміння.

3. Підсумок уроку

3.1 . Склад запитує: що робили на уроці і пропонує перерахувати види робіт та пояснити, для чого ви їх виконували.

– Пояснювали про участь голосних звуків у творенні склад ів .

– Визначали кількість складів у слові.

– Що таке склад слова? ( Це частина слова, яка складається з голосного чи голосного та приголосного).

3.2. Для перевірки знань про склад, умінь ділити слова на склади, навичок визначати наголос надає Склад картки. Попрацюйте.

3.3 Склад є володарем Книги Мудрості у країні Мовознавії. В цій книзі зібрані прислів’я і приказки про мову. Я вважаю, що ви їх повинні знати. Ось вони, прочитайте.

(Діти читають з окремих листочків)

Мова – це віконце через яке людина бачить світ.

Мова – душа народу.

Слово до слова – зложиться мова.

Птицю пізнають по пір ’ ю, а людину по мові.

Людина без мови, як криниця без води.

4 . Оц і нка роботи учн і в

Цікавим на уроці мені було …

Сніжинки з оцінками

Ми почали урок у зимовому настрої. І Зима спустила з неба вам сніжинки. Вони не прості, це – сніжинки-оцінки.

5. Рефлексія (сніжинки настрою)

Бачу настрій у вас чудовий, але час закінчувати подорож.

Мультфільм. Кінець подорожі до Мовознавії

6 . Пояснення д омашн ього завдання ст.38, впр.15

7. Зняття психологічної напруги

– А завершимо наш урок віршиком про Україну і рідну мову.

Любіть Україну
У сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

Перегляд слайдів про рідну мову (Гімн Українській мові)

8. Створення установки на відпочинок

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Що таке склад, які є їх види, як ділити слова на склади

Здавалося б, для будь-якої людини, який навчився читати, немає нічого простіше, ніж поділити слова на склади. На практиці ж виявляється, що це не така вже й легке завдання, більше того, щоб правильно виконати це завдання, потрібно знати деякі нюанси. Якщо вдуматися, далеко не кожен зможе дати чітку відповідь на просте запитання: «Що таке склад?»

Так що ж це таке – склад?

Як відомо, кожне слово складається зі складів, які, в свою чергу, складаються з літер. Однак, щоб поєднання букв було стилем, в ньому обов’язково повинна бути одна голосна, яка вже сама по собі може становити склад. Прийнято вважати, що стиль – це найменша виголошується одиниця мови або, простіше кажучи, звук/звукосполучення, промовлене за один видих. Наприклад, слово «я-бло-ко». Щоб його вимовити, необхідно тричі видихнути, а значить, це слово складається з трьох складів.

У нашій мові один склад не може містити більше однієї голосної. Тому скільки голосних у слові, стільки і складів. Голосні є слоговыми звуками (створюють склад), в теж час приголосні – неслоговыми (не можуть утворити склад).

Теорії красномовства

Існує цілих чотири теорії, які намагаються пояснити, що таке склад.

• Теорія видиху. Одна з найдавніших. Відповідно до неї, кількість складів у слові одно кількістю видихів, що проводяться при його вимові.
• Акустична теорія. Вона передбачає, що склад – це поєднання звуків з великою й меншою гучністю. Гласний – більш гучний, тому він здатний як самостійно формувати склад, так і притягувати до себе приголосні, як менш гучні звуки.
• Артикуляторна теорія. У цій теорії склад підноситься як результат м’язового напруги, яка зростає до гласному і спадає у напрямку до приголосному.
• Динамічна теорія. Пояснює склад як комплексне явище, на яке впливає низка факторів, перелічених у попередніх теоріях.

Варто відзначити, що кожна з наведених теорій має свої недоліки, втім, як і переваги, і жодна з них повністю так і не змогла охарактеризувати природу поняття «склад».

Види складів

Слово може складатися з різної кількості складів – від одного і більше. Все залежить від голосних, наприклад: «сон» – один склад, «снт-ві-де-ні-е» – п’ять. З цієї категорії вони діляться на односкладові й багатоскладові.

Якщо в складі слова – більше одного складу, то на один з них падає наголос, і він називається ударним (при вимові виділяється довжиною і силою звучання), а всі інші – безударными.

В залежності від того, на який звук закінчується склад, вони бувають відкритими (на голосний) і закритими (на приголосний). Наприклад, слово «за-вод». В даному випадку перший склад є відкритим, так як закінчується на голосну «а», другий же є закритим через закінчення на приголосну «д».

Як правильно розділяти слова по складах?

Насамперед, варто уточнити, що не завжди поділ слів на фонетичні склади збігається з поділом для перенесення. Так, згідно з правилами переносу, одну букву не можна відокремлювати, навіть якщо вона голосна і є стилем. Однак якщо розділити слово на склади, згідно з правилами ділення, то голосна, не оточена приголосними, буде становити один повноцінний склад. Для прикладу: в слові «ю-ла» фонетично два склади, але при перенесенні це слово розділятися не буде.

Як і уточнювалося вище, у слові стільки складів, скільки голосних. Один голосний звук може виступати в якості складу, але якщо в ньому більше одного звуку, то починатися такий склад буде обов’язково з приголосного. Вище наведений приклад – слово «ма-ла» – ділиться саме таким чином, а не «юл-а». Даний приклад демонструє, як другий голосний «а» притягує «л» до себе.

Якщо в середині слова трапляються кілька приголосних підряд, вони відносяться до наступного складу. Це правило поширюється і на випадки з однаковими приголосними, і на випадки з різними неслоговыми звуками. Слово «про-тча-я-місячний» ілюструє обидва варіанти. Буква «а» у другому складі притягнула до себе поєднання різних приголосних літер – «тч», а «и» – подвійне «пн». З цього правила є один виняток – для непарних неслоговых звуків. Якщо першим в літеросполученні варто дзвінкий приголосний (й, ь, л, м, м, нь, н, рь, р), то він відділяється разом з попереднім голосним. У слові «склян-ка» літера «н» відноситься до першого складу, так як є непарним дзвінким приголосним. А в попередньому прикладі – «про-тча-я-місячний» – «н» відійшла до початку наступного слова, за загальним правилом, так як була парним сонорным.

Іноді буквосполучення приголосних на письмі означають кілька букв, але звучать як один звук. У таких випадках поділ слова на склади і ділення для перенесення будуть відрізнятися. Оскільки поєднання означає один звук, то і роз’єднувати ці літери не слід при поділі на склади. Однак при перенесенні такі буквосполучення розділяються. Наприклад, в слові «і-зжо-га» три склади, однак при перенесенні це слово буде ділитися «изжо-га». Крім буквосполучення «зж», що вимовляється як один довгий звук [ж:], це правило поширюється і на поєднання «ться»/«ти», в яких «мс»/ «тьс» звучать як [ц]. Наприклад, правильно ділити «у-чи-ться» не розриваючи «мс», але при перенесенні буде «вчити-ся».

Як вже було зазначено в попередньому розділі, склад буває відкритим і закритим. У російській мові закритих складів значно менше. Як правило, вони знаходяться лише в кінці слова: «ха-кер». У рідкісних випадках закриті склади можуть опинитися в середині слова, за умови, що склад закінчується на непарний сонорний: «сум-ка», але «бу-дка».

Як правильно розділяти слова для переносу

Розібравшись з питанням, що таке склад, які бувають їх види, і як ділити на них, варто звернути знімання на правила переносу слів. Адже при зовнішній схожості ці два процеси далеко не завжди приводять до однакового результату.

При поділі слова для переносу використовуються ті ж принципи, що і при звичайному поділі на склади, але варто звернути увагу на декілька нюансів.

Категорично заборонено відривати одну букву від слова, навіть якщо це утворює склад голосна. Ця заборона поширюється і на перенесення групи приголосних без гласною, з м’яким знаком або ї. Приміром, на склади «а-ні-ме» ділиться так, а от переносити його можна тільки таким чином: «ані-мо». В результаті при перенесенні виходить два склади, хоча насправді їх три.

Якщо дві і більше приголосних знаходяться поруч, їх можна ділити на свій розсуд: «те-ксту-ра» або «тек-сту-ра».

При парних приголосних, які перебувають між голосними, їх поділяють, крім випадків, коли ці літери є частиною кореня на стику з суфіксом або префіксом: «клас-си», але «клас-ний». Той же принцип стосується приголосної в кінці кореня слова перед суфіксом – від кореня відривати літери при перенесенні, звичайно, можна, але небажано: «київ-ський». Аналогічно – щодо приставки: останню приголосну, що входить до її складу, не можна відривати: «під-повзти». Якщо ж корінь починається з голосної, можна так само відокремити саму приставку, або разом з нею перенести два складу кореня: «без-аварійний», «безава-рийный».

Абревіатури переносити не можна, а ось складноскорочені слова можна, але тільки за складеним.

Азбука по складах

Склад має величезне практичне значення при навчанні дітей читання. З самого початку учні вивчають букви і склади, які з них можна комбінувати. А згодом із складів діти поступово вчаться будувати слова. Спочатку дітей навчають читати слова з простих відкритих складів – «ма», «мо», «му» і подібних, а незабаром задачу ускладнюють. Більшість букварів та методичних посібників, присвячених даному питанню, побудовані саме за цією методикою.

Більше того, спеціально для розвитку вміння читати по складах деякі випускають дитячі книжки з текстами, розділеними на склади. Це полегшує процес читання і сприяє доведенню вміння розпізнавати склади до автоматизму.

Саме по собі поняття “склад” є ще не до кінця вивченим предметом лінгвістики. При цьому його практичне значення важко переоцінити. Адже ця маленька частинка слова допомагає не тільки навчитися читання і правил листи, але й допомагає зрозуміти багато граматичні правила. Не варто також забувати, що, завдяки складу, існує поезія. Адже основні системи створення рим ґрунтуються саме на властивостях цієї крихітної фонетико-фонологічної одиниці. І хоча існує маса теорій і досліджень, присвячених йому, питання про те, що таке склад, залишається відкритим.

Як розбити текст на колонки у Ворді

Якщо в текстовому редакторі Word доводиться створювати невеликі брошури або щось на кшталт газети чи журналу, краще розташовувати текст як колонок. Про те, як у ворді розбити текст на стовпчики, ми зараз і поговоримо.

Як розбити текст на колонки

На колонки можна розбити готовий текст або формувати колонки безпосередньо при наборі тексту. Як це зробити?

Всі дії показуватиму на прикладі Microsoft Word 2016. У ранніх версіях ці дії мало чим відрізняються. Хіба що назва вкладок може бути іншою.

Розбивка тексту на колонки під час набору тексту

Відкриваємо текстовий редактор Word і переходимо на вкладку « Макет » (у попередніх версіях « Розмітка сторінки »). У блоці « Параметри сторінки » знаходимо іконку « Колонки » і клацаємо по ній мишкою. Відкриється список, в якому необхідно вибрати потрібну кількість колонок і їх розташування.

Тепер при наборі тексту слова в автоматичному режимі розподілятимуться в колонки, відповідно до ваших настройок.

Щоб зробити п’ять або шість стовпців, клацніть на кнопку « Інші стовпці ».

Відкриється невелике віконце, в якому можна задати кількість стовпців та змінити їх розмір, встановити між ними роздільник, і вказати, до чого застосувати ці налаштування: до всього документа або до кінця документа.

Після всіх налаштувань тиснемо внизу кнопку ” ОК “.

Розбивка на стовпчики готового тексту

Для того, щоб розбити готовий текс на колонки, його необхідно виділити і тільки потім вибрати на вкладці « Макет » іконку « Колонки » і підібрати потрібну кількість колонок.

Як об’єднати або видалити колонки

Якщо якісь із колонок вам необхідно об’єднати або видалити, то виділіть їх, клацніть по кнопці « Колонки » на вкладці « Макет » і виберіть зі списку пункт « Одна ».

Тепер текст цих двох колонок відображається на всю ширину документа.

Таким чином можна весь або частину тексту розбити на необхідну кількість стовпців, а потім об’єднати або видалити непотрібні стовпці.

При видаленні стовпців текст не видаляється, а просто перетворюється на всю ширину листа.