Дієслова майбутнього часу мають три форми: просту доконаного виду: наберу, наберемо, стану, накличеш, занесете; складну недоконаного виду: інфінітив + суфікс -м- + особові закінчення: учитимеш, знатимеш, знатимуть; складену недоконаного виду: інфінітив + бути в особових формах: буду знати, будеш знати.
Простий майбутній час твориться від дієслів доконаного виду (див. Вид і перехідність дієслів) за допомогою особових закінчень, які додаємо до основи інфінітива: піти – піду, підеш, піде; підемо, підете, підуть.
Майбутній час — граматична форма дієслова, що виражає дію, що ще не відбулася, стан, що ще не встановився, але ця дія і цей стан очікуються в майбутньому.
Дієслова майбутнього часу змінюються за числами й особами.
Проста форма дієслів доконаного виду майбутнього часу твориться за допомогою тих самих закінчень, що й дієслова теперішнього часу.
Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.
Дієслова у формі майбутнього часу (див. Загальна характеристика дієслівних форм) означають дію або стан, які відбуваються вже після моменту мовлення про них: скажу ( простий майбутній час), розповідатиму ( складний майбутній час), буду говорити ( …
